ВТРАТИ ВІД КАРТКОВОГО ШАХРАЙСТВА УСЕМЕРО БІЛЬШІ ВІД ДОПУСТИМИХ ЧАС СЕРЙОЗНО ЗАЙНЯТИСЯ БЕЗПЕКОЮ ЕЛЕКТРОННИХ ГАМАНЦІВ

Розвиток ринку пластикових карток міжнародних платіжних систем відбувається в Україні з лавиноподібною швидкістю. За темпами зростання обсягів емісії платіжних карток ми вже обігнали, приміром, Росію, в якої зовсім недавно самі вчилися працювати з картками. Проте розвиток інфраструктури цього ринку й культура використання даного інструмента досі серйозно відстає. Хоча цифри вже вражають.

Загалом у країні нараховується близько 2049 банкоматів, понад 14 тис. платіжних терміналів, майже 30 тис. імпринтерів. За даними Нацбанку на 1 липня, загальна кількість карток, емітованих українськими банками, становила 4,2 млн., із яких 3 млн. — міжнародні, решта — локальні. Приріст карток міжнародних систем нині становить близько 200 тис. штук на місяць. Такі темпи цілком дозволяють Україні вже на кінець 2002 р. перевищити 4-мільйонний рівень за загальною кількістю емітованих карток систем Europay і Visa.

Невинна емісія

Міжнародні картки нині випускають близько 40 вітчизняних банків. Попри жорстку конкуренцію на картковому ринку, ідеологію розвитку досі визначають його лідери. Відмінність від ситуації 2001 р. полягає в тому, що сьогодні, завдяки активній пропагандистській кампанії лідерів ринку й позитивному досвіду впровадження карткових продуктів, на ринку формується попит на пластикові картки. Лідерами на ринку пластикових карткових міжнародних платіжних систем є Приватбанк, «Аваль» і ПУМБ.

Україна вийшла на перше місце в Центральній і Східній Європі за темпами емісії карток Visa. 24 січня 2002 р. Visa International оголосила про випуск своїми банками-членами мільйона карток Visa в Україні. А вже за даними на кінець I кварталу 2002 р., кількість карток Visa в Україні перевищила 1,4 млн. штук. На сьогодні це приблизно 30% усього вітчизняного пластикового ринку. Збільшення кількості карток призводить до зростання оборотів. Річний оборот лише за емітованими в Україні картками Visa подвоївся й досяг 794,8 млн. дол., а кількість транзакцій сягнула 16,2 млн.

Тим часом банкіри визнають за краще замовчувати те, що більшість власників «електронних гаманців» одержали їх зовсім не з власної волі. А либонь левину частку пластику випущено в рамках зарплатових проектів.

За прогнозами аналітиків Europay International, ринок карток, що інтенсивно розвивається завдяки зарплатовим проектам на великих підприємствах, уповільниться. Причина — насичення цього ємного, але ніяк не безмежного сегмента. Утім, за оцінками вітчизняних фінансистів, на сьогоднішній день зарплатовими програмами охоплено всього 10—15% працюючого населення. Тобто запас зростання ще досить великий.

Крім того, за найскромнішими підрахунками, сьогодні близько 30% карток можна віднести на рахунок втрачених клієнтів або на випадки, коли банк перевипускає картки. А либонь наведена статистика це не враховує. Середній розмір транзакції перебуває на рівні 3—4 дол. на одного власника картки. Не вельми охоче розраховуються за допомогою карток у вітчизняних торговельних точках.

За даними компанії Europay, зростання ринку відбувається, головним чином, за рахунок дебетних карток, частка яких на вітчизняному ринку становить близько 80%. Проте сьогодні банки-лідери не мають на меті кількісне зростання, наголос робиться на якість карток і послуг за ними. Банки, які бажають зберегти чи вибороти лідерство на картковому ринку, серйозно зайнялися збільшенням частки кредитних карток.

Банкоматів, як грибів після дощу

За останні півроку зазнала змін і політика банків у сфері розвитку еквайрингових мереж. Банки практично перестали розширювати мережу POS-терміналів й імпринтерів і навіть знімають термінали з точок, де вони активно не використовуються.

Причин, через які торговельні підприємства дуже неохоче приймають картки в оплату своїх товарів, не бракує. По-перше, розмір комісії, стягуваної банком (близько 3% суми операції). По-друге, термін зарахування коштів на рахунок підприємства (3—4 дні). По-третє, необхідність показувати офіційні обороти за поточним рахунком підприємства. Іноді можуть виникати як технічні проблеми (погана якість ліній зв’язку, відмови обладнання), так і проблеми, пов’язані з шахрайством.

Крім того, розширення мережі терміналів стало не дуже вигідним і банкам. Адже в умовах жорсткої конкуренції вони вже не беруть плату за надання термінала, а користувачі досі дуже рідко використовують картки для оплати товарів і послуг. Якщо за кордоном у торгових точках пластиковими картками розраховується близько 70% покупців, то в Україні цей відсоток поки що сміховинно малий.

Паралельно з цим банкіри почали розширювати парк банкоматів. Загалом по системі кількість банкоматів, що обслуговують пластикові картки міжнародних систем, збільшилася за перше півріччя більш як на 400 одиниць. За прогнозами банкірів, до кінця поточного року «електронних кас» повинно побільшати принаймні ще на стільки ж.

Зростання зацікавленості банків у розширенні власних банкоматних мереж пов’язано з підвищенням тарифів на послуги з видачі готівки. Рада Української міжбанківської асоціації членів Europay International (ЕМА) на засіданні 3 квітня затвердила нові ставки domestic interchande (платіж, який банк-емітент сплачує банку-еквайєру за видачу готівки через банкомати) для платіжних продуктів Maestro і MasterCard у розмірі 1% + 3 грн. суми операції (раніше — 1%, але не менше 2 грн.). А либонь деякі банки розраховували жити за рахунок чужих банкоматів, не розширяючи свою мережу. Тепер їм доводиться, якщо вони не хочуть втрачати клієнтів, брати на себе додаткові витрати.

Банки працюють і над підвищенням кількості послуг, що надаються через банкомати. Так, за останні півроку в банкірів стало дуже популярним впровадження платежів через банкомат. Основними одержувачами платежів залишаються оператори мобільного зв’язку — UMC, «Київстар Дж.Ес.Ем», DCC.

Пластикові шахраї «заробляють» 2 млрд. дол. на рік

Зі збільшенням обсягів вітчизняного пластикового ринку проблема безпеки стає дедалі актуальнішою. Картки емітуються в масовому порядку й досить дешеві. При цьому зростає ризик підробки.

У світовому масштабі шахраї щороку крадуть за допомогою пластикових карток систем Visa і Europay близько 2 млрд. дол. Світовий досвід свідчить, що кількість афер із картками залежить від «зрілості» ринку. Шахраї постійно шукають країни, що мають уже значні обсяги емісії карток, але ще не навчилися ефективно боротися з картковими зловживаннями. Сьогодні на українському ринку еквайрингу працює багато дрібних і середніх банків-еквайєрів, не готових витрачати достатню кількість коштів і зусиль на безпеку та якість цієї послуги. У результаті рівень шахрайства за операціями з платіжними картками в Україні набагато вищий від світового, а якість послуги нижча.

Нині можна виділити три типи шахрайства за допомогою карток: обман із боку продавця, покупця і третіх осіб. Останній тип найпоширеніший. Internet рясніє програмами для генерації номерів карток, з’являються списки реальних номерів карток із даними їхніх власників тощо. Міжнародні платіжні системи давно розробили механізми боротьби з шахраями. Завдяки взаємодії продавців, банків і правоохоронних органів їх беруть на гарячому. Жертвам, навіть якщо викрадачів не знайдено, повертають украдені гроші. Власники карток повинні лише точно виконувати рекомендації банку-емітенту: щомісяця одержувати виписки за своїм рахунком і звіряти їх із своїми реальними витратами. Якщо виявиться розбіжність, треба негайно написати заяву-протест і практично в 99% випадків украдені гроші вам повернуть.

Офіційної статистики діяльності шахраїв в Україні на сьогоднішній день немає. Якщо банки й займаються моніторингом шахрайських операцій, то ця інформація є суворо конфіденційною.

А за неофіційними даними, збитки від діяльності карткових спритників в Україні становлять порядку 1% обсягу операцій із картками. Тим часом, відповідно до вимог Visa і Europay, ця цифра не повинна перевищувати 0,14%.

Гроші в обмін на паспорт

Асоціація банків—членів Europay Int. ще 2000 року ініціювала роботу з перегляду агентських схем роботи за еквайрингом. Це було пов’язано з необхідністю забезпечити потрібний рівень безпеки та якості обслуговування. Рецепт боротьби з шахраями від Europay виявився досить простим. У магазинах почали вимагати в покупців паспорти. Для кожного торговельного підприємства було встановлено ліміти (залежно від групи товарів) на ту суму покупки, коли вимога документів необов’язкова. Крім того, підвищили відповідальність продавців. За новими правилами, якщо банк доведе, що помилки при розрахунку вкраденою або фальсифікованою карткою припустився продавець, то кошти на рахунок магазину не перераховуються. Ці заходи дали надзвичайний ефект — за підсумками року крадіжок грошей за допомогою пластику втричі поменшало.

Назріла необхідність об’єднання зусиль усіх банкірів проти карткових шахраїв. За досягнутою домовленістю, в Україні незабаром почне працювати міжбанківська система обміну інформацією про шахрайські операції при розрахунках пластиковими картками. Систему обміну банківськими даними впровадять Українська міжбанківська асоціація банків—членів Europay і Український процесинговий центр.

А поки що кожен банк намагається розв’язувати проблеми самотужки. Приміром, Перший український міжнародний банк завершив сертифікацію в міжнародній платіжній системі Visa International програмного продукту відстежування підозрілих операцій із пластиковими картками. ПУМБ планує одержати сертифікати обох платіжних систем — Visa International і Europay International на вже функціонуючий продукт ризику-аналізу операцій у режимі он-лайн. Крім цього ПУМБ реалізував нову послугу — зміна персонального ідентифікаційного номера (ПІН-коду) через банкомат. Ця послуга є унікальною і не надається жодним із банків України. Тепер, якщо ПІН став відомий комусь сторонньому або необхідно встановити єдиний ПІН для кількох карток, його можна змінити, не заходячи в банк, через мережу банкоматів ПУМБ.

Проте наймудрішим розв’язанням проблем із шахраями, на думку банкірів, є страхування. Банки зацікавлені страхувати ризики втрат від шахрайства з платіжними картками. Але, на жаль, сьогодні вітчизняні страхувачі переважно не готові страхувати такі втрати банків. Головна причина — відсутність досвіду оцінки таких ризиків. А великі зарубіжні компанії не хочуть страхувати настільки дрібні, за їхніми мірками, збитки банків. Згодні з ними й більшість банкірів. Вартість страхових послуг, на їхню думку, перевищує розміри збитків, реально заподіюваних банку картковими шахраями. На даному етапі розвитку карткового бізнесу платити 40—70 тис. дол. за страховку економічно недоцільно.

Деякі банки розробляють власні страхові програми для клієнтів. Надання страхових полісів клієнтам розглядається як розширення спектра банківських послуг.

АКБ «Надра» разом з українською інноваційною страховою компанією «Інвестсервіс» із 8 квітня впровадив програму страхування ризиків власників кредитних карток Visa Classic, MasterCard Mass і Visa/MasterCard Gold від шахрайських операцій. За словами президента банку, обов’язкова програма страхування здійснюється за рахунок банку, але за бажання клієнт може оформити додаткову страховку.

Ця послуга передбачає страхування ризиків, що виникають унаслідок підробки чи копіювання карток, неправомірних списань коштів із карткових рахунків власників у результаті втрати чи крадіжки картки й аналогічних шахрайств. Усі кредитки, що оформлювалися з 8 квітня, одержують страховку автоматично.

З практики зниження ризиків

При покупці картки поцікавтеся наявністю страхового поліса. Страховку беріть завжди, двічі банк не проситиме, а гроші за цю послуги вами, скоріш за все, вже заплачено.

Особливого ставлення вимагає ПІН-код, його в жодному разі не можна записувати в записничок (особливо з позначкою «мій ПІН-код») чи зі зворотного боку картки.

Не розраховуйтеся карткою в сумнівних установах. Стежте, у чиїх вона руках і що з нею відбувається.

Якщо ви загубили картку або її вкрали — відразу телефонуйте в банк і повідомте про це. Система допомоги при втраті пластикової картки повинна працювати цілодобово.

Вадим Кравченко,
андеррайтер із фінансових ризиків ЗАТ «Страхова
група «ТАС»:

— Найпоширенішим видом шахрайства з пластиковими картками є скімінг — копіювання (підробка) даних із магнітної смуги реальної картки, нанесення цих даних на фальшиву картку (від 80 до 90 відсотків випадків, пов’язаних із шахрайством).

Також шахраї використовують украдені чи загублені картки — їх вони намагаються пред’явити для оплати в торговельних точках, розраховуючи, що персонал не перевірятиме скрупульозно дані клієнта. Але деякі шахраї з такими картками пред’являють ще й фальшиві документи, що створює додаткову небезпеку.

З метою покриття цих ризиків застосовується банківський поліс, що гарантує банку відшкодування збитків. Причому страхування набирає сили з того моменту, коли картки потрапляють в банківський стоп-лист. Платником є банк.

А страхування збитків, заподіяних власникові пластикової картки у результаті шахрайств із загубленими чи вкраденими картками до моменту постановки їх у банківський стоп-лист, здійснює сам власник пластикової картки, котрий оплачує поліс.