Його Величність МСБ як «природний хід речей» - Економіка - dt.ua

Його Величність МСБ як «природний хід речей»

16 грудня, 2011, 15:28 Роздрукувати Випуск №46, 16 грудня-23 грудня

Малий і середній бізнес сьогодні потребує серйозної реструктуризації в бік збільшення його виробничого сектору і зменшення торговельного.

© expomap.wordpress.com

Коли й звідки він узявся і став його Величністю поважним сектором виробництва в розвинених країнах світу, складаючи у США, Італії, Німеччині, Великій Британії частку у ВВП, яка крутиться навколо показника (менше/більше) 70% виробленої продукції? Що це за явище, яке значно прискорило трансформацію індустріального суспільства в постіндустріальне, а до самого поняття «капіталізм» додало поважне означення «народний», масштабно розширивши сферу середнього класу і зміцнивши демократію, на відміну від диктатури пролетаріату, від імені якої вибудовували свої тоталітарні режими найодіозніші постаті ХХ століття? МСБ, тобто малий і середній бізнес, — це відповідь суспільства на соціальні виклики глобалізованого світу, що швидко демократизується і технічно модернізується в результаті насамперед перманентної інноваційної та інформаційної революції.

Актуальність сюжету даної теми підказують як нинішня ситуація з малим і середнім бізнесом в Україні, так і негативне ставлення до нього з боку частини пересічних громадян, що ментально залишилися в радянському часі.

Мало хто в Україні, збуреній численними проблемами становлення й розвитку країни після 1991 року, замислюється над тим, що поява й масштабне зростання малого і середнього бізнесу в світі не є ні наслідком краху комунізму, ні чиїмись забаганками. Він з’явився і пішов у повний ріст як продукт розвитку науково-технічного прогресу, еволюції в галузі знарядь і засобів праці та підвищеної уваги суспільства до тих соціальних питань, які постають як результат скорочення під впливом науково-технічної революції робочих місць у сфері матеріального виробництва, внаслідок чого зростає незайнятість працездатного населення, а разом із нею збільшується навантаження на бюджет у сенсі виплат по безробіттю.

Такі непрості проблеми у всій грізності постали перед провідними країнами вже у 70—80-х роках минулого століття — після економічних криз 1973—1975 і 1980—1982 рр. Однак вихід було знайдено. На допомогу прийшла вже давно апробована державою регулятивна система. Праців­никам, що втратили роботу, почали надавати державні й приватні субсидії для організації власного виробництва. Малогабаритне устаткування, начинене електронікою, не вимагало затрат на виробничі корпуси. Міні-підприємства розміщувалися, образно кажучи, в одному з приміщень житлової площі — будинку/квартири. Їх власники на конкурсній основі почали виробля­ти деталі й вузли машин, устаткування і навіть готову продукцію. Цьому посприяв і Інтернет, здатний допомогти швидко розв’язати проблему постачання сировини, комплектуючих вузлів, знайти інформацію про ринки збуту тощо. Видозмінилися й самі фігуранти процесу. Праця не за наймом стала характерною прикметою сучасних виробничих відносин не лише на За­ході. Таким чином відбулася заміна найманої праці самостійною. Її учасники — не капіталісти і не наймана робоча сила. Вони органічно поєднують те й інше, об’єднавши в одній особі соціальні категорії, раніше досить негативно, а то й вороже, налаштовані одна до одної. Індивідуальна сімейна, групова власність дістала назву «неформальної», або «малої індустрії». Сьогодні понад 80% американських сімей здійснюють ту чи іншу форму самостійної виробничої діяльності.

Суспільство з користю для себе отримало потужний середній клас — основу спокою в країні, соціальну базу демократії в її вищій фазі — фазі правової держави, що практично й зримо підтверджує реальність провідних країн світу. Без масштабного малого і середнього бізнесу з відносно високим рівнем життя годі говорити про середній клас. Саме МСБ дає мільйонам людей попробувати себе в менеджменті, перевірити свої організаторські здібності, відчути себе господарем, стати переконаним прихильником свободи і демократії, сміливим і рівним партнером у стосунках із владою.

Такі підприємства (а їх мільйони в країнах «золотого мільярда») держава, з одного боку, роками не оподатковує заради зміцнення й узаконення їх у ринковій системі, а з іншого — не витрачає бюджетних коштів на допомогу по безробіттю. Тим самим велика кількість працездатних громадян, знаходячи своє місце в системі МСБ, сама себе забезпечує, а отже, не перетворюється на проблему держави. Ставши міцно на ноги, ці люди наповнюють ринок товарами, а бюджет — грішми.

Притаманні «малій індустрії» живучість, гнучкість, дрібно­­серійність, новизна, швид­ка реакція на запити ринку та інші риси створюють умови для збільшення в рази різноманіття номенклатури виробів, що задовольняє найвишуканіші споживчі вимоги й смаки. За таких обставин чимало великих підприємств відходять у минуле, що засвідчує вступ світу в епоху, найбільш примітною прикметою якої є об’єктив­не й доцільне поєднання великого, середнього та малого бізнесу. Жоден із них окремо не спроможний створити тієї гармонії виробництва, яку вивершує їх поєднання. Всякий наступ на «малу індустрію», яка спроможна швидко освоювати й реалізовувати ноу-хау, в чому кровно зацікавлені виробники-власники, завдає шкоди не тільки суспільству в цілому, а й великому бізнесу, що дедалі більше послуговується спеціалізованими та коопераційними зв’язками з малим і середнім бізнесом, котрий значною мірою стає його первинним ресурсом. Водночас — це й удар по розвитку демократії, оскільки середній клас, а не люмпенізовані верстви населення, що завжди складали й складають ударну колону авторитаризму й тоталітаризму, найбільше зацікавлений у її розвитку і зміцненні. Саме середній клас є носієм лібералізації суспільного життя. Він найбільше не зацікавлений в існуванні такого негативного явища, як корупція. Та й узагалі, чи можлива широка соціальна орієнтація виробництва без масового МСБ?

«Мала індустрія», заповнюючи затребувані життям ніші виробництва, які не вигідні великому бізнесу, забезпечує таким чином робочі місця, сприяє приведенню безробіття до прийнятних показників. Влада, якщо вона дбає про економічний розвиток і соціальні стандарти життя населення, повинна всіляко підтримувати малий і середній бізнес. Не воювати з ним, а вивчати його потреби, раціонально сприяти розвитку.

Разом із тим малий і середній бізнес сьогодні потребує серйозної реструктуризації в бік збільшення його виробничого сектору і зменшення торговельного. Не секрет, що торговельний складався як наслідок загального товарного дефіциту в Україні наприкінці 80 — початку 90-х років ХХ ст. і сьогодні працює на забезпечення роботою та прибутками закордонного бізнесу. А тому головне завдання, яке може вирішити лише влада, — це повернення частини його працівників у сферу вироб­ництва. Адже на «дикому ринку» сфери торгівлі є чимало інженерів, учених, різного роду майстрів «підкувати блоху», готових показати свої вміння і майстерність.

Урешті-решт, грошова маса надходжень у державний бюджет зростатиме не через високе оподаткування, а завдяки збільшенню кількості фізичних та юридичних осіб, задіяних у виробництві. Понад 200 років тому видатний англійський економіст Адам Сміт, писав: «Для того щоб підняти державу з найнижчого рівня варварства до високого рівня добробуту, потрібні лише мир, легкі податки й терпіння в управлінні, все інше зробить природний хід речей». Сучас­ний МСБ і є той «природний хід речей», здатний до тихого економічного подвигу. А це значить, що державі вигідно, заохочуючи його розвиток, стимулювати низькі податки, створювати для МСБ консультаційні служби, кваліфікаційні курси, видавати посібники, забезпечувати інформаційне обслуговування, а також запровадити спрощену реєстрацію виробничих закладів та дозвільну систему за принципом: можна виробляти все, що не заборонено законом. Результат не забариться.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво