ВІТРИ НАФТОВИХ ЗМІН

Поділитися
Якщо раніше події на світовому ринку нафти дуже слабко відбивалися на українському ринку нафти й ...

Якщо раніше події на світовому ринку нафти дуже слабко відбивалися на українському ринку нафти й нафтопродуктів, то минулий рік став винятком — зниження світових цін на «чорне золото» відбилося в Україні глобальним, ще навальнішим, зниженням цін на пальне. Це стало, певне, найприємнішою зміною минулого року, яка вразила бувалих споживачів. А найдивовижнішим у цих змінах стало те, що завдячували вони рідному уряду, чим ще раз підтверджено слова Вергілія — «мудрість сильніша від долі».

Світовий ринок нафти чекав 2001 року з оптимізмом — після різдвяного зниження ціна нафтосировини почала повільно зростати. Березневі ф’ючерсні контракти на нафту визначали тенденцію до підвищення вартості, навіть попри наполегливі заяви Алана Грінспена про стагнацію американської економіки — головного світового споживача цього продукту.

Тим паче, що попит на нафту в США, як і в інших державах, провідних її споживачах, навіть підвищувався, тоді як попит на бензин й інші продукти переробки нафти зберігав на початку року сталі позиції. І все-таки до середини року стало ясно, що «цінова ідилія» для нафтових королів закінчилася, настав час тріумфувати країнам—споживачам «чорного золота», до яких належить й Україна.

«Основна світова тенденція на ринку нафти торік — зниження вартості сировини на 25%», — констатує директор енергопрограм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Володимир Саприкін. Якщо в першій декаді січня минулого року на міжнародній нафтовій біржі в Лондоні ціна 1 барелі нафти марки Brent коливалася в межах 24—26 дол., а російська Urals поставлялася в Західну Європу по 19,5—22,0 дол., то в першій декаді січня 2002 року вона змінювалася відповідно — 19,9—22,0 і 17,5—19,0 дол.

Нафтовий переділ

Минулий рік на ринку нафти продемонстрував світу дві важливі речі — геоекономічну й геополітичну.

Перший важливий висновок прозвучав із вуст представників Shell — доба нафти залишилася в минулому столітті, на зміну їй приходить доба альтернативних джерел енергії: водневі двигуни в автомобілебудуванні, геліоенергія, «чисті» технології виробництва електроенергії за допомогою вітряних, геотермальних і припливних акумулювальних станцій.

Другий етап став ілюстрацією майже аксіоми: немає стратегічних партнерів, а є стратегічні інтереси окремих країн, унаслідок чого складний світоустрій, подібно до найпростіших, постійно ділиться, змінюючи конфігурацію і поля напруженості.

Весь минулий рік точилася битва за «нафтодолари», у якій брала участь і Україна, побудувавши нафтопровід Одеса—Броди. Битву за нафту ще треба виграти, і це має зробити «Укртранснафта».

Основними подіями на торішньому нафтовому бойовищі були сутички між ОПЕКівцями й іншими державами, передусім Норвегією, Мексикою, Росією. У результаті запроваджено квоти на видобування нафти, але окремі «перестрілки» однаково не припиняються, про що свідчить зниження цін на нафту.

«Більшість членів ОПЕК володіють запасами нафти, яка порівняно легко видобувається (собівартість — 5 дол. за барель). Тож їхні ультимативні вимоги провокують інерцію цінової політики. Хоча їхній реальний експорт на 1 млн. бар. за день перевищує встановлену квоту», — вважає експерт «Фінанс-Аналітик» Володимир Лубашевський.

Транспортний антураж

Магістральні нафтопроводи, що проходять через Україну, змушують західноєвропейців і росіян враховувати її стратегічні інтереси. А вони в галузі ПЕК полягають і в збільшенні завантаження транспортних маршрутів за рахунок диверсифікації джерел поставок енергоносіїв і в пошуках нових джерел завантаження вже діючих маршрутів. Очевидно, це й стало основним аргументом інтеграції «Дружби» й «Адрії», у результаті чого російська «Транснафта» знизила транспортний тариф до 0,64 дол. за транспортування тонни нафти 100-кілометровою ділянкою нафтотраси. А «Укртранснафта» збільшила річний транзит на 5 млн. тонн нафти. Російські нафтовики обіцяють уже до 2008 року збільшити обсяги нафтотранзиту на 10 млн. тонн.

Якщо врахувати, що прогнозоване скорочення транспортування російської нафти трубопроводами «Придніпровських магістральних нафтопроводів» очевидне, то Україну не влаштує Євро-Азійський нафтотранспортний коридор. Порт «Южний» готується до прийому перших танкерів із нафтою. А тим часом американська Halliburton вивчає потреби західноєвропейського ринку в каспійській нафті...

Ринковий ренесанс

«Основні позитивні події на ринку нафтопродуктів 2001 року такі: завершення будівництва нафтопроводу Одеса—Броди й термінала «Южний»; стабілізація роботи АТ «ЛиНОС» й АТ «ЛУКойл — Одеський НПЗ»; зменшення ціни пального та загострення конкуренції», — вважає глава комітету підприємців базових галузей промисловості при ТПП України Юрій Куренков.

Ті перспективи, до яких тільки готується український ринок нафтотранзиту, вже одержав ринок нафтопродуктів.

Це підтверджує торішній баланс зовнішньоторговельних операцій із бензином і дизельним пальним: імпорт дизпалива становив 669 тис. тонн (2000 р. — 2170 тис. тонн), бензину — 540 тис. тонн (2000-го — 1720). Водночас експорт дизпалива збільшився порівняно з попереднім роком, майже втричі й становить 950 тис. тонн, а бензину — у 8,5 раза і досяг 69 тис. тонн. А це означає, що Україна «перетворилася» з імпортера на експортера нафтопродуктів.

Протягом року жоден зовнішній (податкові бар’єри в Росії, теракти в США, бойові дії в Афганістані) або внутрішній (законодавчі ініціативи, PR-битви, гостра конкуренція) «підземний поштовх» не зміг змусити коливатися багатоповерховий будинок ринку нафтопродуктів. І хоча це ще не хмарочос, але вже й не жалюгідна халупа, що продувається «північними нафтовими вітрами», та скрипить будь-якого «посушливого літа». «Торік ми мали стабільний ринок ПММ, але переважно за рахунок російських і казахських інвесторів. Уряд мало займався цим ринком, а якщо й чіпав його, то це були не зовсім вдалі спроби запровадити пільги для імпортерів або обмежити продаж нафти на НПЗ. При цьому податки сплачували, ціна знижувалася, а обсяги продажів збільшувалися. Тобто, торішній нафторинок — це типовий приклад того, як оператори й НПЗ можуть чудово прожити без шкідливого державного втручання», — говорить експерт Агентства гуманітарних технологій Василь Юрчишин. Проте слід поправити експерта: пільги для імпортерів, які мали підтримати соляркою аграріїв, не вдалося запровадити саме завдяки зусиллям Кабміну, а наприкінці року скасовано навіть ті, які існували протягом останнього десятиліття (для спільних підприємств). За даними Держмитслужби, 2001 року було виплачено акцизного збору з нафтопродуктів (виготовлених й імпортованих) лише 212,5 млн. грн. замість передбачених бюджетом 505,9 млн. грн (42%).

Законодавча еклектика

Не торкаючись віртуальних (ухвалених, але не діючих) і реальних законодавчих актів, відзначимо лише загальну еклектичність законодавства-2001. В одних випадках підтримувалися імпортери (Закон «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001—2004 років»), в інших — окремі виробники (Закон «Про внесення змін у декрет Кабінету міністрів «Про акцизний збір», рішення про неучасть у нафтових аукціонах «ЛУКойл-Україна», «ТНК-Україна», «Казахойл-Україна»), у третіх — проголошувалася податкова рівність всіх учасників ринку (Закон «Про внесення змін у деякі закони України з метою усунення випадків ухиляння окремими підприємствами, створеними за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)»).

Найбільш спірним є останній закон. Найліберальнішим, як і належить, його вважають у Мінекономіки та європейської інтеграції. Олександр Шлапак навіть спрогнозував м’яке зростання цін на нафтопродукти в середньому на 8—12%. Негативно поставилися до цього закону, хоч як дивно, імпортери й експерти.

«Під кінець року на ринок нафтопродуктів деструктивно вплинув Кабмін. Рішення про скасування пільг для НПЗ призвело до зростання нафтопродуктового тренду, що триватиме аж до посівної. Ринок став нестабільним, непрогнозованим. А якщо ще «дотиснути» іноземних інвесторів, то найближчим часом може виникнути дефіцит ПММ», — вважає В.Саприкін.

Ще жорсткіше прокоментував сформовану ситуацію президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило: «Ціни на нафтопродукти в Україні з початку січня зросли на величину, неадекватну розміру збільшення податків. Поки ще реалізуються запаси ПММ, що залишилися на НПЗ з минулого року. Тобто, утворився певний люфт між старою низькою ціною та новою, що відповідає всім податковим видаткам. Звісно, це довго тривати не може. Інвестори, котрі прийшли на українські НПЗ та вклали в їх модернізацію певні кошти, хочуть одержати прибутки зі своїх заводів, які окупили б капіталовкладення. Тож підприємства будуть змушені збільшувати ціни, тим паче що попит на нафтопродукти нееластичний».

Український ОПЕК

Цікаво, що практично на всіх НПЗ до ідеї сплати податків поставилися більш-менш спокійно, визнаючи, що ціни неодмінно підвищаться. «У зв’язку з внутрішніми змінами через ліквідацію пільг для ПІІ та зовнішніми — унаслідок спроб ОПЕК підвищити світові ціни на сировину, можливе підвищення цін нафтопродуктів», — говорить голова правління ЗАТ «Укртатнафта» Юрій Бойко. На заводах сподіваються, що ПІІ більше не зможуть імпортувати нафтопродукти в пільговому режимі, тож буде створено рівні умови для імпортерів і вітчизняних виробників палива. О.Шлапак цього гарантувати не може, оскільки навіть дане в новому Законі «Про внесення змін у декрет Кабінету міністрів «Про акцизний збір» тлумачення поняття давальницької сировини не дає стовідсоткової гарантії сплати акцизів». Більше того, представники підприємств з іноземними інвестиціями стверджують, що порушено їхні конституційні права, зокрема ст.6, ст.8, частини 1 ст. 58, ст.124 і ст.129 Конституції України. Нафтовики ніяк не можуть домовитися між собою про спільні дії щодо координації цін. І від того, наскільки швидко вони це зроблять, залежить майбутнє галузі.

Власне, виробники до цього вже готові. «У світі є приклад роботи організації країн — експортерів нафти, що регулює цінову політику шляхом виділення квот на видобування нафти. В Україні повинна бути своя аналогічна організація, яка визначала б ціну, яка задовольняє виробника — з погляду ефективності роботи, державу — з погляду сплати податків, і споживача — з погляду купівельної спроможності. І ми, власне, уже багато разів ініціювали створення відповідного комітету при Кабміні України. У функціональні обов’язки такого координаційного комітету входив би аналіз ситуації на ринку й тих чинників, які впливають на економіку виробництва, на стягування податків, ціноутворення, захист виробника», — говорить президент «ТНК-Україна» Олександр Городецький. 24 січня 2002 року розпорядженням Кабінету міністрів № 24-р було створено експертно-аналітичну групу, куди ввійшли 24 фахівці, котрі представляють інтереси уряду та бізнесу.

Наприкінці минулого року глава «Укрнафти» Олег Салмін запропонував розглянути можливість цінового регулювання ринку нафтопродуктів, що, по суті, буде спробою не лише ліквідації дефіциту, а й надвиробництва, із яким торік зіштовхнулася Україна. Російські компанії ТНК й «ЛУКойл» підтримали ідею скорочення поставок нафти в Україну. Як повідомили в «ТНК-Україна», компанія погоджується на пропозицію «Укрнафти» щодо обмеження імпорту «чорного золота», оскільки на сьогоднішній день ринок України просто «залито» нафтою. Це призводить, на думку представників «ТНК-Україна», до падіння цін як на сировину, так і на нафтопродукти. Як підтвердив генеральний директор «ЛУКойл-Україна» Олександр Неруш, попередньої домовленості щодо координації дій 2002 року виробники вже дійшли.

Транснаціональні заводи

Три з шести українських заводів торік працювали в складі транснаціональних нафтових компаній: «Одеський НПЗ» — «ЛУКойла», ЛиНОС — «Тюменської нафтової компанії», «Херсоннафтопереробка» у складі «Казахойлу». «І це природно, адже нафтові компанії (НК) Росії і Казахстану найбільше зацікавлені в українських НПЗ. Російські НК успішно закріпилися на українському ринку й сьогодні формують зовнішньоекономічну політику Росії в інтересах України, і вони залишаться тут. Думаю, якщо робота на чорноморському шельфі СП з «Петробраз» буде успішною, то не виключена можливість появи в українській нафтопереробці бразильського капіталу», — вважає державний експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБОУ Лідія Кузнєцова.

Основні події у виробничій сфері торік було зосереджено на ЛиНОСі, «Укртатнафті» й «ЛУКойл-Одеському НПЗ». На ЛиНОСі розпочато виробництво зимового дизпалива, запущено лінію з виробництва МТБЕ (метилтретбутилефіру) і налагоджено виробництво бензину марки Аі-98. Одночасно з цим на заводі розпочали виробництво реактивного палива, продовжуючи планомірний ремонт виробничих установок.

«Укртатнафта» під кінець року також освоїла виробництво МТБЕ, налагодила випуск Аі-98 і взяла курс на підвищення якості усіх видів нафтопродуктів. А «ЛУКойл-Одеський НПЗ» налагодив виробництво реактивного пального та спланував технічне відновлення виробництва.

На ринку суттєво змінилися частки присутності кожного з заводів, як змінилася й тактика продажів. Приміром, «ТНК-Україна» за рік пройшла шлях від оптових продажів лисичанських нафтопродуктів через аукціони та великооптових трейдерів до реалізації переважно світлих нафтопродуктів через власну роздрібну мережу. «ЛУКойл-Україна» й «Укртатнафта» в першій половині року послабили свою присутність на деяких регіональних ринках, і тільки під кінець року «Укртатнафта» відновила свої позиції, а «ЛУКойл-Україні» ще доведеться це зробити цього року. «Херсоннафтопереробка» свою діяльність в оптовому та дрібнооптовому сегменті ринку наприкінці року доповнила роботою в роздрібі. Два західноукраїнські заводи більше втратили, ніж надбали, хоча досі зберігають вплив на ринках західних областей.

Східна ціна

«Найважливішим чинником, що вплинув торік на ринок нафтопродуктів, є зменшення цін. Це сталося завдяки тій особливості, що українські НПЗ ввійшли до складу міжнародних нафтових корпорацій, а також завдяки поновленню поставок сировини «Татнафтою». За рахунок цього на українські НПЗ почала надходити нафта за корпоративними цінами», — говорить Я.Живило.

Якщо світовий досвід ринку нафти й нафтопродуктів останніми роками не раз зазнавав різкого зниження цін (більш як на чверть), то український ринок досі не знав падіння цін, аналогічного торішньому. І навряд чи така ситуація ще раз повториться. По-перше, такої гострої боротьби за ринок уже не передбачається. По-друге, уряд і законодавці постараються забезпечити максимальну прибавку до бюджету.

Торішнє зниження цін можна було б вважати нормальним, не будь катастрофічного падіння в четвертому кварталі. Найбільше впали ціни на нафтопродукти, які можна назвати «мрією аграрія», дизельне паливо й А-76 — удвічі. Високооктанові бензини «порадували» власників автомобілів трішки менше, подешевшавши на 166—172%, і лише на третину зменшилася вартість «крутого бензину» Аі-98. Якщо середня оптова ціна тонни солярки на початку 2001 року перебувала на рівні 1914 грн., а 1 жовтня — 1415 грн., то вже 31 грудня — вона зменшилася до 950 грн., тобто за перші дев’ять місяців дизпальне подешевшало на 499 грн., а за останні три — на 465 грн.

Роздрібна феєрія

Найважливіші зміни відбулися на роздрібному ринку. З подачі «ТНК-Україна» почав розвиватися джобберський рух. «Джобберизація» України проходила непросто. Більше того, у неї не до кінця вірили основні виробники нафтопродуктів і, власне, вдалий досвід «ТНК-Україна» втілив ідею в життя. «Джобберська програма нашої компанії починалася досить складно, оскільки це був новий для України вид діяльності. І тільки в процесі реалізації програми кількість охочих брати участь у джобберській програмі зросла багаторазово», — розповідає Максим Андріасов, директор департаменту маркетингу та продажів ПІІ «ТНК-Україна».

За станом на початок 2002 року в Україні нараховувалося 762 джобберські АЗС, які належать «ТНК-Україна», «ЛУКойл-Україна», «Славнафті» і «Нафта-Херсон», що становить порядку 12% від загальної кількості автозаправок. Крім того, у грудні створення франчайзингової мережі під брендом «Альянс» розпочала компанія «Нафта-Херсон», яка представляє інтереси «Херсоннафтопереробки». Джобберські мережі сьогодні стрімко розвиваються й перетворюються на всеукраїнські бренди. Приміром, протягом минулого року на АЗС з’явилися абсолютно нові торговельні марки, зокрема «ТНК», «ОККО», «Альянс» і «Славнафта».

Нинішнього року продовжиться структуризація роздрібу навколо існуючих брендів. Про те, наскільки серйозною буде боротьба за роздрібний ринок, свідчать плани компаній. «Наша роздрібна мережа до кінця року включатиме 100 АЗС у 13 регіонах, зокрема одинадцять заправок у Донецьку», — поділився планами Олексій Кулик, маркетолог ТД «Нафта—Херсон».

Як повідомили в прес-службі «Укртатнафти», «компанія з початку 2002 року почала активно створювати джобберську мережу й будувати власні АЗС. Оператором проекту буде Торговельний дім «Татарстан-Україна».

Як повідомив Петро Копій, представник НК «Татнафта» в Україні, компанії «Татарстан-Україна» й «Укртатнафта-Центр» не є представниками «Татнафти» в Україні, а «Татнафта» — їхнім фундатором, як повідомляли деякі ЗМІ. Однак і «Татарстан-Україна», і «Укртатнафта-Центр» — торговельні агенти ЗАТ «Укртатнафта».

Свої плани довести роздрібну мережу до 140 АЗС підтвердила «ДТ» компанія «ЛУКойл-Україна» (без урахування партнерських АЗС). Зокрема, на початку січня «ЛУКойл-Україна» почала поставляти пальне на АЗС київської компанії «Етрекс», що володіє 12-ма АЗС. «Договір між компаніями передбачає ведення бізнесу на паритетних засадах», — підкреслив Олександр Неруш. Навальне зростання кількості джобберських автозаправок пов’язано з двома основними причинами: по-перше, це вигідно виробникам нафтопродуктів, які розширюють ринок збуту; по-друге, власникам АЗС, котрі забезпечуються стабільними поставками якісних нафтопродуктів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі