Випробування рентою

Призначення Валерія Хорошковського міністром фінансів досить скупо прокоментували політичні оглядачі, а «економісти» практично обійшли це питання мовчанням. Тим часом інтрига, пов’язана з цим призначенням, дуже велика. Як поводитиметься та навіщо прийшов на цю посаду Валерій Іванович? Як у новому статусі хранителя і розподільника державного бюджету він побудує розмову зі своїми партнерами та друзями, які методично висмоктують із держбюджету мільярд за мільярдом? Одна нафтогазова галузь уже сьогодні таїть у собі теми для доброго десятка неприємних розмов як зі старими знайомими, так і з першими особами держави. Великий простір для фантазії також надає той факт, що після відходу Андрія Клюєва з посади першого «економічного» віце-прем’єра багато хто пророкує Хорошковському кураторство над усім економічним блоком уряду. І не тільки. Втім…

Першим і дуже показовим тестом для нового глави Мінфіну може стати питання ренти на видобуток нафти. На його важливості уже наголосив сам пан Хорошковський у своєму першому інтерв’ю «Комерсанту» на новій посаді: «Поправок (до закону про держбюджет на 2012 рік. - С.К.) буде чимало і в дохідній, і у видатковій частині. Почнемо з того, що вже відбувся ряд законодавчих змін, які призводять до дефіциту держфінансів, і їх необхідно врегулювати. Наприклад, зміна коригувального коефіцієнта базової ціни на нафту при розрахунках ставки рентної плати призвела до втрати держбюджетом майже 3 млрд. грн., а компенсаторів немає».

Як раніше повідомляло DT.UA, наприкінці 2011 року Верховна Рада ухвалила законопроект депутатів-регіоналів Юрія Каракая й Олега Царьова «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів». За день до фінального голосування в документ невідомо як потрапила норма, яка
знижує ренту - основний податок в українському нафтовидобутку - у результаті зміни методики розрахунків коригувального коефіцієнта. Зрозуміло, жодного обговорення та експертизи ні в парламенті, ні за його межами проведено не було (принаймні у встановленому порядку, із залученням парламентських і урядових фахівців).

Результат віртуозної роботи законотворців проявився вже в січні. За даними Мінекономрозвитку, ставка ренти в першій декаді січня 2012 року (розрахована згідно з попереднім алгоритмом, тому що згаданий законопроект президент України підписав тільки 12 січня) була 3358,86 грн. за тонну. Тоді як за дві наступні декади, коли набув чинності новий механізм розрахунків, ставка становила 2619,8 грн. за тонну.

Таким чином, податок на нафтодобувачів в Україні виявився на 22%, або на 92 дол. за тонну, нижче, ніж раніше.

Характерно, що зниження податків відбулося при відновленні зростання цін на нафту, які в лютому впритул наблизилися до позначки 120 дол./бар. Враховуючи, що минулого січня видобуток нафти з газовим конденсатом в Україні становив 282,4 тис. тонн, бюджет уже недорахувався близько 140 млн. грн. Усього за рік сума недоотриманих коштів становитиме не менш як 2,2 млрд. грн.

Якщо застосувати підвищену на 11,3% базову ставку ренти, яка також міститься в законопроекті Каракая-Царьова, але з механізмом розрахунків коригувального коефіцієнта, який діяв раніше, то недоотриманий дохід бюджету зросте до 3 млрд. грн. (у цьому разі січнева ставка ренти мала становити 3737,9 грн. за тонну).

Близько 60% видобутку вуглеводнів і, відповідно, «оптимізованих» рентних платежів припадає на компанію «Укрнафта», ще понад 20% - на «Укргазвидобування», дочірню компанію НАК «Нафтогаз України». Не викликає сумнівів, що саме серед кураторів цих підприємств треба шукати реальних режисерів грудневого зниження ставок рентних платежів.

Відповідно, якщо нинішній глава Мінфіну справді захоче «відмотати» ситуацію назад, він має розмовляти з цими «нафтогазовими» панами. Розмова обіцяє бути дуже цікавою. Адже у випадку з «Укргазвидобуванням» співрозмовниками виступлять Дмитро Фірташ і Юрій Бойко, яких преса й політологи називають мало не одним цілим із самим паном Хорошковським.

Проте найзмістовнішим може вийти діалог з «укрнафтівцями». З минулого року ними прийнято вважати не тільки Ігоря Коломойського, а й якогось партнера в особі провідного провладного угруповання, який нібито ввійшов у нафтовий бізнес «Привату» торік...

Судячи з усього, поки що новий глава Мінфіну налаштований рішуче. Принаймні законотворці занервували. Нардеп Каракай у день заяви Хорошковського про невдоволення «рентним» питанням поспішив заявити, що, мовляв, базову ціну нафти для розрахунків рентної плати за видобуток нафти й газового конденсату необхідно затверджувати щороку. З’ясувалося, що вже навіть поданий відповідний законопроект, згідно з яким базова ціна нафти має щорічно затверджуватися шляхом ухвалення закону про внесення змін до Податкового кодексу. Якщо на початок року змін не внесли, має діяти торішня базова ціна.

Водночас у парламенті з’явився й законопроект депутата Гордієнка, який пропонує анулювати «рентну» самодіяльність Каракая та Царьова, повернувшись до системи визначення ренти, що діяла раніше.

Новий глава Мінфіну вже встиг здивувати й старих знайомих з Міненерговугільпрому. За деякими даними, на початку лютого Міненерго не підтримало законопроекту про звільнення від сплати ПДВ імпортного обладнання, що використовується для модернізації НПЗ. Цілком імовірно, що незабаром мінфінівці мають ознайомитися з іще одним творінням Міненерговугільпрому - законопроектом про звільнення від сплати ПДВ нафти, імпортованої «Нафтогазом України». Цю ініціативу озвучив міністр Ю.Бойко в листопаді 2011 року. Однак очевидний розмір бюджетних втрат у діапазоні 20-30 млрд. грн., ймовірно, змусив відмовитися від таких планів у розпал бюджетного процесу. У новому 2012 році з подачі деяких радників голови «Нафтогазу» ця тема знову з’явилася в галузевих колах. Але тепер у контексті необхідності запуску Одеського НПЗ «Лукойлу», у завантаженні якого хоче взяти участь і НАК «Нафтогаз України». Однак низька глибина переробки й витратна логістика поставок нафти роблять роботу одеського нафтопереробного підприємства без податкових поблажок нерентабельною (за оцінками фахівців галузі, навіть більш витратною, ніж нинішній простій Одеського НПЗ).

Про якісь заходи, що їх має вжити уряд України, у швейцарському Давосі сказав і глава «Лукойлу» Вагіт Алекпєров. Щоправда, він не уточнив, про що конкретно йдеться. Після підйому ентузіазму з приводу Одеси в січні, сьогодні він (ентузіазм) значно зменшився, а терміни запуску НПЗ змістилися, «може, на кінець кварталу»…

Поки що немає хороших новин у відомства Хорошковського й для іншого російського гіганта - ТНК-ВР. Ця компанія в січні звернулася до українського уряду по допомогу в розвитку свого українського бізнесу, зокрема Лисичанського НПЗ. Наскільки відомо з доступних джерел, жоден із запропонованих пунктів - мита чи квоти на нафтопродукти, податкові преференції та інші заходи з ризиком бюджетних втрат - не те що не був прийнятий, а навіть категорично відкинутий Мінфіном. Може, приводом для такої відмови стало не вчасно опубліковане повідомлення про те, що ТНК-ВР за підсумками 2011 року готується виплатити акціонерам 7,4 млрд. дол. дивідендів? Якщо так, то даремно…

Доля рентних платежів та інших «мільярдних» питань у нафтогазовій галузі допоможе краще розуміти те, що відбувається, а також наміри і навіть повноваження самого В.Хорошковського, який опинився «по різні боки барикад» зі своїми вчорашніми політичними і діловими партнерами. Його подальша кар’єра прямо залежить від успішності на посаді глави Мінфіну, а це, у свою чергу, буде пов’язано з умінням зберегти та примножити державні фінанси. Попередня позиція може йому в цьому допомогти, тому що основні діри в держбюджеті екс-голові СБУ, швидше за все, добре відомі. У нафтогазовій галузі це контрабанда нафтопродуктів, «інвестиційні» витрати державних нафтогазових компаній (ті ж «вишки») і т.ін.

Інша річ, що нові схеми можуть бути джерелами наповнення передвиборного фонду «небайдужої політичної партії (кандидата)», що неодноразово практикувалося раніше. У 2010 році це була «Лівела», про безсилля в боротьбі з якою рапортував у парламенті попередник Валерія Хорошковського - Федір Ярошенко. У 2011 році такою можна вважати поставки нафтопродуктів через Феодосійську нафтобазу (тут поки що ніхто ні перед ким не звітував та, ймовірно, уже не буде). Чого чекати в передвиборному 2012 році, поки невідомо. А може, цим «каналом» уже стала й рента на видобуток нафти? Порядок очікуваних бюджетних «рентних» втрат, до речі, можна порівняти з показниками чиїхось «неврахованих» доходів 2010-2011 років…