CТУДЕНТИ ТЕПЕР НЕ СПЛЯТЬ НА ЛЕКЦІЯХ - Освіта - dt.ua

CТУДЕНТИ ТЕПЕР НЕ СПЛЯТЬ НА ЛЕКЦІЯХ

22 березня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №11, 22 березня-29 березня

Лекцій — менше, часу на самоосвіту — більше. Це рішення Міністерства освіти і науки України студенти сприйняли по-різному...

Лекцій — менше, часу на самоосвіту — більше. Це рішення Міністерства освіти і науки України студенти сприйняли по-різному. Опитування, проведене серед тих, хто вчиться у вузах Києва, показало зовсім протилежні думки з цього приводу. В цілому висновок можна зробити такий: впровадження новації має бути суто індивідуальним для кожного вузу, спеціальності, курсу. Адже, якщо йдеться про гуманітарні дисципліни, то самостійне опрацювання матеріалу студентові під силу, на відміну від точних наук, де контактувати з викладачем треба набагато більше.

Студенти інженерно-фізичного факультету НТТУ «КПІ» дізналися про заплановані зміни від викладачів. Але, оскільки університет не в змозі надати необхідні навчальні посібники та підручники для самостійного вивчення, практикувати таку систему немає сенсу. А от на факультеті теплоенергетики цього ж вузу зменшення лекцій відбулося, хоча кількість навчального матеріалу залишилась незмінною. Отож, тепер виникла чергова проблема у викладачів — вичитати все це за менший проміжок часу. Звичайно, чимало залежить від майстерності самого педагога. Інакше доведеться, як-то кажуть самі студенти, сидіти в бібліотеці і перегортати тонни книг приблизно 1969 року випуску, з половиною видертих сторінок (погодьтеся, великого задоволення і, головне, користі це не приносить). Проте, такі обставини можна вважати ще досить «сприятливими» для навчання, порівнюючи з ситуацією, що склалася, скажімо, в Українському державному університеті харчових технологій. Тут лекції — за щастя, бо читальний зал на ремонті й підготуватися до семінару вельми проблематично.

У Київському педагогічному університеті ім.М.Драгоманова самоосвіті приділяють неабияку увагу вже давно. Хоча для самостійного навчання студентам відведено чимало часу, увесь він йде на опрацювання книжок у бібліотеці. Щодо практики за спеціальністю, студенти факультету психології говорять: «якщо сам не відкопаєш — нічого не отримаєш».

Студентам Київського державного економічного університету рішення про зменшення кількості лекцій до вподоби. Адже, за їхніми словами, на них ходили лише заради галочки. Студенти ж Національного медичного університету ім. О. Богомольця зазначили, що приділяють самоосвіті багато часу, але, попри видані бібліотечні посібники, змушені ще й самі купувати літературу. Дозволити це собі може далеко не кожен. Наприклад, тритомник атласу Сінельникова з анатомії коштує «непідйомні» для багатьох студентів 500 гривень.

На запитання «Чи створює навчальний заклад умови для самоосвіти?», майже всі відповіді були негативними. Більшість студентів під самоосвітою розуміє опрацювання літератури в бібліотеці. Реакція на запитання, чи є інші варіанти освоєння обраної професії, супроводжувалась здивованим поглядом. Складається враження, що окрім бібліотек, в студентській самоосвіті нічого більше не існує. А як щодо «всесвітньої павутини», чиї інформаційні ресурси можуть стати в нагоді абсолютно для всіх? На жаль, не є новиною, що в багатьох навчальних закладах Інтернет відсутній. Але й там, де він є, — не без проблем, як говорять студенти, «допоки дочекаєшся своєї черги, то й Інтернету не захочеться».

Серед студентських думок щодо доцільності зменшення аудиторних занять найяскравішою була така: «Я — за зменшення лекцій. Але про яку бібліотеку може йти мова? Ви що, знущаєтесь? Розумні і «просунуті» викладачі дають електронний конспект лекцій, який можна роздрукувати, — і немає проблем». І дійсно, безперервно конспектуючи півтори години лекцію, думаєш лише про те, як би встигнути усе написати, а не зрозуміти. Перевага електронного конспекту не лише в його зручності, але й в тому, що кожен педагог, як правило, хоче почути свою точку зору. Найбільш прийнятним варіантом такої системи освіти студенти вважають семінарсько-консультативні заняття, на яких викладачі пояснюють незрозумілі моменти вже прочитаних конспект-лекцій. Така система найкраще підходить старшокурсникам, переважна більшість яких вже працює.

На запитання «Що ви будете робити у вільний від лекцій час?» відповіді давалися у такому порядку: перш за все піду на роботу, потім відпочиватиму, а решту вільного часу (якщо він буде) — вчитимуся.

Отож, середньостатистичний студент змушений поєднувати навчання з роботою. Це підтверджує думку про те, що самоосвітою можуть займатися люди матеріально незалежні. Проте треба наголосити: усі студенти усвідомлюють важливість самоосвіти, без якої, навіть з геніальними лекторами, фахівцем не станеш.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво