За межами здорового глузду. Приватних підприємців хочуть притягувати за корупцію

У червні ц.р. українське законодавство збагатилося низкою правових норм, які регулюють протидію корупційним проявам у нашому суспільстві. Три нові закони про протидію корупції («Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про основи запобігання та протидії корупції», «Про внесення змін до деяких нормативних актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»), вводяться в дію з нового року. Тож істинний смисл нововведень поки що залишається загадкою для людей, яких вони стосуються безпосередньо.

Так, суб’єктами відповідальності за вчинення корупційних дій є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно- чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах, а також фізичні особи — підприємці, і, що справді дивує, — юридичні особи — у визначених законом випадках.

Незрозуміло, чому, скажімо, фізичній особі — суб’єкту підприємницької діяльності чи посадовій особі юридичної особи частина 1 статті 4 Закону «Про основи запобігання та протидії корупції» забороняє займатися «іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю» або «входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління або наглядової ради підприємства чи організації, які мають на меті отримання прибутку».

Який таємний смисл мав на увазі законодавець, запроваджуючи такі обмеження? В силу абсурдності цього правила ризикнемо припустити, що йдеться про банальну помилку, що досить часто трапляється при підготовці документів навіть найвищого рівня. Однак така помилка може дуже дорого коштувати багатьом підприємцям.

Слід приділити увагу визнанню юридичної особи суб’єктом корупційного правопорушення. Досі суб’єктами відповідальності за здійснення корупційних діянь могли бути лише фізичні особи. Тепер, на виконання деяких положень Конвенції ООН проти корупції законодавством установлено відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних дій. Проте юридична особа є суб’єктом відповідальності лише в тому разі, якщо правопорушення вчинено «від імені і в інтересах» такої юридичної особи. З огляду на ту обставину, що термін «від імені і в інтересах» законом «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» не визначений, а на практиці уявити ситуацію, коли «від імені і в інтересах» юридичної особи дають, скажімо, хабар (із цивільно-правового погляду це взагалі неможливо), украй складно, — шкода представників правоохоронних органів, які застосовуватимуть закон після набрання ним чинності.