Віртуальна вода: експерти пояснили, як Україна "тринькає" водні ресурси

В Україні спостерігається відчутний - приблизно десятикратний - дисбаланс за обсягами експорту та імпорту віртуальної води (концепція, згідно з якою в експортно-імпортних операціях враховується кількість води з різних джерел, необхідна для виробництва конкретного товару або послуги).

в_1

Про це пишуть у своїй статті для DT.UA доктор економічних наук, професор Михайло Хвесик і доктор економічних наук (Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України) Анатолій Сундук.

Як йдеться в статті, Україна, згідно з розрахунками експертів, відрізняється значними обсягами формування віртуальної води. Зокрема, на експорт загальний показник фіксується на рівні 19,5 млрд м3, що перевищує базові обсяги водокористування по країні в цілому. По імпорту показник віртуальної води вже не такий високий і обмежується рівнем 1,84 млрд м3.

вода

У фінансовому аспекті експортні потоки віртуальної води оцінюються в 8,5 млрд грн за внутрішніми цінами і 11,5 млрд дол. США за світовими; імпортні - 5,5 млрд грн і 1,78 млрд дол. США відповідно.

Основний вплив на потоки експорту надає аграрне виробництво (близько 80% від загального показника), імпорту - промислові товари.

"Логічно, що Україна, постачаючи за кордон зерно, тим самим виводить за межі значні обсяги віртуальної води, якої в імпортних товарах не так вже й багато", - йдеться в статті.

в_3

Характерною особливістю є те, що зернові в основному експортуються в держави Близького Сходу і Азії, які таким чином покривають існуючий дефіцит водних ресурсів за рахунок України, зазначають автори.

Нагадаємо, згідно інформації ООН, до 2025 року 1,8 мільярда людей будуть проживати в країнах або регіонах, які будуть відчувати нестачу води.

Детальніше про проблему водних ресурсів на планеті і в Україні читайте у статті Михайла Хвесика та Анатолія Сундука "Віртуальна вода: міф чи реальність?" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".