Збут української продукції до Німеччини за 5 років зріс на 38%

За 2013–2018 рр., а особливо з моменту підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, що набула чинності з 1 січня 2016-го, відбулося переорієнтування товарної продукції українського експорту. Збут української продукції до Німеччини за цей період зріс на 38%. Цьому сприяло збільшення продажів електричних машин на 42%, експорту насіння олійних культур - на 251, зерна - на 157% тощо. Також більш як удвічі зріс експорт руди, шлаків і золи.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Ірина Титарчук, кандидатка економічних наук, доцентка НУБіП України, заступниця виконавчої директорки ITFC. За її словами, окрім експорту на німецький ринок, є й інші форми двостороннього співробітництва між нашими країнами, наприклад у вигляді локалізації німецьких підприємств в Україні та надходження приватних іноземних інвестицій в окремі галузі економіки. І це стосується всього Європейського Союзу, адже його країни-члени - найбільші інвестори в економіку України та активні партнери на світовому ринку товарів і послуг.

Автор вказує, що у 2017 р. 68% німецьких фірм (згідно з опитуванням Німецько-Української промислово-торговельної палати щодо ведення бізнесу) схвально оцінили перспективи інвестицій в Україну, а 78% респондентів очікували її прискореного економічного зростання. У 2018 р. Німецькою консультативною групою було видано пропозиції від німецького бізнесу для покращення інвестиційного клімату в Україні, що відповідають запитам бізнесу і можуть бути порівняно легко впроваджені. Серед них найважливіші - питання приєднання до електромереж і логістичні проблеми, які мають безпосередній вплив на ділову активність та інвестиції в Україні.

"Багато проєктів, які підтримує Німеччина, мають на меті запровадження дуальної системи освіти в Україні, щоб створення робочих місць у державних органах влади та переробних виробничих потужностях супроводжувалося заповненням їх відповідно навченими кадрами", - зазначає економістка.

Також, за її словами, в Україні працюють виробничі потужності німецьких компаній Leoni, Elektrokontakt, Bader, Bayer та інших. Концерн Leoni є одним із найбільших у світі виробників кабельної продукції, серед його клієнтів такі виробники, як General Motors, BMW, Volkswagen, Audi, Volvo, Lamborghini, Cummins, Caterpillar, DAF та інші.

"Це одне з найбільших підприємств за капіталовкладеннями і рівнем виробництва серед підприємств Львівщини - в нього інвестовано 65 млн євро, - пише доцентка НУБіП України. - Чи не найважливішим питанням для подібних компаній є наявність кваліфікованих робітників. У 2017 р. Leoni відкрив другий завод в Україні з виробництва кабельної продукції для європейських автовиробників на 5 тисяч робочих місць, і проблеми трудової міграції тут не на останньому місці. Працівників компанії забезпечують транспортом, безплатно навчають і соціально підтримують".

Авторка підкреслює, що держава повинна сприяти діалогу та співпраці провідних українських учених і винахідників, розробників стартапів, представників вітчизняного та зарубіжного бізнесу, навчальних установ з бізнес-асоціаціями, венчурними та фінансовими компаніями, органами влади та інноваційними технічними парками щодо спільних проектів, створення центрів розробки та впровадження сучасних технологій за Tech- та Fintech-напрямами.

Детальніше про нарощування товарообігу з Німеччиною читайте в статті Ірина Титарчук "У пошуках інвесторів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".