З Е-РУМУНІЇ В Е-УКРАЇНУ З ЛЮБОВ’Ю У БУХАРЕСТІ ПРОЙШЛА ПАН’ЄВРОПЕЙСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ МІНІСТРІВ ІЗ ПРОБЛЕМ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА - Економіка - dt.ua

З Е-РУМУНІЇ В Е-УКРАЇНУ З ЛЮБОВ’Ю У БУХАРЕСТІ ПРОЙШЛА ПАН’ЄВРОПЕЙСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ МІНІСТРІВ ІЗ ПРОБЛЕМ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

15 листопада, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 15 листопада-22 листопада

На Пан’європейській регіональній конференції на рівні міністрів зв’язку й інформатизації, яка з...

Колишній палац Чаушеску, нині — палац Парламенту, в якому проходив форум
Українська урядова делегація на Бухарестському форумі
Колишній палац Чаушеску, нині — палац Парламенту, в якому проходив форум

На Пан’європейській регіональній конференції на рівні міністрів зв’язку й інформатизації, яка закінчилася тиждень тому в Бухаресті, Україна задекларувала свою прихильність принципам побудови світового інформаційного співтовариства. У форумі взяли участь делегації з 55 країн Пан’європейського регіону (Європа, США та Канада, СНД, деякі країни Північної Африки і Близького Сходу). Їхні представники три дні обговорювали численні аспекти створення інформаційного суспільства — від проблем впровадження й ефективності систем електронного управління до ліквідації цифрової нерівності. Прийнятий на конференції Підсумковий документ визначив теми для Всесвітнього саміту з проблем інформаційного суспільства (WSIS, World Summit of the Information Society), перший етап якого пройде влітку 2003 року в Женеві, а другий — 2005 року в Тунісі. На конференції були присутні відразу дві українські делегації — офіційна, від Державного комітету зв’язку й інформатизації України на чолі з його головою Миколою Гончаром, і неурядова, від Українського фонду інформаційного суспільства, очолювана головою фонду Андрієм Колодюком. А у вищезгаданому Підсумковому документі знайшли відбиток пропозиції української урядової делегації про розробку принципів електронної безпеки інформаційного суспільства, а також про впровадження пунктів колективного доступу в Інтернет. На думку делегатів, це говорить про визнання ключових позицій нашої країни для створення у світі інформаційного «нового порядку».

«Цифровий розрив» від «цифрового розриву» відрізняється

Країни, чиї делегації брали участь у конференції, суттєво різняться за ступенем проникнення інформаційних технологій у різноманітні аспекти громадського життя. Ці відмінності називають «цифровим розривом» (digital divide). Відповідно до концепції «цифрового розриву», із зростанням інформатизації суспільства розвинені країни і країни, що розвиваються, виявляться розділеними нездоланною прірвою: між звичайною та інформаційною економікою набагато більше відмінностей, аніж навіть між сировинною й індустріальною. А це призведе до зростання нестабільності у світі. Під цей тезіс у США створено кілька програм допомоги країнам, які розвиваються, у подоланні «цифрового розриву» шляхом впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Щоправда, злі язики стверджують, що програми ці (так само як і мусування теми «цифрового розриву») вигідні насамперед виробникам електронного устаткування, котрі нині перебувають у кризовому становищі, (передусім американським) — так вони борються за нові ринки збуту своєї продукції.

Проблема ліквідації «цифрового розриву» неодноразово порушувалася і на Бухарестському форумі, переважно у виступах представників делегацій країн СНД і Східної Європи. Декларувати своє відставання в цій галузі їм вигідно: можна потрапити під дію вищезгаданих програм. У цьому контексті цікаво прозвучала доповідь естонського парламентарія Івара Талло, присвячена ліквідації «цифрового розриву» в Естонії. На думку естонців, будувати інформаційне суспільство є сенс лише в тому разі, коли його членами буде все населення країни, і не менше. Проведені естонськими соціологами дослідження показали, що низький життєвий рівень, який традиційно вважається причиною «цифрового розриву», відіграє в його формуванні не найголовнішу роль: чимало людей, хто може дозволити собі купити комп’ютер і оплачувати підключення до Інтернету, не роблять цього. Справжні причини — комп’ютерні фобії, брак знань про нові технології, нерозуміння їхніх вигод у конкретних ситуаціях, брак якісного контенту, мовні бар’єри — тобто причини цілком суб’єктивні. У результаті сьогодні в Естонії форсуються програми IT-освіти, що дозволяють громадянам країни знайти своє місце в інформаційному суспільстві. Тобто «цифровий розрив» можна розуміти по-різному...

Електронні помилки

Доповіді представників країн Східної Європи нагадували рапорти про успіхи «до з’їзду»: установлено m2 комп’ютерів, створено n+1 урядових порталів, до Інтернету отримали доступ «багато відсотків» населення. Для країн із високим ступенем інформатизації суспільства створення урядових порталів — учорашній день, тому говорили їхні делегати зовсім про інші проблеми. Наприклад, як повідомив представник делегації Великобританії, сьогодні в країні є 1800 сайтів державних органів, проте понад 70% запропонованих ними інтерактивних послуг не використовується громадянами. Про невелику кількість електронних звернень громадян говорили і представники фінської делегації. За їхніми словами, у даний момент не представляється можливим зробити висновки про ефективність тих чи інших технологій e-government, попри те, що на етапі їхньої розробки економічний ефект від зменшення кількості персоналу і площі офісів здавався очевидним. У Канаді, де до 60% населення — користувачі Інтернету, лише чверть звернень в урядові органи відбувається з його використанням. У розвинених країнах склалася ситуація, коли звичайна бюрократія виявилася продубльованою в он-лайні. Там роблять висновки: електронний уряд мусить давати громадянам ексклюзивні, принципово нові можливості порівняно з тими, які дає уряд звичайний. Країнам, котрі лише починають будівництво електронного суспільства, пропонувалося не повторювати помилок розвинених країн, не застосовувати застарілі технології, не дублювати традиційні й електронні управлінські структури, а також з самого початку розвивати e-government у вигляді інтегрованої системи.

Українська урядова делегація на Бухарестському форумі

Україна в електронному світі

Електронні амбіції України не залишилися непоміченими на Бухарестському форумі. Виступ голови Держкомзв’язку Миколи Гончара вирізнявся чіткістю і являв собою не загальні філософські розмірковування про користь інформаційного суспільства, а план конкретних справ і завдань, що розв’язуються у рамках його створення в Україні.

— Той факт, що пропозиції української делегації були включені в підсумковий документ конференції, говорить про пильну увагу світового співтовариства до процесів, що відбуваються у нашій країні, — прокоментував «ДТ» результати зустрічі Микола Гончар. — Україна, котра знаходиться на перехресті інформаційних магістралей, має всі шанси стати одним із світових інформаційно-комунікаційних центрів. Однак, як ми переконалися на конференції, подібні амбіції є ледь не у всіх країн Східної Європи. Наприклад, багато з них заявляють про бажання брати участь у міжнародних проектах створення трансєвразійських магістральних каналів передачі даних, багато хто, натхнений індійським економічним дивом, мають намір розвивати індустрію виробництва програмного забезпечення. Сьогодні всі країни Східної Європи перебувають приблизно в рівних умовах за ступенем інформатизації, тому між ними розгортається своєрідна конкуренція: хто, найбільш грамотно впровадивши новітні технології, зможе вирватися вперед і наздогнати розвинені країни. Ми мусимо докласти всіх зусиль, щоб Україна не програла це змагання. Враховуючи величезний науково-технічний потенціал нашої країни, це цілком реально. Зазначу також, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій дає Україні можливість домогтися випереджаючих темпів економічного зростання, тобто не лише наздогнати, а й обігнати розвинені країни. Виходячи з цих міркувань, ми запросили делегатів Бухарестського форуму взяти участь у III Міжнародному конгресі з питань створення інформаційного суспільства, що пройде в Києві в квітні 2003 року. Багато країн хотіли провести такий конгрес, однак ініціативу України підтримав генеральний секретар Міжнародної спілки електрозв’язку Йошіо Уцумі, давши згоду взяти в ньому участь.

На Бухарестському форумі були широко представлені і неурядові організації, що реалізують різноманітні інформаційно-аналітичні, соціальні та просвітницькі проекти в галузі інформатизації. Андрій Колодюк, який очолює одну з таких організацій, — Український фонд інформаційного суспільства, — провів на конференції огляд українського законодавства в даній галузі.

— Тема інформаційного суспільства дуже актуальна для всього світового співтовариства, — вважає Андрій Колодюк. — Ідеологія інформаційного суспільства глобальна. Але кожен житель Землі мусить усвідомити його переваги для себе особисто. Крім того, необхідно сфокусувати розвиток інформаційно-комунікаційних технологій на країнах, що розвиваються, до яких світ відносить і Україну. Без нас світове інформаційне співтовариство не відбудеться. Ще одним досить важливим моментом є створення єдиної платформи, що дозволить країнам, які розвиваються, спілкуватися, обмінюватися досвідом. Треті країни набагато краще розуміють проблеми один одного. І те, як вони долали труднощі на різноманітних етапах створення інформаційного суспільства у своїх країнах, може допомогти іншим. Для України заходи такого масштабу означають передусім необхідність максимально швидкого перегляду національної політики в галузі інформаційних технологій і прийняття базового законодавства. Необхідно постійно здійснювати аналіз і адаптацію світового досвіду реалізації ІКТ-проектів. Нам треба також продумати, заявити про е-Україну під час проведення двох світових самітів.

Неелектронні реалії

Що ж стосується запровадження технологій електронного уряду в Україні (хоча це не зовсім адекватний переклад терміна e-goverment, трохи ближче за змістом український еквівалент «електронне урядування»), то наша країна перебуває на самісінькому початку цього шляху. З одного боку, це дозволить їй не повторити деяких помилок розвинених країн. З іншого — організація системи електронного управління неможлива в умовах існуючого в органах виконавчої влади дублювання функцій, відсутності персональної відповідальності, величезних обсягів і надзвичайно малих швидкостей паперового документообігу, слабкої компетентності управлінських кадрів. Оптимізація системи державного управління — це завдання адміністративної реформи, проте її необхідно з самого початку проводити «під e-goverment». На думку вітчизняних експертів, на сьогоднішньому етапі державні органи цілком можуть створити і підтримувати інформаційні веб-сайти. Проте забезпечити їхню інтерактивність вони не в змозі. Навіть якщо запити громадян прийматимуть через інтернет-приймальні, їх не зможуть опрацювати швидше, аніж на це здатні структури того чи іншого відомства з паперовим документообігом (тобто бюрократичні). Тобто це буде не електронний уряд, а лише уряд із додатковим електронним інтерфейсом. Не кажучи вже про те, що робота електронного уряду неможлива без відповідної нормативної бази: Україна — одна з останніх європейських країн, де досі відсутні закони про електронний підпис, електронний документ, електронний документообіг.

Будь-які управлінські процеси — як державні, так і бізнесові — добре формалізуються, і доступні для здійснення за допомогою комп’ютерних технологій. Та й велосипед винаходити не треба — існують численні системи для підтримання електронного документообігу і системи управління підприємством, доступні для встановлення в держустановах (а чим виконавчий орган не підприємство?). Коли вже на те пішло, то створення таких систем цілком під силу вітчизняним програмістам (які сьогодні пишуть їх для західних фірм). Тобто проблема не в технологіях. Проблема в тому, що технології електронного управління передбачають повну прозорість управлінської діяльності, доступний і повний контроль за нею, однозначність розподілу відповідальності і повноважень управлінців. Вітчизняне чиновництво до подібного стилю роботи просто не готове. Резюмувати вищесказане можна словами вищезгаданого доповідача з Великобританії, що прозвучали на Бухарестському форумі: «Аби уряд міг працювати в он-лайні, треба бути готовими замінити його».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво