Вудка достатку: made in Norway - Економіка - dt.ua

Вудка достатку: made in Norway

2 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №21, 2 червня-9 червня

В’ячеслав Брюховецький, представляючи студентам Києво-Могилянської академії чергового лектора ...

В’ячеслав Брюховецький, представляючи студентам Києво-Могилянської академії чергового лектора міжнародного масштабу, не став перелічувати всі регалії норвезького міністра закордонних справ Йонаса Гара Сторе, бо вважав за достатнє згадати лише про те, що Норвегія є однією із небагатьох європейських країн, здатних забезпечити власну енергетичну безпеку. При цьому В’ячеслав Степанович не уточнив, що Норвегія забезпечує нафтою і газом не лише себе, а й більшість країн Євросоюзу, хоча не є при цьому його членом і не підписала горезвісної Європейської енергетичної хартії. Зате Норвегія є активною учасницею економічної єврозони і членом Шенгенської угоди. Іншими словами, країна шляхетних вікінгів здійснює на Європейському континенті не менш самостійну і неконтрольовану Брюсселем гру, ніж Росія. Однак якщо остання робить це як прищавий підліток, котрий дорвався до першої у своєму житті сигарети, то Норвегія демонструє свою можливість уникнути «сировинного прокляття» з гідністю справжньої леді, яка смакує перед фамільним каміном келих червоного вина лише з метою профілактики серцево-судинних непорозумінь.

Звичайно, Норвегія не єдина країна світу, котрій вдалося уникнути цього самого прокляття (на згадку як мінімум спадає Канада). Не унікальний досвід Норвегії і стосовно ЄС (є й інші країни, які, відповідаючи всім мислимим і немислимим критеріям, не захотіли вступати до цієї організації, наприклад, та сама Швейцарія). От тільки іншої такої країни, котрій настільки повно вдалося відокремити політику від економіки і від енергетичної безпеки, я не знаю. Коротке інтерв’ю з паном Сторе не зможе дати повного уявлення про це, однак певну інформацію до роздумів усе ж таки містить.

— Пане міністре, які теми обговорювалися на зустрічах із представниками української влади? Чи можна говорити про якісь практичні результати?

— Це перший наш офіційний візит в Україну після помаранчевої революції і моя третя зустріч з українським колегою Борисом Тарасюком. Розширення політичного діалогу відповідає інтересам обох наших країн. Сьогодні ми домовилися продовжити обговорення кількох тем — і нашого досвіду євроінтеграції, яким ми готові поділитися з Україною, і енергетичних питань, і співробітництва в галузі освіти і наукових досліджень. Зараз сфера співробітництва між нашими країнами досить вузька, але існує великий потенціал для її розширення.

— Норвегія не підписала Європейської енергетичної хартії. Не збирається, очевидно, цього робити і Росія. Якими механізмами тоді можна забезпечити енергетичну безпеку Європи?

— Ми імплементували практично всі закони ЄС у галузі енергетики, і зараз наш енергетичний ринок цілком відкритий і прозорий. Як один із основних постачальників нафти і газу, Норвегія тісно взаємодіє як із Євросоюзом загалом, так і з окремими європейськими країнами. І цієї лінії ми збираємося дотримуватися і надалі.

— Чого ви очікуєте від саміту «великої вісімки» у Росії? Як би ви оцінили взаємовідносини між Норвегією і Росією в енергетичній сфері?

— Для нас дуже важливо, що цей саміт, який проходить під головуванням Росії, буде присвячено питанням енергетичної безпеки. Росія, як і Норвегія, є експортером енергоносіїв, і у нас встановилися міцні партнерські відносини з нею. Зокрема, ми тісно співпрацюємо в освоєнні Баренцевого моря. Загалом наші країни перебувають у режимі регулярного і плідного діалогу.

— У західній пресі проект будівництва трубопроводу між Норвегією і Польщею називають альтернативою Північно-Європейському трубопроводу. Чи є місце в цьому проекті для України?

— Цей проект перебуває на стадії розробки, і всі рішення щодо нього прийматимуть ті компанії, які його реалізовуватимуть. Рішення ці будуть суто комерційними, норвезький уряд не бере в ньому активної участі. Якщо в Україні знайдуться компанії, зацікавлені в цьому проекті, то їм потрібно обговорювати всі питання з тими компаніями, які вже займаються розробкою проекту.

— Скажіть, будь ласка, а за якою ціною Норвегія продає газ Польщі?

— Сьогодні ми не поставляємо газ у Польщу, але взагалі-то поставляємо газ за ринковими цінами. Конкретні цифри я не можу назвати, тому що ці питання вирішуються між компаніями, які продають і купують газ.

— Ваша країна бере активну участь у розвитку вітряної енергетики на Кольському півострові. Примітно, що займаються цим країни, котрі володіють колосальними запасами традиційних енергоносіїв. Які перспективи в цій сфері ви бачите для України?

— У галузі альтернативної енергетики у нас дуже амбіційні плани. Поки ще мало вдалося реалізувати, але ми готові співпрацювати з будь-якою країною, що виявить до цього інтерес. У нас є вже кілька конкретних проектів, однак їх може бути набагато більше, і ми готові ділитися і нашими технологіями, і нашим досвідом у цій сфері.

Не кожному голодному пощастить зустріти того, хто дасть йому вудку і навчить ловити рибу. З іншого боку, не кожен голодний віддасть перевагу не рибі, а її ловлі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво