Влада і бізнес. Спроба діалогу. Підприємці та державні службовці шукають спільну мову

У сучасному світі бізнес і державна влада тісно пов’язані між собою. Вони постійно перебувають у пошуках рівноваги. В цивілізованих суспільствах шлях до цієї рівноваги лежить через діалог між владою та бізнесом. Партнерство між громадянами і владою — сьогодні модна тема, яка багато в чому замінила державну ідеологію й дала можливість чиновникам усіх рівнів відійти від реального діалогу у бік віртуальних взаємин. Проте спілкування має бути й повинно відбуватися саме у формі діалогу — рівноправного обміну думками двох сторін, а не у формі диктату, як це зазвичай буває.

Егоїзм державних службовців і бізнесменів

Тому 16 жовтня Головне управління Державної служби України спільно з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва провели круглий стіл «Державна служба і бізнес: відповідальність і взаємодія». Круглий стіл, за словами його ініціаторів, було організовано з метою пошуку та визначення конкретних кроків на зближення державної служби і бізнесу задля підвищення конкурентоспроможності країни у глобальному вимірі. Активну участь у дискусії взяли представники бізнесу, влади, державної служби, громадських інституцій.

«Там, де бюрократія непрозора й незрозуміла для людей, і виникає корупція, — зазначив, відкриваючи круглий стіл, начальник Головного управління Державної служби України Тимофій Мотренко. — Бізнес сплачує податки, створює робочі місця, за рахунок чого, власне кажучи, й існують суспільство і дер­жава. Безперечно, це дає право бізнесу порушувати питання про взаємодію з органами влади та відповідальність влади перед суспільством і законом». Питання відповідальності, на думку високопосадовця, має дві складові: формування державної політики з цього питання та спільне управління цим процесом. Сьогодні у світі загальноприйнятою є практика створення об’єднань підприємців, яким делегуються повноваження з реалізації дер­жавних функцій. Це і питання ліцензування, і питання кваліфікації. Контроль над підприємцем, таким чином, здійснює не так бюрократ, як його ж колеги, зацікавлені в тому, щоб існувала довіра до відповідної сфери підприємницької діяльності.

В Україні протягом останніх років теж створено багато об’єд­нань підприємців, ухвалено багато законів. Але система самоконтролю бізнесу, на жаль, існує тільки на папері. На думку Тимофія Мотренка, у цьому винні як его­їзм державних службовців, коруп­ція серед яких уже набула ознак загрози національній безпеці дер­жави, так і егоїзм бізнесу, який досі продовжує використовувати «сірі схеми» та практику видачі зарплат «у конвертах». Багато питань, на думку пана Мотренка, можна вирішити, прийнявши кодекс поведінки державного службовця і ведучи постійний діалог бізнесу та влади.

Союзники чи опоненти?

«Слід дотримуватися принципів симетричної відповідальності за виконання законів як підприємцями, так і чиновниками, — наголосив Костянтин Ва­щен­ко, голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. — На жаль, поняття «дух закону» для більшості чиновників сьо­годні незрозуміле. Тому в нашій країні виникає потреба в докладному регламентуванні діяльності чиновника. Його обов’язки слід максимально уточнити й законодавчо закріпити, щоб унеможливити будь-яке свавілля з боку дер­жавного службовця», — констатував голова Держкомпід­приєм­ництва.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна зауважила, що відомі непоодинокі випадки маніпуляцій чиновництва в межах законодавства через його неточності. «Сьогодні ми спокійно обговорюємо, «на скільки відсотків» виконується закон про регуляторну політику та інші нормативні акти, — обурюється народний депутат. — Особливість сьогоднішньої дискусії — це питання підвищення стандартів для держслужбовця під час контактів із бізнесом та принципи їх співпраці. Можливо, це і є правильний шлях, бо поки що ситуація скидається на замкнене коло».

«Підприємницький талант — таке ж саме багатство нації, як земля та робочі руки», — нагадав присутнім слова з «Доктрини приватної ініціативи» Дмитро Ляпін, голова Інституту власності і свободи. Цю доктрину було затверджено на раді Координаційно-експертного центру об’єднань підприємців України у 2003 році. На думку Дмитра Ляпіна, підприємці повинні не просити, а вимагати від держави відповідного ставлення до своїх проблем. «Слугувати й захищати» — ось основні принципи поведінки чиновників, якими вони мусять керуватися.

Під час роботи круглого столу відбулися також дискусії з питань: «Чиновники та підприємці: союзники чи опоненти?», «Реформування державної служби як інструмент поліпшення бізнес-клімату в Україні», «Вплив бізнес-асоціацій на прийняття управлінських рішень. Чи готова бюрократія делегувати повноваження неурядовим організаціям?»

Круглі столи — кожних шість місяців

Участь в обговоренні взяли заступник голови Київської міської державної адміністрації Людмила Денисюк, перший віце-президент Асоціації суднобудівників України, член Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Віктор Лисицький, Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький, радник прем’єр-міністра України Олександр Шнипко, президент Української асоціації якості Петро Калита, начальник інформаційно-аналітичного управління Вінницької міськради Андрій Мисливський, а також представники бізнес-асоціацій. Учасники круглого столу виступили зі своїм баченням взаємин державних управлінців, бізнесу та громадськості. У процесі дискусії внесено пропозиції щодо подальшої співпраці з метою підвищення конкурентоспроможності України.

Голова Держкомпідприєм­ництва Костянтин Ващенко та начальник Головдержслужби Тимо­фій Мотренко взяли на себе зобов’язання доносити до керівництва уряду потреби бізнесу і технологічно супроводжувати їх нормативно-правове врегулювання.

Проблемним залишається питання правової необізнаності, адже тисячі чинних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підприємців, опанувати не просто. Тему навчання як державних службовців, так і представників громадських організацій підприємців учасники зібрання порушували неодноразово. З огляду на актуальність порушеної теми і з метою контролю за виконанням сформованих рекомендацій вирішили проводити такі круглі столи кожних шість місяців. Але питання «Чи вдасться налагодити постійний діалог між владою та бізнесом?» і «Чи потрібен цей діалог владі?» так і залишилися, на нашу думку, невирішеними.

Редакція вибачається за помилку, що виникла з технічних причин у прізвищі Тимофія Мотренка у друкованій версії видання.