Єврогазбанк, порушуючи заборону на проведення операцій, продовжував списувати численні борги позичальників — оглядач

У період з 2011-го по 2013 р. Єврогазбанк видав три кредити компаніям "Землепроект", "Анталія Плюс" і "Куксінель". Компанії-пустушки зі статутними фондами близько однієї-двох тисяч гривень і відсутньою діяльністю без проблем отримували кредити близько 6-7 млн дол. США, природно, під застави. Кредити або не поверталися, або частково гасилися з коштів, отриманих від компаній, які також були боржниками банку. Вже після визнання проблемним, банк, порушуючи заборону на проведення операцій з інсайдерами, продовжував списувати численні борги позичальників. Але для повноти картини треба було ще й застави вивести. Все-таки більшість згаданих нами компаній при відсутності діяльності в заставу залишали готелі та земельні ділянки. Чи не тому, що кум Івченко Андрій Лопушанський, нардеп від БПП, має великі інтереси в готельному бізнесі.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва. За її словами, заставне майно за кредитними договорами з компаніями "Землепроект", "Анталія Плюс" і "Куксінель" банку передавалося якимось ТОВ "Тофі". Майно передали відмінне - бізнес-центр "Олімпійський", розташований в центрі Києва, і Royal Village Resort в с. Паляниця, біля курорту "Буковель".

"Як тільки банк, вже під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), отримав на руки судові рішення про стягнення заборгованості з вищезгаданих компаній, компанія "Тофі" заявила, що вона йде в банкрутство, і почала ліквідацію. Ліквідатор - арбітражний керуючий Михайло Рижнів, зробив все можливе, щоб продати це заставне майно не просто за смішні 3 млн грн. (лише до одного БЦ "Олімпійський" придивлявся покупець, готовий "забрати не торгуючись за 15 мільйонів"), але ще і потрібній людині, - зазначає оглядач. - Щасливим покупцем став Ростислав Березовський, точно не випадкова людина. По-перше, Березовський керує компанією Лопушанського - ТОВ "Прикарпаттяінвест". По-друге, сам арбітражний керуючий Рижнів за сумісництвом виявився керівником компанії, співвласник якої виступав поручителем за кредитом, виданим Єврогазбанком все тим же партнерам Палієнко і Березовського, тобто точно не був неупередженим і зацікавленим у чесній угоді. По-третє, Березовський керує компанією ТОВ "Лангруп", заснованою Андрієм Палієнком і є ще одним боржником Єврогазбанку правонаступником ТОВ "Куксінель" (на даний момент обидві вже банкрути). Ця ж пара Березовський-Палієнко керувала ще однією компанією-боржником банку - ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", якій і належить ще одна застава банку - столичний готель Royal Congress, розташований всього в півторах кілометрах від аеропорту "Жуляни". Його доля розвивалася за схожою схемою".

Автор зауважує, що, на превеликий жаль, історія Єврогазбанку не унікальна. Якщо не аналогічні, то схожі схеми використовуються майже у всіх банках, що мають привабливі застави і які перебувають в стадії ліквідації.

"У підсумку держава в особі Фонду гарантування, що розрахувалася з вкладниками доведених до неплатоспроможності банків, не зможе компенсувати навіть десятої частки своїх втрат. Але найгірше навіть не в цьому, подібні практики дають дуже поганий сигнал банківській системі, що ледь стає на ноги: можна створити кептивні банки, кредитувати свій бізнес, не повертати ці кредити, отримати назад з дисконтом свої ж застави і не понести взагалі ніякої відповідальності", - підкреслює оглядач.

Детальніше про махінації з Єврогазбанком читайте в статті Юлії Самаєвої "Шакали" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".