ЗАЛІЗНИЙ ЗЛАМ: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ - Економіка - dt.ua

ЗАЛІЗНИЙ ЗЛАМ: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ

5 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 5 липня-12 липня

Кон’юнктура світового ринку металу в другому кварталі 2002 року різко змінилася в кращий бік. Як на...

Кон’юнктура світового ринку металу в другому кварталі 2002 року різко змінилася в кращий бік. Як наслідок — у травні краще запрацювали вітчизняні меткомбінати, причому причини поліпшення цієї роботи були об’єктивні та суб’єктивні. Збільшення обсягів споживання металопродукції, насамперед у країнах Південно-Східної Азії та США, і зростання вартості тонни металу в середньому на 20—30% від початку року можна зарахувати до зовнішніх, об’єктивних чинників. Відкриті вітчизняними експортерами нові споживчі ринки — чинник, швидше, внутрішній.

Виробники металопрокату згадують кінець минулого — початок нинішнього року як невдалий для ринку час. Стагнація світового споживання, яке стрімко звужувалося для європейців (у тому числі й українців) через запровадження санкцій на одному з найбільших споживчих ринків (американському), призвела до того, що з усіх видів виробництва металопродукції в першому кварталі відбувалося зниження обсягів готової продукції. Зокрема українські металурги виготовили чавуну на 1,7%, сталі — на 3,7%, прокату — на 3,5%, сталевих труб — на 23,1% менше, порівняно з першим кварталом 2001 року.

При тому що, приміром, Росія змогла наростити ці показники. «Братам по металу» вдалося це зробити з простої причини — російський ринок, при його незаперечній «ємнісній» перевазі над українським, зростав жвавіше, і, крім того, у російських металістів «під боком» є «китайська паличка-виручалочка», найбільший промисловий ринок, який нинішнього року бурхливо нарощував використання металопрокату. Зокрема росіянам пощастило в першому півріччі збільшити не лише обсяги експорту чавуну в КНР, а і його вартість. Тільки з початку травня по кінець червня ціна тонни цієї сировини зросла на 4% і становить 134—136 дол. за тонну.

І все-таки сьоме місце у світовому табелі про ранги, що закріпилося за Україною, показує, що зниження обсягів виробництва мало в першому півріччі епідемічний характер і торкнулося не лише окремо взятої країни. Виробництво й експорт у другому кварталі нарощувалися, хоча ідея збільшення експорту українського металу була, як і раніше, «омитнена». Лише за перший квартал заборгованість з повернення експортного ПДВ метзаводам зросла з 663,8 до 756,8 млн. грн. Та зниження експорту в першому кварталі в середньому на 2,7% пояснюється не тільки й навіть не стільки цією обставиною, хоча й завдає металургам чимало клопоту.

Штучне зростання

Зростання вартості металу на американському ринку можна назвати штучним. Причому ця характеристика відбиває не тільки неприродний, штучно-протекціоністський процес — закриття ринку від імпорту, а й зростання цін на готову продукцію для металургів-аборигенів, що найсприятливішим чином позначилося на імпортній продукції, зокрема напівфабрикатах. Таким чином, при зменшенні обсягів поставок металу у США відбувалося зростання вартості тонни продукції для експортерів у цю країну. Фактично, зростання цін у США започаткувало світове зростання цін, і ця тенденція була підтримана розширенням споживання на азіатському ринку. Штучне переорієнтування країн-експортерів із готової продукції на напівфабрикати трохи нівелювало можливе збільшення виторгу від експортних операцій. Цікаво, що ціна на заготовку з початку року зросла в середньому на 50 дол. на тонні й нині сягнула рекордного за останні шість років рівня — 200—210 дол. Водночас фактично не змінилася ціна на арматуру, не зросла вартість катанки, у зв’язку з чим напівфабрикати інколи коштували стільки ж, скільки окремі види готової продукції.

Основна причина цього парадоксу полягає в тому, що ринок Південно-Східної Азії відчував дефіцит заготовки, при тому що Китай «прикрив» ввезення готової продукції — арматури й катанки. Тому збільшення попиту на заготовку й чавун доповнюється зростанням їх вартості. «На світовому ринку є два сезонних зростання попиту на метал: на початку березня і наприкінці травня. Це пов’язано з піками будівельного сезону. На початку березня починається будівельний сезон на Близькому Сході (Іран, Туреччина), де активно закуповується арматура, а потім — у Південно-Східній Азії (Індонезія, Тайвань, Китай). Нинішнього року під час цих сплесків попиту ціна на заготовку була вищою, ніж на арматуру — продукт, який виробляється із заготовки», — коментують ситуацію в компанії «Метімпекс».

Експортний потенціал

У травні, найсприятливішому цього року для вітчизняних металургів місяці, вдалося наростити об’ємні показники експорту, але його структура залишає бажати кращого. У цілому за п’ять місяців експорт чавуну зріс на 28%, при тому що холоднокатаного прокату — знизився на 14%, а гарячекатаного — на 6,9%. Обсяг експорту металу з України за п’ять місяців поточного року, за даними УкрАПЧорМет, становив 12380 тис. тонн, а за аналогічний період минулого — 12530 тис. тонн. 2,2-відсоткове падіння сталося за рахунок зниження експорту в першому кварталі, але завдяки травневому зростанню вивезення металів це падіння не настільки істотне.

Переважаюча структура обсягів експорту та динаміка експорту нинішнього року свідчить, що, поруч із традиційними ринками, вітчизняні металурги відкрили «нові країни та континенти». Третина українського металу традиційно вирушає до країн Південно-Східної Азії, але, приміром, у першому кварталі позаминулого року на Африканський континент не було поставлено жодної тонни металу, торік цей ринок був відкритий, і за перші три місяці нинішнього року сюди нарощуються поставки — 506 тис. тонн

На східному напрямку найшвидшими темпами зріс експорт до Південної Кореї, Тайваню, В’єтнаму, на північноамериканському ринку — до США, на пострадянському просторі — до країн Балтії. Нинішнього року вдалося навіть наростити експорт на південноамериканський ринок, де достатньо власного недорогого експортно-орієнтованого товару. «Пошук нових ринків примусив знайти нових споживачів українського металу в Африці та Південно-Східній Азії, куди зріс експорт продукції. Крім того, зріс експорт напівфабрикатів і чавуну у США», — каже Володимир Терещенко, виконавчий директор УкрАПЧорМет.

Однак, на думку В. Терещенка, нинішня світова кон’юнктура світового ринку металу не надто сприятлива для України, оскільки експорт нарощується за рахунок збільшення попиту на напівфабрикати. У тому ж таки Ірані, Китаї було запроваджено мито на готовий прокат, що ускладнило роботу українських виробників готової продукції, особливо «Криворіжсталі» й «Запоріжсталі». У недалекому майбутньому, вважають фахівці «Метімпексу», у Китаї впаде попит на готовий прокат, у зв’язку з чим знизиться попит і на заготовку. Як наслідок — ціни на цю продукцію впадуть до 160 дол. за тонну. Це ще більше погіршить потенціал України, якій доведеться нарощувати експорт чавуну.

Зростання споживання напівфабрикатів — явище не нове, але по-своєму унікальне. Воно ілюструє глобалізацію світового ринку металу, що відбулася де-факто, оскільки десять країн-виробників випускають понад дві третини світового металу. Ця обставина, хоч як дивно, є тимчасовою панацеєю для виробництв, що розвиваються, таких як Україна, Росія чи Польща. Та якщо процес входження у світовий ринок шляхом відновлення виробництва загальмується, національний виробник ризикує залишитися за бортом ринку або перетворитися на «агломератний» придаток глобального ринку металу.

Догнав — не догнав, а побігти можна?

Сприятлива зміна експортної кон’юнктури в другому кварталі дозволяє сподіватися на успішну роботу в третьому. Зокрема комбінат ім. Ілліча завантажений замовленнями до вересня включно, непогані справи на «Запоріжсталі» й «Азовсталі». З окремих сортаментів продукції є навіть дефіцит. Крім того, говорить В.Терещенко, навіть «Криворіжсталі», яка випускає готову продукцію, вдалося завантажити замовленнями виробничі потужності на цей період.

«Ми мусимо більше турбуватися про пожвавлення внутрішнього ринку. Приміром, 7 червня в Україні відбулася Перша республіканська конференція споживачів металу, на якій побували понад 200 представників промислових підприємств. На конференції ми визнали, що без пожвавлення машинобудування, внутрішнього споживання нам металургію не обновити. Тут були вироблені рекомендації для нового Податкового кодексу, який би сприяв розвитку машинобудівної та будівельної галузей, основних підприємств споживачів металу, що стабілізує і ГМК», — зазначив В.Терещенко.

Торік внутрішнє споживання зросло на 30%, однак становило лише 3,5 млн. тон. металу за рік. Очевидно, що внутрішнє використання металу зав’язане на безліч проблем суміжних галузей, зокрема конкурентної спроможності готової машинобудівної продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках. Поки що можна перелічити на пальцях ті види вітчизняних товарів, які могли б бути настільки конкурентними за кордоном, як метал. Тому протягом принаймні найближчих десяти років, поки не лише буде реанімовано машинобудування, а й відбудеться можливий вихід продукції на світовий ринок, реструктуризація гірничо-металургійного комплексу повністю залежатиме від кон’юнктурних «зигзагів удачі» на світовому ринку.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво