Залишили на голодному пайку. На енергоринку на одне конфліктне протистояння побільшало - Економіка - dt.ua

Залишили на голодному пайку. На енергоринку на одне конфліктне протистояння побільшало

15 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

6 квітня на відкритому засіданні Нацкомісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) було створено пр...

6 квітня на відкритому засіданні Нацкомісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) було створено прецедент: регулятори застосували небачені за своєю жорсткістю фінансові санкції до ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО), що є ліцензіатом на передачу та постачання електроенергії за регульованим тарифом.

Сам перебіг розгляду комісією ситуації з ЛЕО на засіданні нагадував «гру в одні ворота». Присутні експерти та представники ЗМІ почули переважно обвинувальні аргументи членів НКРЕ на адресу енергокомпанії. «Обвинувачених» при цьому ніхто з комісіонерів особливо слухати не намагався, тому позицію луганської енергокомпанії щодо багатьох пунктів «обвинувачень» навіть не було озвучено.

Претензії комісії до Луганського енергетичного об’єднання були викладені в акті Луганського територіального представництва НКРЕ. Основні обвинувачення в документі зводилися до неповних розрахунків ТОВ «ЛЕО» за електроенергію з оптовим ринком, нецільового й неефективного використання коштів, недовиконання інвестиційної програми, а також відмови ЛЕО укласти з держпідприємством «Енергоринок» типовий договір купівлі-продажу електроенергії.

Висновки територіального представництва лягли в основу санкцій, які члени НКРЕ вирішили застосувати до луганської енергокомпанії. Найневинніше із загального списку покарань — штраф у розмірі 85 тис. грн. Далі, за ступенем тяжкості, йшло рішення про перегляд тарифів на послуги ЛЕО у бік їх зменшення на частину коштів, витрачених неефективним та нецільовим чином.

Проте й це дрібниця порівняно з безпрецедентною санкцією у вигляді встановлення так званого спеціального алгоритму відрахування коштів для ЛЕО на квітень. Нововведення полягає у зниженні частки коштів, що перераховуються енергопідприємству за його послуги. Недоотримані ЛЕО гроші відправлятимуть просто на рахунок «Енергоринку» та розподілятимуть між генеруючими компаніями.

Згідно з відповідною постановою НКРЕ (№251 від 6 квітня), частку коштів, що перераховуються на рахунки луганської компанії у квітні, знижено до 7,53% від загального збору грошей за електроенергію у регіоні. Без цієї санкції луганчани одержували б 10,71%. Це зі знижувальними коефіцієнтами за неповну оплату електрики в ринок і за наднормативні втрати струму в мережі. Фактична частка вартості послуг ЛЕО в роздрібному тарифі на кіловат-годину становить 13,72%. Це — без знижувальних коефіцієнтів. Таким чином підприємство отримуватиме майже вдвічі менше за фактичні витрати на передачу та постачання електроенергії.

За словами голови НКРЕ Валерія Кальченка, грошей луганчанам у квітні вистачить лише на виплату зарплати та сплату податків. Отже, фінансування поточної операційної діяльності постачальника електроенергії тарифом не передбачене.

І, нарешті, четверте покарання полягає у можливому запровадженні в луганській енергокомпанії зовнішнього управління. Як реалізувати таку ініціативу на практиці, не знають поки що, напевно, й самі члени комісії, оскільки нормативно механізм призначення зовнішніх управляючих в енергокомпанії поки що не прописаний. Хоча Законом «Про електроенергетику» такий захід і передбачений.

Вислухавши вердикт НКРЕ, представники Луганського енергетичного об’єднання спочатку були приголомшені, а потім узялися роздавати коментарі журналістам. Суть їхніх висловлювань зводилася до того, що багато претензій комісії, які послугували підставою для застосування жорстких санкцій, мають, як мінімум, суперечливий характер.

Найболісніше фахівці компанії відреагували на зниження частки коштів, що перераховуються на поточні рахунки компанії. Представники ТОВ «ЛЕО», зокрема, не вбачають у таких діях комісії ні економічної, ні правової логіки.

Так, НКРЕ у своїй постанові аргументувала запровадження спеціального алгоритму відрахувань коштів на рахунки ЛЕО незадовільними розрахунками компанії з оптовим ринком у січні та лютому цього року. У січні ТОВ розрахувалося з ДП «Енергоринок» на 80,6%, у лютому — на 82%.

Проте в тому ж таки січні відразу в дев’ятьох постачальників електроенергії за регульованим тарифом рівень оплати електрики виявився ще нижчим, ніж у луганчан. Зокрема у «Чернівціобленерго» він становив 50,3%, «Закарпаттяобленерго» — 65%, «Донецькобленерго» — 65,5%, «Миколаївобленерго» — 69,6%.

У лютому луганську енергокомпанію «випередили» знизу чотири постачальники, зокрема «Чернівціобленерго» — 72,5%, «Закарпаттяобленерго» — 77,7%.

З огляду на це цілком логічно запитати в НКРЕ: чи буде застосовано до всіх зазначених компаній санкції, аналогічні санкціям щодо ЛЕО? І якщо так, то коли?

Представники ЛЕО також вважають, що два зимові місяці для розрахунків не є показовими. Для більш коректної оцінки діяльності компанії потрібен триваліший період. Річ у тім, що взимку, особливо в січні, рівень платежів традиційно знижується. Насамперед через зростання енергоспоживання підприємствами житлокомунгоспу та населенням — традиційними неплатниками. Даються взнаки і традиційні затримки в розрахунках із боку бюджетних споживачів.

Якщо ж оцінювати роботу луганської енергокомпанії у річному розрізі, можна простежити позитивну динаміку в поліпшенні платежів. Так, за результатами 2004 року Луганське енергооб’єднання розрахувалося за електроенергію з «Енергоринком» на 90,5%, тоді як 2003-го цей показник становив 77%. Що ж до показника оплати в січні та лютому, то цього року цей показник виявився все одно вищим, ніж за аналогічні місяці 2004-го.

Хоч би якому підприємству належали луганські електромережі, воно завжди залишалося традиційним аутсайдером енергоринку. Проте, як запевняють у енергетичному об’єднанні, з моменту приходу до управління ТОВ «ЛЕО» гендиректора Руслана Арсірія у червні 2004 року компанія почала буквально виповзати з ями. Все ще незадовільні платежі з ринком у компанії пояснюють тим, що нове керівництво встигло попрацювати занадто мало часу. Саме ТОВ «ЛЕО» одержало ліцензію для роботи лише 2002 року, тому приватне підприємство почало наводити порядок у регіоні значно пізніше, ніж енергокомпанії так званої першої хвилі приватизації енергорозподільчих і енергопостачальних компаній. А ще в ЛЕО виправдовуються специфікою Луганської області з її депресивними містами та селищами, збитковими житлово-комунальними підприємствами, а також незговірливою місцевою владою.

Проте, якщо вірити заявам фахівців ЛЕО, в найближчі півтора року компанія планує стабілізувати свою діяльність. Це в тому разі, якщо діючій команді не «викручуватимуть руки», позбавляючи підприємство коштів, як це зробила НКРЕ на своєму засіданні 6 квітня.

Дії енергорегулюючої комісії викликають у луганчан подив ще з однієї причини: на території Донбаського регіону працюють також «Донецькобленерго» та держпідприємство «Укренерговугілля», що поставляє електрику шахтам. Справи з платежами в цих ліцензіатів іще гірші, ніж у ЛЕО.

Проте ставлення НКРЕ до того ж «Донецькобленерго» є досить прихильним. Так, комісія не карає донеччан знижувальними коефіцієнтами в разі, якщо обленерго сплатило ринку не менш як 80% електроенергії. Підприємству цим самим надається можливість вкладати кошти в ті ж енергозбутові програми зі зниження наднормативних втрат електроенергії, що автоматично призводить до підвищення платежів у ринок.

Чому НКРЕ застосовує подвійні стандарти щодо сусідніх енергокомпаній, які працюють приблизно в однакових умовах — питання відкрите. Втім, до проблем самого ТОВ «ЛЕО» воно стосунку не має.

У луганській енергокомпанії зазначають насамперед, що НКРЕ, застосовуючи санкції, не подбала про джерела фінансування навіть життєво необхідних для роботи компанії статей витрат. Йдеться про виробничі послуги, закупівлю сировини, матеріалів і палива, ремонти, оплату електроенергії для власних господарських потреб, а також плату за землю, оренду офісної будівлі, користування мережами інших ліцензіатів. Зайвим буде казати, що в разі виникнення непередбаченої аварії в електромережах у енергетиків можуть виникнути проблеми зі швидким відновленням енергопостачання споживачів.

Не виключено, що рішення комісії про зниження перерахування грошей на рахунок ЛЕО буде опротестоване цим луганським підприємством у суді. Річ у тім, що така санкція, як запровадження для енергокомпанії спеціального алгоритму відрахувань коштів у разі неповних розрахунків із «Енергоринком», законодавчо не передбачена. Закон «Про електроенергетику» передбачає такі види впливу на енергопостачальника в разі порушення ним правил ліцензійної діяльності, як попередження, штраф, призначення тимчасового управляючого, призупинення або анулювання ліцензії. Про можливість робити те, що зробила НКРЕ щодо луганської енергокомпанії, у законі нічого не сказано. На думку юристів ТОВ «ЛЕО», регуляторний орган перевищує свої повноваження і вилучає у компанії кошти незаконно.

Не згодні в «Луганському енергооб’єднанні» і з висновками комісії щодо фактів нецільового та неефективного використання компанією коштів із тарифу на електроенергію.

По-перше, «нецільове» й «неефективне» — це різні поняття. Нецільове використання коштів означає, що обленерго, як природний монополіст, котрий працює за фіксованим державою тарифом, витратило гроші не за призначенням. Водночас трактування «неефективного використання» є радше предметом дискусійним, оскільки може тлумачитися суб’єктивно.

Проте в акті територіального представництва НКРЕ чітко не зазначено, яку частину коштів і на що енергокомпанія витратила нецільовим чином, а яку частину — неефективно. Нецільовими та неефективними було визнано, зокрема витрати ЛЕО на оренду центрального офісу. 2003 року комісія передбачила в тарифі для енергокомпанії 5 млн. грн. на ремонт власної офісної будівлі. Проте в умовах недофінансування ЛЕО через знижувальні коефіцієнти за неплатежі та наднормативні втрати енергокомпанія завершити ремонт так і не змогла. Проте в «Луганському енергооб’єднанні» відмовляються визнати факт нецільового використання коштів, стверджуючи, що гроші замість витрат на завершення ремонту офісу було витрачено на першочергові потреби для боротьби з утратами струму.

Наступний пункт обвинувачень НКРЕ: у 2003—2004 роках енергокомпанія витратила 1 870 тис. грн. на інформаційно-консультаційні послуги. Виправдувальні аргументи з боку ЛЕО звучать так: послуги консалтингової фірми знадобилися у зв’язку з початком діяльності на території області нового постачальника струму в особі «Укренерговугілля». Мовляв, треба було допомогти енергетичному об’єднанню розмежувати споживачів, врегулювати тарифи, вирішити питання щодо передачі заборгованості вугільних підприємств новому ліцензіату.

Ще один пункт обвинувачень у нецільовому використанні коштів: непередбачена тарифом купівля автомобіля SAAB. Важко сказати, на яких авто нині мають курсувати між Луганськом і Києвом топ-менеджери підприємства з річним оборотом у 1,2 млрд. грн. Як і відповісти на запитання, до якої гривні НКРЕ має контролювати витрати обласного монополіста? Загалом неефективного та нецільового використання коштів луганчанам нарахували десь на два мільйони гривень.

Хоча комісія, зі свого боку, має право прискіпуватися до витрат енергопостачальника, котрий за результатами 2004 року виконав інвестпрограму лише на 31%.

Як прокоментували ситуацію з інвестиційною програмою у ТОВ «ЛЕО», причини її невиконання лежать як у суб’єктивній, так і в об’єктивній площинах. Суб’єктивні причини: це неповна оплата електроенергії, внаслідок чого компанія піддається знижувальним коефіцієнтам, а також наднормативні втрати струму, що означають прямі збитки. Та є причини й об’єктивного характеру. Зокрема в тарифі для ТОВ не враховано 25,2 млн. грн. збитків, пов’язаних із початком діяльності на території Луганщини «Укренерговугілля». Ще 15,6 млн. грн. збитків компанія одержує внаслідок переведення Стахановського феросплавного заводу з другого класу напруги на перший. Якщо врахувати, що середньомісячний виторг ЛЕО від операційної діяльності становить близько 10 млн. грн., суми неврахованих у тарифі витрат виглядають чималими, щоб істотно позначитися на рівні виконання інвестпрограми.

Примітно, що НКРЕ відмовляється переглядати тарифи для ЛЕО з 23 жовтня 2002 року через відмову луганської компанії підписати типовий договір купівлі-продажу електроенергії з «Енергоринком» на запропонованих держпідприємством умовах.

16 січня 2004 року ТОВ «ЛЕО» договір із «Енергоринком» підписало, проте з протоколом розбіжностей. Сутність цих розбіжностей зводилася до визначення періоду переважного погашення заборгованості перед ДП «Енергоринок». Відповідно до підписаного документа, платежі за електроенергію, стягнуті зі споживачів Луганської області, відбиваються в бухгалтерській звітності ЛЕО як погашення старих боргів компанії за електроенергію перед «Енергоринком».

Водночас «Енергоринок» наполягає на тому, що всі платежі обласних постачальників за електрику мають відбиватися у бухгалтерській звітності як оплата поточного боргу. «Енергоринок» уписав цю умову до типового договору, який держпідприємство уклало з усіма компаніями-енергопостачальниками, за винятком ТОВ «ЛЕО».

«Луганське енергооб’єднання» відмовилося підписувати типовий договір з однієї простої причини: як тільки компанія такий договір підпише, вона позбудеться електромереж. Річ у тім, що енергетичне об’єднання є унікальною енергокомпанією. На відміну від усіх інших обленерго, що одержують позови від ДП «Енергоринок», луганське приватне енергопідприємство не має у своєму статутному фонді 25-відсоткової державної частки. Це означає, що ЛЕО не захищене законодавством від можливості примусового відчуження майна. І якщо суд задовольнить позов «Енергоринку» до ТОВ «ЛЕО» на 409 млн. грн. (заборгованість компанії на початок 2005 року), сплатити борг за середньомісячного постачання електрики на 100 млн. грн. луганчани не зможуть.

Саме з цієї причини ТОВ «ЛЕО» відповідно до Господарського кодексу України і внесло в договір із «Енергоринком» відповідні розбіжності, що дає змогу компанії до моменту задоволення судами позовних вимог ДП до ЛЕО повернути ринку частину боргів.

Втім, в історії з типовим договором можна було б поставити крапку. Відповідно до чинного Господарського кодексу, НКРЕ не може затверджувати форму типового договору, оскільки жодним законом це не передбачено.

Проте ні в «Енергоринку», ні в НКРЕ, схоже, так і не пробачили луганчанам їхньої особливої позиції. Принаймні голова НКРЕ Валерій Кальченко на засіданні комісії 6 квітня навіть відмовився надати слово юристу ТОВ «ЛЕО», котрий хотів пояснити присутнім причини відмови компанії підписати типовий договір.

Комісія, що регулює енергоринок, звісно, має свої резони, застосовуючи жорсткі санкції до луганської енергокомпанії. Можливо, члени Нацкомісії намагаються в такий спосіб прискорити вирішення проблеми неплатежів у Луганській області. Як-от: стимулювати персонал ЛЕО до активнішої роботи в жорстких умовах виживання енергопідприємства. От тільки якби електромережі, що гостро потребують реконструкції і ремонту, не залишали при цьому на голодному фінансовому пайку. Саме ті електромережі, від яких справді залежить надійність енергозабезпечення споживачів і для повного відновлення яких потрібні десятки років і сотні мільйонів гривень.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво