Юрій Крук: «Україна одержить поширену в світі модель функціонування морських торговельних портів» - Економіка - dt.ua

Юрій Крук: «Україна одержить поширену в світі модель функціонування морських торговельних портів»

11 листопада, 2011, 14:21 Роздрукувати Випуск №41, 11 листопада-18 листопада

Про те, що передбачає новий законодавчий акт, заступник голови парламентського комітету із транспорту і зв’язку Юрій КРУК розповів DT.UA.

© pravda.tis.ua

Українська портова галузь потребує невідкладних і докорінних перетворень, технічної модернізації та сучасної моделі функціонування портів. Створити умови для вирішення цих завдань неможливо без єдиної й стабільної законодавчої бази. Основним документом, ухвалення якого поклало початок реформам у галузі та заповнило нормативний вакуум, став Закон «Про морські порти України», який Верховна Рада прий­няла 3 листопада цього року. Про те, що передбачає новий законодавчий акт, заступник голови парламентського комітету із транспорту і зв’язку Юрій Крук розповів DT.UA.

— Як ви оцінюєте нинішню ситуацію в портовій галузі?

— Я вважаю, що це галузь із величезним потенціалом, який використовується лише на одну десяту. Недарма, виступаючи у Верховній Раді України, президент серед головних пріоритетів розвитку країни назвав саме портову галузь. Але нинішній стан портів змушує бажати ліпшого. Головна причина — в нас із моменту здобуття незалежності змінилося вісім міністрів транспорту, і в кожного було своє бачення того, як мають розвиватися порти. І, на жаль, змінюючи правила під час гри та переписуючи концепції, ми втратили власне розвиток портів. Потрібна єдина стабільна законодавча база, яка дасть упевненість інвесторам і змінить ситуацію на краще. І ухвалений нещодавно Закон «Про морські порти України» став саме таким рішенням.

— Розкажіть трохи про цей закон…

— У першому читанні його прийняли ще 2007 року 301 голосом. Відтоді до нього внесено близько чотирьохсот змін, і тепер нам удалося врахувати позиції всіх сторін і інтереси як держави, так і інвесторів. Насамперед цей закон дає змогу затвердити необхідну структуру управління портами — таку, яка прийнята в країнах Євросоюзу та у США. За­кон обмежує можливості прий­няття волюнтаристичних рішень начальниками портів. Це дає інвесторам додаткові гарантії збереження інвестицій. У законі також прописано додаткові гарантії для транзитерів вантажів.

— Хотілося б торкнутися питання транзиту. Чому значна частина вантажів, які могли б проходити через українські порти, йде на Румунію, Росію, Грузію?

— Є низка нормативних документів, які відлякують від нас вантажопотоки. Найчастіше в порт Констанца, який є головним конкурентом наших чорноморсь­ких портів, вантажі йдуть, бо там дешевше, бо там більш гнучко змінюють тарифи. Закон в основу ціноутворення за основними господарськими операціями, здійсненими у морських портах, закладає принцип вільного формування цін. Держрегу­люванню, тобто встановленню тарифів, підлягає тільки діяльність суб’єктів природних монополій щодо так званих спеціалізованих послуг. Перелік спеціалізованих послуг встановлює уряд. Таким чином, ми зможемо більш гнучко регулювати тарифи й станемо більш конкурентними на ринку транзитних перевалок.

— Ситуацію з розвитком портової галузі могли б значно поліпшити приватні інвестори. Але чомусь вони не поспішають вкладати гроші в цей сегмент ринку…

— Інвестори не йдуть працювати в порти, бо бояться невизначеності та не мають гарантій повернення своїх інвестицій. І те і друге питання вирішується ухваленням нового закону. Так, згідно із законом держава гарантує право приватної власності на причали, побудовані в установленому порядку за рахунок приватних інвестицій. Будівництво за рахунок приватних інвестицій об’єктів державної власності тепер здійснюватиметься на компенсаційній основі. Джерелами компенсації інвестицій у гідротехнічні споруди є відповідні пор­тові збори, зарахування оренд­ної плати й тимчасове безплатне або пільгове використання об’єктів інвестування. Також компенсації підлягають інвестиції в інші гідротехнічні споруди, автомобільні дороги та залізничні колії.

— Недавно підтримав ухвалення закону президент України, сказавши, що, з одного боку, він продиктований потребами ринку, а з іншого — стратегічним плануванням на державному рівні...

— Закон також підтримав віце-прем’єр — міністр інфраструктури Борис Колесніков. Узагалі закон про порти в новій редакції з’явився завдяки тісній співпраці комітету з транспорту ВР і робочої групи Міністерства інфраструктури. Нагадаю, що саме за завданням віце-прем’єра Бориса Колеснікова було створено робочу групу, перед якою він поставив завдання підготувати пропозиції щодо редакції закону, аби максимально адаптувати його до європейського законодавства, що й було зроблено. Ми їх усі врахували й прийняли в новому законі. Це означає, що є підтримка закону з боку всіх гілок влади.

— Що взяли за основу при підготовці закону?

— Світову практику та позитивний досвід наших конкурентів. Галузь потребує невідкладних і докорінних перетворень, лібералізації майнових і земельних відносин, технічної модернізації й сучасної моделі функціонування морських портів. На сьогодні Ук­раї­на є єдиною державою на пост­радянському просторі, де не відбулися реформи в портовій галузі. Росія, країни Балтійського регіону й Грузія завдяки лібералізації портової галузі та приватизації морських портів постійно нарощують транзитний потенціал. У таких умовах українські порти не можуть скласти їм конкуренцію ні в експортному, імпортному, ні в транзитному напрямку. Са­ме позитивний досвід у реформуванні портів і досвід ефективного управління ними, який є в на­ших сусідів, і було взято за основу.

— Якими будуть основні напрямки реформ, передбачених законом?

— Основні напрямки такі. Насамперед це реорганізація всіх держпідприємств — морських пор­тів, яка передбачає зберегти в держвласності стратегічні об’єкти портової інфраструктури: акваторію, гідротехнічні споруди, об’єкти загального користування, які не підлягають приватизації. А також створити Адміністрацію морських портів України з її філіями в кожному морському порту.

Створюються умови і для розвитку портів. Згідно з концепцією, закладеною в законі, морський порт є спеціально обладнаною для обслуговування вантажів, суден і пасажирів територією на суші й воді. Території морських портів включають державні земельні ділянки, на яких розташовано стратегічні об’єкти портової інфраструктури, землі, передані в довгострокову оренду приватним інвесторам, а також земельні ділянки, що перебувають у приватній і комунальній власності. Таким чином, передбачається задіяти для розвитку весь потенціал територій, географічно прив’язаних до акваторій морських портів. На сьогодні ж де-юре територія порту — це лише землі, передані державному підприємству — морському порту. Також створено механізми реформування держпідприємств — морсь­ких портів і дано гарантії прав власності. Це якщо коротко.

— Розкажіть, будь ласка, док­ладніше про Адміністрацію морських портів України.

— Це буде державне підприємство, основна мета якого — планування розвитку морських портів України, ефективне управління стратегічними об’єктами інфраструктури, виконання адміністративних функцій, зокрема взятих на себе Україною за міжнародними угодами. Наприк­лад забезпечення безпеки мореплавання. Решта майна державних підприємств морських портів, яке забезпечує господарську діяльність, може підлягати приватизації, передачі в оренду або концесію. При цьому причали не підлягають приватизації, але можуть бути об’єктом оренди або концесії. У результаті Україна одержить поширену у світі модель функціонування морських торговельних портів — своєрідний симбіоз державних структур у вигляді адміністрацій портів і приватних компаній, що конкурують між собою.

— Яку роль у плануванні розвит­ку морських портів ви відводите територіальній складовій?

— Передбачається створити резервний фонд земель морських портів, який формуватиметься за рахунок державних земель, а також приватних і комунальних земельних ділянок за згодою їхніх власників. Мета зрозуміла: використання прилеглих територій для перспективного розвитку існуючих портів, а також будівницт­ва нових морських портів.

— Одним із найважливіших питань у перетворенні галузі експерти вважають модернізацію портів. Яка ваша думка з цього приводу?

— Справді, відсутність зрозумілих для інвесторів правил і гарантій зумовила украй низький, недостатній для інтенсивного розвитку обсяг інвестицій у морсь­кий господарський комплекс. Як наслідок, вітчизняні порти гостро потребують модернізації основних фондів, залучення інвесторів, що, у свою чергу, можливо за рахунок концесії, яка регулюється відповідним законом. Що більше ми зможемо залучити приватного капіталу для модернізації портів, то краще.

І закон дає головне, що потрібно інвесторові, — гарантію збереження капіталу. Це допоможе розкрити й потенціал наших портів, котрий, як я вже казав, нині використовується лише на 10%. Адже ми сьогодні маємо 18 портів, а обсягами перевалки на Чорному морі поступаємося тій же Румунії. Звичайно, цю ситуацію треба змінювати, і нині у нас з’явився реальний шанс це зробити.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво