Заощаджуєте на податках? Тоді ми йдемо до вас… - Економіка - dt.ua

Заощаджуєте на податках? Тоді ми йдемо до вас…

25 листопада, 2011, 15:07 Роздрукувати Випуск №43, 25 листопада-2 грудня

Податківці розшукують неплатників за їхніми оголошеннями.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Державна податкова служба, здається, на невизначений термін найняла музу, яка час від часу підказує дедалі оригінальніші ідеї щодо наповнення бюджету країни. Трендом податкових буднів сьогодення став моніторинг приватних оголошень, робочі результати якого свідчать, що кожен третій перевірений ухиляється від сплати податків. Податківці, образно кажучи, переконують ту ж таки музу в необхідності платити податки — так само, як перукарів, репетиторів, перекладачів, слюсарів, дизайнерів, народних цілителів та інших самозайнятих працівників, котрі розміщують оголошення про свої послуги у ЗМІ та на дошках оголошень.

З кого починати?

Рішення про такий моніторинг ініціювало керівництво податкової служби, яка намагається «йти назустріч» українському заробітчанину, аби нарешті він зрозумів, що «робота без документів — це експлуатація, а не цивілізовані трудові відносини». За словами Олександра Клименка, голови ДПС України, місцеві бюджети на дві третини складаються з податку на прибуток фізичних осіб, тому податкова робитиме все задля того, щоб у громад ці гроші були: «Якщо треба буде читати всі рекламні оголошення — читатимемо».

Найбільшим попитом наразі користуються два різновиди оголошень. Перший — із пропозиціями конкретних послуг (ремонт побутової техніки, робота швачки, масаж і т.п.). Нібито зацікавлені клієнти — а насправді співробітники ДПІ — просять у розповсюджувачів таких оголошень резюме, а потім за базою ідентифікаційних кодів перевіряють факт наявності сплати податків. (За цими ж базами, напевно, зручно також виявляти і власників «пристойних» сум, які засвітилися при обміні валют. Правда, у ДПС запевняють, що банківська таємниця для них — табу.)

Другий різновид оголошень — про заміщення вакансій. За ним працівники податкових отримують інформацію про установу: чи робить вона відрахування у Пенсійний та інші фонди, яку зарплату виплачує і чи відповідає її сума заявленій у декларації. Якщо перевірений суб’єкт кладе свій заробіток виключно до власної кишені або ж поповнює державну скарбницю символічними сумами, спочатку йому роблять попередження, проте згодом незадекларовані кошти можуть стати підставою для штрафу або навіть судової тяганини.

Проте заявлений метод, логічно, викликає сумніви у частині його фінансування: по-перше, скільки співробітників інспекцій потрібно задіяти, аби перевірити тисячі підозрюваних у несплаті податків громадян? І, по-друге, чи вистачить коштів, стягнутих із порушників трудових відносин, хоча б на зарплату податківцям, котрі безпосередньо займатимуться таким моніторингом? Скільки ж газет, сайтів про працевлаштування, оголошень біля під’їздів та в метро потрібно перечитати! І це тоді, коли існують більш значні порушення податкового законодавства, які потребують усунення.

У Греції, приміром, перевіряли великі рекламні агентства, у Бельгії податкові інспектори займаються розкриттям махінацій діамантових магнатів. У цих випадках ідеться про мільйонні суми, які оминають державну скарбницю. Це не прихований заробіток найманого працівника, роботодавець якого замість реальної суми зар­плати — 1200 грн. — вказує у звіті 400 грн. Не 80 грн. за стрижку, які три-п’ять разів на тиждень може отримати так званий хатній перукар. Не підробіток жінки в декреті, студента-
аспіранта чи випускника факультету іноземних мов, яких обставини примушують час від часу «підхалтурювати». Це до абсурдності не ті люди і не ті суми, яких так бракує дірявим місцевим бюджетам.

Адже не перевелися ще в Україні заповзятливі громадяни, які не цураються закордонних рахунків, віддають перевагу значним офшорним оборудкам, порушуючи порядок сплати відрахувань до бюджету. Невже вони не варті енергії й уваги податкових органів? Утім, хоч як банально, але справа, схоже, знову упирається в наявність авторитетів, окремо відкладених коштів на випадок перевірки і, звісно ж, «даху». А тим часом деякі фрі­лансери, які заробляють по декілька тисяч вітчизняних гривень на місяць та ще й орендують житло, власного даху не мають навіть у буквальному сенсі. З їхнім заробітком на квартиру відкладати треба довго. Можна, звісно, піти й чесно зізнатися у несплаті податків, — тоді житло вдасться прид­бати ще через більш невизначений і тривалий термін, якщо взагалі вдасться… Тому чи слід дивуватися, а тим паче обурюватися з приводу того, що люди без вагань погоджуються бути «соціально незахищеними», без відпускних, лікарняних і декретних. Вони вже майже не потерпають від докорів сумління, що, мовляв, а як же інфраструктура. І якщо гарно оздоблений пакунок із написом «Ініційована владою альтернатива, держгарантії і соціальний захист» покласти на ваги поряд із твердженням «Я сам», переважить, швидше за все, останнє. (Марка ваг називається «Вибір».)

Поточні підсумки

Час від часу посадовці називають цілком правдиві цифри, що свідчать про економічне зростання. Та не завж­ди воно позначається на матеріальному стані пересічних. Скажімо, через зменшення попиту закриваються цілі ринки. Тому деякі колишні підприємці згадують про свою вищу освіту — стають приватними репетиторами, а хтось починає майструвати, будувати, лагодити, працювати у сфері обслуговування, дизайну чи розваг. Але й там не все просто.

Вже не нова практика надсилання повідомлень із проханням до громадян задекларувати доходи, щоб їм спокійно працювалося у правовому полі.

Варто згадати і про попередньо схвалений Верховною Радою в се­реди­ні жовтня законопроект «Про внутрішню торгівлю», який наразі доопрацьовується. Його окремою статтею регулюється робота інтернет-
магазинів: їх власники зобов’язуються мати офісне приміщення, зокрема для збереження та оформлення документів проведення господарської діяльності. Деякі підприємці при цьому переконані, що робиться це виключно задля більшої зручності майбутніх перевірок: «офіс потрібен, аби було куди спецпідрозділи запускати із захватом».

Активізація податкової служби поточного року дала свої результати — обсяги збору податків перевищили торішні більш ніж у півтора разу. Говорячи про успіхи діяльності українських податкових інспекцій у цифрах, голова ДПС в одному з інтерв’ю зазначив, що за січень—червень 2010-го було зібрано близько 50 млрд. грн., тоді як за приблизно той самий період 2011 р. — 90,5 млрд. грн. При цьому трьома голов­ними складовими такої тенденції він назвав зміни, пов’язані з дією Податкового кодексу, зростання економіки та виведення економіки з «тіні».

За інформацією ДПС, з початку 2011 р. із «тіні» вийшли понад 170 тис. осіб: 98 тис. із них — наймані працівники без трудових угод, близько 44 тис. громадян — уже зареєструвалися як приватні підприємці, а 28 тис. подали декларації про доходи.

При цьому залишаються 9% киян, тобто 230 тис. населення самої лише столиці, які взагалі не декларують прибутків, і це без урахування значної кількості нелегалів, — повідомила директор Де­пар­таменту податкового контролю ДПС України Ірина Носа­чова на спільній нараді ДПСУ та Київської міськдержадміністрації. Місцевий бюджет Києва за поточний рік поповнено на 7 млрд. грн., 70% із яких — це податок на прибуток фізичних осіб разом із земельним податком. Утім, могло б бути більше, адже столиця вважається одним із основних джерел наповнення бюджету. «Тісна співпраця та чітка взаємодія податківців і міської влади Києва, — зазначив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов на згаданій нараді, — важливий важіль у наповненні бюджету столиці».

***

На одному з ресурсів із працевлаштування вміщено оголошення: «По­дат­ко­ва перевірка — це «двобій» інспектора і приватного підприємця. Пе­ремагає той, хто краще підготовлений. А це, як правило, інспектор, оскільки він краще володіє нюансами нашого багатогранного оподаткування. Я маю величезний досвід як контрольно-перевірочної, так і аудиторської роботи і можу комплексно підготувати вас до перевірки податкової, а також супроводжувати вас під час проведення перевірки». (Нижче — номер телефону.) Ще один претендент — підозрюваний у несплаті. Підготовлений, каже. Може йому вдасться відстояти свій заробіток?..

Буде моніторинг, організований ДПС, показовим (щоб налякати заробітчан-нелегалів), — чи стане монотонним шматком невдячної роботи для працівників інспекцій, ще невідомо. І чи окупляться зусилля тих-таки інспекцій — теж. А може, тут ідеться про спробу припинити діяльність неплатників на користь підприємців аналогічних галузей, які все ж таки хоч якось працюють на держбюджет? А він так чи інакше потрібен усім, навіть тим, хто ні копійки в нього не вкладає. І, мабуть, не тому, що дуже жадібний, — просто не адаптований ще, умови не такі, аби міг класти стільки, скільки вимагається.

Коментар юриста

Сергій БОЯРЧУКОВ, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»:

— Сьогодні кожен третій українець ухиляється від сплати податків. Це спонукало органи ДПС реалізувати оригінальні ідеї щодо наповнення бюджету країни шляхом проведення моніторингу приватних оголошень. Однак застосування зазначених заходів не зовсім відповідає нормам податкового законодавства, а, швидше, призводить до їх порушення.

Та все ж — що робити, коли працівники органів ДПС застосували такі перевірки до осіб, котрі уникали податків і ухилилися від їх сплати?

Уникнення податків розглядається як таке, що є наслідком мінімізації податкових зобов’язань законним шляхом із використанням податкових лазівок. На відміну від нього, ухиляння трактується як приховування податкової бази та/або надання в податкові органи завідомо хибної інформації.

Відповідно до норм Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Згідно з п. 80.1. ст. 80 ПК, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Вона проводиться на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платникові податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Однак при проведенні податкової перевірки шляхом моніторингу приватних оголошень особа, до якої застосовується така перевірка, повинна затребувати в працівників ДПС рішення керівника структурного підрозділу, оформленого наказом до початку проведення зазначеної перевірки.

Оскільки ж така перевірка не передбачена чинним податковим законодавством, то, відповідно, рішення керівника структурного підрозділу теж буде надане з порушенням норм ПК, що і є правовою підставою відмови в таких перевірках та оскарження рішень про їх проведення у суді.

Отже, платник податків має право оскаржити рішення податкових органів, звернувшись до суду в будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення, але з урахуванням строків давності.

Якщо особа, щодо якої здійснювалась перевірка, і справді не задекларувала незначних сум заробітку, але органами ДПС не було документально встановлено майновий стан, вид доходів, із яких отримано цю суму, — така судова справа має всі шанси бути вирішеною позитивно.

Та все ж фізичні особи, образно кажучи — перукарі, репетитори, перекладачі, слюсарі, дизайнери та інші самозайняті працівники, ухиляючись від сплати податків, порушують чинне податкове законодавство. Чинне законодавство передбачає такі види відповідальності за порушення податкового законодавства: штрафні (фінансові) санкції, адміністративна, дисциплінарна та кримінальна відповідальність.

Таким чином, щоб зменшити масштаби ухиляння від сплати податків та уникнення їх сплати, необхідно ретельно налаштувати податкове законодавство на потреби забезпечення його прозорості і відвернення податкової дискримінації, підвищити ймовірність виявлення фактів ухиляння, насамперед шляхом аналізу діяльності посередників, чиї операції сьогодні у багато разів знижують граничні витрати ухиляння для платників податку. На практиці потрібно не збільшувати кількість перевірок і суми штрафів, а вдосконалювати демократичні інститути, активізувати боротьбу з корупцією, усунути ганебні явища, коли політики та чиновники разом із олігархами, зловживаючи владою в особистих корисливих інтересах, прикривають існування різноманітних посередницьких структур, порушують правила чесної ринкової конкуренції, домагаючись податкових пільг та різного роду переваг «своїм» підприємствам, територіям, галузям.

Навіть незначне зростання імовірності покарання посередників приведе до позитивного ефекту у справі звуження масштабів ухиляння.

Підготувала Наталія ВАРЕНИК

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво