Віктор Сівець: «Маємо ряд позитивних зрушень, зумовлених держпідтримкою та ефективністю ведення лісового господарства»

Поділитися
Крім звинувачень у нехтуванні інтересів вітчизняних деревообробників, на адресу пана Сівця пролунали і значно серйозніші обвинувачення у корупції.

Наша попередня зустріч з головою Держліс­агентства Віктором Сівцем відбулася у квітні поточного року. А незадовго до того, наприкінці лютого, в рамках розпочатої адміністративної реформи відповідним президентським указом було затверджено положення про Державне агентство лісових ресурсів України - фактичного правонаступника колишнього Держкомлісгоспу.

Нещодавно призначений голова держагентства тоді ділився планами і розповів, у чому, крім перепідпорядкування від Міністерства екології та природних ресурсів до Міністерства аграрної політики та продовольства, полягатиме реформування лісової галузі.

Серед основних заявлених ініціатив - проведення повноцінного державного обліку лісів, яким у країні не займалися півтора десятиліття, наведення порядку у реалізації необробленої деревини, поліпшення показників лісової галузі та її інфраструктури, збільшення зарплат працівників і підвищення рівня їх соціального забезпечення та багато іншого.

Діяльність нового керівника Держлісагентства виявилась і справді активною. Про це свідчить хоча б те, що у галузі неодноразово протягом року виникали гучні скандали: крім звинувачень у нехтуванні інтересів вітчизняних деревообробників, викладених у серії публікацій у ЗМІ, на адресу пана Сівця пролунали і значно серйозніші обвинувачення у корупції.

Про все це, як і про підсумки роботи Держ­ліс­агентства та лісової галузі загалом у поточному році, а також про головні плани на майбутнє - наша сьогоднішня розмова з Віктором Сівцем.

- Вікторе Миколайовичу, спочатку традиційне для перед­новорічного періоду запитання. Яким рік, що минає, був для вашого відомства та в чому ви вбачаєте головні результати?

- Одразу зазначу, що рік був непростим і напруженим. При­чому не тільки в організаційному, а і в емоційному плані. Хоча іншого навряд чи варто було очікувати, адже напруженість і конфліктність були зумовлені, по-перше, амбіційністю завдань, пов’язаних з виконанням президентських та урядових доручень, що мали на меті забезпечення належного розвитку лісового господарства та покращення рівня соціального забезпечення працівників галузі.

А по-друге, наявністю очікуваного жорсткого протистояння. Адже наведення порядку в лісовій галузі, яке ми поставили собі за мету, передбачало перегляд багаторічних правил гри (багато в чому корупційних), які склалися в цій сфері діяльності. Одним із найбільш неприємних їхніх проявів був безлад при реалізації
деревини, яку донедавна продавали шляхом укладення прямих угод за довільними і дуже часто серйозно заниженими цінами.

Результатом цього було недоотримання як самою галуззю, так і бюджетом сотень мільйонів і навіть мільярдів гривень потенційних надходжень. А брак фінансових коштів призводив до проблем навіть із виплатою і так більш ніж скромних зарплат нашим працівникам. Про належні умови їх соціального захисту, як і про розвиток лісового господарства загалом, поліпшення основних економічних показників у такій ситуації не могло бути й мови.

Водночас, як відомо, лісові ресурси - хоча й відновлювані, однак далеко не безмежні. Ці, без будь-якого перебільшення, стратегічні ресурси держави не тільки потребують посиленої уваги з погляду їх охорони, а й мають системно оновлюватися і розвиватися, сприяючи в тому числі й поліпшенню загальної економічної ситуації в країні.

Процес вирішення цих зав­дань включає такі основні складові. По-перше, чітко сплановану, системну та кропітку організаційну роботу. По-друге, наявність кваліфікованих і професійних співробітників. По-третє, адекватний фінансовий ресурс, у тому числі і для належної оплати праці.

Де ж шукати необхідні кошти? Звичайно, шляхом установлення більш адекватних і справедливих цін на необроблену деревину - основний вид продукції нашого господарства.

Раніше різниця в цінах, яка виникала через продаж такої продукції іноді за безцінь, - осідала в кишенях і на рахунках численних посередників. У результаті хтось заробляв мільйонні статки, а саме лісове господарство, у тому числі і ліси, поступово занепадало. Тому ситуація потребувала принципових змін, хоча й було зрозуміло, що це не сподобається тим особам, інтереси яких такі ініціативи зачеплять.

Чи вдалося нам досягти поставлених цілей? Якщо відкинути емоції та оперувати сухими цифрами, то вони засвідчать, що обсяги реалізації підприємств Держлісагентства поточного року збільшилися майже на 40%. У грошовому еквіваленті це перевищує 5 млрд. грн., що на 1,5 млрд. більше, ніж за відповідний минулорічний період.

За рахунок цього вдалося й значно поліпшити умови оплати праці наших працівників. Проци­тую наш останній звіт: «Станом на 1 грудня 2011 року середньомісячна заробітна плата по галузі становить 2427 грн., що на 548 грн., або майже на 30%, більше, ніж у минулому році».

Слід також наголосити, що завдяки отриманому безпрецедентному збільшенню обсягів реалізації нашої продукції підприємства лісового господарства у 2011 році перерахують до бюджетів усіх рівнів 1,4 млрд. грн. Тобто сьогодні ми вже практично є нехай і невеликим, але донором державного бюджету. Тож, хоча напруга й конфлікти даються взнаки, нам нічого соромитися, є навіть привід для гордості - результати свідчать самі за себе.

- З фінансовим ресурсом усе більш-менш зрозуміло. А як усе це позначається на стані самих лісів, чи не найголовнішому з пріоритетів вашої діяльності?

- У цьому напрямку ми теж маємо ряд позитивних зрушень, зумовлених держпідтримкою та ефективністю ведення лісового господарства. Так, у 2011 році ми ретельно підготувалися до пожежонебезпечного періоду. Як наслідок, кількість і площа лісових пожеж нинішнього року найменші за роки незалежності України.

Що стосується відновлення лісового фонду, то плани зі створення нових лісових культур виконано на 106,4%. Зокрема, нові ліси насаджено на площі понад 47 тис. га, у тому числі 22 тис. га - на малопродуктивних та ерозійно небезпечних землях. Слід зазначити, що з державного бюджету на лісорозведення цього року було виділено 96 млн. грн., тоді як вартість посадки одного гектара лісу становить 4,4 тис. грн. Тому більшість нових лісів було створено власним коштом лісогосподарських підприємств.

Чи не найголовнішим серед наших пріоритетів є розвиток лісової інфраструктури, яка має не тільки наблизити лісову галузь до євростандартів, а й створити належні передумови для її подальшого розвитку.

У 2011 році було побудовано 420 км нових лісових доріг, з яких менше чверті (100 км) було прокладено за рахунок бюджетних коштів, а решта (320 км) - за власні кошти лісогосподарських підприємств. У цьому питанні нас підтримують і президент, і уряд. Саме тому з держбюджету Держлісагентству виділили 100 млн. грн., з них 60 млн. спрямували на закупівлю необхідної для будівництва техніки, а 40 млн. грн. - безпосередньо на будівництво нових лісових доріг.

Наступного року плануємо побудувати не менш як 1000 км лісових доріг, адже вони мають важливе значення у тому числі у пожежонебезпечний період. Саме ними можна дістатися віддалених куточків лісових масивів. Крім того, в будівництві лісових доріг є і соціальна складова. Нерідко завдяки новозбудованій дорозі відстань між населеними пунктами скорочується мало не втричі.

- Якщо повернутися до конфліктних питань, то на адресу Держлісагентства неодноразово звучала критика щодо незабезпеченості дерево­обробної промисловості необхідною для виробництва кількістю сировини. Також деревообробники були незадоволені запровадженням аукціонів з продажу необроб­леної деревини та зависоким відсотком експорту.

- Будь-яка критика щодо недостатньої кількості лісоматеріалів для продажу на аукціонах не має під собою підгрунтя. Аналіз результатів аукціонів з продажу необробленої деревини заготівлі 2011 року доводить, що Держлісагентство забезпечує виробничі потреби провідних дерево­обробних підприємств у повному обсязі. Про це свідчить хоча б той факт, що жодного разу на аукціонах не було реалізовано 100% представленої на продаж деревини.

Так, протягом поточного року на загальні аукціони було виставлено 2,621 млн. кубометрів деревини. А викуплено - 2,044 тис. куб. м, тобто лише 78% від загального обсягу виставленої на продаж заготівлі.

На спеціальних аукціонах деревообробникам запропонували 2,760 млн. куб. м, з яких фактично було реалізовано 2,514 млн., що становить 91,1% від загальної кількості деревини заготівлі, виставленої на продаж.

Крім того, про зростання наших виробничих показників свідчать і дані Держкомстату, згідно з якими в деревообробній галузі зафіксовано збільшення майже на 12%.

Щодо експорту, то він складається з продукції, яка не знаходить споживача на українському ринку. Експорт деревини в круглому виді становить близько 27% від загального обсягу її заготівлі. Слід наголосити, що в структурі експорту понад 50% припадає на дров’яну деревину твердолистяних порід для технологічних потреб, технологій переробки якої в Україні немає. Решта експорту - це переважно пиловник хвойних порід, переробити який наші деревообробники не в змозі через відсутність належного технічного потенціалу.

- Чим на сьогодні регламентуються відносини між Держ­ліс­агентством і деревообробними підприємствами? Мож­ли­во, доцільно було б розробити державну міжгалузеву програму, в якій чітко прописа­ти права та обов’язки зацікавлених сторін?

- Питання прийняття міжгалузевої програми справді стоїть на порядку денному, і ми працюватимемо над нею в найближчому майбутньому. На сьогодні ж між Держлісагентством та асоціацією «Меблідеревпром» підписано Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю. Цей документ має на меті забезпечити розвиток лісового господарства, деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової галузей шляхом впровадження нових технологій виробництва.

У свою чергу, це створить умови для повного використання наявних лісосировинних ресурсів для виготовлення кінцевої продукції вітчизняними підприємствами лісопромислового комплексу. Цим меморандумом ми підтвердили свою готовність здійснювати спільні заходи, спрямовані на підвищення ефективності співпраці під час проведення аукціонів з продажу деревини, на захист внутрішнього ринку продукції деревообробки та меблів, створення привабливого інвестиційного клімату в галузі, підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках.

- На жаль, чи не всі ваші здобутки як ефективного керівника нівелює так званий портретний скандал… Спочатку в ЗМІ поширили інформацію про 15 млн. грн. зловживань із бюджетними коштами, потім ця сума зменшилася до 4,5 млн. Публікувались і дані перевірки КРУ та інших інстанцій, які теж нібито виявили численні порушення. Ні ви особисто, ні Держліс­агентство й досі начебто не оприлюднювали офіційної позиції з цього приводу, чим теж посіяли чимало сумнівів. Як, врешті-решт, ви все це можете пояснити, де правда?

- По-перше, правда в тому, що лісогосподарські підприємства придбали не тільки портрети президента, а загалом усю державну символіку. А по-друге, жодної копійки бюджетних коштів витрачено не було, адже це власні кошти лісогосподарських підприємств, отримані внаслідок господарської діяльності. Крім того, за результатами перевірки цього факту конт­рольно-ревізійним управлінням було з’ясовано, що всю державну символіку закуповували за цінами на 5-20% нижчими, ніж ціни компаній, які спеціалізуються на такому товарі.

Нині лісівники справді відчувають підтримку з боку держави і влади. Вперше за багато років у галузі немає заборгованості по заробітній платі. Більш того, як уже зазначалося, вона (заробітна плата) постійно зростає. Оновлюється та модернізується матеріально-технічна база, залучається європейський досвід ведення лісового господарства. На порядку денному стоїть питання будівництва соціального житла. Звичайно, лісівники із вдячністю ставляться до державної підтримки, а виявляють її у відомий для всього цивілізованого світу спосіб - повагою до державної символіки.

Я з величезною повагою ставлюся до вітчизняних ЗМІ, однак хотів би зауважити, що коли публікуються так звані журналістські розслідування, то факти, взяті у них за основу, потребують належної перевірки. Звичайно, мас-медіа мають цілковите право ставити будь-які питання, слідкуючи за діяльністю влади та державних установ. Однак чи може подаватися як установлений факт інформація з посиланням на неназвані анонімні джерела, питання риторичне.

- Тобто ви хочете сказати, що опублікована інформація не відповідала дійсності? Але ж днями й Державна фінансова інспекція України опублікувала невтішний звіт за результатами перевірки роботи вашого відомства. Виявлено порушень на суму близько 700 млн. грн. Як ви прокоментуєте ці дані?

- Звіт Держфінінспекції стосувався переважно аналізу роботи Держлісагентства в 2009-2010 роках. У цей період я не був керівником галузі, оскільки очолив агентство в січні 2011-го. Тож не несу жодної відповідальності за виявленими перевіркою фактами. З початку ж нинішнього року, як я вже зазначав, спостерігається безпрецедентне підвищення економічних і промислових показників діяльності лісового господарства. Це і збільшення обсягів реалізації, і зростання продуктивності праці, і будівництво лісових доріг, і заліснення нових земель тощо.

Тому для мене очевидним є той факт, що резонанс навколо цієї справи має виключно замовне забарвлення. Як я вже наголошував, ще на початку року нами було ініційовано заходи з організації прозорого ринку реалізації лісоматеріалів шляхом запровадження відкритих аукціонів з продажу необробленої деревини.

Тож, як і слід було очікувати, процес переформатування ринку лісопродукції не міг бути реалізований без відповідної реакції, бо зачепив досить впливові інтереси. Наші нововведення миттєво обурили окремих представників від бізнесу і, на жаль, від політики, які протягом тривалого часу будували свої статки та отримували надприбутки на державному лісовому ресурсі, шляхом зловживань з прямими договорами.

- А що ви скажете з приводу останньої резонансної ініціативи Держлісагентства щодо чіпування новорічних ялин і сосен. Ви не боїтеся зіпсувати новорічні свята мільйонам українців? Чим насправді мотивоване це нововведення та яких наслідків ви від нього очікуєте?

- Електронну бирку при­кріплю­ватимуть до дерева у такий спосіб, що зняти її без пошкодження буде неможливо. У ній міститиметься вся інформація про походження хвойного дерева - з якого лісгоспу та лісництва його відпустили. Завдяки цим даним можна визначити відповідність товару супровідним документам. Тому працівникам міліції, екологічної інспекції або інших правоохоронних органів буде легко перевірити, дерево придбане у лісгоспі чи зрубане незаконно. Крім того, завдяки биркам цього року буде унеможливлено торгівлю браконьєрськими ялинками з небезпечної з екологічного погляду Чорно­биль­ської зони. Отже, я глибоко переконаний, що нашу ініціативу схвально сприйматимуть як представники екологічних організацій, так і громадськість.

Що ж до забезпечення населення ялинками, то, як ми вже повідомляли, на сьогодні законним шляхом уже реалізовано майже мільйон ялин і сосен, вирощених на спеціальних плантаціях. Загалом же наші підприємства готові поставити в грудні на реалізацію близько 4-5 млн. новорічних ялинок. Недоречними є і спекуляції щодо ціни - нинішнього року лісові красуні коштуватимуть у середньому 50-52 грн., тобто не більше, ніж у минулі роки. А всі отримані від продажу кошти буде спрямовано на створення нових лісів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі