Карантин і ЗНО – Як провести тестування в розпал епідемії коронавірусу - Освіта - dt.ua

Чи вистачить нам здорового глузду, щоб провести безпечне ЗНО?

9 травня, 15:00 Роздрукувати

Шпаргалка для влади.

© УЦОЯО

З наближенням вступної кампанії інтрига закручується навколо ЗНО – як воно буде організоване і наскільки буде безпечним для учасників? Адже на пунктах тестування по всій країні збереться багато людей, і на кожен іспит вони пересуватимуться між різними пунктами. Щоб уявити масштабність події, подивіться на кілька цифр, отриманих DT.UA від Міносвіти: на ЗНО з української мови зареєструвалося близько 369,5 тисячі учасників, на історію — 264 тисячі, математику — 186 тисяч , англійську мову — 118 тисяч.

Не всі  вони вступатимуть до вишів, декому ЗНО потрібне тільки для отримання атестатів, адже випускні шкільні іспити (державна підсумкова атестація — ДПА) теж проходять у формі незалежного тестування.

Зрозуміло, що скасовувати ЗНО неможна. Але можна скоротити кількість його учасників. Тому з наближенням вступної кампанії дедалі гостріше точаться суперечки: чи не залишити ЗНО лише для вступу, а шкільні атестати нинішнього року видати без незалежного тестування? За нашою інформацією, торік близько 20% випускників шкіл не вступали до вишів.

До речі, є такий важливий документ, затверджений МОН, — називається Порядок проведення ДПА. У ньому передбачено, що під час надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру дозволяється звільняти школярів від атестації. І якщо це було зроблено для 4-х і 9-х класів, то чому не зробити для 11-х?

Однак МОН поки що не йде на цей крок і залишається неприступною фортецею. Принаймні зовні. Головна причина — це захист ЗНО. Є острах, що коли зараз відступити хоча б на крок, назад не повернемося.

"Противники ЗНО прикидаються овечками, які нібито піклуються про здоров'я дітей, а насправді вони мріють про відродження корупції при вступі", — зауважив заступник міністра освіти Єгор Стадний.

"У соціальних мережах укотре розганяється зрада про необхідність скасування ЗНО, ЄВІ, ЄФВВ в умовах обмежувальних заходів, — написав у Фейсбуці Генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Олег Шаров. — Інакше кажучи, нам пропонують проміняти доброчесність на безпеку, але забувають попередити про те, що недоброчесна безпека не є безпекою".

З одного боку, в цих словах є резон. ЗНО свого часу зірвало багато корупційних схем і у школах, і у вишах, і зараз знайдеться чимало охочих позбутися його під шумок епідемії.

З іншого — чому ми, громадяни, мусимо обирати між доброчесністю і безпекою життя та здоров'я наших дітей? Та й хто візьме на себе роль судді, щоб вирішити, що одне важливіше за інше? Насправді вибір тут може бути лише один: або держава гарантує, що тестування буде безпечним, або думає, що робити, аби цього досягти.

Ми піклуємося про репутацію ЗНО і намагаємося його захистити, але погано продумана організація тестування може дати протилежний ефект. Наприклад, якщо після тестування розпочнеться спалах заражень або дітям стане зле в задушливих авдиторіях у липневу спеку, бо вони сидітимуть кілька годин у масках та рукавичках.

Нагадаємо: нині розглядається варіант проведення тестування 25 червня — 17 липня. І це означає, що приблизно до 25 травня освітянські керманичі мають визначитися, чи будуть щось змінювати у процедурах його проведення, з огляду на пандемію. Бо ЗНО — це не човник, який можна розвернути в інший бік одним помахом весла, а величезний лайнер, якому потрібен час, злагоджені дії команди та чіткі накази капітана. Для підготовки змін знадобиться, мінімум, місяць.

Щоб підтримати і надихнути владу, DT.UAсклало для неї шпаргалку— зібрало проблемні питання, пов'язані з організацією ЗНО в період пандемії. Саме щодо  них потрібні негайні рішення.

Як проходитиме ідентифікація тих, хто прибув складати ЗНО? Зазвичай обличчя звіряють із фото в паспорті. Але тепер персонал пункту тестування побачить лише очі над маскою.

Експерти обговорюють кілька варіантів рішень цієї проблеми, і серед них немає жодного ідеального. Перший — абітурієнт відходить від персоналу на безпечну відстань, знімає маску і тримає біля обличчя розгорнутий паспорт. Але що можна побачити на такій відстані? Треба бути ну дуже гострозорим соколом, аби розгледіти деталі на маленькому фото.

Варіант другий — поставити на вході прозорий захисний екран, як це роблять на касах у магазинах, аптеках і банках. Це дозволить учаснику тестування зняти маску й показати обличчя. Такий варіант містить певні ризики, але при дотриманні дистанції та доброму провітрюванні приміщень можна про нього подумати. Однак для замовлення і встановлення екранів потрібні кошти й час, а для контролю за дотриманням карантинних заходів — додаткові сили поліції чи інструкторів.

Чи буде забезпечено дистанцію в півтора метра між учасниками тестування, і як?

Це питання дуже турбує абітурієнтів та їхніх батьків.На наш запит про це Міносвіти повідомило, що така умова — обов'язкова для проведення ЗНО, незалежно від карантину, і що в аудиторії буде, щонайбільше, 15 учасників та два інструктори.

Можливо, в Міносвіти просто забули, що за Регламентом роботи пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання, учасників тестування розсаджують ось за такими схемами:

Здавалося б, ну що тут такого — плюс—мінус 30 см у кожен бік для кожного учасника тестування. Та якщо помножити на 15 учасників, то й не мало. Особливо беручи до уваги, що, крім дітей, в аудиторії перебуватимуть і дорослі.  І це можуть бути не тільки два інструктори, як повідомили нам у Міносвіти, а ще й спостерігачі. І для них теж мають встановити столи та стільці й забезпечити дотримання соціальної дистанції.

А ще візьмімо до уваги, що у аудиторіях можуть бути меблі (шафи, зайві парти, за якими ніхто не сидить), кафедри перед дошкою, які теж займають площу. Отже, вже зараз треба ретельно переглянути мережу пунктів тестування на предмет можливостей аудиторій. Вони є різного розміру.

У МОН зазначають, що 15 учасників тестування в одному кабінеті — це максимум. Тобто можна й менше? Тоді потрібні додаткові аудиторії, інструктори і кошти. Якщо ж для забезпечення соціального дистанціювання  приміщень не вистачає, можна провести сесію ЗНО у два потоки.

 Та це тільки половина проблеми. Друга половина пов'язана з тестовими зошитами. Ще гарячими, прямо в друкарні вони автоматизовано фасуються в пакети — в кожному по 15 тестів. Пакування не торкається рука людини, бо це було б порушенням конфіденційності.

Далі пакет доставляється на пункт тестування і відкривається публічно в кожній аудиторії на очах в учасників тестування. Не можна роздати з нього десять зошитів, а інші віднести до сусіднього кабінету, бо це — ризик для доброчесності. На шляху транспортування тестів не має бути неконтрольованих сірих зон.

Отже, якщо ми зменшимо кількість учасників тестування в одній аудиторії, то вихід буде лише один: відкрити пакет і роздати з нього тільки частину зошитів. Але це означає, що Українському центру оцінювання якості освіти доведеться надрукувати більше тестів, частина яких залишиться невикористаними. А для цього потрібні час і додаткові кошти.

Однак є й інший варіант. Якщо зменшити кількість учасників тестування (за рахунок тих, хто звільнений від ДПА і не вступає у виші), потреба в додаткових зошитах і аудиторіях відпаде.

Як інструктори та спостерігачі контролюватимуть недоброчесних абітурієнтів під час тестування?

З відстані у півтора метра, не маючи змоги підійти ближче (соціальне дистанціювання!), це зробити складно.

Хто забезпечить учасників і організаторів тестування масками, рукавичками та санітайзерами?

ЗНО проводиться у приміщеннях шкіл, ПТУ та університетів. І всі вони фінансуються з різних джерел: школи — з місцевих бюджетів, коледжі — з обласних, виші— з державного. Отже, видатки на засоби захисту і дезинфекцію під час ЗНО доведеться розкладати по різних кошиках. Причому робити це негайно, щоб устигнути провести закупівлю.

DT.UA звернулося до МОН із запитанням: які додаткові виплати з Держбюджету у зв'язку з пандемією буде спрямовано в місцеві бюджети для організації проведення ЗНО, на які статті видатків і які обсяги фінансування за кожною статтею?

З відповіді Міністерства освіти складається враження, що на даний момент конкретних рішень немає: "Спільно з МОЗ зараз розробляється протокол, де буде прописано всі ключові позиції забезпечення безпечності дітей та працівників для всіх рівнів освіти. Після того, як цей протокол ухвалять, буде можливо прорахувати усі необхідні матеріали для кожного закладу та звести фінансові витрати, зокрема і для проведення ЗНО. Далі приймуть відповідні рішення, як це профінансувати".

У Міністерстві також повідомляють, що спільно з МОЗ і Кабінетом міністрів готують рекомендації для всіх навчальних закладів, як працювати в умовах пандемії, і один із етапів — підготовка закладів до проведення ЗНО. Ну що ж, із нетерпінням чекаємо на цей документ.

Але мало ухвалити нові правила і поради, потрібна ще додаткова підготовка персоналу до користування цими правилами.

 До речі, із персоналом теж можуть бути проблеми. Ірина Чернілевська, директорка столичної гімназії,  де розташований один з найбільших пунктів тестування, розповідає: " У нас є банк даних вчителів, які  ще в лютому зголосилися піти на пробне  ЗНО інструкторами, черговими і відповідальними особами. Але  зараз все змінилося, і  по моїй школі 20% з тих, чиї дані є в банку,  відмовляються брати участь у ЗНО у червні-липні, бо бояться ризикувати здоров'ям. Чи знайдемо інших?  У нас вчителі не стоять в чергу на ЗНО – напруга і відповідальність велика, а гроші смішні. Зараз усі говорять про захист медиків, і це правильно. А хто захистить вчителів? Які гарантії дасть нам держава? Відповідальний за пункт ЗНО заходить в кожну аудиторію і обходить усіх учасників, звіряючи правильність розсадки. Це 1200 -1500 учасників тестування  плюс вчителі. Вважаю, ризик дуже високий".

Крім того, необхідно збільшити кількість лікарів на кожному пункті тестування (традиційно, там був один медпрацівник, але під час пандемії, та ще й у спеку цього замало) і кількість працівників поліції, які тепер мають опікуватися дотриманням не лише доброчесності, а й безпечних умов.

Потрібно також змінити час прибуття учасників на пункт тестування. Минулими роками, коли вони заходили у пункт тестування  щільною стіною, потрапляли до аудиторій за 30–40 хвилин. Очевидно, що тепер, враховуючи соціальне дистанціювання і термометрію на вході, пропуск на пункт тестування має початися набагато раніше. Можливо, за кілька годин до початку іспиту.

Одне з найгостріших питань — як не допустити на іспити заражених коронавірусом. У МОН обіцяють пильно стежити, щоб серед учасників ЗНО не було контактних осіб, а також інфікованих. Та як конкретно це буде зроблено?

Лунають пропозиції перевірити всіх учасників з допомогою ПЛР-тестів. Однак це не вирішить проблеми, і ось чому. По-перше, можна тільки уявити собі, які черги утворяться в лабораторіях перед початком тестування. І як у цих чергах проклинатимуть і ЗНО, і пандемію, і спеку, і владу.

По-друге, сесія ЗНО триває близько трьох тижнів, і якщо людина здорова перед першим іспитом, не факт, що так буде і перед третім—четвертим. Врахуємо, що кожен наступний іспит проходить на новому пункті тестування, тобто контактність розширюється. Що ж, тепер перед кожним ЗНО здавати аналізи?

Підсумовуючи все, викладене в нашій шпаргалці, хочу взяти в рамочку (як правила у шкільних підручниках) кілька головних висновків.

Щоб ЗНО було безпечним, потрібно ухвалити чіткі рішення і шукати гроші. Під рішеннями маємо на увазі своєчасні продумані кроки, а не наміри та загальні фрази.

Якщо ми дійсно турбуємося про авторитет ЗНО, маємо продемонструвати його гнучкість і вміння відповідати викликам часу. Незалежне тестування — це не Ленін у радянському Мавзолеї, якому тільки кланяються і змахують пил, а живий інструмент, що постійно змінюється й удосконалюється. І саме в цьому його сила.

Питання  безпеки під час  ЗНО стосується не лише  учасників тестування. Його розв'язання яскраво продемонструє, як турбується держава про захист своїх громадян і наскільки компетентний її менеджмент.

Усі статті та інтерв'ю автора читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Alexander Koni Alexander Koni 9 травня, 20:31 Наші керівники МОН повторюють як мантру - ЗНО, ЗНО, ЗНО .. А хто буде відповідати за всеь цей безлад?! Інакше не буде, враховуючи наші традиції державних контор. Хоч би відмінили ДПА для 11 класів як для 9 класів. Тоді б зменшилось навантаження на ЗНО. Що вирішують для атестату ці три оцінки ? Якщо не навели порядок в університетах і школах за 30 років, то як написано в Євангелії - "В чужому оці і скалку видно, а у своєму і колоди не побачиш". Все нарікають на недоброчесність школи і університетів. А хто ж ними керує і опікується ? Чи не Міносвіти? Самі себе як унтерофіцерська вдова ... згоден 1 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво