ЖКГнулося і ще як відгукнеться... - Економіка - dt.ua

ЖКГнулося і ще як відгукнеться...

24 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №45, 24 листопада-1 грудня

Між визначеннями «незадовільно» і «загроза національній безпеці», з одного боку, прірва, з іншого — усього лише крок...

Між визначеннями «незадовільно» і «загроза національній безпеці», з одного боку, прірва, з іншого — усього лише крок. Особливо коли йдеться про ЖКГ — житлово-комунальне господарство України.

Прем’єр Віктор Янукович намагався «зняти питання про ЖКГ» із порядку денного засідання Ради національної безпеки та оборони України 17 листопада вже безпосередньо на засіданні. Його протест було відхилено. Прем’єр не придумав нічого кращого, як демонстративно залишити зал засідань. Хоч би що казали його політичні союзники,
В.Янукович не може заперечити, що в ЖКГ України — системна криза. Ця криза виникла не вчора і була очевидною ще під час першого прем’єрства В.Януковича, як, утім, і за багатьох інших прем’єрів за 15 років незалежності України. По суті, вона була запрограмована, адже система управління та фінансування ЖКГ несе в собі всі недоліки радянського минулого. Проблема в тім, що рік у рік системна криза ЖКГ лише поглиблюється. І щоб її подолати, сьогодні справді необхідно докласти до цього всі першочергові й глобальні зусилля, включаючи фінансові. І це може і мусить зробити Кабмін Януковича.

Тож висновок РНБОУ про стан житлово-комунального господарства країни закономірний і логічний. «Рада визнала незадовільним стан житлово-комунального господарства, критичний стан якого становить потенційну небезпеку для життєдіяльності населення України», — сказав секретар Ради Віталій Гайдук на брифінгу по закінченні його засідання. За його словами, Рада нацбезпеки та оборони також визнала незадовільним виконання законів і нормативно-правових актів із питань ЖКГ.

В.Гайдук зазначив, що пріоритетними завданнями є реформування всього комунального господарства й удосконалення системи його управління.

Одним з основних завдань, за словами секретаря РНБО, є приведення тарифів на житлокомпослуги до «економічно обгрунтованого рівня». Він зазначив, що в цьому напрямі необхідно робити все, аби зменшувати витрати і знижувати собівартість при підвищенні якості надаваних послуг.

Віталій Гайдук також наголосив, що на засіданні РНБО було висловлено позицію про те, що міжвідомча комісія з питань реформування ЖКГ, затверджена згідно з відповідною програмою на 2004—2010 роки, «практично не працює і не провела жодного засідання з цього питання». «Роботу цієї комісії необхідно активізувати», — заявив секретар РНБО.

Говорячи про плани з реформування ЖКГ на 2007 рік, В.Гайдук зазначив, що президент у своєму виступі підкреслив: «Бюджет на 2007 рік повинен мати певну філософію щодо відповідних напрямів, у тому числі й житлово-комунального господарства. Він повинен містити абсолютно ясну ідеологію: у який сектор, у якому обсязі, для вирішення яких питань будуть спрямовані кошти». За словами секретаря Ради, виходячи з цих позицій, буде відповідне ставлення президента до закону про бюджет на 2007 рік.

Президент України Віктор Ющенко на засіданні РНБО заявив, що сучасний стан житлово-комунального господарства України становить загрозу національній безпеці країни.

Виступаючи на засіданні Ради національної безпеки та оборони, В.Ющенко наголосив, що ЖКГ є «ключовою інфраструктурою нації, від режиму роботи якої залежить політична стабільність і безпека».

«Ми маємо гостру хронічну кризу сучасного стану ЖКГ, який становить загрозу національній безпеці в економічній, соціальній і, я сказав би, екологічній сферах», — підкреслив президент.

Глава держави нагадав, що технічний стан основних активів ЖКГ є критичним, а діяльність підприємств цієї сфери — традиційно збитковою. На думку президента, питання лібералізації цін і тарифів на житлокомпослуги «глибоко політизоване, не є економічним і завдає колосальної шкоди формуванню потенціалу розвитку комерціалізації цього сектора господарювання». На думку В.Ющенка, необхідно знайти «солідарні позиції, які дали б змогу усім рівням влади виробити спільний план дій виходу з кризи».

«Мета РНБО — знайти солідарний шлях реформування і консолідації комунального сектора України», — зазначив президент. На думку глави держави, зволікання зі здійсненням реформи в комунальному секторі призводить до його руйнації, тому це питання не можна відкладати. В.Ющенко вважає, що пріоритетними в цій сфері мають стати ринкова система господарювання, зацікавленість приватних підприємств, залучення недержавних інвестицій

Але після всього вищесказаного залишається кілька запитань: який же на сьогодні реальний стан ЖКГ? Наскільки віддалена перспектива реформи ЖКГ і якою вона буде? У що це обійдеться кожному жителю та держбюджету загалом і де для цього знайти кошти? І найголовніше — хто й коли відповість на ці запитання? Логічно очікувати відповіді від Кабміну, адже не задля красного слівця вся прем’єрська рать в унісон торочила: «ЖКГ — це винятково парафія уряду».

Сподіваємося, що дуже скоро уряд В.Януковича доладно відповість на всі ці запитання.

А поки що доводиться вдовольнятися коментарями віце-прем’єра, міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Володимира Рибака. Він заявляє, що зараз перевіряється обгрунтованість підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в усіх областях.

«На сьогодні за завданням прем’єр-міністра ми перевіряємо, щоб у Києві та у всіх областях країни не закладали нічого зайвого, щоб ці біди не перекладали на людей», — сказав В.Рибак.

Міністр повідомив, що на засіданні РНБОУ «дуже гостро обговорювалося питання стану тарифів, оскільки на сьогодні це одне з найболючіших питань».

Під час засідання було проаналізовано, чому сталося підвищення тарифів, і зазначалося, що в травні-червні цього року попередній уряд підняв ціни на газ на 110%. І, природно, органи місцевого самоврядування змушені були впорядкувати тарифи, щоб вони відповідали собівартості газу і надаваних послуг.

В.Рибак також зазначив, що для реформування житлово-комунального господарства потрібно прийняти відповідні закони і передусім Житловий кодекс. «Ми домовилися, що цей документ першочерговий, його треба спробувати прийняти в першому кварталі. У крайньому разі, у квітні», — підкреслив міністр.

За словами віце-прем’єра, поки Житлового кодексу немає, треба прийняти закони, які регулюватимуть відносини в ЖКГ. Міністр наголосив, що в законах мають бути «визначені права жителів, які мешкають у багатоповерхових будинках, і права житлово-комунальних контор». В.Рибак зазначив, що якщо люди сплачують такі високі тарифи, то вони мають розраховувати на якісні послуги. Віце-прем’єр також нагадав, що для тих, що не в змозі оплатити житлово-комунальні послуги, у державному бюджеті передбачено субвенції.

Що ж до ЖКГ, то в його стані спробуємо розібратися самі. Але на підставі тих самих фактів, що були відомі Кабміну ще до засідання РНБОУ з приводу стану житлокомунгоспу. Можливо, ці знання і спонукали В.Януковича заявити, що поки що не час розглядати ситуацію в ЖКГ на засіданні Ради з нацбезпеки й оборони? Ну хто ж добровільно захоче визнавати системну кризу в такій галузі, як життєзабезпечення, як житлово-комунальне господарство, а точніше, визнавати повну безгосподарність?

Ні РНБОУ, ні Кабмін не поділяться з нами змістом сотень документів, що свідчать про реальний стан ЖКГ і його підготовку до нинішнього опалювального сезону. Але зусиллями кореспондентів «ДТ»» ми все ж таки зможемо хоча б у загальних рисах (а в деяких випадках — і дуже конкретно) змалювати картину стану житлово-комунальних справ (або, найчастіше, неробства).

Попереджений про можливу або вже загрозливу небезпеку — отже, озброєний. Як уряд України. Нині не час стрясати повітря словами. Час діяти! Поки ще не пізно...

Ще свіжі торішні спогади про замерзаючий Алчевськ. Другим Алчевськом в Україні була Олександрія. Третім може стати мало не кожне інше місто країни. А уряд, виділяючи в терміновому порядку бюджетні кошти, нехай навіть із резервного фонду, по суті закопує гроші в бездонну яму. Сил і коштів бракує навіть на аварійне латання дірок.

Тим часом у тій же Луганській області, крім Алчевська, є чимало міст, де ситуація в ЖКГ загрозлива. Наприклад, у Брянці. Жодна з 11 котелень тут абсолютно не готова до зими. Вже нині (без урахування аварійних ситуацій) фахівці прогнозують втрати газу за опалювальний сезон у Брянці обсягом 1,3 млн. кубометрів. Хто за нього заплатить? За торішній опалювальний сезон втрати тепла досягли 4520 Гкал. Але будь-які неполадки і до початку цього опалювального сезону не усунуто, а це означає, що і цього року в тепломережах Брянки буде втрачено таку ж кількість теплової енергії. Це якщо не буде аварій. А вони цілком очікувані. Адже навіть аварійні теплотраси, які потребують термінової заміни, оновлено тільки на 25,4% (замінили 2,38 км із потрібних
9,36 км теплотрас). У місті не ведеться обліку виробленої і поставленої споживачам теплової енергії. А міська влада узаконила підвищені норми відпуску тепла на обігрів одного квадратного метра житла. У цей опалювальний сезон у Брянці без опалення залишаться 1380 квартир загальною площею 74 тис.кв.м. А через відсутність нормальної ізоляції теплових комунікацій у місті за цей опалювальний сезон буде втрачено 21,05 тис. Гкал. тепла. Така от арифметика.

Не набагато краща ситуація й у Кіровському. Минулої зими тут без опалення залишилося 41% житлових приміщень. Комунальні системи до початку цього опалювального сезону трохи підремонтували, але однаково холод очікує 34,6% житлових приміщень загальною площею 90 тис. кв. м.

Та й у самому обласному центрі — Луганську — ситуація далека від нормальної. Про те, що відсутній належний облік витрат газу й тепла, можна навіть не казати. А от те, що майже 25,7 км міських теплотрас давно потребують заміни, свідчить, що ситуація з теплоізоляцією в Луганську оцінюється як критична. Навіть порівняно з попередніми роками вдвічі зменшено обсяг ремонту тепломереж. Цього року відремонтували тільки 1,7 км, хоча критична зношеність потребує щорічного збільшення обсягів ремонту й заміни теплотрас на аварійних ділянках не менше
6 км на кожній.

Правила експлуатації тепломереж передбачають, що кожні два роки мають проводитися випробування на фактичні втрати теплоенергії в мережах. Але на практиці ось уже 10 років ця вимога не виконується.

Навіть з урахуванням проведених до початку опалювального сезону 2006—2007 років ремонтних робіт у Луганську, без тепла, частково або цілком, залишаться понад 80 тис. кв. м житла. Це вже запрограмовано. Однак ця цифра може зрости у разі чергової несподіваної аварії на теплотрасі.

У Красному Лучі на Луганщині теплопостачальні підприємства узагалі працюватимуть в аварійному стані. А ізоляція тепломереж у цьому місті така, що практично 50% виробленого тепла втрачатиметься при його доставці споживачам. За цілковитої відсутності обліку виробленої і відпущеної теплоенергії цього, щоправда, постараються «не помітити». А населенню і тепловикам усе одно доведеться оплатити витрати на виробництво тепла. Яким у Красному Лучі щедро обігрівають атмосферу, а не житло.

У Рубіжному, також Луганська область, неякісно опалюватимуться або взагалі залишаться без тепла 2000 квартир загальною площею 100 тис. кв. м. Тобто 20% житлового фонду, або майже кожна п’ята квартира у цьому місті. Це якщо не буде аварій.

У Лисичанську (СП «Лисичанськтепломережа») стан експлуатації котелень свідчить про наявність наднормативних втрат газу, що призводить до зменшення виробництва теплової енергії. У 38 котельнях підприємства, де встановлено 115 котлів, тільки на 17 із них проведені пусконалагоджувальні роботи. На 104 котлах, які спалюють 24% газу (12155 тис. кубометрів), терміни режимно-налагоджувальних робіт перевищують установлені норми. Це спричиняє втрати газу, які можуть перевищити 155 млн. кубометрів за сезон. 92,8 км тепломереж зношені і потребують заміни, що свідчить про критичний стан цих теплотрас.

Стосовно ж Алчевська, який постраждав минулого року, то, на жаль, і цього опалювального сезону місто практично не готове до нормальної зимівлі. Судіть самі. В Алчевську усього 117,4 км теплотрас. До початку цього опалювального сезону з урахуванням усіх обстежень після аварії мали замінити 7865 м основних тепломагістралей, що з’єднують споживачів із двома котельнями, які забезпечують теплом 73,6% міста. А замінили лише 1030 м, тобто 13,1% теплотрас. На пошкоджених у результаті торішньої аварії ділянках теплотрас хоча й замінено частково трубопровід, але труби прокладено без ізоляції. Ми не кажемо про інші недоробки, недоліки і втрати тепла через те, що ККД окремих агрегатів становить у найкращому разі до 70%. Однак усе разом узяте свідчить про те, що втрати тепла будуть не набагато меншими, ніж торік. І що найстрашніше — у будь-який момент Алчевськ знову може спіткати торішня доля.

Однак крім тепла (правильніше, його відсутності), головний біль викликає і водопостачання. Тільки вдумайтеся: норматив технологічних втрат води, наприклад, для компанії «Луганськвода» затверджений (!) в обсязі 43,9%. При цьому перевірками встановлено, що насправді втрати питної води (за даними 2005 року) при транспортуванні становили 48,8% від обсягу води, поданої у водогін. І ці втрати знову ж таки лягають на плечі (на бюджет) споживачів, котрі змушені оплачувати майже половину води, яка просто іде в пісок.

Така ситуація в Луганській області. І ми описуємо її лише загалом, не кажучи про мільйонні втрати на виробництво тепла й електроенергії, які так і не доходять до споживача. Не описуючи проблем, із котрими щодня зіштовхуються жителі цих і багатьох інших міст країни. А проблем у ЖКГ вистачає по всій Україні.

Дніпропетровська область. Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал»: котли не підготовлені до опалювального сезону, не проведені навіть режимно-налагоджувальні роботи. Із запланованих до заміни теплоізоляції 200 м труб роботи виконані лише на 85 м. Капремонт насосних станцій водопроводу не проводився, запірна арматура відремонтована тільки на 60%. І це ще не найгірший показник.

«Верхньодніпровськводоканал». Ізоляції теплосистем узагалі не проводили. Ремонт запірної арматури виконаний на 43%.

Донецька область. У Маріуполі готовність до опалювального сезону на вересень становила 50%. На підприємствах «Донецьктеплокомуненерго», «Дзержинськтепломережа», «Краснолиманська тепломережа», «Кіровськтепломережа», «Донецькміськтепломережа», «Макіївкатепломережа», «Горлівкатепломережа» стан основного устаткування незадовільний. Наприклад, використовувані для виробництва тепла котли працюють у кращому разі з ККД 60—75% і потребують термінової заміни на сучасніше устаткування. Якщо врахувати втрати у теплотрасах, то виходить, що насправді споживачі тепла цих компаній одержують усього 45—50% від виробленої теплоенергії. А решта «пускається на вітер».

Закарпатська область. «Ужгородтеплокомуненерго», «Мукачеветепло»: ситуація аналогічна описаній у Донецькій області. «Закарпаттятеплокомуненерго»: на додачу до сказаного ще й не замінено жодного метра із запланованих до відновлення 1017 м трубопроводів.

Полтавська область. КП «Житловий фонд» (м.Решетилівка) до початку опалювального сезону було готове лише на 25%.

Список можна продовжувати до нескінченності. І за кожною сухою цифрою — проблеми конкретної людини, конкретної сім’ї, невлаштованість побуту, котрий, як відомо, визначає свідомість... І, за великим рахунком, однаково, яке прізвище у мера їхнього міста або прем’єра України. Згадуватимуть всує кожного, будь-яку владу, незалежно від кольору її партійної символіки, якщо в будинках холодно. А тим, хто голосував за Партію регіонів і В.Януковича як її лідера, буде лише удвічі прикро.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво