Зелене світло для українського порту в Ельблонгу

Створення українського термінала на польському узбережжі Балтійського моря вже не за горами. Концепція, запропонована портовою владою Ельблонга, була цілком підтримана Львівською обласною радою та Волинською облдержадміністрацією. На черзі — обговорення деталей майбутньої угоди про посилену співпрацю Львівщини та Волині з Вармінсько-Мазурським воєводством Польщі, в межах якого й розташований Ельблонг. А згодом можна буде переходити до конкретніших розмов і розрахунків.

Проте успішні переговори поляків із українцями — це далеко не все. В Ельблонгу ще мають виконати велику роботу на власному подвір’ї, а саме — переконати скептиків у перспективності будівництва судноплавного каналу через косу Вісли. Без нього українському порту на Балтиці не відбутися, бо лише цей канал може забезпечити безпроблемний вихід з порту досить великих суден у Балтійське море. Нині це неможливо, оскільки єдиний морський підхідний шлях з Ельблонгу у Балтійське море контролюють росіяни, й вони вже скористалися нагодою заблокувати його.

У принципі, необхідність спорудження цього каналу ні в кого у Польщі не викликає сумнівів. Проблема полягає в іншому. Польське суспільство, у тому числі політики і журналісти, радше байдужі до справ моря. Поляки (зокрема жителі узбережжя) не цікавляться морською темою й мають поверхневе уявлення про неї. Навіть про такий значущий польсько-український проект, яким є «балтійський порт для України», навряд чи можна прочитати на шпальтах вітчизняної преси.

І ось на тлі цієї недопоінформованості чудово засвітився псевдоекологічний піар-проект. Така вже у Польщі традиція — слідом за кожною великою інвестицією з’являються над Віслою «екологи» без екологічної освіти, які заявляють, що за жодних причин не можна погодитися на будівництво. Хіба що... віддати їх частку пирога — чи то доручивши проведення екологічної експертизи, чи то просто виділивши дотацію. Саме так складається і з українським портом у Ельблонгу — хоча науковці та представники Greenpeace надають докази стосовно нешкідливості будівництва каналу для навколишнього середовища, впливові «бізнесмени від екології» не втомлюються оприлюднювати протилежні думки, називаючи будівництво українського порту ледь не екологічною катастрофою.

Однак останні наукові дослідження показують, що думки «екобізнесменів» розбігаються з правдою. «Ми проаналізували понад 500 наукових публікацій, присвячених лиману, та виконали відповідні експертизи. З жодної з них не випливає, що канал завдаватиме шкоди, а в багатьох питаннях додаткове сполучення лиману Вісли з морем буде навіть корисним для середовища, оскільки сприятиме його очищенню», — стверджує Єжи Яськовський, науковий керівник дослідної програми. Суспільна думка поволі схиляється саме до оцінок науковців, що добре відображає втілення в життя концепції «Балтійської України».

Одночасно з екологічними дослідженнями, у Ельблонгу та сусідньому Тріймісті проводять і економічні підрахунки. Саме вони мають довести, що будівництво каналу через косу Вісли — доцільне, й на нього варто витратити 417 млн. злотих із державного бюджету Польщі. Хоча економічні експертизи будуть готові аж навесні, з неофіційних джерел «ДТ» дізналося, що з доведенням рентабельності проекту проблем не буде. Коли експертні дані буде затверджено (а станеться це навесні або влітку), можна буде вибрати остаточний варіант технічного проекту. Залежно від побажань української сторони або залишиться попередньо спланована глибина каналу п’ять метрів, або ж її збільшать до восьми метрів (аби забезпечити доступ для суден осадкою до семи метрів).

«Однак для такої модифікації потрібні серйозні підстави, тобто не вистачить лише неофіційної декларації українських партнерів, що такі глибини будуть потрібні. Адже така зміна означатиме збільшення вартості проекту, а також хоч незначний, та все ж ризик його затримки, тому все мусить бути чітко погоджено», — пояснює свою думку Юліян Колтонський, начальник Ельблонзького порту.

Усі ці питання мають стати предметом нових угод про співпрацю та стратегічне партнерство між Вармінсько-Мазурським воєводством, з одного боку, та Львівською й Волинською областями — з іншого. Крім реалізації проекту, ці угоди мали б передбачити також співробітництво при залученні двох українських областей до офіційних структур балтійської інтеграції, в яких уже бере участь або до яких планує долучитися польський партнер (наприклад, Конференція субрегіональної співпраці держав Балтійського моря, Конференція периферійних морських регіонів, Єврорегіон «Балтика»). Така співпраця — це конкретний крок на українському шляху до ЄС, вважають ініціатори проекту «Балтійська Україна» (www.baltic-ukraine.com), в рамках якого все це й відбувається.

Балтійська інтеграція не лише допоможе Україні реалізувати конкретні транспорт­ні та екологічні проекти, а й дасть змогу отримувати чималі дотації, а також набути досвід співпраці в структурах, подібних до структур Євросоюзу. Тож успішне проходження Україною цього випробування дасть можливість позбавити аргументів противників її вступу до ЄС або Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), мовляв, ми ще не доросли до такого рівня співпраці. Одним словом, є нагода здобути палких прихильників європейської інтеграції України в Скандинавських країнах та Німеччині, й тепер все залежить від нас самих. Шлях у Балтійську Європу відкрито.

Ці події з ентузіазмом сприй­няли в середовищі Об’єднання українців у Польщі, яке й є ключовим співучасником ініціатив «Балтійська Україна» та «Балтійський порт для України». І не випадково, оскільки цей порт створюють також для них. Щось на кшталт компенсації за акцію «Вісла» та переслідування за радянських часів. «Минув уже той час, коли до наших українців могли ставитись як до людей другого сорту. Тепер уже ніхто так не думає, однак і надалі багато хто трактує реалізацію прав національних меншин щодо своєї мовно-культурної самобутності в категоріях тягаря для бюджету й суспільства. А ми вважаємо, що наша українська громада — це величезний людський потенціал, і пишаємося тим, що її представники працюватимуть на нашому майбутньому польсько-українському терміналі та технопарку. Це козир, якого не мають інші балтійські порти, — сказав у коментарі «ДТ» Юліян Колтонський, начальник морського порту Ельблонг. — Ми виходимо з того, що жодні концерти чи піар-акції не зможуть настільки зміцнити зв’язки тутешніх українців із Україною, як це зроблять спільні економічні проекти. Для прикладу, якщо вдасться побудувати в Ельблонгу український порт, очевидною вимогою для кандидатів на роботу в портових і судноплавних підприємствах буде знання української мови та реалій Західної України. Тобто для вивчення та вдосконалення української мови в Польщі з’явиться ще додатковий стимул — перспектива добре оплачуваної та перспективної роботи, тоді як зараз багато українських учнів такої мотивації не мають». Таке бачення ролі української громади здобуває в Польщі дедалі більше прихильників.

Портова та міська влада Ельблонга не випадково так сильно наголошує на значенні проекту «Балтійський порт для України» для зміцнення мовно-культурних позицій української громади. Вармінсько-Мазурське воєводство — це регіон, в якому частка українців найбільша у Польщі, вона сягає 2%. Українці компактно проживають у Ельблонзькому регіоні, вони широко представлені в регіональній і місцевій владі, а їхня участь у суспільному житті Польщі на Вармії та Мазурах не викликає жодних суспільних застережень. Такого не можна собі уявити, приміром, у великому Тріймісті чи інших регіонах Польщі. Така конфігурація вигідна як польським українцям, які завдяки їй зможуть зміцнити свої позиції, так і Ельблонгу, котрий багато виграє від будівництва українського порту.

До речі, попри очевидну перспективність залучення України до балтійської співпраці в питанні транспорту, жоден з інших польських портів не висловив подібної зацікавленості. «Жителям Трійміста (Гданської агломерації) Україна здається віддаленою, дещо екзотичною державою. Гданці мають свої справи й свої проблеми й зовсім не відчувають, що на співпраці з Україною можна заробити, вони не цікавляться українськими справами. Та подивімося правді у вічі: навіщо цим багатим гданцям Україна, якщо в них безліч більш значущих тем для бізнесу?» — пояснює в коментарі «ДТ» Томаш Вичулковський, експерт з українських питань із Любліна.

Та поки Гданськ спить, сусідній Ельблонг уже розглядає питання виділення земельних ділянок для українського термінала та бізнес-комплексу українських підприємств. Що важливо — вільних земель у порту та місті цілком достатньо, і щодо них вирішено питання власності та цільового призначення, а це в Польщі рідкість. Міська влада обіцяє, що не зволікатиме із видачею всіх необхідних дозволів та дотриманням інших формальностей для українських інвесторів. Не буде також проблем і зі створенням у порту вільної митної зони.

В Ельблонгу вивчають також ідею створення в їхньому технопарку «Моджевіна» бізнес-інкубатора для українських підприємців. В ньому могли б працювати місцеві українці, які допомагали б діловим партнерам із України облаштуватися на новому для них ринку, отримати європейські та балтійські гранти. А тих буде дедалі більше, оскільки Євросоюз вирішив виділити для Балтики навіть більше коштів, ніж для Середземного моря. До того ж, крім євросоюзівських грошей, є ще окремі скандинавські фонди. Отже, закріплення України на найперспективнішому морі набуває цілком конкретних обрисів.