ЯК РОЗРІЗАЛИ КРИХТИ НАВПІЛ - Економіка - dt.ua

ЯК РОЗРІЗАЛИ КРИХТИ НАВПІЛ

21 лютого, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №7, 21 лютого-28 лютого

Бюджетний процес на Тернопіллі нагадує стару казочку про сороку-білобоку в гіршому варіанті: одній дитині дала все, другій — половину, а третю пустила з торбами по світу...

Бюджетний процес на Тернопіллі нагадує стару казочку про сороку-білобоку в гіршому варіанті: одній дитині дала все, другій — половину, а третю пустила з торбами по світу. Доходи обласного бюджету мізерні, а видатків на всіх, хто їх потребує, навіть з урахуванням держбюджетних дотацій, бракує катастрофічно…

Усі доходи обласної скарбниці затверджено в розмірі 263,2 млн. гривень. Проте з них майже 80 відсотків формується за рахунок дотацій та цільових субвенцій із держбюджету. У власних доходах левову частку — 30,5 млн. гривень — становить прибутковий податок із громадян, який прямо залежить від зарплати. А середня заробітна плата в області, хоч і зросла трохи впродовж минулого року — за офіційною статистикою, зі 190 до 298 гривень, — все ще залишається найнижчою в Україні. У регіоні навіть виникла приказка: «Нам закордон дає зарплату». Бо, за неофіційними даними, від 60 до 80 тис. жителів області змушені заробляти гроші далеко за межами рідної держави. Це — кожен п’ятий-шостий громадянин працездатного віку. Тож яких можна чекати бюджетних статків від заробітків на батьківщині?!

Від плати за землю обласна казна має отримати неповних 4 млн. гривень. Ця сума не йде в жодне порівняння із масштабами витрат. Розмір пільг, наданих українським законодавством при сплаті податку за землю суб’єктам господарювання області, торік сягнув 59,7 млн. гривень. У нинішньому році земельні «індульгенції» прогнозуються на рівні 58 млн. Трохи потішити область може хіба що плата за видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Надходження від неї заплановані в розмірі 2 млн. гривень. Ці кошти залишають у регіоні. Решта джерел доходів надто, навіть за тернопільськими мірками, мізерні, аби про них згадувати.

Та на розподіл такої мізерної дохідної бази, яку наповнює один трудяга із сошкою, чатують семеро з ложкою. І хоча на 5,5 млн. гривень, порівняно з минулим роком, зросло фінансування освіти і більш як на 1 млн. — медичної галузі, чимало інших видатків важко вважати достатньо обгрунтованими. Наприклад, передбачено, що охорона адмінбудинку обласної ради буде озброєною просто до зубів — на неї закладено 310 тис. гривень на рік. І на ремонт цієї установи заплановано біля 200 тис. Зростають видатки і на оплату працівників апарату обласної ради, отож нинішнього року недепутатському корпусу буде не так уже й зле…

Однак цим видатки обласного бюджету не обмежуються. Наприклад, виробниче об’єднання «Кінодністер», тобто той самий кінопрокат, в активі якого майже виключно старі радянські та індійські кінофільми, отримає 320 тис. гривень. Хочеться також повірити, що під час танення льоду та в літній період ніхто з жителів області не потоне у водоймах. Бо коли раніше на потреби обласної рятувальної станції закладали в межах 120—130 тис. гривень на рік, то в обласному бюджеті-03 фігурує цифра 230 тис. Можливо, з полегшенням зітхне і котрийсь із підприємців. Уперше на кредитування малого та середнього бізнесу область виділяє 200 тис. гривень.

А ось районам нинішнього року доведеться сутужно. Бо видатки місцевих бюджетів, згідно з нормативним методом, затвердженим Кабінетом міністрів, розраховуються на одного жителя, а в галузі освіти — на одного учня. Наприклад, у бюджеті-03 власні доходи Лановецького району затверджені на рівні 2 млн. 71 тис. гривень. Майже 8 млн. становить дотація. Фонд заробітної плати у бюджетній сфері району якраз і дозволяє, починаючи з січня, впродовж року виплачувати встановлену законом на перше півріччя мінімальну зарплату — 185 гривень з надбавками, що стартують від цієї суми. Цих коштів вистачило б впритул до нового року. Але в районі нагромадилися борги з виплати заробітної плати, які на 1 січня 2003-го перевищували 900 тис. гривень. Торік бюджетники вчасно отримували свої кровні лише на території однієї сільської ради, і тепер борги потрібно погашати. Тому всієї дохідної частини для фінансування виплати заробітної плати може вистачити максимум на 11 місяців, не кажучи вже про підвищення мінімуму з 1 липня до 237 грн.

Для п’яти малих районів Тернопільщини самостійне бюджетування стало, за браком коштів, справжнім лихом. Скажімо, у тому ж таки Лановецькому населення менше 34 тис. жителів. Майже половину видатків «з’їдають» заклади освіти. «Ми оптимізували, все, що тільки можна, — переконує начальник райфінуправління Ірина Паламарчук. — Лише торік скоротили 112 педагогічних посад, а всіх працівників сільських клубів перевели на чверть і половину окладу, бібліотекарів — на чверть. Обрізати заробітну плату далі вже нікуди».

Особливості мережі бюджетних установ, яка склалася на території району, враховано дуже слабко. Тому заборгованість із виплати заробітної плати залишається однією з найвищих серед районів Тернопільщини.

Схожа ситуація в удвічі чисельнішому Тернопільському районі. Основна його біда — немає райцентру. Тут також проходить суцільна оптимізація. У селах об’єднали в одному приміщенні клуби і бібліотеки — по дві штатні одиниці, які працюють здебільшого на півокладу. Залишилося укрупнити три-чотири школи, в яких менше ста учнів. Це — остання межа. Але для того, щоб виплачувати законодавчо встановлену мінімальну зарплату, власних доходів районного бюджету разом із дотацією не вистачить навіть на 10 місяців.

У середній загальноосвітній школі №1 селища Ланівців педагогам і техперсоналові зарплату за січень нарешті дали. Але не зарплата це, а знущання. 34 із 77 вчителів мають неповне тижневе навантаження. І їхній місячний заробіток з надбавками (категорія або звання, стаж, перевірка зошитів, класне керівництво і т.п.) нечасто перевищує ті узаконені 185 гривень. У кращому становищі опинилися шкільний сторож і прибиральниця. Вони подаровану законодавцями мінімальну зарплату таки отримали повністю.

Виходить парадокс: навіть істотне збільшення дохідної частини місцевих бюджетів майже не впливає на добробут тих, хто нас виводить у люди, лікує. І бюджетні працівники залишають глухі райони або навіть батьківщину. Вирушають туди, де їхні доходи не регламентуються нормативним методом.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво