Як читати «чужі» консультації - Економіка - dt.ua

Як читати «чужі» консультації

4 лютого, 2011, 14:37 Роздрукувати Випуск №4, 4 лютого-11 лютого

Щоб уникнути відповідальності, можна прикритися податковою консультацією, але при цьому «чужі» консультації, адресовані не тому платникові, який їх опла... замовляв, використовувати забороняється.

З давніх-давен (до 2010 року включно), коли ще діяв старий добрий Закон «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який нині втратив чинність, у ньому жили собі чудові підпункти 4.4.1 та 4.4.2«д», фактично продубльовані й у Податковому кодексі України: перший — у 4.1.4 (навіть номер схожий!) і 56.21 ПКУ, а другий — у його 52.2 і 53.1. Щоб необізнаному в цих цифрах читачеві було зрозуміло, про що йдеться, наведемо їх — у сучасній (тобто від ПКУ) редакції:

«Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України

<...>

4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

<...>

52.2. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

<...>

53.1. Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

<...>

56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».

Отже, щоб уникнути відповідальності, можна прикритися податковою консультацією (раніше — податковим роз’ясненням), але при цьому «чужі» консультації, адресовані не тому платникові, який їх опла... замовляв, (читати та) використовувати забороняється: не ви купували дамі шампанське — не вам її й танцювати.

У світлі скасованого (поки що) закону про корупцію (або про боротьбу з нею — точно зараз не пригадую) створюється враження, що запах її відчувається й тут. Аж ніяк. Воно, звісно, не без запаху, але:

по-перше, навіщо купувати консультацію, якщо завтра її скасують (наприклад, «консультант» поміняється)? Адже вся дивовижна безвідповідальність тоді пошириться лише на період до такого скасування. А далі однаково все треба буде виправити, причому заднім числом — тільки в цьому разі вийде зовсім без відповідальності. Якщо ж усе залишити як є і після скасування, це вже буде новим порушенням, на яке добрий 53.1 уже не поширюється: він про відповідальність, пов’язану зі старою консультацією, а не з новою! Тож безкарно вдасться виграти лише час: потягнули зі сплатою, змусивши бюджет фактично себе прокредитувати — от оце й не карається, незважаючи на скасування/заміну;

по-друге, «чужу» консультацію використовувати все одно можна, навіть не купивши шампанського, але посилаючись при цьому не на 53.1 (його «побиває» злісно-корупційний 52.2), а на солодку парочку 4.1.4—56.21.

Тобто платник зовсім «чужою» консультацією, борони Боже, не користувався, навіть не читав її та не знає, про що вона. Просто пропонує нею скористатися податківцям (і, певно, суду), щоб визначитися, а чи не випливає з неї (випадково) та сама неоднозначність, за якої платник завжди правий — як покупець у магазині (це якщо в «чужій» консультації щось раптом буде прописано ліберальніше, ніж передбачалося читати для зацікавленого платника, якому танцювати те саме заважає податкова).

Якщо ж представники податкової служби і в такій ситуації скажуть, що ніякої неоднозначності, мовляв, немає (як немає тоді й застосування доброго правила про конфлікт інтересів, який вирішується на користь платника), то чому ж вона тоді «цьому — дала, а цьому — не дала»?

З якого дива?

За які (та перед ким конкретно) заслуги тому — можна, а цьому — ні?

Виходить, корупція таки існує? Тоді вже краще на особу, яка вказує лише на неоднозначність, поширити й цю двоїстість/множинність розуміння і, відтак, правило про конфлікт інтересів, тобто, по суті, — дію «чужої» консультації.

Тож переплачувати за індивідуальні (собі) консультації не радимо. Краще читайте (безоплатно, чи почім там усілякі хороші бухжурнали...) консультації «чужі».

І пам’ятайте: що в одному місці кодексу заборонено, в іншому (як у наведеній вище ситуації) може бути дозволено. Отже, конфлікт інтересів, тобто платник знов-таки буде правий. Аби було в нього бажання (і час!) доводити та боротися.

Увесь наш ПКУ — ніби велике універсальне крісло в поліклініці райцентру: якщо так сісти — то для пологів, а якщо отак — то для виривання зубів. Будьте грамотними, нічого не бійтеся і — сідайте правильно!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво