XXVI з’їзд «Укртелекому»

Четверті загальні збори акціонерів ВАТ «Укртелеком» продемонстрували новий формат відносин компанії з державою. «Укртелеком» спрямував у держбюджет більш як 700 млн. грн. дивідендів за 2004 рік (майже вдвічі більше, ніж за весь час існування, і близько 0,7% дохідної частини держбюджету-05). Натомість його менеджмент одержав карт-бланш на збереження обраного ним курсу розвитку компанії: у день зборів на засіданні Кабміну було затверджено фінансовий план «Укртелекому» на 2005 рік. Держава остаточно облишила розмови про приватизацію компанії і використовуватиме її як бюджетоутворююче підприємство.

Головними новинами зборів стала зміна спостережної ради компанії і наступний щабель поглинання нею дочірнього «Утелу».

Що ж до спостережної ради, то тут усе зрозуміло: нова влада розставляє своїх людей. На посаді її голови перший помічник діючого президента Олександр Третьяков змінив першого помічника колишнього президента Сергія Льовочкіна. До речі, чимось вони подібні один до одного: молодістю, амбіційністю й «активністю» (у значенні як активної життєвої позиції, так і володіння активами в різноманітних прибуткових сферах бізнесу, особливо, в останнього, у нафтогазовій). Щоправда, Льовочкін із спостережної ради не пішов, залишившись її рядовим членом у ролі помічника голови ВР. Залишилася в ньому й заступник голови ФДМУ Світлана Ледомська.

Інтереси акціонерів (читай — держави) у новій СР представлятимуть такі люди, як іще один «нафтовик», помічник прем’єр-міністра Ігор Кірюшин (раніше — член Партії зелених України, нардеп минулого скликання і віце-президент СП «Шелтон-Київ», співголова Ради експортерів та імпортерів нафти і нафтопродуктів). Або заступник голови ДПАУ Микола Катеринчук (екс-нардеп-«нашоукраїнець», а ще раніше — гендиректор «Адвокатської компанії «Моор і Кросондович»). До спостережної ради увійшли і два «укртелекомівця»: «молодий і перспективний» директор Житомирської філії ВАТ «Укртелеком» Василь Гайдабура й директор департаменту розвитку та будівництва мереж зв’язку компанії Володимир Лисогор.

«Утел», колись телекомунікаційне обличчя незалежної України, рішенням зборів перетворений на філію ВАТ «Укртелеком». Нагадаємо, з 2003 року ЗАТ «Утел», 100% акцій якого викупив у закордонних засновників «Укртелеком», стало дочірнім підприємством останнього.

Головною проблемою, яка при цьому виникла, стала внутрішня конкуренція між «Утелом» і «Укртелекомом». Обидва підприємства надають ідентичні послуги, причому в найприбутковіших секторах: міжнародний і міжміський зв’язок, магістральна передача даних, Інтернет, обслуговування телефонних бізнес-абонентів тощо. Звісно, тарифна політика обох операторів була узгодженою, а доходи «Утелу» консолідувалися у загальні показники «Укртелекому». Та при цьому перший український міжнародний оператор зв’язку опинився в умовах кризи розвитку: вкладати кошти в будівництво паралельних мереж і комутаційних центрів обох компаній «Укртелеком» не хотів. І питання про злиття компаній стояло давно.

Проте форму злиття радикальною не назвеш: «Утел» вирішено перетворити на філію «Укртелекому» зі збереженням внутрішньої структури, штату й технологічних систем. При цьому про інтеграцію його, наприклад, із філією «Центральна міжнародна та міжміська телефонно-телеграфна станція» поки що не йдеться. Тобто щоб справді позбутися внутрішньої конкуренції, потрібно прийняти додаткові управлінські рішення. Утім, тепер це можна буде зробити і без загальних зборів акціонерів — силами самої лише спостережної ради.

Ще не зовсім зрозуміла доля тих 5% укртелекомівських акцій, які після пільгової підписки скупила у дрібних акціонерів «Міжрегіональна фінансова компанія». Адже потім ці акції викупило в неї тоді ще ЗАТ «Утел». Таким чином, «Утел» сьогодні є власником 5% акцій материнської компанії. Як буде розв’язано цей юридичний казус під час злиття і кому буде передано ці акції — питання відкрите.

Збори перетворили ще дві філії: «Головний навчальний центр» — на «Центр післядипломної освіти», «Філію з управління спеціалізованими об’єктами зв’язку» на «Філію спецзв’язку». Планується, що їх буде виділено в окремі підприємства. Судячи з внесених у назви змін, обидві будуть орієнтовані на самостійне надання комерційних послуг. Якщо раніше «Головний навчальний центр» навчав лише співробітників «Укртелекому», то тепер він зможе навчати телекомунікаційних спеціальностей усіх охочих. На комерційній основі. Те ж саме й зі спецзв’язком: послуги захищеної передачі даних з огляду на останні скандали з прослуховуванням затребувані як ніколи, і «Філія спецзв’язку» зможе не лише обслуговувати старі комплекси, а й надавати послуги.

Радикально змінилася позиція «Укртелекому» в питанні про участь у СП «Інфоком» (створеному на основі Центрального телеграфу). «Укртелекому» належить контрольний пакет цього інтернет-провайдера. 43% володіє німецька компанія Controlware Communication Systems Gmb і ще 6% — «Вектор Плюс». Нагадаємо, що попередні збори акціонерів постановили вжити заходів для викупу «Укртелекомом» часток цих акціонерів. Після цього на основі «Інфокому» планувалося створити підприємство з надання послуг спеціального захищеного зв’язку. Та пізніше за позовом одного з акціонерів укладення цієї угоди було заблоковано.

У результаті «Укртелеком» вирішив відмовитися від неї взагалі. А заодно і від своєї участі в «Інфокомі». Збори акціонерів доручили правлінню «передати повноваження з прийняття рішення» про доцільність продажу «укртелекомівської» частки в компанії. Покупцем може стати та ж Controlware. А підприємство, що надає послуги захищеного зв’язку, буде створено на базі вищезгаданого спецфіліалу «Укртелекому».

Про безпрецедентні дивіденди за 2004 рік, виплачені «Укртелекомом», ми вже згадали. Загалом їхній обсяг сягнув 760,3 млн. грн., або 83,4% від чистого прибутку компанії (911,5 млн. грн.). При цьому дивіденди, які буде виплачено на держчастку (92,86%), становитимуть 706 млн. грн. Міноритарні акціонери одержать 54,3 млн. грн., що становитиме 124 гривні на один пакет акцій (торік виплачувалося близько 54 гривень). Решта прибутку компанії розподілена в такий спосіб: 45,6 млн. грн. — у резервний фонд, 105,7 млн. — у фонд розвитку компанії.

Нагадаємо, «Укртелеком» було звільнено від виплати дивідендів за 2000 рік у зв’язку з необхідністю інвестицій у розвиток компанії; проте 160 млн. грн. за той період довелося перераховувати в бюджет вже 2004-го. Дивіденди за 2001 рік — 148,9 млн. грн. — також не дійшли до держбюджету, було проведено взаємозалік за бюджетні борги силових структур. Пішли взаємозаліком за борги «бюджетників» і дивіденди на держчастку за 2002 рік у розмірі 221 млн. грн. Дивіденди за 2003-й — 160 млн. грн. — на минулих зборах акціонерів було вирішено виплатити. Разом із уже згаданими дивідендами за 2000 рік, виплати торік становили 327 млн. грн., у тому числі 304 млн. на держчастку. В січні 2005 року «Укртелеком» повідомив про намір виплатити за 2004 рік 221 млн. грн. А виплатив — 760!

А ще минулого року «Укртелеком» уніс 1,48 млрд. грн. податків та інших платежів у бюджет; поточного року ця цифра буде того ж порядку. Загалом надходження до скарбниці від компанії становитимуть до 2,5 млрд. грн, або майже 2,5% дохідної частини.

Новий фінансовий план компанії, затверджений на засіданні Кабміну безпосередньо перед зборами акціонерів, передбачає чистий прибуток підприємства 2005 року в розмірі 1,1 млрд. грн. При цьому, згідно з рішенням останніх зборів акціонерів, на виплату дивідендів за цей рік має бути спрямовано лише 30% від чистого прибутку (40% — у фонд розвитку, 25% — на матеріальне заохочення співробітників компанії).

Втім, уряд знову може істотно відкоригувати ці цифри. А збори акціонерів одностайно проголосують за будь-яку пропозицію. Адже понад 97% голосів — у держави. А присутні в залі представники рядових акціонерів — статисти, голосування яких нічого не змінює.

Від ХХVI з’їзду КПРС збори відрізнялися хіба що активністю з місць: рядові акціонери намагалися висловити наболілі проблеми, багато з яких випадали навіть із критичних доповідей, наприклад, Ревізійної комісії. Проте у президії їх майже не чули.