Зміни на західному фронті - Економіка - dt.ua

Зміни на західному фронті

10 грудня, 2010, 17:03 Роздрукувати Випуск №46, 10 грудня-17 грудня

На загальнонаціональному тлі Львівщина виглядає як одна з найбільш успішних і перспективних із погляду розвитку малого і середнього бізнесу...

На загальнонаціональному тлі Львівщина виглядає як одна з найбільш успішних і перспективних із погляду розвитку малого і середнього бізнесу. За даними головного управління економіки Львівської облдержадміністрації, підприємства сектора виробляють сьогодні близько 30% регіонального продукту, забезпечуючи робочими місцями 260 тис. чоловік. Це майже 20% працездатного і 35% — працюючого населення регіону.

Відповідно до офіційної статистики, іноземні інвестиції сьогодні залучено в 1091 підприємство області, за їхнім рівнем серед регіонів Львівщина сьогодні на четвертому місці в країні. З початку 2010-го зарубіжні інвестори вклали в підприємства області близько 96,5 млн. дол., що більш як у півтора разу (на 56%) перевищує торішній показник.

Утім, показники могли б бути й набагато вищими. Адже за оцінкою найавторитетнішого журналу Times, Львівська область у 2009 році посіла третє місце за інвестиційною привабливістю серед регіонів Східної Європи…

Малий, але все-таки бізнес

За кількістю малих підприємств — 76 на 10 тис. населення — область посідає шосте місце в Україні (після Києва, Севастополя, Одеської та Харківської областей, а також АРК). Примітно, що близько двох третин (63,1%) малих і середніх підприємств Львівщини сьогодні є прибутковими, а їхня частка в освоєнні капітальних інвестицій у регіоні перевищує половину (55,3%).

Утім, не все так безхмарно. Збиткові підприємства, за даними статвідомства, уже задекларували нинішнього року понад 2 млрд. грн. збитків, у результаті чого загальний фінансовий результат сектора становить мінус 1,5 млрд. грн.

Не радує поки що й динаміка по зайнятості. За даними президента Асоціації роботодавців Львівщини, члена Ради підприємців при Кабміні Зеновія Бермеса, за дев’ять місяців поточного року кількість робочих місць в області скоротилося на 12 тис., а торік — на 60 тис.

«За вимогою законодавства, нині практикується прийняття регіональних програм розвитку підприємництва. Як на мене, це дуже формальний, декларативний документ, — вважає пан Бермес. — На Львівщині в 2009-му і 2010 році бюджет програми сягав близько 2 млн. грн. Насправді, з огляду на значний перелік заходів, суми, які виділяються на окремі з них, невеликі. Тому й результати відповідні. Я не відчуваю поліпшення підприємницького клімату. Взагалі з 2005 року в діях влади стосовно підприємців якогось однозначного позитиву не було. Підприємницький клімат не поліпшувався зовсім. Розвиток підприємництва залежить не від наявності програми, а від конкретних дій влади».

Яким буде завтра малого та середнього бізнесу у Львівському регіоні, що, крім фіскального тиску, найбільше заважає його розвитку та наскільки реальні перспективи відновлення банківського кредитування цієї категорії підприємців? Ці та багато інших питань обговорювалися 6 грудня ц.р. під час круглого столу «Проблеми і перспективи розвитку малого та середнього бізнесу у Львівській області».

Основною перешкодою як для розвитку підприємництва, так і для різкого підвищення інвестиційної активності в регіоні є два абсолютно взаємозалежні явища: надмірна складність регуляторного середовища та корупція в державних органах, вважає голова Львівської обласної держадміністрації Василь Горбаль. На підтвердження цього він наводить слова посла США в Україні Джона Теффта про скарги американських інвесторів. Останні, зумівши домогтися отримання двох дозволів на будівництво готелів навіть у Донецькій області, не можуть похвалитися жодним дозволом на Львівщині — такими складними виявилися процедури та надмірними — апетити чиновників.

«Зрозуміло, що ця проблема не меншою мірою стосується інвесторів як з інших країн, так і місцевих, особливо дрібних підприємців, — каже львівський губернатор. — Хоча саме з цим сегментом ми пов’язуємо основні перспективи підприємницької активності в регіоні. Промисловий сектор відновлювати складно, тому питання підтримки малого та середнього бізнесу надзвичайно актуальне».

Для довідки: на Львівщині, за словами губернатора, практично всі великі підприємства збанкрутували та втратили ринки збуту. У Львові в робочому стані залишився тільки ЛАЗ.

Державна підтримка

Як обіцяє влада, стратегія розвитку малого підприємництва на 2011—2012 роки, проект якої вноситься на розгляд Львівської облради в грудні, не повинна стати декларативним документом. Вона передбачає підтримку інвестицій у проекти з енергозбереження, у сферу лісового господарства, будівництво та реконструкцію доріг, розвиток пришляхової інфраструктури, а також розвиток гірських районів. «Це широка тема для малого та середнього бізнесу», — наголосив Василь Горбаль, висловивши при цьому жаль, що поки що реалізація великих проектів у рамках підготовки до Євро-2012 (будівництво аеропорту і стадіону) проводиться державним коштом.

Заступник голови ДПАУ у Львівській області Юрій Лепецький вважає, що ухвалений парламентом і вже підписаний президентом Податковий кодекс не перешкоджатиме, а навпаки, сприятиме розвитку підприємництва та виходу його з тіні, оскільки містить норми, які стимулюють створення легального бізнесу. Наприклад, нульову ставку податку на прибуток на п’ять років для новостворених підприємств із валовим доходом до
3 млн. грн. на рік і кількістю працівників не більш як 20 чоловік.

Про позитивні зрушення зазначив і представник Держкомпідприємництва Тарас Медвецький. «По всій області створено єдині дозвільні центри. Система йде до того, щоб підприємець в окремих випадках міг працювати за декларативним принципом — просто повідомляти про початок своєї діяльності, — підкреслив він. — Крім того, істотно, на 28 позицій, скорочено список видів діяльності, які підлягають ліцензуванню». Водночас, на думку чиновника, необхідно в найкоротші терміни привести у відповідність із вимогами закону підзаконні нормативні документи. «На даний момент тільки з МНС досягнуто домовленості про роботу за декларативним принципом», — повідомив пан Медвецький.

Внутрішні та зовнішні резерви

Не заперечуючи деяких позитивних моментів у Податковому кодексі, підприємці вважають, що для серйозної активізації підприємницької активності цього замало. Голова ради територіального відділення Асоціації платників податків Львівської області Лілія Долинська каже, що найактуальнішою для підприємців залишається проблема безконтактного спілкування з чиновниками.

«Це питання пропонували внести в регіональну програму розвитку на 2011—2012 роки. І ми сподіваємося, що з паном Горбалем доопрацюємо цю програму. Також до координаційно-дорадчої ради входить Державна податкова адміністрація в особі М.Князевича, який запропонував пілотний проект з розробки та надання консультацій щодо електронної звітності», — розповідає Л.Долинська.

Експерти вважають, що стимулювати приватний бізнес можна, застосовуючи, крім зовнішніх, і внутрішньорегіональні механізми впливу. Особливе значення для підприємців мають місцеві податки та збори.

«Великі корпорації мають можливість вирішити всі необхідні питання: і земельні, і ліцензування тощо. У них власні підприємства, власні території, власні виробництва. Малі підприємства, як правило, в оренді, вони платять за землю, за ліцензію, дозволи, патенти й т.ін. Це — місцеві податки. Тобто це те, що може змінити місцева влада», — каже перший заступник голови правління «ВТБ Банку» Микола Суганяка.

Він радить проаналізувати місцеві податки в області, щоб зрозуміти, наскільки вони диференційовані. «Чому сьогодні ті, хто торгує тютюном, алкоголем, бензином, платять такі самі податки, як і ті, хто торгує продуктами харчування? Або ті, хто готує готель для зустрічі вболівальників із Європи? — переймається запитанням банкір. — Певне, в обласному бюджеті можна знайти можливості, щоб для когось податки були вищі, а для когось — нижчі».

Самі банкіри теж готові йти назустріч малому бізнесу. Але, за словами представників фінустанов, однією з ключових проблем малого та середнього бізнесу залишається його непрозорість. «Ми нерідко зіштовхуємося з тим, що здоровий бізнес без правильної звітності та впорядкування бухгалтерії не може одержати кредит, — зазначає директор Західного макрорегіону корпоративного бізнесу «Ерсте Банку» Юрій Лободін.

Другим проблемним моментом залишається низька частка власного капіталу в бізнесах. «Будь-який кредитор готовий ризикувати у певних пропорціях. І коли в балансі підприємства лише 5—15% власного капіталу, а решта — позиковий, то ризики істотно збільшуються. Будь-яка управлінська помилка може обернутися неплатоспроможністю. Не дуже багато підприємств мають мінімально прийнятні для банків 30% «запасу потужності», які ми хочемо бачити», — каже фінансист.

«Підприємствам потрібна допомога зі структурування бізнесу, фінансового проектування, залучення портфельних інвесторів, залучення стратегічних інвесторів. За кордоном, поруч із нами, достатньо капіталу. Єдине, чого бракує, — прозорих і зрозумілих правил гри та їхнього дотримання. І щоб вони не змінювалися щороку», — резюмує пан Лободін.

Деякі висновки для себе банкіри теж зробили. Наприклад, прийшло розуміння, що є малоперспективним нескінченно конкурувати за мізерну частку позичальників із малого і середнього бізнесу, що відповідають більшості критеріїв платоспроможності, нескінченно знижуючи свої цінові пропозиції. «Можна піти шляхом підтримки тієї людини, яка ще не стала підприємцем. Або ще не виросла до того рівня бізнесу, який вже цікавий банку. Треба розвивати конкурентне середовище в такий спосіб, щоб у Львові, в Україні в цілому підприємців самозайнятих або підприємців, які тримають середній або малий бізнес, було не 5—15%, а 30—60%», — вважає директор Центру підтримки та розвитку підприємництва «OTP Bank» Богдан Ропотилов.

Для розвитку малого підприємництва банки вже створюють спеціальні центри — інформаційного, юридичного, фінансового, правового консалтингу. «Ми клієнта готові проконсультувати, ми готові зробити все, щоб видати йому кредит, ми готові надати йому різноманітні консультації та розповісти, як правильно цей бізнес робити. І це, по суті, є роботою банку, — каже експерт. — Ми навіть готові йти шляхом створення безплатних юридичних консультацій для всіх. Причому для того, щоб підприємець міг це зробити анонімно, він може подзвонити на номер інформаційного центру та отримати впродовж доби відповідь на будь-яке запитання з банківського, фінансового, господарського права. Підприємець може зайти на сайт банку, поставити запитання та анонімно одержати відповідь на будь-яке питання, що стосується цих галузей права. Ця ініціатива вже працює».

Банкіри хочуть, щоб на рівні регіону існувала хоч якась інформаційна підтримка для потенційних дрібних клієнтів, щоб, за словами директора регіонального центру банку «Форум» Юрія Харчука, «вони хоча б знали, куди та за чим звертатися». На жаль, навіть підходи підприємців до організації бізнесу часто не витримують критики. «Економічна база їх досить слабка. Доводиться з ними працювати напряму, тому що вони не вміють сформувати навіть простий і елементарний бізнес-план. Стратегія банку — це кредитувати бізнес. Правильно зазначалося, що ми прийшли на ринок України не для того, щоб продавати забезпечення, а для того, щоб кредитувати бізнес і розвивати його. І сьогодні ми менше звертаємо уваги на це забезпечення — надто часто воно буває неліквідним. А здебільшого звертаємо увагу на бізнес», — каже пан Харчук.

Не обійшлося і без традиційного висновку, що для різкої активізації кредитування необхідна поява довгострокового інвестиційного ресурсу. «Потрібні реформи, які приведуть до детінізації прибутку і зарплат. Це дало б змогу піднімати соціальні виплати, дало б банкам можливість одержувати депозити, які могли б іти на розвиток кредитування та зниження його вартості, — каже Зеновій Бермес. — Спроба стимулювати отримання кредитів через держбюджет — це не вихід. Вихід — це пенсійна реформа».

На думку експерта, у влади мінімум часу, щоб вирішити проблему з Пенсійним фондом. «Необхідно перенести тягар навантаження з роботодавця на найману людину, залишивши той мінімум, який є на роботодавці в цивілізованих країнах. А в міру наповнення Пенсійного фонду — створювати персоніфіковану накопичувальну систему, як у всьому світі», — резюмував пан Бермес.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво