ВВП більше не відображає рівень добробуту країн – The Economist

Що би ви обрали: бути середньовічним монархом чи сучасним офісним працівником? У короля, приміром, є ціла армія слуг, він завжди добре харчується і носить шовковий одяг. Але при цьому в нього болять зуби, він може легко померти від будь-якої інфекції, йому доводиться дуже довго їхати на конях з палацу в палац, а ще жарти придворних блазнів йому набридли.

У порівнянні життя в 21-му столітті має значно привабливіший вигляд, якщо врахувати сучасну медицину, існування антибіотиків, швидкий транспорт, смартфони і розважальні онлайн-сервіси.

Але питання вибору на початку – це не просто жарт. Воно добре демонструє, як стандарти рівня життя змінювалися з часом. Хоча зараз цей рівень вимірюється одним показником: валовим внутрішнім продуктом.

Про це сьогодні пише The Economist, додаючи, що одна цифра вважається зрізом добробуту в країнах, хоча її підрахунок опирається на дуже неточних ознаках процвітання в сучасному світі. І чим далі, тим більший розрив між показником ВВП і реальністю.

Захисники ВВП кажуть, що статистика створена для того, щоб давати точні відповіді на питання. Показник, який став творінням економічного спаду в 30-х і кривавої війни в 40-х роках минулого століття від початку був розроблений для заміру можливості економік виробляти продукцію. З того часу ВВП став дороговказом для чиновників у питанні податкової політики, заходів з боротьби з безробіттям і управління інфляцією.

Але, як пише The Economist, дуже часто цей показник дуже неточний. Приміром, показник ВВП Нігерії в 2014 році зріс аж на 89% після того, як ті в країні, хто його вираховував,с корегували свої методи. Але навіть логічний погляд вкаже на те, що цифри не відображають дійсність. Перегляди в підрахунках відбуваються часто навіть в багатих країнах, таких як США. І при цьому дуже мало уваги приділяється реальним ознакам добробуту. Тому може скластися помилкове враження, що ситуація в Америці значно краща, ніж в Європі. А це ще й означає, що політки приймають рішення, опираючись на помилкові дані.

Якщо ВВП падає навіть при умовах внутрішніх правил підрахунку, тоді його цінність як економічного показника добробуту ще менша. В країні з низьким ВВП, але з кращою системою охорони здоров'я чи комфортнішими умовами опалення стає очевидним, що оцінка рівня життя дуже занижена. Однак після Другої світової війни принаймні все рухалося в одному напрямку: ВВП зростав швидко і якість життя також.

Але зараз ВВП хоч і повільно, але продовжує зростати, однак стандарти життя завмерли. Частина проблеми полягає в розширенні нерівності. Приміром, середній дохід американців з поправкою на інфляцію не змінився за останні 25 років. Однак при оцінці доброту за цей же період часу ніхто не звернув увагу на те, що набір речей, які люди цінують в сучасному світі, теж змінився.

За виключенням комп'ютерів, нічого іншого в оцінку того, що виробляються і споживається, включено не було. В часи масового стандартизованого виробництва такий підхід був нормальним. Але сьогодні велика частина економіки припадає на сферу послуг. Компанії дедалі більше підлаштовують якість своєї пропозиції під смаки окремої категорії покупців. Приміром, якщо ресторан обслуговує менше клієнтів, але готує дорожчі страви, він тим самим підвищує інфляцію і понижує ВВП, навіть якщо попит на меншу кількість столиків і свіжіші продукти є. Або ж послуги, які Google і Facebook пропонують своїм клієнтам, безкоштовні. І тому вони ніяк не враховуються при підрахунку ВВП. Коли такі товари, як мапи і музичні записи, стають безкоштовними, це обвалює ВВП.

Також онлайн-магазини і банки стали приємною зручністю для споживачів. Вони підвищує якість життя. Але також це означає, що інвестування в комерційну нерухомість зменшується. Тож ВВП теж падає.

Видання пропонує запровадити у підрахунку економічних показників деякі зміни у підрахунках економічних показників. По-перше, при визначенні ВВП варто мінімізувати виплив особливих методів підрахунку і опиратися на податкові дані, пошукові запити і інші ознаки попиту в сучасному світі, а також на дані про банківські транзакції і кредитні перерахунки, розділивши при цьому бізнес-клієнтів від фізичних осіб.

По-друге, розвинені і багаті країни, економіка яких опирається більше на надання послуг, повинні запровадити більш ширший показник, який би більш точно оцінював стандарти життя і виробництва. Умовно новий показник можна назвати "ВВП-плюс". Він буде враховувати неоплачувані послуги, такі як догляд за родичами, а також зміни у якості послуг. Приміром, можна оцінити збільшення тривалості життя відповідно до покращення системи охорони здоров'я. Також "ВВП-плюс" повинен враховувати вигоди від абсолютно нових продуктів і розширення вибору. І, що найважливіше, показник повинен розділити оцінку витрат багатих споживачів, середнього класу і бідних людей.

Також "ВВП-плюс", як і раніше, повинен брати до уваги потоки доходів. При цьому видання радить країнам кожні 10 років оцінювати своє "багатство", до якого будуть зараховані усі урядові активи, дороги, парки, а також приватні статки. Крім того, варто вносити в оцінку нематеріальний капітал країн: розвинені навички, бренди, наукові ідеї, онлайн-мережі – все це має цінність в сучасному світі. При цьому варто звертати увагу на знос всього цього капіталу.

The Economist зауважує, що, звісно, будь-яка новостворена шкала не буде ідеальною. Приміром, дуже тяжко відповісти на питання, як оцінювати людський капітал. Але, у всякому разі, далі ігнорувати прогрес і привілеї сучасного життя не можна. Нагадаємо, що експерти МЕРТ та НБУ поліпшили прогнози росту ВВП України на цей рік, але погіршили на наступний. Так, у 2016 році зростання ВВП України складе 1,1%, що на 0,1% вище, ніж прогнозувалося аналітиками в грудні минулого року. У той же час, зростання ВВП в 2017 році, за оновленими даними, складе 2,5%, що на 1 відсоток менше, ніж прогнозувалося раніше.

Як повідомлялося раніше, Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання економіки України в 2016 році - до 1,5% з попереднього прогнозу в 2% за станом на жовтень 2015 року. Фахівці фонду знизили свій прогноз щодо перспектив зростання української економіки слідом за Мінфіном і Нацбанком.

Тим часом, згідно з прогнозом Кабміну, у 2017 році в уряді очікують подальше зниження курсу гривні до долара до 27,7 грн,прискорення темпів зростання ВВП до 3%, зниження інфляції до 8,1% та зниження рівня безробіття до 8%.