Винахід Володимира Ломакіна може здійснити переворот у металургії. Якщо... - Економіка - dt.ua

Винахід Володимира Ломакіна може здійснити переворот у металургії. Якщо...

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

Якщо на проданому індійському концерну меткомбінаті «Криворіжсталь» застосовувати метод виплав...

Якщо на проданому індійському концерну меткомбінаті «Криворіжсталь» застосовувати метод виплавки сталі, винайдений і запатентований Володимиром Ломакіним, продуктивність збільшиться, за попередніми розрахунками, утричі. Можливо, В.Ломакін розпочне переговори з Mittal Steel. Адже недавно його метод запатентували і в Індії.

Однак до цього В.Ломакін наполягав на тому, що його прогресивний, можна сказати, революційний метод виплавки сталі має бути впроваджений насамперед в Україні. Тут його винахід під назвою «Багатокамерний горизонтальний конвертер Ломакіна В.М. і спосіб виплавки сталі в ньому» запатентовано на початку 2004 року.

Ще до одержання патенту маріупольський раціоналізатор пропонував свій винахід кільком українським меткомбінатам. Наприклад, Алчевському меткомбінату, а точніше, главі корпорації, котрий володіє цим підприємством, — пану Таруті, який очолює «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД). Здавалося б, приватний капітал мав би вхопитися за винахід В.Ломакіна. Але, на жаль, і в цьому разі революційний метод виплавки сталі виявився поки що незатребуваним.

Тим часом «Багатокамерний сталеплавильний агрегат і спосіб виплавки сталі В.М.Ломакіна» одержав патентне підтвердження в Патентному відомстві США (Нью-Йорк), а також у Судовій колегії американських експертів, де витримав конкуренцію з кількома зарубіжними патентами в цій галузі. Запатентовано метод Ломакіна також у Росії та Китаї. Словом, уже в п’яти країнах. Багато фахівців галузі зі світовим ім’ям називають агрегат Ломакіна найкращим винаходом у металургії за останні 140 років.

Якщо не вдаватися в деталі, то для того аби уявити собі революційність методу Ломакіна, досить знати: замість багатогодинного процесу сталеваріння тривалість однієї плавки може бути скорочена до 30—35 хвилин. При цьому агрегат В.Ломакіна сконструйований таким чином, що практично може працювати в автономному і дуже економному режимі енергоспоживання. А тонна виплавленої сталі коштуватиме на 40 дол. менше, ніж зараз (навіть до підвищення цін на газ і електроенергію останнім часом).

Ще до патентування свого агрегату В.Ломакін, почесний металург, заслужений винахідник СРСР, інженер-сталеплавильник, за 57 років професійної роботи зробив 22 винаходи, які в результаті призвели до створення нового агрегату і методу виплавки сталі Ломакіна.

Коли 2000 року нинішній президент України Віктор Ющенко перебував ще на посаді прем’єр-міністра, винахідник Володимир Ломакін звертався до нього і розповідав про перспективи свого винаходу для металургії країни. Вже тоді Кабмін видав розпорядження №301-р від 27 липня 2000 року «Про створення робочої групи для розгляду питання про впровадження сталеплавильного агрегату конструкції інженера Ломакіна В.М.». Потім було проведено представницьку нараду спеціалістів галузі в Дніпропетровську, у ході якої метод В.Ломакіна було підтримано професіоналами.

Початок був багатообіцяючим. Але незабаром усі в черговий раз із головою поринули в передвиборні перегони, і на винахід В.Ломакіна часу просто не залишилося...

Однак сам Ломакін увесь цей час трудився не покладаючи рук. Якщо ви колись стикалися з патентним відомством, тим більше за кордоном, то можете уявити, скільки це потребує часу і коштів.

До речі, про кошти. 2001 року В.Ломакін уклав договір про строковий депозитний вклад із маріупольським відділенням Приватбанку. Річ у тім, що для оплати послуг патентних повірених американська Credit Development Corporation надала В.Ломакіну безвідсотковий кредит у 80 тис. дол. Винахідник відкрив рахунок у маріупольському відділенні Приватбанку, куди й переказав цю суму. Але незабаром його гроші безслідно зникли. Зате з’явилися якісь документи з фальсифікованим підписом... Почалася затяжна боротьба В.Ломакіна з місцевою прокуратурою, котра затято не бажала порушувати справу про зниклий вклад у Приватбанку. У результаті багатомісячних позовів винахідник із Маріуполя домігся в судовому порядку рішення про порушення прокуратурою кримінальної справи про зникнення свого вкладу. Але прокуратура Маріуполя, схоже, не квапиться із законною допомогою потерпілому вкладнику Приватбанку В.Ломакіну. Як і керівництво маріупольської філії Приватбанку. Навіть після того, як В.Ломакін розповів про свої «банківські пригоди» у Генеральній прокуратурі України. Тепер, схоже, там теж зайняті іншими справами, які мало стосуються долі й проблем більшості громадян України.

І в такі халепи у різних структурах влади України винахідник В.Ломакін потрапляв неодноразово.

Нарешті на початку 2005 року В.Ломакін разом із чотирма науковими мужами (двоє з яких — академіки НАНУ) — В.Найдека, В.Пилюшенко, Д.Гродзинський, А.Александров — звернулися з листом до президента України В.Ющенка. У листі пропонується проект створення «Екологічної металургії» на базі нового (із готовим бізнес-планом) перспективного «запатентованого багатокамерного горизонтального конвертера (альтернативного сучасним вертикальним конвертерам), здатного здійснити справжню технологічну, економічну й екологічну революцію у світовому сталеварінні, а також спосіб гарантувати економічну безпеку України».

Екологічний ефект пропозиції тим більше актуальний, що, відповідно до Кіотського протоколу, подальший розвиток металургійної промисловості України, Китаю, США, Чехії й інших країн не повинен викликати погіршення екологічної обстановки та посилення «парникового ефекту» Землі.

Що може бути актуальнішим для України, де, за найбільш оптимістичними підрахунками, половина всієї виплавленої сталі виробляється взагалі застарілим мартенівським способом?! Упровадивши проект «Екологічної металургії», Україна отримала б ще цього року кілька сотень мільйонів доларів (євро) за рахунок продажу своєї квоти чистого повітря. Причому без ризику для нащадків.

Що дає реалізація «Екологічної металургії»

По-перше, впровадження в серійне виробництво сталі запатентованих багатокамерних горизонтальних конвертерів В.Ломакіна (із продуктивністю від 2 до 5 млн. тонн сталі на рік і ритмічним випуском плавок через кожні 25—30 хв.) дасть змогу збільшити (за наявності сировини) виплавку рідкої сталі (порівняно з існуючими вертикальними конвертерами) на 20—25%.

По-друге, дасть можливість прискорити випуск плавок (порівняно з мартеном) у 15—20 разів.

По-третє, витрата рідкого чавуну на виплавку тонни рідкої сталі порівняно з існуючими вертикальними конвертерами знизиться на 30—35%, що дозволить на таку ж величину зменшити виробництво всього попереднього технологічного ланцюжка (коксівне вугілля, видобуток залізної руди, виробництво агломерату, виробництво коксу та рідкого чавуну в доменних печах).

Завдяки скороченню до розрахунково необхідної межі величини всього технологічного ланцюжка можна буде на 35—45% скоротити технологічно брудні відходи і на 35—45% зменшити викиди екологічно шкідливих газів в атмосферу й особливо небезпечного викиду вуглекислого газу — головного винуватця загального потепління, «парникового ефекту» й усіх природних катаклізмів, які стрясають увесь світ останні два-три роки.

По-четверте, знижується (порівняно з існуючими вертикальними конвертерами) собівартість кожної виплавленої тонни сталі на 35—45 дол., що дасть змогу без проблем навчити, екологічно чисто працевлаштувати і забезпечити гідною зарплатою всіх вивільнених робітників при зупинці екологічно брудних і економічно невигідних металургійних об’єктів усього гірничо-металургійного комплексу держави, котра буде змушена (для компенсації відсутніх складових для виробництва сталі) запровадити мита на вивезення металобрухту в такому розмірі, що зробить його експорт невигідним.

По-п’яте, ритмічний випуск плавок (на загальному устаткуванні) одного нового агрегату через кожні 25—30 хв. дозволить без проблем впровадити в технологію машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ).

По-шосте, у нового агрегату високий, єдиний у світі (78—85%) коефіцієнт корисного тепловикористання (у вертикального конвертера він усього 30%) — висновок і розрахунок виконано Донецьким науково-дослідним інститутом чорної металургії (ДоНДІчормет) 1998 року. Енергоємність кінцевої продукції в чорній металургії знижується на 35—40% за рахунок відновлювальної енергетики, зменшення витрати природного газу й електроенергії.

По-сьоме, загальний економічний прибуток у світі від упровадження нової технології лише за десять років становитиме 240—250 млрд. дол.

По-восьме, ціна невиключної ліцензії на нову технологію дорівнює 120 млн. дол. (розрахунок виконано начальником бюро Е.К.О. металургійного комбінату ім. Ілліча І.Орловою (Маріуполь, 2000 рік).

По-дев’яте, використання нового сталеплавильного агрегату В.Ломакіна дасть змогу виробляти продукцію найвищої конкурентоспроможності.

Витрати

На впровадження одного багатокамерного горизонтального конвертера В.Ломакіна (разом із двома очисними спорудами та позапічною обробкою сталі) знадобиться 35—45 млн. дол., що в 10 разів дешевше від існуючих сталеплавильних комплексів з ідентичною продуктивністю, оснащених сучасними вертикальними конвертерами.

На розробку, створення, випробування промислового зразка, включаючи навчання персоналу та повну реконструкцію мартенівських цехів або Макіївського металургійного комбінату (з яким у винахідника підписано угоду про наміри від 5 травня 2000 року), або меткомбінату «Запоріжсталь» (або завод «Нова гута», Чехія) із впровадженням у технологію двох горизонтальних конвертерів (двох МБЛЗ, вакууматора, аргонної установки, очисних споруд, установки доведення сталі типу «піч—ківш»), знадобиться сума орієнтовно 200—250 млн. дол., що в чотири-п’ять разів дешевше від ідентичних за продуктивністю киснево-конвертерних комплексів, запропонованих Україні ЮНІДО (ООН з питань промислового розвитку) 1996 року.

Окупність витрат з модернізації всього переліченого вище сталеплавильного комплексу (з упровадженням революційного перетворюючого багатокамерного горизонтального конвертера В.Ломакіна) становитиме півтора-два роки.

* * *

Звертаючись до президента України В.Ющенка, провідні фахівці металургійної галузі країни акцентували: «Ваш міжнародний авторитет і постійна зацікавленість, що базується на глибоких знаннях усіх глобальних проблем, дає Вам можливість і право прийняти позитивне рішення і взяти посильне шефство над запропонованим науково-технічним проектом «Екологічна металургія», котрий може стати важливою віхою в модернізації та розвитку металургійної галузі як основної складової економіки України. А економічні й екологічні перспективи, які відкриваються при цьому, не тільки забезпечать економічну безпеку України (у зв’язку з бурхливим зростанням чорної металургії в Китаї), а й значно спростять і полегшать реалізацію рішень Кіотського протоколу й покажуть реальну можливість призупинити насування екологічної катастрофи (від загального потепління)… Крім усього, Україна матиме право й можливість (буквально зараз) продати в Євросоюз і США квоти на викиди вуглекислого газу (СО2) в атмосферу, що дає можливість залучити в Україну тільки перші інвестиції на суму від 1,5 до 2 млрд. дол.

Перелічені проблеми не терплять зволікання в зв’язку з тим, що Росія теж хоче продати квоти на ту ж суму, оскільки вона останньою підписала й ратифікувала Кіотський протокол і він тепер набув форми міжнародного закону, який почав діяти вже з 18 лютого 2005 року».

На жаль, звернення В.Ломакіна з колегами досі залишається без належної уваги. Причому назвати винахідника В.Ломакіна утопічним мрійником навряд чи ризикне хтось навіть не з числа його союзників. За всієї своєї творчої наукової спрямованості Володимир Максимович залишається реалістом і навіть прагматиком. І, постійно стукаючись у владні кабінети, він сподівається, що його винахід буде впроваджено насамперед у металургійному комплексі України.

Улітку 2005-го В.Ломакін, провівши багато консультацій, звернувся до президента В.Ющенка з ідеєю створення міжнародної спільної українсько-американської або українсько-китайської, або українсько-чеської («Нова гута») компанії для реалізації проекту «Екологічна металургія». Наукова база і фахівці галузі до цього вже готові. Останні готові навіть власноручно встановити агрегат В.Ломакіна, не рахуючись з часом і умовами. Тому що бачать у цьому перспективу.

Зберігає мовчання поки що тільки президент України В.Ющенко. Ну хоч би уряд уповноважив у цьому розібратися.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво