Володимир Іващук: «Укрзалізниця» прагне впровадити «єдине вікно» у роботі з клієнтами - Економіка - dt.ua

Володимир Іващук: «Укрзалізниця» прагне впровадити «єдине вікно» у роботі з клієнтами

25 листопада, 2011, 15:08 Роздрукувати Випуск №43, 25 листопада-2 грудня

Найважливішою із задекларованих амбіційних ідей, спрямованих на збільшення вантажних обсягів, мабуть, є ідея централізованого управління вагонами всіх українських власників вантажного рухомого складу.

Нещодавно Державна адміністрація залізничного транспорту створила Український транспортно-логістичний центр, основне завдання якого — оптимізувати вантажні перевезення всередині країни. Найважливішою із задекларованих амбіційних ідей, спрямованих на збільшення вантажних обсягів, мабуть, є ідея централізованого управління вагонами всіх українських власників вантажного рухомого складу.

Як ми писали в попередньому номері, нині перед перевізниками вантажів по Україні (у тому числі й транзитом) постало кілька викликів, подолання яких має допомогти досягти в наступному році загального обсягу перевезень на рівні 500 млн. тонн. Про вдосконалення взаємодії відправників вантажу із залізницями розповів в інтерв’ю директор Українського транспортно-логістичного центру Володимир Іващук.

— Володимире Романовичу, які цілі, завдання та проблемні питання стоять перед Транспортно-логіс­тич­ним центром і що він повинен змінити для відправників вантажу?

— Головна мета та призначення центру — дати можливість нашим клієнтам забезпечити постійно зростаючі обсяги перевезень. Є два блоки основних завдань. Перший — об’єднати всі функції, які зараз пов’язані з обслуговуванням наших відправників вантажу, в єдиному органі.

Не секрет, що чинна технологія роботи передбачає на всіх рівнях і всіх операціях тісний контакт клієнта із залізницями. Іншими словами, клієнт мусить брати участь особисто в усіх операціях, пов’язаних із перевізним процесом, — таких як замовлення і подача вагона, подача заявки, укладення договорів на завантаження, вивантаження тощо. Слід також зазначити, що за нинішньої системи поділу на шість залізниць клієнту доводиться окремо взаємодіяти з кожною з них. З кожною з них укладати договори, відкривати рахунки тощо. Природно, що за сучасного розвитку технологій така організація роботи не витримує жодної критики.

Тому й виникла необхідність створити центр, який за короткий про­міжок часу дасть змогу переформатувати роботу з клієнтом і дозволить йому відчути переваги роботи в умовах віддаленого спілкування. Іншими словами, тепер клієнту достатньо буде звернутися до центру для укладання договору, а всі інші операції з організації перевезень будемо організовувати дистанційно. При спілкуванні з
клієнтом пріоритетним для нас стане максимальне використання інформаційних та безпаперових технологій.

Другий блок завдань центру — підвищення ефективності використання вантажного парку.

— А що зміниться в управлінні вантажними вагонами? Як створення центру зможе зменшити дефіцит рухомого складу для перевезень усередині України?

— Сьогодні складається ситуація, коли вагони «Укрзалізниці» виходять за межі України, і повернути їх важко. За Угодою про спільне користування вагонами інвентарного парку, наш парк, виходячи за межі країни, є предметом експлуатаційного використання іншими державами, оскільки це дешево. З огляду на це наші вагони працюють за межами України, допоки дозволяє їхній технічний стан. Після чого нам повертають вагони для ремонту, а плата за їх використання не тільки не компенсує ремонту, а й не покриває витрат на утримання. Зазначу, що основ­ний інвентарний парк універсальних вагонів нині формується тільки з українських і частково білоруських вагонів. Інші залізничні адміністрації СНД або мають його в дуже малих кількостях, або давно змінили статус своїх вагонів, і вони використовуються на зовсім інших умовах.

Тому «Укрзалізниця» вирішила створити державні компанії, після чого вагони матимуть хазяїна в особі операторських вагонних компаній. Після зміни статусу українського вантажного рухомого складу з інвентарного на власний уже ніхто не зможе брати вивантажений вагон для подальшого використання без нашої згоди. І наше головне завдання полягатиме в тому, щоб скоординувати свою діяльність на зовнішніх ринках із перевізниками та залізничними адміністраціями таким чином, щоб вагон вантажився і повертався. А якщо немає навантаження, то вагон має повертатися в порожньому стані для задоволення потреб внутрішнього ринку. Також при централізації легше буде виконувати ремонт та утримувати парк у технічно справному стані. Якщо ми залишимося на тих самих позиціях стосовно обсягу, що й нині, і повернемо частину рухомого складу в Україну, то наступного року внутрішні перевезення можна збільшити на 10—15%.

Тому головними завданнями Цент­ру є не отримання надприбутків, а полегшення всіх процесів, пов’язаних з обслуговуванням перевезень, і забезпечення ефективного використання вагонного парку.

— То що ж зміниться для відправника вантажу з початком роботи центру? Чи потрібно переукладати договори?

— У нашого клієнта не буде жодних труднощів у роботі з виникненням центру. Частина процедур, пов’язаних з обслуговуванням на станціях, поки що залишається без змін. З новоствореним державним підприємством відправник вантажу взаємодіятиме в питаннях надання рухомого складу через вагонні компанії, узгодження планів тощо. Іншими словами, ми збираємо всі заявки, аналізуємо і плануємо — де й скільки рухомого складу необхідно для перевезення всіх заявлених вантажів. Отже, до центру переходять функції планування та узгодження умов перевезень як у межах України, так і поза нею. Пріоритетом для нас стане оптимізація спілкування з відправниками вантажу, щоб їм не доводилося їздити до нас, а всі питання вирішувалися на відстані — телефоном та через Інтернет. Тому головною вимогою до наших працівників буде оперативне вирішення завдань відправника вантажу.

— А як справи з розвитком електронного документообігу при оформленні вантажів? Які оцінки вже можна дати цьому липневому нововведенню? Що воно принесло «Укрзалізниці», відправникам вантажу, економіці країни?

— За цей короткий час ми отримали дуже хороший результат. Нині трапляються поодинокі недопрацювання та зауваження до системи, але я впевнений, що й наші клієнти, і наші працівники вже відчули всі переваги електронних технологій.

Наступним етапом стане переведення в електронний вигляд усіх документів, які стосуються двосторонніх стосунків залізниці і клієнта. На все це нам знадобиться наступний рік, і до його закінчення ми очікуємо від наших розробників можливості повністю перейти на електронне спілкування з клієнтом. Природно, це вимагає великих зусиль, а головне — повної перебудови свідомості, зміни мислення. Також для реалізації цього завдання потрібно змінювати технологію, нормативну та технічну бази.

— Чи зміниться ситуація з обсягами транзитних вантажів у зв’язку зі створенням Транспортно-логістич­ного центру?

— Нині конкуренція на ринку транзитних перевезень дуже зросла. Тим паче що після створення Митного союзу ми опинилися в непростих умовах. Доводиться залучати додаткові обсяги транзиту за великої кількості бар’єрів у вигляді кордонів, великої кількості контролюючих органів. Також не сприяє збільшенню транзиту дефіцит рухомого складу.

Попри все це, ми досить упевнено почуваємося на таких наших постійних конкурентних напрямках, як країни Балтії, порти Росії. Досить оперативно розглядаємо тарифні умови, щоб конкурувати там, де це можливо. Якщо нам гарантують збільшення обсягів, ми йдемо на зменшення тарифів. Наше завдання — зробити транзитну політику гнучкою, щоб утримати існуючі обсяги та залучити додаткові.

— Наскільки допоможе залученню транзиту статус митного перевізника і що робить «Укрзалізниця» для його повернення?

— Ми не склали рук і займаємося питанням отримання залізницями статусу митного перевізника. Але, на жаль, відчуваємо великий спротив.

Наші митні органи начебто й не проти, але їх допомоги ми не відчуваємо. Тому паралельно рухаємося в кількох напрямах — намагаємося повернути статус і шукаємо альтернативні методи. Нині розглядаємо різні варіанти, наприклад, щоб під час перевезення акцизних вантажів була можливість надання гарантій самою залізницею, а контролем доставки слугувала б накладна, як це практикується в усьому світі. Якщо виникне питання про фінансові гарантії, то, можливо, розглядатимемо варіанти, щоб логістичний центр зміг виступити гарантом для митних органів з усіх перевезень транзитних вантажів територією України.

— Зараз «Укрзалізниця» впритул підійшла до структурного реформування. Що в цьому зв’язку очікує сектор вантажних перевезень?

— За той час, який залишився до зміни статусу «Укрзалізниці», мусимо вибудувати механізм роботи з клієнтами таким чином, щоб це була справді спрощена схема. Згодом вона вдосконалюватиметься з урахуванням потреб відправника вантажу. З одного боку, ми повинні відходити від фактора постійного спілкування з клієнтом, а з іншого — дуже чутливо реагувати на всі його потреби. Як показує досвід спілкування з відправниками вантажу, всі чекають від нас поліпшення в обслуговуванні і з надією дивляться на створення центру, тому ми спрямуємо всі свої зусилля на те, щоб задовольнити наших клієнтів і тим самим підвищити конкурентоспроможність залізничного транспорту.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво