Юрій Колобов: «Якщо Верховна Рада нинішнього скликання виявиться неспроможною позбавити себе податкових пільг, ми в цьому процесі співпрацюватимемо вже з новою Верховною Радою»

Поділитися
Про поточний стан держскарбниці та перспективи її наповнення до кінця року, платоспроможність держави й ініційовані податкові нововведення, бюджетні прогнози, переговори з МВФ і результати останнього візиту у Вашингтон.

Міністр фінансів Юрій Колобов замахнувся, але вдарити поки що не зміг: законопроект, який передбачає ліквідацію низки податкових ям і способів оптимізації податків, а також ускладнює виведення значних коштів з України за кордон, Верховна Рада мала ухвалити минулого тижня, але перенесла розгляд на 16 жовтня. За даними DT.UA, одним із тих, хто в парламенті загальмував ініціативу міністра фінансів, глави податкової та голови Нацбанку, з важким серцем затверджену Кабміном, була людина Ахметова - Юрій Воропаєв. Утім, від законопроекту поморщився не тільки найбагатший громадянин України - практично весь олігархат пошепки висловився проти ініціативи: мовляв, багато чого, звичайно, правильно, але не в кризовий час, коли світові ціни падають, а собівартість зростає, потрошінням займатися. 16 жовтня у Верховній Раді вперше непідкилимно мірятимуться силами великий бізнес і младореформатори, а іншими словами - олігархат і Сім’я... І хто кого?

Однак міністрові фінансів країни, в економіці якої мало не 40% перерозподіляється через держбюджет і позабюджетні фонди, ми постаралися поставити набагато більше запитань. Тим більше що це перше інтерв’ю Юрія Колобова за час його понад піврічного перебування на посту. Глава Мінфіну відповів на запитання про поточний стан держскарбниці та перспективи її наповнення до кінця року, платоспроможність держави й ініційовані податкові нововведення, бюджетні прогнози, переговори з МВФ і результати останнього візиту у Вашингтон, тарифи на газ і ситуацію з НАК «Нафтогаз України», пріоритети державної інвестиційної політики та перспективи відновлення банківського кредитування, а також про багато іншого. Ці відповіді ми й пропонуємо увазі наших читачів.

Про виконання держбюджету


- Юрію Володимировичу, перше запитання про насущне - про поточний стан держскарбниці. Із цього приводу нині багато пересудів.

- Держбюджет повністю виконується як за доходами, так і за видатками. Щоб не бути голослівним, спеціально для любителів статистики наведу кілька цифр. За три квартали поточного року ми зібрали по загальному фонду 208,6 млрд. грн. - на 10% більше, ніж за такий же торішній період. Податкова служба виконала плановий розпис зі збирання податків на 100,3%, спрямувавши з початку року до загального фонду 141,9 млрд. грн.

Надходження від держмитниці зросли за дев’ять місяців на 13,2% при зростанні імпорту товарів (без газу) на 5,6% до аналогічного періоду минулого року.

- А видатки фінансуються в повному обсязі?

- Що стосується видаткової частини, то касові видатки держбюджету за три квартали з початку року зросли на 15,1% (до 267,1 млрд. грн.), зокрема по загальному фонду - на 15,1% (до 231,2 млрд. грн.).

Таким чином, дефіцит держбюджету за дев’ять місяців становив 24,1 млрд. грн., що майже вдвічі менше розпису на цей період. По загальному фонду в нас дефіцит 22,2 млрд. грн. при розписі 36 млрд.

При цьому уряд повністю виконує всі взяті на себе соціальні зобов’язання - відповідні статті видатків було профінансовано на 100% потреби.

- Чи правда, що міста не одержують субвенцій?

- Ця інформація не відповідає дійсності. Оскільки держбюджет наповнюється доволі стабільно, це дає змогу повноцінно та вчасно виконувати зобов’язання з перерахування місцевим бюджетам міжбюджетних трансфертів.

Так, за дев’ять місяців місцеві бюджети одержали 80,6 млрд. грн. трансфертів. Зокрема дотацію вирівнювання - 38,0 млрд., додаткові дотації - 2,1 млрд. Субвенції на соціальний захист населення становили 31,6 млрд. грн., інші субвенції - 8,8 млрд.

- Чи збережеться така ситуація надалі? Були заяви, що залишки на казначейському рахунку нині менші від звичайного рівня…

- Якщо хтось каже, що наш казначейський гривневий рахунок трохи менший, ніж звичайно, то чому він забуває про рахунок валютний, на якому сьогодні майже 2 млрд. дол.?

Станом на 1 жовтня ц.р. у нас було 2,3 млрд. грн. на гривневому єдиному казначейському рахунку та 15,7 млрд. грн. в еквіваленті - на валютному. У сумі залишки коштів на рахунках Державної казначейської служби становили 18 млрд. грн., збільшившись порівняно з початком року більш як на 20%.

Ми нині активно координуємо наші дії з Національним банком, попереджаючи як серйозні перебої з ліквідністю в банківській системі, так і її надлишкові сплески. Зокрема й завдяки цьому цінова ситуація залишається стабільною, чого не було вже багато років: споживчі ціни за січень-вересень поточного року зросли всього на 0,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Загалом економіка, попри несприятливу зовнішню кон’юнктуру для вітчизняної промисловості, хоч і дуже помірно, але теж зростає.

- До речі, про кон’юнктуру. Останній показник промисловості - мінус 4,7% у серпні до аналогічного минулорічного місяця. Ціни на сталеливарну продукцію на світових ринках упали в середньому наполовину, недобір за надходженнями валюти в країну від металургів становить близько мільярда доларів щомісяця, і поки що особливих перспектив відновлення не передбачається. Де беруться компенсатори?

- Наприклад, в аграрному секторі. Як відомо, нині на світових ринках зростають ціни на продовольчі товари. Урожай цього року хоч і трохи гірший, ніж торік, проте входить у трійку найвищих за останні десять років. 46 млн. тонн зібраних зернових - це зовсім непогано. При цьому ціни на зернові зросли на 30-40%. От вам і компенсація.

- За три квартали до загального фонду було зібрано близько двох третин плану на весь рік (320 млрд. грн.). Невже ви розраховуєте за останній квартал зібрати ще 111 млрд.?

- Бюджетний розпис передбачає найбільший план надходжень саме в четвертому кварталі. Адже як показує досвід, історично четвертий квартал завжди був максимально продуктивним з погляду наповнення бюджету.

І, до речі, також історично в передвиборний період відбувається охолодження економіки та зниження ділової активності. Об’єктивно через зростання політичної невизначеності підприємці й інвестори не хочуть брати на себе додаткові ризики. Наше бізнес-співтовариство перед виборами, що називається, «сидить в окопі» - від гріха подалі. Але є й хороша новина - через кілька тижнів передвиборна кампанія закінчиться, і країна, економіка загалом знову почнуть працювати в нормальному режимі.

- А що ви скажете про ситуацію з боргами?

- Основне навантаження за зовнішніми виплатами цього року вже пройшли. До речі, про те, що ми тепер особливо не потребуємо ресурсів, свідчать і останні зміни в нашій борговій політиці. Як ви знаєте, ми двічі за останній час успішно вийшли на зовнішні ринки, розмістивши облігації загалом на 2,6 млрд. дол.

Крім цього, в нас нині багато заявок на внутрішньому ринку. Ті папери, які випускалися півроку тому у валюті, торгуються дорожче номіналу - за ними значно впала дохідність. Тому тепер ми суттєво знижуватимемо ставки запозичень. Ми випускаємо казначейські облігації для населення під 9,2% річних. Рішення про їхню дохідність приймалося, коли ставки на ринку були значно вищими, тому вони виявилися дуже вигідним об’єктом для заощаджень. І як ми бачимо по вже зроблених заявках, практично відразу після випуску ці папери розійдуться. Гадаю, в нас є можливість за потреби вийти й на зовнішні ринки.

Тож із позиковими ресурсами нині теж немає серйозних проблем. Наші інструменти активно купують нерезиденти та банки на внутрішньому ринку. З допомогою валютних ОВДП уже залучили близько 3 млрд. дол. До речі, коли цей інструмент стартував, валютні авуари на зарубіжних коррахунках українських банків становили близько 9 млрд. дол. Сьогодні - сума така ж. Вона не зменшилася, хоча ми залучили 3 млрд. дол. Це означає, що йде приплив валюти з-за кордону.

Тому про якісь особливі проблеми, а вже тим більше про кризу наших держфінансів не йдеться взагалі.

Про податкові нововведення

- Чи так усе добре й легко? Ви в цьому впевнені?

- А хто сказав, що легко? План за доходами бюджету - напружений, і для його виконання доводиться працювати в досить жорсткому режимі. З іншого боку, давайте спробуємо згадати, а коли було легко?

Ті чи інші складнощі завжди були, є й будуть, але ми з ними досить успішно справляємося. Ба більше, ми практично з першого дня моєї роботи в Мінфіні домовилися, досягши повного взаєморозуміння з керівниками податкової та митної служб Олександром Клименком й Ігорем Калєтніком, що наповнення бюджету не має бути самоціллю і його не можна домагатися за будь-яку ціну. Інтереси платників податків теж мають обов’язково враховуватися, щоб так званим бюджетоформуючим бізнесам працювалося як мінімум не гірше. Адже ми прекрасно розуміємо, що нині можемо перетиснути так, що завтра не зберемо нічого.

Тому й ми зі свого боку намагаємося, працюючи над податковими реформами тощо, вибудувати чіткі й зрозумілі правила. Для того, щоб бізнесу було зрозуміло, як працювати. Зокрема, поліпшуємо ситуацію для середнього й малого бізнесу. В останніх податкових новаціях до 20 млн. грн. підняли планку для підприємств, які можуть працювати на єдиному податку. Тепер знімаємо обмеження по кількості співробітників, яких вони можуть наймати, і зменшуємо з 10 до 7% ставку єдиного податку. Хтось розглядає це як створення умов для нових оптимізаційних схем, але невже ви вважаєте, що міністрові фінансів або главі податкової, які відповідають передусім за наповнення і стан бюджету, це потрібно?

Навпаки, у такий спосіб ми саме шукаємо стимули, намагаємося вивести підприємницьку діяльність із тіні, адже більш зручної системи оподаткування для середніх і малих підприємств ще ніхто не вигадав. Для податківців агент - банк, тобто якщо якась сума коштів пройшла по рахунку, підприємець одразу ж автоматом сплатив єдиний податок, і його вже ніхто не може перевіряти - ні податкова, ні правоохоронні структури, бо жодних запитань до нього виникнути не може.

- Чи можна так розуміти, що ставка єдиного податку буде порівнянна зі ставкою, за якою нині відбувається тіньове обготівковування коштів, щоб не було сенсу проводити такі операції?

- Тіньові операції існуватимуть доти, доки зберігатиметься економічна доцільність їх проведення. Для того, щоб цю порочну практику припинити, треба в цього бізнесу вибити ґрунт з-під ніг, зробивши його нерентабельним. Тобто підприємець має бачити, що йому не тільки спокійніше, а й вигідніше працювати по-білому, сумлінно віддаючи податки до скарбниці.

- Невже ви думаєте, що підприємець, який звик працювати в тіні, добровільно почне платити податки? Йому ж там комфортніше…

- Хто сказав, що комфортніше жити на нелегальному чи напівлегальному становищі, з постійним страхом, що завтра за нинішні зловживання може бути покарання? Ми зараз регулярно проводимо зустрічі, консультуємося з галузевими й профільними асоціаціями. І дуже багато представників бізнесу заявляють, що за діючої системи оподаткування занадто складно, а іноді й неможливо нормально працювати. Вони кажуть: «У нас рентабельність бізнесу 15-20%. Дайте нам нормальну ставку - ми готові чесно платити 7 або 10%, але щоб нас при цьому не чіпали». От ми й намагаємося вибудовувати таку систему, знижуємо податки, щоб стало вигідно працювати легально, і підприємці почали масово переходити на цю систему. Тоді за рахунок цього бюджет не тільки не програє, а й виграє, якщо врахувати, що як мінімум третина, а то й половина економіки перебуває в тіні.

- Ці заходи дадуть ефект далеко не відразу. А питання реальності закладених до бюджету надходжень від митниці й податкової вже тепер стоїть досить гостро. Ці показники можуть бути переглянуті?

- Ці показники було закладено в змінах до бюджету 2012 року з урахуванням зроблених на той момент і планованих змін до Податкового і Митного кодексів за різними видами ставок, пільг тощо. Президент країни поставив завдання провести чіткий і всебічний аналіз з монетизації пільг. І ми цим питанням дуже активно займаємося. Все дуже просто. Якщо всі ті ініціативи, які ми планували й подавали ще у квітні, буде затверджено, то податкова й митна служби без проблем виконають поставлені завдання. Якщо з якихось популістських чи інших причин Верховна Рада не зможе їх проголосувати, то стане очевидно, що якісь параметри бюджету слід переглядати. Адже ми планували певні доходи за тими чи іншими статтями, розраховуючи, що джерела їх наповнення буде законодавчо визначено. Але якщо цього не станеться, виходить, природно, не буде й відповідних доходів.

Хоча ми не розраховуємо тільки на податкові нововведення - джерела додаткового ресурсу можуть бути й іншими.

- Наприклад?

- Наприклад, зараз ми готуємо підписання угод про розподіл продукції з компаніями - переможцями тендерів з видобутку сланцевого газу, що передбачають виплату додаткових бонусів і премій.

Працюємо над питанням приватизації, тому що в нинішньому бюджеті заплановано 10 млрд. грн. надходжень за цією статтею, а ми вважаємо, що потенціал значно більший. Тому, думаю, особливих проблем з пошуком альтернативних джерел надходжень не буде.

- Та все ж таки повернімося до авральних законопроектів, що наробили так багато шуму минулого тижня. Їх уже серйозно кастрували, зокрема, щодо офшорів і пільг уже нічого не вийшло. І чи залишиться на виході з ВР щось серйозне - велике питання. Як із цим бути?

- Протягом 20 років ми фактично напрацьовували виключно пільги. І їх сума, за нашими оцінками, уже досягла 100 млрд. грн. У цих пільгах є, звісно, певні соціальні речі, яких ми не маємо права і не можемо скасувати і забрати. Але є й позиції, які можна спокійно переглянути, проаналізувавши, чи дали ці пільги ефект для розвитку економіки, чи ні. І чи одержали кінцеві споживачі значущу вигоду від їхнього існування? Щоб не було, як у випадку з підгузками, які за наявності пільг у нас коштують дорожче, ніж у сусідній Польщі за їх (пільг) відсутності.

І якщо ефекту немає, то навіщо ці пільги існують? Що вони дають, окрім преференцій їх одержувачам?

- Була інформація, що ще у квітні Мінфін уже ініціював запровадження нових і значне підвищення існуючих рентних платежів. До цього питання будете повертатися?

- З приводу рентних платежів треба зазначити, що цього року з ініціативи Мінфіну вже були прийняті законодавчі зміни в частині оподаткування видобутку корисних копалин. А саме: з 1 січня 2013 року об’єднується рентна плата за видобуток нафти і газу з платою за користування надрами і встановлюються ставки об’єднаної плати у відсотках від вартості за всіма видами корисних копалин. Ставки такої плати були ухвалені Верховною Радою тільки після серйозних консультацій з бізнесом і міжнародними інвесторами.

Проте хочу зазначити, що у нас рентні платежі досить низькі, якщо брати загалом по країнах СОТ. Гадаю, що ті види рентних платежів, які значно нижчі, ніж у наших сусідів, ми переглядатимемо у бік збільшення.

- На сайті Мінфіну вже з’являвся проект закону про трансфертне ціноутворення, і глава ДПСУ Олександр Клименко теж обіцяв, що найближчим часом з’явиться доопрацьована його версія. Цього року варто очікувати розгляду цього документа парламентом?

- Вважаю, що цей законопроект буде вже цього року. Ми з цього питання консультувалися і з вітчизняними асоціаціями, і з Європейською бізнес-асоціацією, і з іноземними інвесторами. Цю позицію всі підтримують, і ми постараємося вже поточного року цю норму провести через парламент.

- А якщо не вийде? Альтернативні джерела все одно не завадило б підшукати, щоб створити подушку безпеки на випадок, якщо, наприклад, ситуація в Європі погіршиться?

- І політична, і економічна воля для того, щоб проводити податкову реформу, є. І найголовніше, це підтримується міжнародним співтовариством і бізнесом.

- Цього чи наступного року?

- І цього, і наступного. Я в цьому просто переконаний. І якщо Верховна Рада нинішнього скликання виявиться неспроможною позбавити себе податкових пільг, ми в цьому процесі співпрацюватимемо вже з новою Верховною Радою.

Про вашингтонський візит

- А як просунулося співробітництво з американською стороною під час останнього десанту у Вашингтон представницької української делегації, в якій ви брали участь? Деякі спостерігачі заявляли, що результативність цієї місії виявилася практично нульовою.

- Категорично не згоден з тими, хто говорить, що поїздка була безрезультатною. По-перше, ми ще два роки тому з головою Нацбанку Сергієм Арбузовим почали їздити по всьому світу і презентувати країну: що ми робимо, як робимо і що плануємо зробити. Це були поїздки і на Близький Схід, і в Європу, і в Америку, і в Азію. Результатом цих візитів стали, наприклад, підписання свопу з китайською стороною, наше розміщення на рекордні обсяги євробондів, підписання великих сільгосппроектів як із Китаєм, так і з іншими країнами. І навіть якщо результати цих поїздок проявлялися не відразу, це підтверджує народну мудрість, що під лежачий камінь вода не тече.

По-друге, конкретно про американську поїздку. Вона була викликана насамперед тим, що вперше за 20 років Україна змогла провести абсолютно прозорі тендери з розробки родовищ сланцевого газу, маючи намір підписати відповідні угоди про розподіл продукції. Ініціаторами цієї поїздки були Shell, Exxon Mobil і Chevron - компанії, які виграли ці тендери і планують брати участь у подібних тендерах у майбутньому. Ми побували в держказначействі США та інших відомствах, відвідали МВФ і зустрічалися з представниками американського бізнесу. Розповіли, які реформи вже впровадили, які впроваджуємо та які збираємося впроваджувати. Ми насамперед показали, що не тільки збираємося, а вже змінюємо ситуацію, щоб сформувати предмет діалогу. Причому не про те, на яких умовах просимо грошей, а що зробили, робимо і що будемо робити. І що хочемо співпрацювати і запрошуємо до співробітництва. І що найбільші американські компанії, які виграли в абсолютно прозорих тендерах, - це тільки перші ластівки.

Було дуже багато питань, пов’язаних з торішніми проблемами найбільших американських зернотрейдерів в Україні, - з квотами, митами тощо. Ми визнали, що це була помилкова політика, і в майбутньому не плануємо цього робити, запрошуючи американських партнерів до співпраці і розвитку бізнесу. На мій погляд, з цього приводу було теж знайдено порозуміння.

Про відносини з МВФ

Одним із найважливіших елементів візиту, звісно, були переговори з Міжнародним валютним фондом. Три місяці тому, коли ми приїжджали виступати перед радою директорів щодо консультацій статті четвертої, нам говорили, що нам не вдасться залучити кошти на зовнішніх ринках, утримати дефіцит, не нарощувати капітальних вкладень тощо. Що ми муситимемо піти на непокриту емісію, тому що у нас вибори, і не зможемо здійснювати стриману монетарну політику.

У результаті ми спростували всі ці тези - провели рекордне розміщення євробондів, фінансуємо тільки найбільш необхідні капітальні вкладення і проводимо дуже зважену і помірну бюджетну і кредитно-грошову політику, налагодивши дуже ефективну координацію з Нацбанком.

Керівництво МВФ визнало, що вони бачать прогрес і готові надіслати місію в будь-який час - до виборів або після. Наскільки я знаю, нині Нацбанк веде переговори, щоб місія фонду приїхала прямо напередодні виборів. І щоб її експерти на місці побачили, що ми проводимо дуже відповідальну політику і готові до співробітництва. Тому я не згодний, що поїздка була безрезультатною. Навпаки, вона була позитивною: ми довели, що можемо вести діалог не прохачів, а повноцінних партнерів. Результати, я гадаю, ми всі скоро відчуємо і побачимо.

Про тарифи на газ і ситуацію в «Нафтогазі»

- А питання тарифів на газ при цьому обговорюється?

- Ми чудово розуміємо, що якщо нам не вдалося за два роки переговорів знизити ціну за російськими газовими контрактами, то навряд чи це вдасться зробити без серйозних стратегічних поступок і надалі. Вийде - прекрасно, але й повністю на це розраховувати не можна. А щоб наростити внутрішній видобуток до рівня, що повністю покриває внутрішнє споживання, знадобиться досить тривалий період.

Водночас ми вже давно платимо ринкову ціну за електроенергію, воду і т.ін. Але питання газу - політичне. Тому наша позиція така: питання підвищення тарифів дуже соціально-чутливе для наших громадян. І наше населення здебільшого поки що не може оплачувати ринкову ціну. Тим більше ту, яку ми зараз платимо, - найвищу в Європі.

Тому ми дуже активно сьогодні працюємо, щоб значно знизити цей ринковий рівень газових цін за рахунок власних зусиль, можливостей і ресурсів. Ми розповіли колегам з МВФ, що вже зроблено щодо нарощування внутрішнього видобутку, енергоефективності, альтернативних джерел (зокрема, зараз працюємо над проектом заміщення в промисловості газу на вугільний пил). Ми показали, що питання не стоїть на місці, і знайшли розуміння. Тому я вважаю, що коли місія МВФ прибуде до Києва, ми продовжимо ці питання обговорювати і домагатися можливості співвіднести питання підвищення тарифів з процесами реформування енергетичної галузі, які відбуваються у нас зараз, в перспективі до п’яти років. На той час, коли ми вже зможемо власним видобутком закривати споживання населенням газу.

З іншого боку, це зовсім неправильно, що бюджет має компенсувати «Нафтогазу» і ту частину різниці в тарифах, яку недоплачують заможні громадяни, що споживають газ у найбільших обсягах. Як я вже казав, у питанні монетизації пільг і запровадження системи адресної допомоги президентом поставлене дуже чітке завдання, вирішенням якого ми наразі займаємося. Малозабезпечені верстви громадян можуть і повинні одержувати компенсації та субсидії як за комунальними тарифами, так і за цінами на газ. Але бідні вже точно не повинні платити за багатих. З цього приводу у нас теж є порозуміння з представниками фонду.

- Тобто ви хочете сказати, що питання вже не стоїть так принципово і жорстко, як раніше?

- Ні, не стоїть.

- Однак коли можуть бути досягнуті домовленості? Адже якщо фінансування не буде відновлене до кінця року, то треба буде переукладати угоду. І тоді умови можуть бути виставлені значно жорсткіші.

- Насправді сьогодні тільки одна ключова умова - це енерготарифи. Інші - дефіцит бюджету, гнучке курсоутворення - це істотні, але не такі ключові умови.

- Зашморг газових цін - один із найсерйозніших викликів для наших економіки і фінансової системи. А як «Нафтогаз» сьогодні виконує свої зобов’язання?

- «Нафтогаз» минулого тижня не тільки без особливих проблем заплатив понад мільярд доларів за газ, а й здійснив виплату купона за своїми євробондами - для цього купили 75 млн. дол.

- А чому змінилися схеми його фінансування?

- Бюджетом передбачений випуск облігацій з номінальною дохідністю 9,5% річних у гривні. Та чи має «Нафтогаз» можливість за нинішньої ринкової кон’юнктури ці облігації продати на ринку без дисконту? Не має. Продавати ж облігації зі знижкою, тобто з фінансовими втратами для НАК, не дозволяє діюча нормативно-правова база. Тож монетизувати випущені ОВДП він не може.

Тому й було прийнято рішення збільшити ліміт запозичень уряду, а ми виплатимо «Нафтогазу» компенсацію живими грішми.

Про бюджетні прогнози

- Було багато побоювань, чи зможе держбюджет, як і сам «Нафтогаз», витримувати навантаження з оплати газу. Який прогноз щодо його балансу на нинішній і наступний роки? Яка йому знадобиться підтримка?

- Поки що в проекті бюджету вона запланована на рівні 16 млрд. грн. Хоча ми розраховували бюджет за тими макропоказниками, які були прийняті ще на початку року, але чудово розуміємо, що ситуація сьогодні вже інша. Прогнози не переглядалися, уряд їх офіційно не змінював, тож юридичних підстав подавати бюджет з іншими параметрами у нас не було. Тому зараз ми прийняли таке рішення. У зв’язку з тим, що Верховна Рада відправила проект бюджету на доопрацювання, то, одержавши результати роботи економіки за три квартали поточного року, ми відкоригуємо з їх урахуванням прогнози, які й закладаються в бюджет. Тобто візьмемо макропоказники, які більше відповідають поточній реальності, щоб не обманювати насамперед себе. Зараз ми над цим питанням дуже активно працюємо з Міністерством економіки.

- Ви встигнете все переробити, щоб бюджет можна було прийняти в листопаді, як сказав президент?

- Не думаю, що відкрию велику таємницю, якщо скажу, що основні показники бюджету перераховуються дуже просто. Є макроекономічні прогнози і є чітка формула, в яку ми закладаємо прогнози зростання економіки, інфляції, динаміки промисловості тощо. У результаті виходить сума доходів. Від суми доходів ми вираховуємо всю соціалку, тому що там усі статті захищені і всі - зрозумілі. Залишається вільний ресурс на капітальні інвестиції, розвиток, інфраструктуру тощо. Ми розуміємо, який це ресурс, куди гроші спрямувати, і в такий спосіб його розподіляємо. Нічого надзвичайно складного в цьому немає.

- А курс який ви туди закладаєте?

- Курсова політика, як відомо, - це сфера компетенції Національного банку. Та й при розрахунках бюджету курс має суто технічне, а не ідеологічне значення.

- Звучала цифра про курс 8,4 грн. за долар, звідки вона взялася?

- Вона обговорювалася в переговорах із МВФ як один із можливих варіантів подальшого розвитку подій, припускаючи можливість незначного - до 5% - ослаблення гривні (але не більше того). Однак судячи з останніх тенденцій на валютному ринку, поки що така перспектива малоймовірна.

Ви звернули увагу, що вибори ще не відбулися, але минулого тижня, наприклад, попит на долари значно знизився? У ЗМІ «ейфорія» з цього приводу вже впала. У чому була основна причина атаки на курс долара у вересні? Ми маємо розуміти, що за світовими стандартами наш валютний ринок дуже маломісткий. З одного боку, діяла традиційна осіння кон’юнктура. З іншого - 500 млн. дол. купувала одна з великих телекомунікаційних компаній для сплати дивідендів. Сума наче й невелика, але за обсягів усього ринку в 700-800 млн. дол. на день їм довелося проводити операції зі скуповування тиждень, при цьому серйозно порушивши баланс попиту та пропозиції. Як тільки вони закрилися, ситуація відразу змінилася. І жодної напруги вже немає.

- Ви змогли переконати МВФ, що проект бюджету на 2013 рік реалістичний? Вони прийняли закладені там прогнози?

- Так, вони самі про це сказали. У нас розбіжності з цього приводу не дуже значні. Проект бюджету, який ми дали, не дуже розходиться з їхніми оцінками. Єдине, в чому є певні розбіжності, так це в очікуванні щодо підсумків 2012 року, на підставі яких формуватиметься база розрахунків наступного року. Ми очікуємо результатів трьох кварталів, а вони говорять, що тенденції вже очевидні, й на їхній базі вже можна робити помірніші розрахунки. Але якщо ми заплановані показники витримаємо, то це вже буде третій рік, коли нам кажуть, що ми не зможемо, а ми змогли.

Про дискусійні позиції

Дуже хороша, знакова поїздка в нас була кілька місяців тому - у червні. Ми запросили на зустріч усіх директорів МВФ, приїхало чоловік 15 з різних країн. Спочатку була презентація, потім сесія запитань і відповідей. І от настільки було все цікаво й суперечливо. Німеччина нас повністю підтримує, бо для німців інфляція - це пріоритетний напрям. А ми вже другий рік за цим показником перебуваємо на рівні найрозвиненіших країн.

Бразильці взагалі закликали сперечатися й відстоювати кожну позицію в переговорах, бо в них згідно з рекомендаціями МВФ багато чого не виходило, і в результаті фонд прийняв їхню позицію. Нині Бразилія - профіцитна країна, яка є донором МВФ.

Низка азіатських країн нас підтримує в переході на гнучке курсоутворення. Ми ж не проти необхідності поступово здійснити такий перехід. Але подивімося, що це для нас нині означатиме? Це ж не просто курс обміну валют - це найбільш популярний і рекламований товар у нашій країні! Цілий соціально-політичний напрям. Припустімо, та ж Польща перейшла на гнучке курсоутворення, коли вступила до Європейського Союзу і отримала кошти від ЄС на рівні 60-65 млрд. євро. Польська влада вже просто не змогла, купуючи валюту, випускати стільки злотих, щоб не спровокувати різкого зростання інфляції. Тому їм довелося відпустити курс у вільне плавання, але це було в умовах величезного припливу довгострокових ресурсів ззовні.

У нашій ситуації, коли в нас платіжний баланс нестабільний і високі девальваційні очікування, переходити до вільного курсоутворення - не зовсім правильно. Бо при цьому ми дуже ризикуємо, що наша банківська система не зможе витримати цю напругу. Адже по кому у 2008 році девальвація вдарила в першу чергу та найболючіше? По банківській системі та її валютних позичальниках. Точно так само й тепер. Ми рятуємо не тільки бюджет і його ресурси, ми рятуємо передусім банківську систему. Адже це - опора економіки, без якої вона не розвиватиметься.

Тому тут дуже важливий баланс. Ми готові до переходу на гнучке курсоутворення, більше того, вже почали цей перехід. Але ми хочемо, щоб цей процес був поступовим, і населення до нього звикло. Щоб громадян більше хвилювало питання інфляції, а не курсу долара. Навіщо вкладати в емітований у гігантських обсягах долар США, якщо протягом року-півтора на товари в магазині не зростає ціна в гривні?

Про перспективи й можливості для економіки

- Ви неухильно дотримуєтеся правила, згідно з яким міністр фінансів має випромінювати винятково оптимізм. Але все-таки є ймовірність, що події розвиватимуться за не таким позитивним сценарієм. А що коли в нинішньому чи наступному році темпи приросту ВВП виявляться нульовими або навіть від’ємними?

- Цього року нуля не буде, бо як мінімум перше півріччя закінчили на рівні 2,5%, тому в будь-якому разі буде зростання. Хоча при цьому ми добре розуміємо, який час нині переживаємо. Європейський Союз ще повністю не розв’язав своїх проблем, в США вибори в листопаді, вибори в нас. Активність бізнесу фактично на дуже низькому рівні. Банківська система цього року практично не нарощує своїх обертів. Тому я вважаю, що тут у нас є дуже великий потенціал для зростання. І, до речі, згідно з останніми оцінками фахівців Міжнародного валютного фонду, ми маємо хороші шанси одержати наступного року зростання ВВП на рівні 3,5% з урахуванням тих можливостей, які перед нами відкриваються. Це - буквально останні дані, які ми одержали (інтерв’ю відбулося до офіційної публікації останніх прогнозів МВФ. - Ред.).

- Про які конкретно можливості йдеться?

- По-перше, в нас уже дуже серйозно розвивається сільське господарство, і ми сподіваємося, що завдяки останнім законодавчим нововведенням і створенню Земельного банку ця тенденція триватиме.

По-друге, це виробництво нафтопродуктів. Цього року в нас дуже серйозне падіння в цій сфері. Фактично жоден великий нафтопереробний завод не працює. Мені відомо, що сьогодні є й охочі, й політична воля для того, щоб цей ринок розвивати. Гадаю, що найближчим часом ми переглядатимемо ввізні мита на готові нафтопродукти, що, природно, стимулюватиме внутрішнє виробництво нафтопродуктів. Це нонсенс, коли в наших сусідів у Білорусі бракує потужностей для переробки, а в нас жоден нафтопереробний завод не працює.

Ще одне питання, яке в нас нині стоїть дуже гостро, - це будівництво, зростання якого нинішнього року практично на нульовому рівні. Ми розраховуємо, що в цій сфері наступного року буде дуже серйозний стрибок. І далеко не в останню чергу за рахунок банківського кредитування. Думаю, що воно значно пожвавиться після виборів, і ставки знижуватимуться. Треба сказати, що за три роки після настання кризи, тобто в 2009-2011 роках банківська система повністю сформувала резерви під проблемні активи, поповнивши необхідний капітал, так що тепер працює в плюс. Навіть враховуючи нинішні високі ставки по гривні подушка ліквідності в банків дуже хороша.

Ми всі здобули гіркий досвід у період з кінця 2008 року. На жаль, наша правова система, оскільки це дозволяли пробіли в законодавстві, фактично позбавила банки застав. Те, що раніше було «золотою» заставою - нерухомість, перестало бути гарантією повернення кредитів. Як може розвиватися будівництво в такій ситуації?

Минулого тижня було прийнято важливі доповнення до закону про захист прав кредиторів, які серйозно поліпшили ситуацію в цій сфері й додали банкірам оптимізму.

Мені відомо, що позиція президента в цьому питанні дуже жорстка: кредит має повертатися. Так, можуть виникати питання по пені, штрафах тощо, бо й банки в цих питаннях теж можуть зловживати. Але якщо факт видачі кредиту підтверджено, то жодних питань про визнання договору недійсним бути не може. Про оскарження банківського права на заставу, якщо кредит не обслуговується, не може бути й мови.

Сподіваюся, ми зуміємо довести це питання до логічного завершення ще цього року, а вже наступного банки набагато активніше кредитуватимуть тих же аграріїв чи будівельників. І ці галузі, як і вся економіка, активно розвиватимуться.

- Коли вже так багато говориться про будівництво, то як ви збираєтеся пожвавлювати програму «Доступне житло», яка на сьогодні фактично мертва?

- Іти, передусім, треба шляхом реального й кардинального спрощення процедури одержання дозволу на будівництво. Це дуже «місткий» процес. І та людина, яка ніколи не зустрічалася з цим, не може навіть уявити собі, з чим зіштовхуються насамперед забудовники - у процесі відведення землі, одержання ордерів, підключення до мереж тощо. І з цього питання ми нині працюємо. Знову ж, виникає питання ролі банківської системи, причому не тільки через підвищення захисту прав кредиторів, а й через створення привабливих механізмів участі для всього банківського сектора.

- А як просувається процес створення Земельного банку? Звідки він фінансуватиметься?

- На капітал гроші вже є - 120 млн. грн. передбачено в бюджеті 2012 року.

- Це відомо. Звідки там візьмуться основні кошти?

- Усе дуже просто. Практично всю державну землю сільгосппризначення, яка нині використовується зовсім неефективно, буде передано в Земельний банк. Своєю чергою, Земельний банк, створюючи земельні пули від 50 тис. га, передаватиме їх інвесторам у довгострокову оренду для обробітку. Також він може за ринковою ціною брати в оренду паї в їхніх власників-громадян і, створюючи ті ж пули, передавати великим інвесторам, підприємствам, які готові їх обробляти, маючи все найсучасніше - техніку, обладнання тощо. Потенціал у нас дуже великий, а охочих насправді дуже багато. Ліквідність, яку сформували американські та європейські банки, просто величезна. Питання тільки в тому, щоб створити інтерес, необхідні передумови, щоб ця ліквідність пішла до нас. Судячи з наших останніх розміщень, географія понад 300 покупців наших євробондів була найширшою - від Австралії до Данії, включаючи Африку, Близький Схід, Азію тощо. Це свідчить про те, що нами всерйоз цікавляться та вже в достатньому ступені вірять.

Захід інвесторів у євробонди - це завжди перший ключик, який відчиняє двері для подальших вкладень і інвестицій. Наступними будуть ті, хто входитиме в реальний сектор економіки. І сільське господарство, як я вже казав, - один із найцікавіших напрямів для інвесторів. Наші чорноземи мають величезний потенціал. І це думка не тільки наша, а й іноземних інвесторів, експертів - ми можемо вирощувати до 100 млн. тонн зернових щороку.

- Про це ми говоримо давно, але конкретики, на жаль, немає.

- Скільки ми до минулого року вирощували? Максимум до 40 млн. тонн. Торік зібрали 52 млн. і на нинішні 46 млн. тонн уже дивимося поблажливо. І це при тому, що в східних областях усе вигоріло.

Наскільки я пам’ятаю, у нас нині мінімум 7 млн. га використовуються нераціонально. Цю цифру можна уточнити в Агентстві земельних ресурсів. Давайте задамося запитанням: скільки врожаю можна виростити на 7 млн. га?

- А як налагодити раціональніше витрачання бюджетних коштів через сферу держзакупівель?

- Це питання Міністерства економіки. Якщо вам цікава моя особиста позиція, то, на мій погляд, дуже хороша система в Росії - електронні тендери. Ми над цим питанням нині працюємо разом із Мінекономіки. Гадаю, будемо це питання впроваджувати. Можливо, навіть цього року. Якщо Міністерство економіки буде до цього готове, ми підтримаємо.

- Куди наступного року буде спрямовано державні інвестиції? Які пріоритети? Знову дороги та інфраструктура?

- Взагалі я противник прямих державних дотацій будь-якого напрямку. І вважаю, що найкращий контролер грошових потоків - це банківська система. Бо там скрупульозно розглядається ТЕО, проходить узгодження в багатьох департаментах, і нормальний комерційний банк не зацікавлений видавати безповоротні кредити. Тому ми нині працюємо дуже щільно разом із Нацбанком над тим, щоб після визначення пріоритетних галузей економки для стимулювання - чи то будівництво, сільське господарство чи щось інше, йти шляхом компенсації через відсоткову ставку. Але щоб спочатку в комерційних банках ретельно перевіряли рентабельність кожного проекту та поворотність кредиту.

- Тобто Банк розвитку не буде створюватися?

- Чому? Буде. Але ж Банк розвитку теж не створюється для того, щоб видавати гроші на безповоротній основі. Це поворотне фінансування, а питання компенсації відсоткової ставки - це буде з бюджету. І плюс подвійний контроль: проекти проходять через сито в банку та фахівців у міністерстві. Тому збереження і поворотність бюджетних коштів будуть більш гарантованими, ніж у нинішній ситуації. Та головне - зробити цей банк ефективним інструментом державної інвестиційної політики. Тоді, при комбінації всіх перелічених вище складових, і буде можливо забезпечити стабільне зростання економіки та добробуту наших громадян.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі