Зима на короткому повідку

Поділитися
Пам’ятаєте притчу про Хожду Насреддіна, який намагався відучити свого ішака їсти? У фіналі цієї і...

Пам’ятаєте притчу про Хожду Насреддіна, який намагався відучити свого ішака їсти? У фіналі цієї історії знаменитий східний хитрун із сумом констатує, що майже впорався з поставленим завданням, але невдячна тварина в результаті здохла... Маленьких українців теж по-своєму дресирують — привчають до щорічного підвищення комунальних тарифів. Чим закінчиться цей експеримент, поки невідомо.

Поки що все йде «нормально»: масове підвищення тарифів на опалення і гарячу воду (на воду — там, де цю послугу ще надають) у містах і районах Донецької області пройшло практично непоміченим. Жодних демонстрацій і мітингів. Жодна політична партія не скористалася з нагоди підняти цю тему на стяги з метою підвищення рейтингу. Напевно, тому що їм нічого сказати — у 2007 році тарифи підвищувалися незалежно від того, хто був при владі. Дуже буденно і тихо місцеві ради вирішили одне з найважливіших питань у житті пересічних громадян — підвищили тарифи. Самі громадяни стерпіли і промовчали.

Ця рабська покірність волі можновладців викликає дивне і страшне почуття, яке викликають спогади людей, які пережили фашистську окупацію. Сьогодні нащадки цих людей покірно платять за комунальні послуги, попри те, що суми в квитанціях приблизно дорівнюють мінімальній пенсії.

За найскромнішими підрахунками, опалення стандартної трикімнатної квартири обходитиметься донеччанам у суму близько сотні «вічнозелених» грошей народу США. Відповідно до опублікованих проектів нових цін, жителі міст, де будинки опалюються обласним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», сплачуватимуть за опалення 8,42 грн. за квадратний метр опалюваної площі. У Красноармійську нова вартість цієї послуги становитиме 7,27 грн. за квадратний метр. У Горлівці цілорічний тариф дорівнюватиме 3,67 грн. за квадратний метр.

Донецьк здався останнім: у середині вересня міська рада прийняла рішення про поетапне підвищення тарифів до початку нового 2009 року. З початком опалювального сезону в жовтні поточного року обігрів квадратного метра житлової площі обійдеться в 3,03 грн. за цілорічної оплати (замість колишніх 2,55 грн.). У листопаді опалення коштуватиме вже 3,1 грн., з грудня — 3,16 грн. за квадратний метр. У разі сезонної оплати послуг центрального опалення ці показники становитимуть, відповідно, 6,06, 6,2 і 6,33 грн. за квадратний метр.

Аналогічно дорожчатиме і гаряча вода. До грудня, замість нинішніх 10,87 грн. за кубометр, ця послуга зросте в ціні до 14,58 грн.

Аргументуючи необхідність прийняття нових тарифів, мер Донецька Олександр Лук’янченко скаржився на утиски з боку газопостачальних компаній. Запевняв, що підвищення тарифів — єдиний спосіб не залишити місто без тепла взимку. «Протягом останніх двох місяців місто тричі намагалися відключити від газотранспортної системи. Мені довелося провести консультації, зустрічі з керівництвом ДК «Газ України». На жаль, нам необхідно прийняти це рішення», — говорив О.Лук’янченко депутатам міськради.

Найдивніше, що підвищення тарифів ситуацію не врятувало. Опалювальний сезон у Донецькій області розпочався не всюди. Не тому, що не готова інфраструктура. В усьому регіоні до 15 жовтня не були готові прийняти тепло тільки 34 багатоповерхівки в Дебальцевому, Селідовому, Сніжному, Торезі і Ясиноватій. Чесно кажучи, до якості послуг вітчизняних підприємств теплокомуненерго у споживачів завжди є чимало обгрунтованих претензій, але дотепер ще не виникало питання про наявність цих послуг як таких.

На холодні батареї поки що не звертають уваги, бо на вулиці тепло. Але факт залишається фактом. Причина — борги газоспоживачів, через що державні газові монополісти не підписують договорів і не виділяють лімітів споживання палива.

Такі повороти сюжету не снилися ні Орвеллу, ні Замятіну — люди худо-бідно, але платять за зрослими цінами за комунальні послуги, які... не надаються. Добре ще, що немає потоку вдячних листів рідній владі за невсипущу турботу про народ, за те, що не дозволяють перегрітися у своїх квартирах.

Обласній владі в нинішній ситуації доводиться давити на тих, хто «знизу». Заступник донецького губернатора з житлово-комунальних питань Юрій Хиврич перед стартом опалювального сезону заявив, що в будинки, де рівень розрахунку мешканців за опалення становить нижче 75%, тепло подаватиметься в останню чергу. «Ми розуміємо, що цей захід, може, і неправильний, але він вимушений», — наголосив він. Додам, що і не цілком законний. Будь-який досвідчений юрист, звичайно, через суд розгромить таке рішення влади за дві секунди, оскільки законодавство про теплопостачання солідарної відповідальності не передбачає, а тільки індивідуальну для кожного споживача. Та ходіння по судах усе одно не нагріє холодних батарей.

Єдине місце, де зараз в Україні гаряче, — це приймальні керівників «Нафтогазу України» і його дочірньої компанії «Газ України». Комунальники, які повернулися з Києва, розказують, що в кабінети газових начальників часом набивається понад сотня «ходоків» із регіонів. Усі, природно, з одним проханням — дайте газ. Ліміти на газ у Донецькій області поки ще одержали не всі підприємства теплокомуненерго, попри те, що опалювальний сезон формально вже розпочався. Крім того, щасливчики, наділені паливом, поки що особливо не радіють, тому що газ виділяється десятиденними «відрізками» і після завершення кожної декади ліміт на наступну встановлюється не за температурним режимом або потребами конкретного населеного пункту, а лише за рівнем оплати.

У Донецьку на десять днів виділяється 6 млн. кубометрів газу, проте відразу після закінчення цього терміну потрібно викласти 6,5 млн. грн.

У кулуарах комунальники пояснили, що відбувається, коли їм треба більше газу, ніж відпущено згори, — беруть, скільки треба, але за все, що взято понад ліміт, «Газ України» нараховує ще й штрафні санкції, перетворюючи теплопостачальні підприємства на своїх вічних боржників. Наприклад, донецька тепломережа заборгувала постачальникам 52 млн. грн., а загалом за поточне споживання газу Донецька область недоплатила майже 90 млн. грн.

До тарифної епопеї навіть керівники теплокомуненерго ставляться скептично. У тому сенсі, що не вірять, що підвищення тарифів допоможе виправити ситуацію в тепломережах і дасть можливість гарантувати жителям України хоч скількись спокійну зиму. По-перше, люди відреагували на підвищення цін своїм звичайним «мовчазним протестом» — перестали сплачувати за послуги. У Донецьку до жовтня рівень платежів кілька місяців поспіль перевищував 100%. На момент підготовки цього матеріалу оперативні дані абонентської служби підприємства показували падіння до 80 із невеликим відсотків. Загальний борг жителів шахтарської столиці, який було зменшився, знову почав зростати і зараз перевищує 82 млн. грн.

По-друге, подорожчання газу стало перманентним процесом. У квітні 2008 року було прийнято постанову Кабінету міністрів №346, відповідно до якої поетапно, починаючи з червня, підвищується ціна природного газу для підприємств теплопостачання. Ця постанова виконується точно, і динаміка цін на газ, який закуповується підприємствами для забезпечення городян теплом і (де ще залишилася) гарячою водою, виглядає так: з 1 червня газ коштує 710,01 грн. за тисячу кубометрів; з 1 липня — 734,86; з 1 серпня — 760,58; з 1 вересня — 787,20; з 1 жовтня — 814,75; з 1 листопада — 843,27; з 1 грудня — 872,78. Таким чином, підвищення цін на природний газ у грудні 2008 року до ціни, закладеної в діючих тарифах для населення, становить 27,2%.

Трьома роками раніше, у серпні 2005-го, уряд уперше застосував формулу щомісячного подорожчання енергоресурсів. Тоді — стосовно електроенергетики. Постановою Кабміну Національній комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) надавалося право кожен місяць переглядати тариф на електроенергію в межах 5%. У бік збільшення, природно. Чи потрібно казати про те, що це рішення зумовило щорічне підвищення тарифів на питну воду, оскільки на електро­енергію в структурі собівартості послуг водопровідників припадає від 60 до 75%. Енергетики і не думали припиняти таку практику: порівняно з ціною, закладеною в тарифах на опалення від 2006 року, ціна електроенергії в липні 2008 року підвищилася на 48,6%. Порівняно з ціною в діючих тарифах для бюджетних установ і інших споживачів зростання цін на електроенергію становило 15%.

До цін на газ дотепер такий підхід не застосовували, і встановлена на початку року вартість залишалася незмінною протягом усіх 12 місяців. Тобто доти, доки не наставав час укладати новий контракт.

Розібратися в заплутаних відносинах енергетиків і комунальників складно, тому що тут занадто багато підводних каменів, невідомих навіть тим, хто щиро хоче розібратися в темі. Проте тенденція очевидна — Рубікон перейдено.

Дотепер дата 15 жовтня була dead-line, після початку опалювального сезону «вибивання» боргів із тепломереж припинялося, і газопостачальні компанії не загравали з ними, еротично посмикуючи вентиль. Тому що вважалося, що всі виконують спільне завдання: забезпечують людей теплом. Однак сьогодні ще стали рахувати, у скільки це тепло обходиться. З’ясувалося, недешево. І не всім по кишені.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі