Зниження прибутковості депозитів. Немає гарантії, що знижені ставки зможуть покрити рівень інфляції

Гривневі депозити стрімко дешевшають. За оцінками банкірів, із початку року ставки в середньому впали з 19 до 14%. Тобто вони знижуються приблизно на один відсоток на місяць. Основна причина — надлишок у банках ресурсів. Українці нарешті майже масово понесли гроші в банки, а серйозно нарощувати кредитування фінансистам поки не вдається. Відіграє роль і економічне затишшя, і невизначеність із можливою реприватизацією. Банкіри поки бояться позичати гроші великим клієнтам, а з кредитуванням малого бізнесу і населення виникають технічні складнощі. Зміцнення гривні також зробило свій внесок. Знову гостро постала проблема різниці між валютними та гривневими ставками. Малий бізнес і населення воліють вкладати гроші в банки в зміцнілій національній валюті, а брати кредити у здешевілих доларах. Чимало експертів прогнозують зближення гривневих і доларових ставок. Швидше за все, це відбуватиметься переважно за рахунок зниження ставок в українській валюті. Процес зближення вже пішов. Якщо збережуться сьогоднішні тенденції, то до кінця року ціна грошей у твердих валютах і в гривні може зрівнятися. Існує небезпека, що ситуація на депозитному ринку в Україні незабаром нагадуватиме російську, де ставки банків уже давно не покривають навіть збитків від інфляції.

Переломним місяцем став квітень. У результаті відносно різкого зміцнення гривні, проведеного Нацбанком, власники валютних депозитів зазнали суттєвих збитків. Обсяги вкладень населення у твердих валютах почали суттєво скорочуватися. Відповідно до статистики, опублікованої НБУ, обсяги валютних вкладів фізичних осіб у квітні зменшилися на 353 млн. грн. (-1,6%), у той час як приріст депозитів у нацвалюті становив більш як 2 млрд. грн. (+7,5%). Щоправда, геть протилежна ситуація спостерігалася на ринку депозитів юридичних осіб. Після скасування Нацбанком обов’язкового продажу експортерами 50% валютної виручки банкам протягом місяця додатково вдалося залучити валютних коштів юридичних осіб на суму, еквівалентну 2,12 млрд. грн. (+20,5%). Водночас депозити юридичних осіб у гривні скоротилися на 1,8 млрд. грн. (-5,1%). Настільки різний підхід населення і підприємств до валюти заощаджень дозволив банкірам зберегти збалансованість пасивів. Однак їхній перерозподіл у бік посилення національної валюти — це об’єктивний факт. На сьогодні більше половини депозитних договорів укладають у гривні. Перед банкірами з усією гостротою постало запитання: куди вкладати дедалі зростаючі обсяги вітчизняних грошових знаків?

На відміну від ситуації з депозитами, тенденції на кредитному ринку геть протилежні: населення воліє кредитуватися у валюті, юридичні особи для виробничих потреб більше використовують гривневі кредити. При цьому кредитуватися юридичні особи в даний час не квапляться. Тому існує кілька причин. По-перше, не виправдалися сподівання щодо зниження ризиків. Процес реприватизації перебуває в підвішеному стані. Рекордних розмірів також набув процес перерозподілу власності, особливо на підприємствах, чиї власники тією чи іншою мірою були замічені в підтримці «переможеної сторони». По-друге, валютна політика. Заяви про зміцнення гривні ще на початку березня призвели до дестабілізації валютного ринку — бізнес намагався швидше позбутися долара, що також позначилося на падінні економічної активності. У результаті в першому кварталі можна було спостерігати небачене збільшення залишків коштів на коррахунках (зростання на 40% за перший квартал), зростання вкладень банків у цінні папери і найнижчу за останні п’ять років частку кредитів у банківських активах (68%).

Виниклий надлишок ліквідності послужив банкірам гарним приводом для зниження ставок залучення гривні, а заодно дозволив скоротити розрив між валютними та гривневими ставками, котрий завдавав фінансистам додаткових труднощів при організації грошових потоків. За офіційними даними НБУ, середньомісячна ставка за гривневими депозитами з початку року знизилася на 1,2%, за доларовими вкладами — на 0,7%. Самі банкіри відзначають більш істотне зниження ставок. Як зазначив недавно начальник казначейства Укрпромбанку Сергій Шуст, із початку року по гривні ставки впали з 19 до 14%, по валюті на 1—2%. Настільки різкий стрибок по гривневих відсоткових ставках банкіри пояснюють тим, що обсяги кредитування по долару вищі, аніж по гривні, відповідно банки намагаються залучати більше валютних ресурсів, ніж гривневих. Деякі керівники банків у пориві оптимізму заявили про повне стирання грані між ставками в різних грошових одиницях. При цьому вони планують, що даний процес стане проходити майже винятково за рахунок зменшення депозитних ставок в українській валюті, і до кінця 2005 року за депозитами можна буде одержати не більш як 9—10% річних. Втім, дана цифра виглядає досить парадоксально, адже вона менша навіть від рівня інфляції, зафіксованого в держбюджеті (9,8%), і значно менша від прогнозів зростання цін незалежних експертів (13—16%). У цивілізованих країнах рівень депозитних ставок у принципі не може бути меншим від річних темпів інфляції. Втім, назвати наш грошовий ринок досить цивілізованим можна лише з великою натяжкою. Досвід Росії наочно демонструє, що подібний казус на теренах СНД цілком можливий.

Більш реалістично мислячі банкіри прогнозують, що падіння відсоткових ставок за гривневими депозитами може наблизитися до темпів інфляції і досягти, приблизно, 12-відсоткової позначки. За менших ставок, стверджують банкіри, люди просто знову відвернуться від банків, і фінансову систему очікуватимуть серйозні потрясіння. Втім, розвиток ситуації можливий і за альтернативним сценарієм. Нинішня надліквідність банківської системи — явище хитке, і може бути швидкоплинним. Якщо до осені економіка країни почне оживати і знову вишикуються черги за кредитами, то банкірам знову знадобляться ресурси населення. Існуюча банківська конкуренція не дозволить не тільки істотно знизити депозитно-кредитні ставки, а й повернути їх на рівень, близький до колишнього.