За законом великих пустот - Економіка - dt.ua

За законом великих пустот

9 липня, 2010, 17:10 Роздрукувати Випуск №26, 9 липня-16 липня

Обвал на криворізькій шахті ім. Орджонікідзе, який в одну мить перетворив 16 гектарів проммайданчика рудовидобувного підприємства на суцільну вирву обсягом у 7 млн...

Обвал на криворізькій шахті ім. Орджонікідзе, який в одну мить перетворив 16 гектарів проммайданчика рудовидобувного підприємства на суцільну вирву обсягом у 7 млн. кубометрів, оголив не лише вироблені за 20 років величезні підземні пустоти. Аварія в буквальному сенсі вибила грунт з-під ніг передусім виробничників, позбавивши будь-якої впевненості в надійності рекомендацій галузевої науки. Адже Науково-дослідний гірничорудний інститут (НДГРІ, м. Кривий Ріг), що давав шахті рекомендації з відпрацьовування рудних покладів і узгоджував проекти робіт, протягом багатьох років здійснюючи авторський нагляд за їхнім дотриманням, оптимістично стверджував, що провалів поверхні тут не має бути. А найближчі чотири роки ця територія, мовляв, узагалі не становить жодної небезпеки, і шахта може спокійно працювати: конструктивні елементи виробок стабільні, як і весь гірський масив.

Однак уранці 13 червня запевняння вчених із шумом провалилися разом із автодорогами, газопроводом, лініями електропередачі, які опинилися в зоні аварії. У рух прийшли близько 40 млн. кубометрів гірських порід. Сповзаючи в прірву, пласти захопили за собою чотири автомобілі. В одному з них перебував водій із НДГРІ, котрий привіз того ранку працівників сейсмолабораторії інституту на територію шахти.

— Я не перестаю ставити собі одне й те ж запитання: чому планова робота призвела до такого результату? Адже ми чітко виконували рекомендації вчених, до нас із їхнього боку не було претензій, — каже Віктор Дербас, виконувач обов’язків генерального директора ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», до складу якого входить шахта ім. Орджонікідзе. — Не збираюся зараз звинувачувати в тому, що сталося, науку. Але нам, виробничникам, необхідно тепер зрозуміти, як надалі вибудовувати відносини з галузевими інститутами. Адже для того й існують учені, котрі обіймають певні посади, мають звання, знання, досвід, весь необхідний інструментарій, щоб давати або не давати підприємству ті чи інші висновки і дозволи. Де гарантії того, що їхні рекомендації знову не призведуть до таких от наслідків? Після цієї аварії подібних гарантій бути не може. І це перетворюється на найсерйознішу проблему Кривбасу...

В історії Криворізького рудного басейну ще не було таких техногенних катастроф, і справа не лише в масштабі. Як кажуть спеціалісти, зазвичай обвалам землі, тим більше таких великих обсягів, передує тривалий і досить гучний стугін гірського масиву. Цього разу величезні тріщини і провали глибиною до 100 м блискавично утворювалися в жахаючій тиші.

Керівництво НДГРІ так і намагається представити ситуацію — як певний містичний випадок, коли проведені того ранку на шахті планові вибухи невеличкої потужності розбудили загадкові підземні сили.

— Ніхто не очікував такого, — зізнався директор ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» Євген Бабець. — Зазирнути всередину землі неможливо. Це — нещасний випадок, викликаний накопиченими залишковими напруженнями в склепінні камери. Спрацював закон великих чисел. Обвалені пустоти — унікальні за розмірами, які, гадаю, ще не повністю оцінені. Звісно, сьогодні за фактом можна і потрібно шукати причини і винних в аварії. Хоча знайти і те й інше — дуже складно. Бо тут, на мій погляд, винних нема...

Однак створена наказом Держгірпромнагляду спеціальна комісія з розслідування обставин і причин криворізького інциденту, спираючись на факти і висновки науково-технічної експертної комісії, куди увійшли світила гірничої науки країни, назвала конкретних винних в аварії. Серед них — працівники НДГРІ і ГПІ «Кривбаспроект» (генеральний проектувальник розробки запасів цього покладу), посадові особи ЦГЗК, котрі допустили порушення ряду законів і нормативних актів, що в результаті і призвело до трагедії.

Названо і причини раптового обвалу. Відповідно до проекту, шахта мала відпрацьовувати родовище за поверхово-камерною системою, вперше застосованою в Україні до магнетитовим кварцитів: утворені при видобутку підземні пустоти розділялися захисними ціликами — незайманими масивами руди. Їх якраз і залишали спеціально для того, щоб запобігти раптовому обваленню шахтної поверхні. Передбачалося також, що поверхня над очисними камерами поступово осідатиме, а сам процес самообвалювання буде контрольованим і прогнозованим. Проте, за висновком експертної комісії, названі інститутами система і технологія розробки порід були вибрані за недостатньої вивченості фізико-механічних властивостей і умов залягання таких порід.

За належного авторського нагляду з боку НДГРІ (насамперед за процесом керованого самообвалювання) і за відповідного рівня роботи інженерно-технічних служб шахти і ЦГЗК технологію виймання породи можна було б вчасно відкоригувати. Приміром, перейти на схему закладання відпрацьованого простору, котра гарантує стійкість гірського масиву. Принаймні спрогнозувати розвиток подій. Однак у звітах науково-дослідних робіт інституту ніколи не аналізували ефективності застосовуваної технології і не розглядали варіанта виходу вирв на денну поверхню, попри фактичні дані спостережень про підняття рівня склепіння обвалювання порід. Не було у вчених і жодних зауважень до ведення робіт на шахті, хоча, як встановила експертна комісія, підприємство порушило затверджену в робочому проекті черговість відпрацьовування камер і погашення ціликів, що стало однією з причин аварії.

Мабуть, працівники НДГРІ не бачили цих порушень, жодного разу не зафіксувавши серйозних відхилень від виконання проекту (що ставить під сумнів їхню фахову компетентність). Можливе й інше: із допомогою вагомих аргументів учених «попросили» не втручатися у виробничий процес, а давати про нього «потрібні» висновки і наукові обгрунтування.

Втім, директор НДГРІ Є.Бабець рішуче відкидає будь-яку можливість вирішення питань в очолюваному ним інституті неформальним шляхом. Хоча й не приховує, що практика «продажу» наукових праць — досить поширене в галузевих НДІ явище.

— Усе тому, що наукою сьогодні керують не технічні спеціалісти, а економісти, котрі визначають доцільність виконання конкретними вченими роботи не за їхньою кваліфікацією, а за сумою грошей, запитуваних у замовника, — наголошує Євген Бабець. — Я казав і кажу про це на всіх рівнях, хоча я сам економіст. Галузева наука сьогодні у нас взагалі пасе задніх, до того ж катастрофічно старіє. Середній вік учених у наших інститутах — 65—75 років. А за існуючої системи фінансування немає можливості ні залучити, ні утримати молодих спеціалістів. Ще одна найгостріша проблема — податки. Земельний податок, на який припадає третина зароблених нами коштів, нас просто задушить. До того ж ми змушені виплачувати наукові пенсії, утримувати соціальну сферу...

У такій ситуації, справді, не міг не спрацювати згаданий директором НДГРІ закон великих чисел, коли одночасна дія великої кількості випадкових, на перший погляд, чинників у певних загальних умовах призводить до результату, який уже не залежить від випадку: результат стає очікуваним і закономірним, а подія — прогнозованою та ймовірною.

Випадковістю у криворізькій аварії (причому, вельми щасливою) можна назвати лише ту обставину, що на момент проведення вибуху в шахті, як і годиться, ніхто не працював. Інакше жертв обвалу могло бути значно більше — ударна хвиля змела все на своєму шляху в діючих виробках і вийшла через шахтний стовбур. А либонь порушити рівновагу масиву в будь-яку хвилину могли й вибухи на розташованих поруч кар’єрах.

Все інше в цій історії виглядає закономірністю. І якщо не зрозуміти і не проаналізувати причин того, що відбулося, то потенційна загроза виникнення подібних аварій у гірничодобувному комплексі країни буде залишатися дуже високою. Передусім — у Кривбасі, де розміщено найбільші підземні рудники і ГЗК і де, за дуже приблизними підрахунками спеціалістів, накопичилося понад 30 млн. кубометрів техногенних пустот.

Навряд чи проблему можна вирішити одним лише складанням карти цих пустот і розробкою незалежної державної системи постійно діючого інструментального моніторингу за ними, як пропонує міністр промполітики Дмитро Колєсніков. Кому сьогодні, питається, можна доручити такий моніторинг і якою буде його результативність за нинішнього стану справ у галузевій науці, котра ні за що не відповідає і виживає за рахунок оренди і «замовних» робіт? Схоже, спочатку Мінпромполітики, як і іншим міністерствам, слід визначитися з не менш небезпечними «пустотами» у діяльності своїх наукових інститутів.

Сьогодні керівництво ЦГЗК уже подумує про те, щоб звернутися по науковий супровід виробничих і проектно-технічних робіт до зарубіжних учених. Своїм же вірити бояться, особливо якщо провідні інститути гірничо-видобувної галузі дають похибку безпечної роботи підприємств у десять років. З цієї ж причини Держгірпромнагляд у терміновому порядку створює в Кривому Розі філію Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, котра займеться комплексом питань із безпечного ведення гірських робіт, а також наукові відділи при державних експертно-технічних центрах.

Втім, катастрофа на шахті ім. Орджонікідзе оголила й зворотній бік медалі. У будь-якому разі, всі проекти затверджує головний інженер підприємства, а за безпечні умови виробництва відповідає безпосередньо роботодавець. Жодна найкомпетентніша наука не здатна нівелювати негативних наслідків сформованої останнім часом практики, коли шахтами, по суті, керують особи, далекі від розуміння складної специфіки підземної розробки рудних родовищ.

…Всі зруйновані обвалом комунікації в Кривому Розі вже відновлено, провал повністю обгороджено колючим дротом. За прогнозами НДГРІ, руйнація території перебуває в динамічному стані і буде збільшуватися. Усе залежить від погодних умов. З якою швидкістю і в якому напрямку — учені не беруться точно сказати, проте запевняють, що розташованим поблизу житловим будинкам селища Горького ніщо не загрожує.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво