Заощадження та інвестиції: у пошуку довіри - Економіка - dt.ua

Заощадження та інвестиції: у пошуку довіри

28 жовтня, 2011, 13:32 Роздрукувати Випуск №39, 28 жовтня-4 листопада

Національний банк України готується запропонувати своїм співвітчизникам альтернативні традиційним засоби збереження заощаджень.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Оскільки розраховувати на особливий романтизм у відносинах іноземних інвесторів з Україною за нинішньої нервозності на світових ринках не доводиться, збереження фінансової та макроекономічної стабільності в країні залежатиме насамперед від поведін­ки інвесторів внутрішніх. А точніше, від того, чи вдасться вітчизняній владі утримати прийнятний рівень довіри населення до банківського сектора і гривні.

Поки що співвітчизникам, наляканим численними повідомленнями про можливу нову хвилю світової фінансово-економічної кризи, не позаздриш: спокійно спати, будучи упевненим у стовідсотковому збереженні заощаджень, сьогодні не можна з жодною валютою в банку, під матрацом або подушкою. «Гойдалки» з курсом євро/долар, які спостерігалися в останні тижні, і девальвація багатьох національних валют — яскраве тому підтвердження.

У цих умовах Національний банк України готується запропонувати своїм співвітчизникам альтернативні традиційним засоби збереження заощаджень. Йдеться про випуск не тільки паперових сертифікатів, дохідність і вартість яких індексуватимуться на інфляцію або курс золота, а й реальних золотих і срібних інвестиційних монет у гривні.

Вересневий відплив коштів фізосіб з банків (2,755 млрд. грн.) поки що не дає підстав робити дуже далекосяжні висновки: депозитний портфель скоротився за рахунок коштів на поточних рахунках (тобто достроково депозитних договорів не розривали). Однак ці гроші відразу ж перекочували на валютний ринок — населення і тіньовий бізнес вибрали найменше, на їхній погляд, з існуючих лих, і цей вибір виявився традиційно на користь долара США. Тим більше що американська валюта останнім часом активно посилювалася проти більшості валют. Так, курс прихворілого євро послабився у вересні відносно долара майже на 10% (з 1,45 до 1,32 дол. за євро). Втім, відтоді динаміка котирувань у цій валютній парі встигла розвернутися назад — і євро злетіло в ціні на добрих тисячу пунктів. В останні торговельні сесії нинішнього тижня за одиницю євровалюти давали 1,42 дол. Чимало всіляких економічних проблем нині існує по обидва боки Атлантичного океану, тому настрій інвесторів мінливий, як вітер в осінню погоду.

У таких умовах вони точно поки що не прагнуть прийти в Україну — страховка за ризик вкладень у п’ятирічні суверенні облігації коштує сьогодні майже 8% на рік (котирування п’ятирічних CDS перебувають на рівні 780 пунктів). Тим більше, що розраховувати на швидке й легке відновлення траншів з боку МВФ, судячи з останніх заяв прем’єр-міністра М.Азарова про неприйнятність вимоги фонду щодо підвищення тарифів на газ для населення і можливість відмови від його кредиту, не доводиться.

Дефіцит вітчизняного платіжного балансу минулого місяця становив понад 2 млрд. дол. Його сформували «мінуси» як за поточним, так і за фінансовим рахунком, що становили по одному мільярду доларів кожен. Тривожний, хоча й очікуваний симптом — уповільнюються темпи зростання експорту, насамперед металургійного і машинобудівного.

Потенційні компенсатори в зовнішній торгівлі — це очікуване зростання експорту зернових, а також обіцяне прем’єр-міністром зниження цін на імпортований з Росії газ (у вересні закупівлі енергоресурсів перевищили середньомісячні показники липня-серпня в 1,6 разу). Але цьому, як відомо, ще необхідно відбутися.

Примітно, що в Україні залишається поки що стабільним приплив прямих іноземних інвестицій — 732 млн. дол. у вересні (5,3 млрд. дол. з початку року), а відплив довгострокових боргових зобов’язань компенсується припливом короткострокових ресурсів. Тобто приплив капіталу ззовні зберігається, і головною складовою платіжного дефіциту стало нове збільшення попиту на готівкову валюту (через обмінні пункти у валютний кеш минулого місяця витекло 1,8 млрд. дол.). Тож показники фінансового рахунку наочно демонструють таке: забезпечення курсової стабільності прямо пов’язане з настроями населення, а також вітчизняних підприємців.

У Нацбанку заявляють, що цього місяця ситуація начебто вирівнялася. Так, за словами директора департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександра Дубихвоста, попит на валюту на готівковому ринку нинішнього місяця скоротився практично вдвічі. Здебільшого через запроваджену регулятором «паспортизацію» валютообміну за рахунок скорочення попиту тіньового сектора.

Ще один позитивний чинник — уповільнення інфляції, що спостерігалося в останні місяці в Україні (у вересні вона становила 0,1%; з початку року споживчі ціни збільшилися на 4,2%, а в річному вимірі інфляція уповільнилася до 5,9% проти 8,9% за підсумками серпня). Підтримці цінової стабільності сприяє як поточна жорстка монетарна політика Нацбанку, так і відносна помірність дефіциту бюджету. Який, за оцінками екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, має непогані шанси укластися в 4% ВВП, що значно краще від показників останніх років. «Але я бачу, що розпочався якийсь свербіж — стали приймати нові закони щодо змін до бюджету, які можуть проблему посилити», — побоюється експерт.

Очевидно, що бюджетні видатки якщо і збільшуватимуться, то після того, як в Україні завершить роботу місія МВФ. При цьому проблеми з фінансуванням дефіциту уряд останнім часом досить успішно вирішував за рахунок нового інструменту — розміщення індексованих (з валютною прив’язкою) ОВДП. Завдяки йому Мінфіну вдалося за останні кілька тижнів залучити близько 6 млрд. грн.

Експерти радять не надто захоплюватися таким інструментарієм, оскільки у разі значних курсових коливань можуть виникнути проблеми з їхнім обслуговуванням. Так вважає, зокрема, В.Пинзеник. Крім того, фахівці звертають увагу на те, що ціноутворення на облігації з валютною прив’язкою відбувається не зовсім ринково — через невелику кількість заявок від покупців. «Цілком імовірно, що вартість цих запозичень з огляду на це трохи завищена», —зазначає експерт з питань державного боргу і реструктуризації банків проекту USAID «Розвиток фінансового сектора» FINREP Володимир Висоцький. На його думку, Мінфін має переглянути свою боргову політику — нові інструменти виводити більш виважено, поступово, щоб учасники ринку могли краще підготуватися. Крім того, запозичення слід було б здійснювати протягом року більш планомірно, щоб убезпечити ринок від зростання навантаження в пікові періоди, отже, і не переплачувати.

Водночас представник НБУ О.Дубихвіст повідомив, що зараз розглядається можливість випуску боргових інструментів, індексованих на рівень інфляції. «Наприклад, 30% облігацій Великобританії — це облігації, індексовані на величину інфляції. Ми говорили з Кабміном, там теж над цим думають. Коли стартує другий рівень пенсійної системи, треба буде зберігати вклади населення, і індексовані облігації для цього дуже добре підходять», — повідомив пан Дубихвіст.

Основні загрози фінансовій стабільності в Україні створюються зовнішнім середовищем. «Сьогодні ми бачимо процеси стискання у США, країнах Європейського Союзу. Це призведе до значного скорочення споживання, у т.ч. українського експорту. Наші сусіди — основні торговельні партнери вже девальвували свої валюти. Тому й нам курс, можливо, не варто так жорстко тримати. Але ривок тут не потрібен, бо він зашкодить банкам», — каже голова правління банку «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк. Про можливу втрату цінової конкурентоспроможності українських товарів в умовах стабільності курсу і зростання інфляції неодноразово говорив і академік Валерій Геєць.

Окрім того, як констатує вчений, у разі подальшої ескалації кризи в банківських системах європейських країн неминуче виникнуть серйозні проблеми. «Що буде з дочірніми банками, які представлені в нашій країні? Чи є у нас чітка і відверта відповідь? Вважаю, що ні», — говорить директор Інституту економіки та прогнозування НАН України. Побоювання пана Гейця викликає можливість (нехай, як він наголосив, і гіпотетична) пред’яв­лення до погашення більшої частини українського короткострокового боргу (становить понад 50 млрд. дол.).

У нереальності виникнення такої ситуації впевнений голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. «Щодо припущень: раптом завтра доведеться віддати всі 50 млрд. — їх ніхто не віддаватиме. Усі відразу й разом їх ніколи не прийдуть одержувати. Зрозуміло, що потрібно сідати за стіл переговорів і домовлятися, за який період їх можна буде повернути. Нічого драматичного не станеться», — впевнений банкір.

При цьому він підкріплює свої слова запевненнями, що боргова ситуація для приватного сектора сьогодні набагато краща від тієї, що була 2008 року. «На третину скоротився зовнішній борг банківської системи (з кінця 2008 року — на 12 млрд. дол.) і на 15% — корпоративного сектора. І там і там він повністю реструктуризований», — каже пан Тимонькін.

При цьому він вважає, що гривня зовсім не приречена на послаблення, а експортери поки що почуваються дуже навіть непогано. Представники ж НБУ систематично зазначають, що фундаментальних підстав для послаблення гривні немає, і прогнозують курс гривні до кінця року в районі 8 грн. за долар. «Будь-які коливання не вийдуть набагато за цей рівень. Для цього існують надійні макроекономічні підстави», — запевняв нещодавно керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький.

Ще один привід для занепокоєння банкірів — почастішання перебоїв з ліквідністю на міжбанківському ринку (25 жовтня середньозважена відсоткова ставка становила 23,6%). У Нацбанку кризи ліквідності в системі не бачать і кажуть про існування «певних дисбалансів». Так, за словами Олександра Дубихвоста, в аналізі ситуації слід враховувати кошти, сконцентровані на закордонних рахунках банків (а це близько 9 млрд. дол.), і ресурси, вкладені в ОВДП (близько 57 млрд. грн.). «Запас міцності більш ніж достатній», — констатує представник Нацбанку.

Самі ж банкіри визнають, що одним із чинників зниження рівня ліквідності разом із монетарною політикою НБУ, спрямованою на втримання інфляції та курсової стабільності, стало зменшення банками відсоткових ставок за гривневими депозитами нижче від «психологічного» рівня. На думку Б.Тимонькіна, для населення прийнятною планкою є 15% річних у гривні та 9% — у доларах. «Це психологічний рівень, якого потрібно дотримуватися. Нині, безперечно, банки підвищуватимуть ставки, і це буде адекватний захід», — вважає фінансист.

Підвищення відсоткових ставок, власне, уже розпочалося. Так, якщо 1 вересня український індекс ставок за депозитами фізосіб за гривневими вкладами на три місяці становив 9,98%, на шість місяців — 11,94%, на дев’ять місяців — 12,95%, на 12 місяців — 13,28%, то 26 жовтня — 11,85%, 13,27%, 13,76% і 14,24% відповідно.

Згідно з результатами опитування агентства IFAK Ukraine, гривня нині користується такою самою довірою українців, як долар і євро, — так відповіли 43% респондентів. Певним чином цей статус-кво відображається у валютній структурі депозитів фіз­осіб: 51% портфеля банків становлять гривневі вклади, 49% — валютні. При цьому, за словами 36% опитаних, за останній час зменшилася їхня впевненість у міцності як гривні, так і євро та долара.

«Золоті» альтернативи для інвестицій

У Нацбанку констатують, що на сьогодні населення має можливість зберігати та збільшувати свої заощадження фактично тільки за рахунок банківських депозитів. Адекватної їм альтернативи де-факто не існує. При цьому навіть банкіри (зокрема, голова правління «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк) зазначають, що «докризовий рівень довіри населення до банків уже реалізований» (маючи на увазі обсяг розміщених у системі коштів), а поглибити його за нинішніх умов непросто.

Численні ж «заклинання» експертів і чиновників про необхідність розвитку фондового ринку, залучення туди масового інвестора поки що реального змісту не мають (а перспективи реалізації пенсійної реформи поки ще надто туманні). Напівекзотичні ж способи інвестування коштів (на кшталт, наприклад, спекуляцій на ринку Forex) у центробанку називають не інакше як «грою в казино» і радять від них утриматися.

На такому тлі НБУ анонсував виведення на ринок нових інструментів. Передбачається, зокрема, випуск інвестиційних монет і сертифікатів, індексованих на вартість золота. Забезпеченням виступатиме не тільки те золото, яке вже є в «заначці» НБУ (1,45 млрд. дол.) і уряду (на 100 млн. дол.), а й те, що видобуватиметься (запаси підтверджуватимуться міжнародним аудитом і контрак­том на видобуток; розвідані запаси жовтого металу в Україні перевищують 3000 тонн). Зайнятися цим центробанк планує з допомогою держпідприємства, яке одержав на баланс, — «Північгеологія». Воно вже має спецдозвіл на користування надрами Савранського металогенічного золотоносного майданчика (Кіровоградська область). Право ж на розробку інших перспективних родовищ у країні належить приватним компаніям. Умов співробітництва з ліцензіатами регулятор поки що не визначив.

Очікується, що «золоті» сертифікати реалізовуватимуться через банки, біржі та, власне, територіальні управління НБУ. Вони обертатимуться на вторинному ринку та зможуть виступати забезпеченням за фінансовими операціями. У користуванні ж інвестора зможуть перебувати доти, доки він не вирішить продати їх за ринковим курсом. Як розповів О.Дубихвіст, центробанк уже закінчує розробку Порядку випуску для фізичних осіб сертифікатів, індексованих на курс золота. Незабаром документ мають презентувати. Також повідомлялося, що не виключена можливість того, що, зокрема, операції з інвестиційними монетами не потребуватимуть сплати податку на прибуток і ПДВ. Обсяг їх дебютного випуску, як повідомили DT.UA у НБУ, може становити 4—5 тис. штук (переважно монетами вагою в одну та чверть тройської унції, а далі все залежатиме від попиту). Монети випускатимуться номіналами 1, 2, 5, 10 і 20 грн., при цьому їхня вага становитиме від 0,1 до однієї­ тройської унції золота найвищої проби, отже, їх реальна вартість буде набагато вищою. Також передбачено випуск срібних інвестиційних монет вагою в одну та дві тройські унції. Дизайн монет уже розроблений і очікує остаточного затвердження правлінням НБУ.

З допомогою цих інструментів, як зазначав голова НБУ Сергій Арбузов, регулятор планує стиснути грошову масу поза банками та мобілізувати серйозний інвестиційний ресурс, яким володіє населення.

Банкіри позитивно відгукуються про ідею виведення на ринок нових інструментів. Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн зазначає, що вони допоможуть населенню розширити можливості для здійснення інвестицій. При цьому голова правління Укрсоцбанку додає, що важлива цінність їх для банків полягатиме не в можливості заробити на цих операціях (за оцінками, маржа становитиме 2—3%), а в можливості залучити в офіційний обіг «підматрацні» заощадження.

Наскільки успішним буде проект НБУ, залежить від багатьох чинників. Наприклад, від наявності ефективного вторинного ринку, на якому покупці інвестмонет зможуть їх продавати без значних цінових втрат і безлічі обмежень (сьогодні це основний недолік ринку золотих зливків). На популярність цих інструментів впливатиме й цінова динаміка золота. Так, після досягнення максимального значення вартості ф’ючерсів в 1923,7 дол. за унцію (6 вересня ц.р.) ціна золота потім просіла до менш як 1400 дол. А поточного тижня перевищила позначку 1700 дол. за унцію. До таких цінових «американських гірок» населенню буде непросто звикнути. Однак, попри таку мінливість цін на золото, загалом воно неухильно дорожчає впродовж останнього десятиліття. При цьому звучать прогнози, що в найближчі два роки ціна жовтого металу може досягти 2200 дол. за унцію.

Щоправда, є й скептики, які вказують на можливість формування на ринку золота чергової «мильної бульбашки» на кшталт тієї, яка нещодавно луснула на ринку американських subprimes. У випадку із золотом подібність полягає в тому, що банки продають переважно так звані розписки на дорогоцінний метал, а реальний актив покриває вимоги лише на 3—4%. Однак їх опоненти при цьому стверджують, що при бульбашці, що луснула, ціни на реальний актив, тобто на фізичне золото, навпаки, злетять іще більше. Хай там як, а багато центробанків світу (Канади, Росії, Бразилії та ін.) у пошуку альтернатив резервам у доларах і євро активно інвестують саме в золото. А от чи одержать прості українці якісь альтернативи — покаже час. Чекати ж залишилося начебто недовго?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво