БІЗНЕС-ОСВІТА: У ПОШУКАХ ІДЕАЛУ - Освіта - dt.ua

БІЗНЕС-ОСВІТА: У ПОШУКАХ ІДЕАЛУ

26 жовтня, 2001, 00:00 Роздрукувати Випуск №42, 26 жовтня-2 листопада

«...Шлях до багатства і досконалої мудрості... Вавилоняни не розділяли цих двох понять. Вони скоріше вважались такими, що взаємно переходять одне в одне, і розглядались як різні аспекти одного й того ж...» Віктор Пєлєвін...

«...Шлях до багатства і досконалої мудрості... Вавилоняни не розділяли цих двох понять. Вони скоріше вважались такими, що взаємно переходять одне в одне, і розглядались як різні аспекти одного й того ж...»

 

Віктор Пєлєвін.
Generation «П»

Для світової бізнес-освіти нинішній рік виявився історичним. Вперше за всю історію США новий господар Білого Дому — Джордж Буш став власником диплому магістра з бізнес-адміністрування, який він отримав у Гарвардській школі бізнесу.

— Щонайменше ми можемо гордо оперувати цим фактом, у відповідь на те, що майже ніхто з відомих лідерів глобального бізнесу, включаючи Джорджа Сороса, Біла Гейтса і Джека Велша, не закінчував бізнес-шкіл, — заявив на зустрічі з журналістами, присвяченій розвитку менеджмент-освіти в Україні, декан Києво-Могилянської бізнес-школи Павло Шеремета.

 

На жаль, не можна сказати, що 2001 рік стане історичним і для української бізнес-освіти. Проте вже нині спостерігаються у ній позитивні тенденції. Адже зміна сутності самого бізнесу вносить радикальні зміни в бізнес-освіту. Тому на вимогу часу сьогоднішня бізнес-освіта має бути практичною, інноваційною, орієнтованою на розвиток лідерських здібностей.

Саме такою вона вбачається Консорціуму із удосконалення менеджмент-освіти в Україні (CEUME), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку. Головна мета проекту, започаткованого консорціумом майже три роки тому, — удосконалення програм менеджмент- та бізнес-освіти в Україні, здатних формувати нове покоління ділових людей. Довгостроковою метою проекту є впровадження цих програм в українських бізнес-школах у період їхнього розвитку як сталих інституцій із надання менеджмент-освіти, організації тренінгів та досліджень.

— Вимоги до представників вищих керівних ланок та висококваліфікованих працівників постійно зростатимуть. І єдина можливість гідно відповісти на виклик майбутнього — інвестувати в освіту сьогодні, — вважає регіональний директор консорціуму Мік Мюллей. — У бізнес-середовищі спостерігається постійний ріст конкуренції, у ньому постійно з’являються нові технології і тому життєвий цикл «знань» надзвичайно короткий. І саме з метою досягнення успіху українські та міжнародні бізнес-структури повинні володіти таким людським капіталом, який міг би швидко й ефективно реагувати на будь-які зміни на ринку.

Добре підготовлені та навчені працівники є активом сучасних компаній. На жаль, українські випускники часто-густо володіють лише загальними теоретичними знаннями з економічних наук і дуже рідко практичними навичками та досвідом.

— Нам ще потрібно багато вчитися. Один у одного, в інших, — підкреслює П.Шеремета. — Наприклад, давайте проаналізуємо, як відбувається підготовка диригентів у консерваторії. Практичні завдання значно переважають над теоретичними. Кваліфікація перевіряється у практичній роботі — майбутній диригент протягом академконцерту диригує оркестром, виконуючи той чи інший музичний твір. Він не повторює завчені напам’ять теоретичні визначення. Студента оцінюють практики — досвідчені музиканти, а не бібліотечні теоретики.

П.Шеремета звернув особливу увагу на відмінності між бізнес-освітою та економічною освітою. На його думку, ця відмінність полягає у двох основних параметрах. По-перше, якщо економічна освіта здебільшого акцентує увагу на теоретичних проблемах економіки, то бізнес-освіта — на практичних питаннях управління. По-друге, в економічній освіті надається перевага заучуванню давно написаних теорій, тоді як питання менеджменту практично ще не досить вивчені. Це відносно нова наука навіть для США, не кажучи вже про Україну.

— Бізнес-освіта значно більше зорієнтована на розвиток лідерських здібностей. Ми можемо скласти певні алгоритми дій, але, на мій погляд, — продовжує П.Шеремета, — вони не матимуть особливого практичного значення, оскільки ймовірність повторення конкретної ситуації в бізнесі мінімальна. Адже кожен менеджер щоразу стикається з іншою ситуацією на ринку. Отже, від нього вимагаються нестандартні, незавчені дії. Тому бізнес-освіта повинна орієнтуватися на те, щоб розвивати у менеджера інтуїцію.

Фахівці вважають, що в українській бізнес-освіті останнім часом спостерігаються позитивні тенденції: зростає кількість навчальних і тренінгових закладів, з’являються нові магістерські програми, нові викладачі, нові ситуаційні вправи і т. д.

— Раніше часто доводилося чути від представників офісів західних компаній, — зазначає П.Шеремета, — що в Києві ринок тренінгових організацій надзвичайно нерозвинений. Тому вони зверталися за послугами в Москву, а деякі навіть в... Алмати. Зараз представники цих же компаній переорієнтовуються на київських постачальників освітніх послуг.

До послуг українських бізнес-шкіл, тренінгових організацій та інститутів менеджменту дедалі частіше звертаються і вітчизняні компанії, особливо у великих містах (Києві, Дніпропетровську, Одесі).

— Менеджмент може мати застосування не лише у бізнесі, але й у всіх сферах суспільного життя, — зазначає ректор Міжнародного інституту менеджменту «МІМ—Київ» Богдан Будзан. — Тим часом в Україні налічується всього близько тисячі власників дипломів IBA (тоді як у розвинених країнах такий диплом має кожен десятий бізнесмен). Сьогодні бізнес-шкіл у нас одиниці, а потрібні — сотні.

Нині у вітчизняному бізнесі актуальною є проблема власника. Йдеться про те, як його «вирощувати». Директор програм з менеджменту Міжнародного інституту бізнесу Анна Власова вважає, що в цьому плані може стати в пригоді досвід Польщі, бізнес-школи якої є одними з кращих у світі. Їх найбільш характерні риси — власні дослідження та різноманітність програм, які до того ж постійно змінюються, а також партнерство з фахівцями різних країн. Незважаючи на те, що в Польщі досі немає державної акредитації бізнес-шкіл, вони вже здобули суспільне визнання. Показовим і гідним наслідування є прагнення цих організацій не просто отримати ліцензію Міністерства освіти, але й міжнародну акредитацію.

А віце-президент Міжнародного інституту бізнесу Володимир Заболотний взагалі переконаний, що акредитація бізнес-освіти може проходити лише через бізнес, тоді як роль Міносвіти має бути мінімальною. Адже, за його словами, підготовка менеджерів не є формальною проблемою визнання диплому.

Хоч як там було б, але з самого початку міністерство підтримувало діяльність консорціуму. CEUME було створено на засадах партнерства двох американських університетів — Університету Мінесоти та Вищої школи бізнесу Університету святого Томаса, а також двох польських — Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині та Варшавської школи економіки. Консорціум співпрацює з більш ніж 40 українськими вищими навчальними закладами. На реалізацію цього проекту виділено близько 5 млн. дол. Щоправда, консорціум сподівається на продовження програми ще на три роки. Проте, як зазначив його регіональний директор, «надзвичайно важливо, щоб партнери змогли продовжувати своє існування навіть без допомоги консорціуму».

Тому третю щорічну національну конференцію «Розбудова менеджмент-освіти в Україні», яка проводитиметься в Києві 15—17 листопада, планується побудувати на основі результатів, досягнутих за роки діяльності CEUME, і на підготовці рекомендацій для стандартів з бізнес- та менеджмент-освіти в Україні. На конференції планується також розглянути і визначити подальші напрямки і заходи, які необхідно здійснити освітянам, бізнесу та урядовим колам для розвитку та визнання системи менеджмент-освіти в Україні.

Очевидно, що для цього визнання потрібно чимало зусиль та часу. Адже в тій же Америці бізнес-освіта формується вже впродовж десятиліть, причому щорічні інвестиції в неї становлять близько 90 млрд. дол. Сьогодні в США налічується 3 тисячі бізнес-шкіл. Інвестиції в людину в цій країні вважаються найбільш конкурентоспроможними

Нині в Україні сягнула апогею дискусія — визнати спеціальність «менеджер» чи ні. У довіднику Міністерства праці і соціальної політики така професія не значиться. Ведуться розмови про те, щоб внести її в цей перелік. Якось дивною на цьому фоні є підготовка фахівців з неіснуючої професії. Сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву, що, крім технічних знань, необхідно вміти і правильно керувати. Адже освіта у сучасному розумінні — це хороший товар. Бізнес без освіти вже не бізнес, навіть коли мова йде лише про «купи-продай».

Очевидно, це усвідомили в Росії, де діє Асоціація менеджерів, є спеціалізований журнал. Україна в цьому плані відстає, бо лише планує створення асоціації бізнес-освіти та інших форм співробітництва вищих навчальних закладів.

За словами фахівців, потужні бізнес-школи формуються там, де є сукупність конкурентоспроможних підприємств. Є вони у Нью-Йорку і Детройті (США), Дубліні (Ірландія), Бангалорі (Індія) і т. д. Вкотре доводиться переконуватися, що освітянські проблеми не вичерпуються лише фінансуванням.

А поки що підприємливі освітяни сподіваються, що колись і Президент України матиме диплом магістра з бізнес-адміністрування, виданий провідною українською бізнес-школою.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво