Європі загрожує відсталість у електронній трансформації - FT

Європа може сильно відстати у процесі так званої четвертої індустріальної революції, яка вже почала змінювати бізнес-моделі традиційних індустрій у дуже помітний спосіб. Прогнозоване підвищення ефективності від запровадження новітніх технологій настільки велике, що на перший погляд воно здається навіть нереальним. PwC, приміром, говорить про те, що технологічні зміни збільшать глобальний ВВП на 14% до 2030 року, що дорівнює "близько 15 трильйонам доларів". Однак, "електронізація" до цього часу відбувалася дуже неоднорідно. Згідно з даними PwC, дві третини з 1155 світових виробничих компаній, які опитали експерти, "тільки-но почали або й навіть ще не починали електронну трансформацію", пише Financial Times.

Відсталість у цьому процесі Європи особливо помітна. Лише 5% виробників на континенті, а також на Близькому Сході і в Африці, перейшли на новітні технології. В цей же час, за даними PwC, 11% американських компаній стали "електронними чемпіонами", а в Азії - 19%.

З іншого боку, як зазначив партнер інвестеційної групи Atomico Сірай Халік, Європа має міцний фундамент у сфері штучного інтелекту і криптографії. За його словами, за останні два роки індустрія все більше робить ставку саме на ці інновації, досягаючи постійно невеликих успіхів.

"Траєкторія дуже переконлива в цих сферах, особливо завдяки урядовим політикам стимуляції підприємництва через податкові канікули і інші заходи", - сказав Халік.

Більше 30 національних і регіональних ініціатив "електронізації" індустрії були запущені по всій Європі за останні кілька років. В деяких випадках ранні інвестиції компаній у електронні технології, особливо в Німеччині і північноєвропейських країнах, почали приносити плоди підвищення продуктивності і доходів. Хорошим прикладом видання називає компанію Siemens. 171-річна індустріальна група витратила 3,5 мільярди доларів у 2007 році на покупку компанії-розробника програмного забезпечення UGS. Тоді ще ніхто не говорив про "промисловість 4.0" і про цілі в технологічних змінах, які поставив перед собою Siemens. Через десятиліття стало зрозуміло, що ця покупка була першим великим кроком німецької компанії в напрямку поєднання матеріального і програмного світів для втілення "індустріалізованого інтернету речей".

З того часу Siemens витратив ще 10 мільярдів доларів на покупку 20 компаній розробників програмного забезпечення, об'єднавши їх у підрозділ під назвою "Електронна фабрика". У Siemens тепер 24,5 тисяч працівників, які розробляють програми. Таким чином, німецька комапнія опинилася у десятці найбільших виробників програмного забезпечення у світі. При цьому, доходи "Електронної фабрики" в минулому році склали 3,3 мільярди доларів. А це 16% від загального доходу Siemens.

Інші виробники, такі як Kuka, Trumpf і Bausch & Ströbel також рухаються в напрямку використання даних для покращення якості і популярності своїх продуктів. Засновник Simon-Kucher & Partners Герман Сімон вказав на те, що електронні операції дозволили виробничим комапніям переглянути своїх бізнес-моделі і перейти від одноразових сплат до безупинного потоку готівки.

"Обслуговування стає все більш важливим. Ми бачимо, що виробники почали надавати обслуговування самостійно, не залишаючи це іншим", - сказав він.

У Європі 9 країн стали так званими "цифровими лідерами". Компанія McKinsey зараховує в цей список Бельгію, Данію, Естонію, Фінлядію, Ірландію, Люксембур, Нідерланди, Норвегію і Швецію. Перехід на новітні технології збільшував ВВП цих країн на 0,4-0,6% впродовжу періоду з 1990 до 2016 року. Це дорівнює 15 мільярдам євро щороку. Але Європа в цілому повинна рухатися швидше, щоб не відстати від решти світу.

Коли PwC проводило дослідження в 2014 році, Північна Америка була лідером у електронізації в сфері споживчих товарів, Німеччина - в промислових рішеннях. Компанії на Далекому Сході в той час лише робили перші кроки, ставлячи за мету перевершити обидві країни. За словами автора дослідження PwC Евелін Хьорберг, до 2018 році їм це владося.

"Тепер Азія стала електронним лідером. Це ще більше врадає, якщо подивитися на рівні прагнень. Європа, Близький Схід і Африка бачать себе через п'ять років там, де Азія вже перебуває", - каже вона.

Хьорберг вказала і на те, що азіатські компанії вклали багато коштів у те, щоб запропонувати місцеві рішення.

"Коли Європа впустила Amazon, Китай запустив Alibaba", - підкреслила експерт.

Азіатські компанії будуть заводи за найновішими стандартами, в той час як експерти у Європі говорять про перешкоди, які створюють спадкові активи, жорсткі трудові правила і страхи змін, а також твердження, що роботи відбирають робочі місця. Хьорберг радить Європі бути більш гнучкою, тому що для неї ще не пізно стати лідером.

"Я особисто переконана, що ми на порозі переломного моменту", - сказала вона, додавши, що штучний інтелект по-справжньому почне змінювати життя після 2025 року.

Тим часом, ЄС хоче розробити етику для штучного інтелекту. 25 квітня, коли Єврокомісія представила стратегію щодо штучного інтелекту. В ній йшлося зокрема про те, що Євросоюз повинен очолити процес визначення етики нової технології.

Раніше видання The Economist писало, що штучному інтелекту доведеться навчитися пояснювати свої "думки" і дії. Людство більше не боїться, що машина вийде з-під контролю і почне робити щось, про що її не просили. Страшніше те, що вона виконає потрібну роботу, але у якийсь непередбачуваний і шкідливий спосіб, який вона визначить як раціональний, але який дорого коштуватиме людям.