«Диявол криється в деталях» - Освіта - dt.ua

«Диявол криється в деталях»

23 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 23 вересня-30 вересня

Кожен, хто тією чи іншою мірою був причетний до цьогорічної вступної кампанії, погодиться: темою номер один, яка жваво обговорювалася як абітурієнтами, так і їх рідними та близькими, було, звичайно ж, тестування...

Кожен, хто тією чи іншою мірою був причетний до цьогорічної вступної кампанії, погодиться: темою номер один, яка жваво обговорювалася як абітурієнтами, так і їх рідними та близькими, було, звичайно ж, тестування. У багатьох вузах традиційні іспити замінили тестами, що для багатьох вступників стало цілковитою несподіванкою. Однак, треба зазначити, вони нерідко хвилювалися менше, ніж їхні батьки та близькі, і пояснення цьому просте — молодь віддає перевагу моделі оцінювання знань у формі тестів, вважаючи її більш сучасною, об’єктивною і цікавою. А яке ставлення суспільства в цілому до зміни традиційної системи вступних іспитів? Прокоментувати результати соціологічного дослідження, яке було проведене перед початком вступної пори, ми попросили Ірину БЕКЕШКИНУ, наукового керівника Фонду «Демократичні ініціативи», старшого наукового співробітника Інституту соціології НАН України.

— Щоб там не говорили, впровадження зовнішнього тестування замість звичних випускних та вступних іспитів у вузи є радикальною трансформацією системи освіти в Україні, зачіпаючи дуже багато інтересів, насамперед у сфері вищої і середньої школи. Тому в середовищі освітян такі революційні зміни сприймаються неоднозначно. А як ставиться населення до перспективи введення єдиного зовнішнього тестування?

— Так, справді, заміна існуючої системи вступних іспитів до вищих навчальних закладів є серйозною соціальною реформою, яка стосується мільйонів людей. І її успіх вирішальною мірою залежить від суспільного сприйняття. Тому логічно розпочати із вивчення громадської думки з цього питання, як це й прийнято у демократичних суспільствах. Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Центру зовнішнього тестування, за фінансування Міжнародного фонду «Відродження» провів у червні цього року загальнонаціональне опитування, мета якого — виявити ставлення населення до перспективи впровадження зовнішнього тестування, готовність громадськості до проведення змін у вищій освіті. Опитування було проведене з 14 по 25 червня за вибіркою, що є репрезентативною для населення України. Усього було опитано 2021 респондент, статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%. За результатами опитування аналітиком КМІСу Ольгою Гончаренко підготовлений ґрунтовний звіт, з яким можна ознайомитися на сайті Центру тестових технологій — www.cameq.kiev.ua

— Якщо коротко, які найважливіші результати цього опитування?

— Перше, на чому слід наголосити, це позитивне ставлення населення до перспективи заміни нинішньої системи вступних іспитів до вузів системою зовнішнього тестування. 50% опитаних вважають, що існуючу систему слід змінити, за її збереження виступає значно менше — 13%. Запропоновану заміну вступних іспитів єдиним зовнішнім тестуванням підтримує 45% опитаних, не підтримує — 15%. Хочу наголосити, що це — не ситуативна думка, зумовлена рішенням керівництва країни. Ще у 2003 році центр «Соціальний моніторинг» провів опитування молоді віком 14—28 років, з’ясовуючи їхнє ставлення до впровадження системи єдиного тестування випускників середніх закладів. І тоді більшість молодих людей — 54% — виступали за заміну існуючої системи випускних-вступних іспитів і значно менше — 18% — за її збереження.

— А наскільки суспільство взагалі поінформоване з цих питань?

— Так, справді, це питання важливе. Лише 17% опитаних відповіли, що обізнані як загалом із системою зовнішнього тестування, так і з його процедурами, ще 36% чули про нього, але не знають, як це робиться, а 47% не знають взагалі нічого. Звідси — і великий відсоток опитаних, які на решту запитань відповіли «важко сказати»: 37% респондентів на питання про заміну існуючої системи, 40% — щодо впровадження системи зовнішнього тестування, а найбільше — 50% — щодо термінів впровадження нової системи. Проте слід сказати, що відсоток необізнаних істотно менший серед «зацікавлених» груп — молоді віком до 30 років (26% знайомі з процедурами і ще 38% щось про це знають), батьків, які мають дітей шкільного віку (23% знайомі з процедурами і 43% щось про це знають) і, особливо, батьків студентів (відповідно, 23% і 48%). Окрім того, хотілося б підкреслити, що ставлення до заміни існуючої системи зовнішнім тестуванням серед тих, хто знайомий з його процедурою чи навіть щось про це чув, значно більш позитивне, ніж серед тих, хто нічого про це не знає. Отже, висновок простий: якщо ми справді серйозно зацікавлені у впровадженні цих змін, потрібна серйозна просвітницька робота, насамперед, із використання найбільш масового засобу інформації — телебачення.

— А чим, на вашу думку, зумовлене позитивне ставлення населення до впровадження системи зовнішнього тестування, чого від нього очікують?

— В опитуванні ставилося запитання щодо переваг системи зовнішнього тестування. Основні переваги населення бачить насамперед у тому, що ця система «ставить усіх у рівні умови», «дає шанси стати студентами дітям з незаможних сімей», «запобігає хабарництву». Серед «цільової групи» — тих, хто має дітей — мотив рівних умов особливо виражений — на нього вказала майже половина цієї групи.

— Щодо переваг зрозуміло. А цікаво, чи вбачає громадськість недоліки системи зовнішнього тестування? У чому вони полягають?

— Головну небезпеку опитувані вбачають не у самій системі, а у «людському чиннику» її впровадження. Головні ризики, на думку населення, полягають у тому, що «тести будуть продаватися заздалегідь» (серед цільової групи це побоювання особливо сильне), «все одно все буде нечесно», «перевірка тестів не буде об’єктивною» та «неможливо знайти стільки чесних, не продажних працівників».

— Які висновки випливають з опитування?

— Перше, що слід констатувати: в українському суспільстві склалася сприятлива атмосфера для проведення реформування системи вступних іспитів до вищих навчальних закладів. Проте, як відомо, «диявол криється у деталях». Це реформування має бути проведене таким чином, щоб виправдати сподівання населення на рівні шанси усіх школярів і у самій процедурі категорично виключити будь-яку небезпеку нечесності тих, хто буде ці процедури здійснювати.

Тому не можуть не викликати тривогу висловлювання керівників Міністерства освіти і науки, які звучать у деяких інтерв’ю. Перше — це пропозиція «вилучити» ряд вузів із загальної системи зовнішнього тестування, доручивши їм самим проводити власні процедури відбору студентів. Я розумію, що є специфіка творчих вузів, які проводить попередні творчі конкурси — театральні, художні, музичні тощо. Але це не заважає враховувати результати тестування серед тих, хто вже пройшов творчий конкурс. Проте є підозра, що не про ці вузи йдеться і що з системи загального тестування будуть вилучатися найбільш престижні вузи країни — скажімо, Київський національний університет ім.Т.Шевченка, Інститут міжнародних відносин тощо. Тоді взагалі немає сенсу «городити город», бо усе це тестування буде для вузів і абітурієнтів «другого сорту», і сподівання населення на рівність шансів дітей не виправдаються. Зрештою, можна ж поцікавитися у населення, яке своїми податками утримує усю систему освіти, включаючи й Міністерство освіти і науки — чи згодні вони, щоб провідні вузи країні були вилучені з цього процесу, і щоб у країні були «рівні» і «не зовсім». І, якщо система тестування буде впроваджуватися поетапно, є сенс почати насамперед з найбільш престижних вузів.

Другий важливий момент — а хто саме буде проводити процедуру тестування? Якщо вузи чи навіть Міністерство освіти — то яке ж воно тоді «зовнішнє»? До речі, у нас в країні вже давно успішно діє одна з систем зовнішнього тестування. Той, хто збирається навчатися за кордоном, знає, що треба складати екзамен на знання англійської мови — TOEFL, який зазвичай приймають у центрах тестування при посольствах тощо. І я ніколи не чула жодних нарікань на те, що результати були несправедливими.

Отже, головне — це розробка самої процедури тестування, яка має бути максимально прозорою і зрозумілою кожному, розрахованою на повне вилучення впливу «людського чинника» корупції та продажності.

І цю роботу слід починати вже зараз, оскільки суспільство має досконало ці процедури знати. Крім того, школярі повинні мати навички тестування, а для цього треба переводити частину екзаменів у старших класах на систему тестів. Реформування системи вступних іспитів може стати успішним кроком на шляху просування суспільства у напрямі цивілізованості і демократії, оскільки демократія — це рівність шансів. А може закінчитися пшиком, профанацією доброї ідеї, якщо ті, хто проводитиме реформи, будуть керуватися якимись іншими цілями, ніж ті, на які сподівається населення.

Реформування системи освіти — це надто важлива для суспільства, для мільйонів людей справа, щоб вона вирішувалася лише у чиновницьких кабінетах. До її обговорення має бути залучена широка громадськість, і надійним інструментом вивчення думки населення і є опитування.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво