Закон про відступні, або Податок на прогрес від Мінфіну

Поділитися
Після того як Мінфін очолив відомий український геолог, діяльність цього відомства, схоже, набула ...

Після того як Мінфін очолив відомий український геолог, діяльність цього відомства, схоже, набула нових рис, раніше їй не властивих: гроші стали шукати в таких досі не звіданих пластах, де припустити їхню наявність може лише дуже великий вчений. Так чи інакше, Міністерство фінансів виступило ініціатором «альтернативного мінімального податку» в складі податку на прибуток, і цією «альтернативою» запропоновано доповнити законодавство.

Судячи ж із проекту, запропонований податок не є:

ні альтернативним (оскільки жодного вибору підприємствам не залишають і жодного іншого податку новим не заміняють);

ні мінімальним (оскільки він являє собою не якесь нижнє чогось обмеження, а просто новий додатковий платіж — перевищення податку, який Мінфін назвав «пробним», над діючим. І коли це у нас збільшення (!) податку почали називати мінімальним (!) податком? Швидше вже «мінімальність» (як, до речі, й «альтернативність») може стосуватися самого «пробного» податку (менше якого тепер не можна буде показувати), але в жодному разі не розміру перевищення. Дрібниця, звісно, але вона дає уявлення, в якому поспіху, не звертаючи уваги на термінологічну нісенітницю, ліпили це нововведення;

ні, врешті-решт, податком на прибуток (оскільки базою оподаткування виступають... витрати! Оподатковувати витрати податком на прибуток — чи можна знайти краще свідчення справжнього професіоналізму?).

Серед оподатковуваних новим платежем об’єктів цікаво бачити такі свіжовідкриті бази оподаткування, як:

інші (!) витрати загальногосподарського призначення;

інші (!) витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Дивовижно вичерпно, однозначно, чітко, конкретно, зрозуміло, доступно і ясно, чи не так? Можна собі уявити, як довго в надрах фінансового відомства колектив законопроектантів тужився видати на-гора оптимальні формулювання, які напевно не викличуть у процесі їх освоєння ані найменших питань. Звісно, вистраждавши такі об’єкти (що ніяк не узгоджуються ні з нинішнім законодавством, ні з якимось із напрямів його реформування), Мінфін цілком логічно податок на все це вважає частиною податку на прибуток.

Автор «Аліси в країні чудес» Льюїс Керролл у схожих випадках чомусь радив покинути логіку і зайнятися футболом...

Між іншим, оподатковувані витрати Мінфін у тому самому проекті планує визначати згідно з бухгалтерським стандартом. При цьому мудрим мінфінівським генералам не до нюансів. Наприклад, як бути з тим, що бухстандарт визнає витрати за їх нарахуванням (оприбуткуванням товарно-матеріальних цінностей), а от для податку на прибуток діє, хоч і в безбожно урізаному вигляді, «перша подія»? Чи посиланням на бухоблік його для витрат ухайдокують остаточно? Але головне — у податківців з’явиться привід контролювати не лише податковий облік, а ще й бухгалтерський. Цікаво, чи не потрібно буде з ними узгоджувати (коли вже так) внутрішній наказ про облікову політику?

Але повернімося до наших баранів. Автори законопроекту пояснюють його необхідність боротьбою зі штучним завищенням витрат — наприклад, із проведенням семінарів у курортних місцях. Очевидно, тому до витрат, вибраних Мінфіном для оподаткування, потрапили, наприклад, витрати на зв’язок і на врегулювання спорів у судових органах. Адже це ж справді так зручно для махінаторів — переплатити «Укртелекому» (або UMC) і Феміді, мати на цьому законні податкозменшення, а потім від телефоністів і суддів одержати назад готівку за вирахуванням відкату! Ось воно, де собака заритий...

Причому держава (в особі Мінфіну, не плутати з Кабміном) аж ніяк не проти витратозавищень, податкоуникнень, обготівковувань і відкатів! Виявляється, їй просто хочеться теж бути на паях — і за 3% (така ставка нового податку) вона готова все пробачити. Навіть маркетинг у тому числі! Не кажучи вже про рекламу, послуги консультантів, аудиторів, оцінювачів...

Трьох відсотків буде, як бачимо, цілком достатньо, аби з повним правом заплющувати очі на всі антиподаткові неподобства. Ну справді, заощадили ж на псевдовитратах 25% (+ ПДВ) — так поділіться!

А оскільки «ділитися» змушують усіх — і винних, і правих, то безневинні за відступні для шахраїв розплачуватимуться дуже оригінально: у них подорожчають витрати, пов’язані з розвитком потенціалу підприємства, розширенням географії збуту, багато витрат, невід’ємних від науково-технічного прогресу, які так і просяться до «інших».

Для одних — відступні, для інших — податок на прогрес… Схоже, що оподаткування за поняттями Мінфін готовий зробити державною доктриною. Чи не зарано? А раптом на виборах переможе все-таки не той?

P.S. Показовою є назва міністерства, яке завізувало законопроект без зауважень: економіки та з питань європейської інтеграції України! Це ж куди ми, такі, зібралися інтегруватися...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі