Без оголошення війни... - Освіта - dt.ua

Без оголошення війни...

27 вересня, 2013, 18:00 Роздрукувати Випуск №35, 27 вересня-4 жовтня

Ситуація на ринку підручників загострюється

"Геть антипідручники зі шкіл!", "Учителю! Не бійся використовувати якісну літературу!", "Гриф МОН — не інструмент монополізації", "Ні!" — тиску на вчителів!". Плакатами такого змісту зустрічали гостей книжкового форуму у Львові представники видавництв. Схожих акцій протесту львівський форум, напевно, не пам'ятає за всю історію свого існування. 

Свавілля — так можна назвати те, що коїться нині на ринку підручників. Видавництва, які роками напрацьовували репутацію, сьогодні викинуті чиновниками за борт. Перевірені на практиці підручники, посібники й зошити відправлені у сміття. Натомість школи заполонили нашвидкуруч зліплені нові книжки. До того ж із купою помилок. 

"Я маю повідомити про глибоку стурбованість педагогів ситуацією на ринку підручників, — звернулася до членів парламентського комітету з питань науки та освіти його голова Лілія Гриневич. — Про це йшлося на круглому столі "Сучасний стан та перспективи видання навчальної літератури в Україні", проведеному в рамках форуму у Львові". 

"...Мені приємно, що ви особисто побували на таких дуже шанованих зборах. Були якісь там звернення до когось там. Інколи їдеш Києвом — багато чого можна почути в автобусі та ще десь", — відреагував присутній на засіданні комітету заступник міністра освіти Є.Суліма. 

Ситуація з регулюванням ринку підручників (а точніше — його остаточним знищенням) останнім часом надзвичайно загострилася і дуже скидається на війну. Все — як у підручнику з історії: раптовий напад (хоча розвідники попереджали!), з порушенням мирного договору (усе — для блага освіти), цивілізованих норм і правил. 

Пригадуєте, як Чапаєв розробляв воєнні операції на картоплі: хто куди наступає і як б'є? А ми вирішили скласти таку карту воєнних дій у сучаснішому вигляді. Щоб уявити загальну картину руйнувань. І ось що з цього вийшло (див. мал.). 

Зачищення ринку підручників розпочалося із глобальних заходів. З відмови від 12-річної школи. Коли вже навчаємося по-новому, то потрібні нові стандарти освіти, під них — нові програми, під програми — підручники, під підручники — комплекти з посібників, методичних розробок, тестів, робочих зошитів тощо. Під цю шляхетну мету можна без проблем перекроїти по-новому ринок. Чого на світі не буває — може, саме через це пожертвували свого часу європейською реформою, під яку все вже було написано, затверджено й навіть почало видаватися? Серед знайомих експертів дедалі більше тих, хто вірить у цю версію.

Найсмішніше, що насправді ні нові стандарти, ні програми не відрізняються від попередніх революційною новизною. У них щось переставили місцями (інколи не подумавши про логіку), підкинули красивих термінів — ось, власне, і все. "Програми не нові, а оновлені, — кажуть учителі. — Старі підручники їм не суперечать".

Наступний удар по ринку підручників — непрозорий розподіл державних коштів на користь окремих видавництв. Держава має підтримувати найкращі підручники. Щоб саме вони дійшли до споживача безкоштовно. Для цього проводяться конкурси рукописів навчальної літератури. Їх переможці й видаються за державний кошт. Про те, як непрозоро проводяться ці конкурси та розподіляються кошти, сказано вдосталь і журналістами, і експертами. Зазвичай ідеться про трьох фаворитів ринку — "Генезу", "Видавничий дім "Освіта" та "Грамоту". 

Коли Л.Гриневич звернулася з цього приводу з листами в МОН і до прем'єр-міністра, Д.Табачник відповів: "На сьогодні для створення підручників переможцями стали 17 видавництв. Про яку монополію, про які привілейовані видавництва можна говорити?". 

Невже? Заради інтересу ми вивчили списки підручників, які міністерство дозволяє використовувати в 1 та 2 класах шкіл для навчання за традиційними методиками. Не полінувалися підрахувати, скільки позицій мали відомі видавництва у списках минулого, 2012/2013, і нинішнього, 2013/2014 навчального року. Ми взяли основні предмети, з яких школи обов'язково купують підручники та посібники, — математика, українська мова, читання, природознавство. Картина вийшла досить промовистою. Торік "Видавничий дім "Освіта" мав 9 позицій, нинішнього року — вже 29 , "Генеза" — 17 та 27, відповідно, "Грамота" — 6 і 9. А популярне серед учителів видавництво "Навчальна книга — Богдан", наприклад, торік у 1–2-х класах мало 23 позиції з названих предметів, нинішнього року — жодної. Від видавництва "Ранок" до списку рекомендованих для 1–2-х класів підручників торік потрапили
18 навчальних книжок із чотирьох предметів, цього року — лише одна додаткова (тобто необов'язкова). І якщо раніше у 1–2-х класах були представлені по чотирьох основних предметах 19 видавництв, то нинішнього року — тільки 7. Два з них мають по одній позиції у списку. Та й то — в переліку додаткових підручників і посібників. Ще одному перепало три позиції. А левову частку підручників видають фаворити і маловідоме видавництво "ПЕТ", яке раптом з'явилося в списку (9 позицій). 

Конкуренти монополістів майстерно вибиті міністерством із лав на багато років. Тому що, згідно з Положенням про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників, "перемога в конкурсі є підставою для подальшого створення авторськими колективами-переможцями комплекту підручників для наступних класів... з відповідного навчального предмета". Тобто видавництва і автори, котрі виграли конкурс у першому класі, автоматично стають переможцями у всіх наступних — до п'ятого класу. Ті, котрі виграли в п'ятому, — до дев'ятого. Відповідно, з кожним роком видавництва, що їх лобіюють переможців, дедалі більше захоплюють ринок підручників. 

Про початок монополізації ринку підручників експерти попереджали ще кума Д.Табачника Максима Луцького, тоді — керівника парламентського комітету з питань науки та освіти. 

В архівах сайту комітету зберігся протокол березневого засідання (2012 р.), на якому виступала з доповіддю заступник начальника відділу з питань освіти, науки та інновацій департаменту науки і гуманітарної сфери Рахункової палати України С.Васильєва. Вона підкреслила: "Створена Міносвіти система централізованого випуску підручників обмежує навчальні заклади в їхньому виборі та не враховує вимог учасників навчального процесу". Серед видавництв — власників виняткових авторських прав на підручники (переможців тендера) були помічені "Видавничий дім "Освіта", "Грамота", "Генеза", "Гімназія". 

Як же відреагував комітет на тривожну інформацію? Ось витяг із протоколу: "Інформацію Рахункової палати України...взяти до відома... Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Національній академії педагогічних наук України, Рахунковій палаті України проінформувати Комітет Верховної Ради України з питань науки та освіти про стан розробки і забезпечення навчальних закладів підручниками та посібниками". 

Та не всі погодилися заплющити очі на проблему. Член комітету О.Доній вніс пропозицію "визнати роботу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в частині використання коштів Державного бюджету на забезпечення навчальних закладів підручниками і посібниками незадовільною". Однак пропозицію не прийняли. Проти голосували регіонал М.Луцький, комуністка К.Самойлик та екс-бютівець В.Курило. 

Усунення конкуренції з допомогою грифів-дозволів. Чому якість підручника — не завжди запорука того, що він потрапить у школу? Та тому, що для цього йому ще треба отримати спеціальний дозвіл міністерства — гриф. 

"Із приходом нового міністра грифи видають тільки "обраним" видавництвам, — цитує газета "Ратуша" заступника редактора газети "Підручники і посібники" Сергія Гап'юка. — ...Ці "обрані" видавництва згодом отримують грифи й на супутні до підручників матеріали (контрольні роботи, розробки уроків, зошити з друкованою основою...). Тому гриф став інструментом цензури. Таким чином вони перекрили надходження в школу іншої літератури. Відповідно, конкуренція зникла, і якість продукції знизилася".

Яскравий приклад — скандал навколо підручників із математики для 1 і 2 класів, надрукованих "Видавничим домом "Освіта". За державний кошт, до речі. В них тернопільські видавці нарахували 243 помилки. І не тільки граматичні. Коли обурені експерти передали в Інститут інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО) список помилок, деякі видавництво виправило. Але в комерційному тиражі. Тобто тепер "правильні" підручники всі охочі мають купувати за власні гроші. 

Працівник одного з видавництв, Марина Петрівна, називає ще одну причину зниження якості навчальної літератури: "Видавництва-монополісти не в змозі впоратися з велетенськими замовленнями. Тому після того, як зверстано підручник, редактор і коректор фізично не встигають його вичитати. Ось і йде брак на ринок. А чого переживати? Школи нікуди не подінуться — зобов'язані працювати за цими книжками".

У принципі, все зрозуміло. Але мучить запитання: чи проводилася апробація нової навчальної літератури перед масовим впровадженням у школи? Невже без неї прийняли рішення про використання підручника? 

Яким же був наш подив, коли ми виявили наказ МОН № 645 від 30.05.2013, із якого випливає, що саме тепер, коли нові, не завжди якісні підручники вже нав'язані усім в обов'язковому порядку, проходить їх офіційна апробація у визначених навчальних закладах та регіонах. І завершиться вона тільки через два роки.

Чому ж державні гроші витратили на купівлю кота в мішку — "необкатаних" підручників? Тому, що дуже поспішали? (Адже до наступної осені треба забезпечити нові тиражі — продовження для наступних класів. Теж, до речі, неапробовані). Тому що якість — не головне? Тому, що чиновники впевнені у позитивних рецензіях експертів? 

До речі, останнє не дивує. У нас немає незалежної експертизи підручників. У названому вище наказі МОН є бланк, куди вносяться дані про вчителів, які беруть участь в апробації. Так само відомі імена членів комісії на конкурсі підручників. Більшість їх — залежні від чиновників педагоги або самі чиновники. Тому "вирішити питання" на користь когось або в обхід когось, у разі потреби, не становитиме труднощів. І ми вже спостерігали такі речі (див. DT.UA, №31 "Великі маневри").

Але останній тактичний хід Міністерства освіти вразив навіть досвідчених учителів. Бо обмежив їхню свободу вибору. Всі управління освіти отримали лист МОН "Про використання навчальної літератури". Згідно з ним, школи зобов'язані використовувати тільки ті підручники та посібники, які, по-перше, мають гриф міністерства (ну це вже не новина), по-друге, відповідають авторським концепціям підручників — переможців конкурсів (цікаво, хто і як це визначатиме?), і по-третє — видані не раніше 2012 р. Таким насильницьким чином зі шкіл вигнали ті підручники й посібники, які через чийсь недогляд мають непрострочений гриф і плутаються під ногами при розпилі ринку.

"З підручниками більш-менш зрозуміло: з 2012 р. — "нові" програми, тому й нові підручники. Але посібники тут при чому? — дивується знайома вчителька. — Посібники — це хрестоматії з художніми текстами, це супутники букваря для навчання читання. Та й узагалі, деякі теми пояснюються краще і якісніше у старих підручниках, ніж у пересипаних помилками нових. Невже міністерство настільки не довіряє нам, учителям? Вважає, що самі ми не розберемося, які матеріали узгоджуються з програмою, а які — ні?" 

Для того, щоб школи навіть не намагалися голосувати за хороші книжки своїм гаманцем, підтримувати "опальні" видавництва й авторів, у листі (який, взагалі-то, не є наказом і має носити рекомендаційний характер) міститься й погроза: "Звертаємо вашу увагу на те, що персональну відповідальність за використання... навчальної літератури, яка не має відповідного грифа міністерства... покладено на керівників навчальних закладів". Ну прямо як під час війни: того, хто допомагає партизанам, — розстріляти.

І покотилися перевірки школами. Хтось обмежився оглядом бібліотек та підручників на партах у дітей. Хтось зазирав у вчительські шафи й шукав там "заборонені" посібники, видані до "війни дванадцятого року". Жарти жартами, але вже є перші офіційно потерпілі від перевірок. Керівник департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Оксана Добровольська видала наказ №719 від 16.09.2013 р. "Про підсумки вибіркової перевірки питання використання підручників у 1–5 класах загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва". За результатами перевірки наказано "притягнути до дисциплінарної відповідальності" директорів шести шкіл. І позбавити їх на місяць надбавки до заробітної плати. 

"Добре, хоч у їдальню колоною не водять і наголо не стрижуть, — жартують учителі. — "Антилігенція", бачите, не хоче "правильні" книжки читати. Вільнодумство, розумієте, розводять. Хочеш без грифа МОН працювати — купуй чоботи з довгими халявами. Як Тарас Григорович робив".

На пропозицію Л.Гриневич, члени комітету ВР з питань науки і освіти прийняли рішення провести розширене засідання з питань створення і видання підручників 

Голова комітету пропонувала також звернутися до міністерства з вимогою відкликати згаданий лист. Однак цю пропозицію так і не проголосували. Не в останню чергу, завдяки тому, що дискусію поламали заступник міністра Євген Суліма і депутат від Партії регіонів Віталіна Дзоз. І якщо перший скаржився на відсутність партнерських відносин між комітетом і міністерством, то друга діяла суто по-жіночому — входила-виходила, заявляла, що не хоче бути присутньою "при шмаганні міністерства", і закликала голову комітету: "Зателефонуйте Жебровському (заступникові міністра. Авт.), запросіть його до себе, сядьте з ним сам на сам, без цих ось, даруйте, вух і очей, які тут… Ми ж себе опускаємо вже нижче плінтуса. Ми дозволяємо собі у присутності наших помічників з'ясовувати відносини з міністерством. Я не хочу в цьому брати участь". 

Л.Гриневич наполягала, що йдеться не про персональні претензії до міністерства: "Зрозумійте, нас не цікавлять Д.Табачник та інші чиновники, котрі працюють у Міністерстві освіти. Хоч би які вони були, навіть якщо когось замінити — ніщо не зміниться без зміни системи. Нас цікавлять мільйони дітей, студентів, сотні тисяч викладачів і вчителів. Ми покликані захистити їхні інтереси. Нас також цікавить якість освіти в цій країні. У нас зростає рівень корупції, зокрема у сфері підручників. Є незаперечні докази цього. У нас дуже багато запитань до Міністерства освіти. І ми звертаємося з ними в МОН, але не отримуємо адекватної інформації". 

Отже, попереду розширене засідання комітету. Заступник міністра освіти обіцяв запросити на нього своїх професіоналів (чи не тих, які проводили конкурсний відбір нових підручників?), його опоненти — своїх. Звісно, запросять і громадськість — "ці ось, даруйте, очі і вуха". Щоб побачити, хто захищає інтереси дітей і школи, а хто — власні. І почути, куди рухається наша освіта. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво