ЯК НА ГРИВНЕВІ ІМЕНИНИ... - Економіка - dt.ua

ЯК НА ГРИВНЕВІ ІМЕНИНИ...

13 жовтня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 13 жовтня-20 жовтня

Очевидно, наше життя справді складається майже із суцільних свят і ювілеїв. Саме тому ми немов би не помітили досить суттєвий — у вересні минуло чотири роки нашій національній валюті — гривні...

Очевидно, наше життя справді складається майже із суцільних свят і ювілеїв. Саме тому ми немов би не помітили досить суттєвий — у вересні минуло чотири роки нашій національній валюті — гривні. Може, чотири роки і не ювілей, але у всякому разі — іменини. І пригадати цю дату потрібно з огляду на те, що наявність власної валюти — неодмінна умова національної незалежності. Тим більше, що гривня виявилася досить стійкою і солідною грошовою одиницею. І народ, незважаючи на її постійну нестачу, ставиться до неї з належною повагою.

Щоправда, коли ми цікавимося в базарних і навіть магазинних продавців ціною того чи іншого товару, то часто чуємо у відповідь: «Руб, двадцять» чи «Два рублі». Що ж, ображатися за таку неповагу до нашої валюти не треба. Гривня, звісно ж, одиниця древня, належить споконвіку до Київської Русі, проте ж і рубль теж не вчора з’явився. А панував на нашому ринку дуже довго — і при царях, і при імператорах, і в пізніший, радянський, час. Тому теж є часткою нашої історії.

Коли ж виникло в нашому лексиконі слово «рубль»? Не така вже проста відповідь на це запитання. Рубль уперше був згаданий 1316 року в договірній грамоті Новгорода і тверського князя Михайла Ярославовича. У будь-якому разі, дослідники довгий час вважали, що вперше. Уточнення внесла археологічна знахідка — берестяна грамота кінця XIII століття, знайдена в Новгороді. Власне, навіть не грамота, а лист невідомого Матвія, у якому він, цікавлячись ходом продажу ведмежих шкур, уперше, для нас у всякому разі, застосував слово «рубль».

Звідки пішов цей термін, ніхто не наважується дати категоричну відповідь навіть нині. Яким він був? З упевненістю можна сказати лише одне — аж ніяк не паперовий — такі гроші виникли лише в середині XVIII століття. Перший металевий рубль, добре відомо, був викарбуваний при Олексієві Михайловичу, а регулярне їхнє виготовлення вже належить до часів Петра I. Дрібні гроші ж, із яких можна було б зібрати рубль грошей, виникли при Іванові Грозному, який запровадив копійку.

Ну що ж, на цьому й закінчуються всі секрети в біографії рубля? Ні, не поспішатимемо.

У кожному більш-менш пристойному історичному музеї ми побачимо зібрання срібних злитків, які називали рублями. Майже однакові, немов близнюки. І тільки фахівці чи кваліфіковані колекціонери-нумізмати знають, що між ними існує відмінність, що є рублі московські, «московки» і новгородські — «новгородки», що вони розрізняються не лише зовнішнім виглядом, а й, головне, й вартістю. І перший, і другий складалися з копійок, які називали грошима, кожний мав по сто грошей, проте самі ті копійки були різні. Московські копійки були вдвічі легшими від новгородських грошей.

Срібні злитки, що зберігаються в музеях, бувають двох видів — у вигляді подовженої палички, і коротші, так звані «горбаті». Проте різняться вони не лише за формою, а й за вмістом чистого срібла. У довгих його міститься близько 200 грамів, а в укорочених — майже 170. У джерелах XII—XIII століть першим відповідає термін «гривня срібла». Ось, виявляється, відколи в простонародді стали зв’язувати дві назви — гривню і рубля!

Але все-таки, звідки пішло слово рубль, що воно означає? Спроби пояснити його так: гривню рубали навпіл — не були обгрунтовані. Порубаних злитків знаходили і знаходять зараз в стародавніх скарбах безліч, але вони називаються полтинами, тобто половинками рублів. Не знайшовши пояснення у своїй мові, ми шукаємо аналогій в інших, згадуємо й індійську рупію, і мало зрозумілий нам «ратль» — слово, що прийшло до нас ще із середньовіччя й означало вагу, близьку до нашої гривні. Відповіді на цю, здавалося б, просту загадку дослідники не мають.

Але, власне кажучи, походження назви грошової одиниці — це проблема дослідників і допитливих колекціонерів. Переважній же більшості громадян куди цікавіша сама динаміка розвитку нашої валюти. Ми намагаємося зрозуміти багато загадок — навіщо потрібно було робити злитки (рублі) двошаровими, із високопробного і низькопробного срібла, а не змішувати хороший і гірший метал; у такий спосіб древній майстер Федір Жеребець ухитрявся виготовляти такі злитки, що отримував при цьому великий «навар» — та чи мало ще незрозумілого в історії грошей? Може, колись розгадаємо...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво