Віктор Капустін: «Давайте керуватися критеріями ефективності державних інвестицій...» Голова правління Укрексімбанку розповів «ДТ» про нинішній стан держбанку і можливі шляхи його розвитку - Економіка - dt.ua

Віктор Капустін: «Давайте керуватися критеріями ефективності державних інвестицій...» Голова правління Укрексімбанку розповів «ДТ» про нинішній стан держбанку і можливі шляхи його розвитку

17 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 17 листопада-24 листопада

— Вікторе Володимировичу, чи можете ви прокоментувати останні призначення до спостережної ради Укрексімбанку?..

 

— Вікторе Володимировичу, чи можете ви прокоментувати останні призначення до спостережної ради Укрексімбанку? Оскільки процес висування кандидатур за квотою Верховної Ради був досить непростим і викликав суперечливі
оцінки.

Насамперед хочу висловити задоволення тим, що ці призначення відбулися. Для банку надзвичайно важливо, що спостережну раду нарешті обрано у повному складі. Адже з 22 березня цього року через закінчення терміну повноважень тих членів ради, які були обрані за парламентською квотою раніше, вона практично втратила дієздатність. І не могла приймати деякі ключові для банку рішення, що належать до компетенції СР. Без неї ми не змогли б, наприклад, призначити членів правління банку, прийняти рішення про капіталізацію прибутку за підсумками року, затвердити стратегію розвитку банку, що, ймовірно, теж маємо зробити у найближчому майбутньому.

Стосовно складу СР, то я вважаю, що він дуже збалансований, до ради обрано досить відповідальних і компетентних людей, щоб ми могли говорити однією мовою і розуміти один одного.

— А як щодо недавно прийнятого парламентом закону, котрий ініціює появу у СР держбанків кабмінівських квот за рахунок урізання парламентських і президентських?

— Погоджуюся з ним, що представники Кабміну мають бути представлені у СР держбанків. І так воно є насправді. Проте я глибоко переконаний у тому, що головне в роботі банку — це стабільність, яка не залежить від політичної кон’юнктури. Тому банки повинні бути мінімально залежні від можливої частої зміни урядів, а міркування політичної доцільності не мають впливати на прийняті банкірами рішення. Цю тезу підтверджує сумний досвід банку«Україна», котрий збанкрутував і припинив своє існування саме в результаті щорічного виділення і списання позик агросектора з політичних мотивів. У подібній ситуації свого часу ледь не опинився Ощадбанк.

— Як свідчить практика вітчизняних комерційних банків, дуже часто спостережна рада надто активно втручається в управління банком, у результаті чого його менеджмент виявляється лише сліпим інструментом у руках власників. Або навпаки, власники не розуміють і навіть не хочуть розібратися, що таке банк, даючи менеджменту занадто багато свободи. Через що у фінансових установ найчастіше і виникає більшість проблем у корпоративному управлінні. А який з цієї точки зору стан справ в Укрексімбанку?

— Спостережна рада не повинна втручатися в процес повсякденного управління банком. Вона відповідає за його стратегічні рішення та установлює відповідні критерії їхнього виконання. І якщо рада бачить, що ці рішення не виконуються (банк повільно зростає, зменшується його ринкова частка, падає прибуток, погіршується якість активів тощо), то СР має право робити відповідні кадрові висновки. І в цьому полягає її основний вплив на банк.

У нас склалися досить гармонійні відносини з попереднім складом спостережної ради. Ми сподіваємося, що нинішній склад збереться вже найближчим часом, і ми зможемо працювати не менш конструктивно.

— А чи існують на сьогодні гарантії, що незалежно від того, які відбуватимуться зміни у спостережній раді Укрексімбанку, його правління, намагаючись зберегти свої посади, не перетвориться на чийсь слухняний інструмент?

— Процес заповнення квот у СР держбанків викликає і має викликати цілком виправданий суспільний інтерес. Але, по-перше, сформована зараз спостережна рада, як я вже казав, досить збалансована і жодна з політичних сил не зможе диктувати або нав’язувати в ній виключно власну політику. Тобто навряд чи зберуться десять осіб і скажуть: «Роби те і те, а інакше ми тебе звільнимо».

По-друге, як мені здається, уроки банку «Україна» і Ощадбанку не минули марно. Тому сьогодні вже не лише менеджери, але й політики усвідомлюють свою міру відповідальності за стан справ у держбанках.

По-третє, сьогодні наша діяльність абсолютно прозора і перебуває під досить жорстким і пильним контролем регулятора — Національного банку України. І в разі недотримання його вимог або невиконання банківських нормативів відповідні оргвисновки і санкції не змусять на себе чекати. Аж до подання відповідних матеріалів до прокуратури. Тому необхідний елемент дисципліни і стабільності в цьому процесі нині вже є.

Укрексімбанк завжди брав участь і тепер активно фінансує важливі державні програми. Але при цьому ми обов’язково висуваємо певні банківські вимоги: наявність чіткого бізнес-плану з розрахунками термінів окупності й інших показників ефективності, графіка погашення, ліквідної застави тощо.

— До питання про ефективність. Чи може держбанк так само ефективно управляти своїми активами, як і комерційний?

— Укрексімбанк працює абсолютно за тими ж правилами, що й усі комерційні банки, виконуючи ті ж самі нормативи. Тому при зниженні ефективності роботи банку падали б і його показники. Візьму на себе сміливість стверджувати, що наш банк — один із найефективніших не тільки серед вітчизняних, а й серед працюючих в Україні іноземних комбанків першої десятки.

Крім подвоєння практично всіх абсолютних показників — активів, кредитного портфеля, доходів, чистого прибутку, платежів до бюджету — ми маємо найвищі співвідношення операційного прибутку до активів, капіталу й операційних витрат. Понад те, ці показники поліпшуються...

— Вони зростають нині. Але ж за динамічного нарощування активів так само швидко зростають і пасиви. Тільки єврооблігацій Укрексімбанк уже випустив на 850 млн. дол. І це без урахування вже отриманих або планованих досить великих позик від іноземних банків. Чи не обернуться через кілька років нинішні вражаючі показники проблемами з поверненням виданих і отриманих кредитів?

— Якщо два роки тому частка сумнівних і безнадійних кредитів у портфелі банку сягала 9%, то тепер вона не перевищує 3%. У нас абсолютно прозорий баланс — усі показники досить легко перевірити. Ми одними з перших починаємо переходити на стандарти Базель-2 (нові регулятивні вимоги Базельського комітету з банківського нагляду щодо капіталу банків. — Ю.С.). Крім банківського нагляду НБУ ми перебуваємо під дуже пильною увагою міжнародних рейтингових агентств. Мінімум двічі на рік проходимо міжнародний аудит — за підсумками року, а також перед кожним виходом на міжнародний ринок і одержанням чергової позики.

До речі, висока якість наших активів і зобов’язань підтверджується й тим, що ми змогли дуже вдало розмістити черговий випуск єврооблігацій (ставка купона 7,65% річних за п’ятирічними єврооблігаціями). І це оцінка не моя особиста, а міжнародних спостерігачів. При обсязі емісії цінних паперів у 350 млн. дол. заявок на їх придбання надійшло втроє більше — на понад 1,1 млрд. дол.

У нас же хтось назвав цю вартість трохи завищеною. Тоді нехай наведе приклад успішнішого розміщення. Днями два комерційні банки першої десятки розмістили трирічні євробонди на суму 100 млн. дол. із значно вищою вартістю — 10% і більше.

— Так, але ж Укрексімбанк користується привілеєм — за ним стоїть держава як власник, що гарантує виплати за його зобов’язаннями.

— Це помилкова думка. Державними гарантіями забезпечені лише наші зобов’язання за кредитами Світового банку для підтримки розвитку експортної діяльності в нашій країні. Хоча, звичайно, на ціну позичок позитивно впливає державна форма власності банку і його високий міжнародний рейтинг.

— І все ж ресурси вам обходяться дешевше. Мені доводилося чути скарги дуже шановних банкірів, що завдяки дешевшій ресурсній базі «Ексім» відверто демпінгує на ринку і за рахунок цього перетягує до себе клієнтів.

— Про який демпінг може йтися, якщо ми маємо один із найвищих показників чистої процентної маржі серед банків? Цього року, попри зростання вартості ресурсів і посилення конкуренції, ми зберегли цю маржу практично на рівні 2005 року.

Нині ринкові позиції банку стабільно поліпшуються. Наскільки мені відомо, за підсумками жовтня ми зберігаємо п’яту позицію в банківській системі за активами. Причому, якщо в інших банків зростання відбувається в основному за рахунок освоєння споживчого сегмента, то ми це робимо за рахунок корпоративного сектора, оскільки роздрібний напрямок тільки починаємо розвивати. Тому найближчими роками за умови своєчасного нарощування капіталу нам цілком під силу ввійти як мінімум у трійку лідерів вітчизняного банківського ринку.

— Сьогодні за розміром активів ви впритул наблизилися до Промінвестбанку, який постраждав від переведення з нього до держбанків рахунків НАК «Нафтогаз України», підприємств Мінтрансзв’язку і «Енергоринку»...

— Справді, за розмірами активів між нами і Промінвестбанком різниця нині незначна. Але ми досягли зростання зовсім не завдяки переведенню рахунків НАК «Нафтогаз України» і підприємств «Укрзалізниці», бо цей процес через його делікатність і тривалість тільки починається. Тому, якщо виходити з нинішніх показників, ця логіка не приймається. Я буду готовий із нею погодитися, можливо, через півроку, коли справді ці держпідприємства перейдуть до нас на обслуговування. Про саму ж доцільність переведення рахунків держкомпаній до держбанків сказано вже так багато, тож нема сенсу повторюватися.

— Тоді за рахунок чого забезпечуються конкурентні переваги Укрексімбанку перед іншими банками?

— Далеко не остання складова — це якість обслуговування... Як ви вважаєте, одна з провідних фінансових установ світу — банк «JP Morgan Chase» — тільки за гарні очі вшосте поспіль визнав Укрексімбанк одним із найкращих серед шести тисяч своїх банків-кореспондентів за якістю розрахунків у доларах США? Авторитетне міжнародне видання Global Finance цього року теж уже не вперше визнало наш банк найкращим в Україні. Ще один факт: нещодавно ми ввійшли до вісімки найкращих серед 400 українських компаній, які брали участь у конкурсі Global Management System на звання кращої команди з корпоративного управління в країні. Причому у нас є шанси перемогти в цьому конкурсі або, як мінімум, стати призером.

— Ну добре, припустимо, ви змогли переконати навіть скептиків, що «Укрексім» — справді надійний та ефективний банк. Та що має держава від того, що він працює, як будь-яка інша вітчизняна фінансова установа і заробляє прибуток, який потім повністю йде на збільшення його ж капіталізації?

— Так уже історично склалося, що коли в 1991—1992 роках цей банк створювався на основі колишнього відділення Зовнішекономбанку СРСР, він був покликаний виконувати елементарні розрахункові функції з обслуговування експортно-імпортних операцій.

Тому від початку навіть філософія створення цього банку не була класичною в розумінні, наприклад, Ексімбанку США. Тобто спочатку завдання було не стимулювати експорт за рахунок бюджетних коштів, що тоді було для нас вищою математикою, а хоча б здійснювати найпростіші міжнародні розрахункові операції, оскільки ніхто в країні цього не міг і не вмів робити.

Аж до минулого року держава практично не витрачала грошей на збільшення капіталу Укрексімбанку: це відбувалося за рахунок капіталізації його прибутку. У результаті банк був змушений боротися лише за виживання і збереження позицій на ринку, які все одно втрачалися. І якщо в середині 90-х років Укрексімбанк був найбільшим в Україні, то півтора року тому — лише сьомим.

Попри те, що банк останні три роки входить до трійки найприбутковіших банківських установ, одного тільки прибутку Укрексімбанку не вистачало для поповнення його капіталу в обсягах, необхідних для виконання нормативу адекватності та збереження ринкових позицій. Тому вже через півтора-два роки ми могли опинитися за межами не тільки першої десятки, а й двадцятки провідних банків.

— Чи не тому виникла ідея продажу 24,9% акцій банку на світових ринках?

— Ситуація була складною, оскільки ми тоді не знаходили розуміння в уряді в питанні виділення коштів на капіталізацію банку. І єдиним за цих умов додатковим джерелом поповнення капіталу банку був його частковий продаж. Саме тому розглядався відповідний законопроект. Та необхідність у його прийнятті відпала внаслідок того, що наш власник — держава — збільшила за рахунок бюджету статутний капітал Укрексімбанку.

— І ось ви знову просите в бюджету грошей. Який сенс їх вкладати з погляду економічних інтересів держави? Тільки заради збереження або поліпшення ваших ринкових позицій?

— Давайте про все по порядку. З подачі деяких ЗМІ склалася думка, що ми з Олександром Морозовим (голова правління Ощадбанку. — Ю.С.) проти приватизації держбанків. Хочу вкотре публічно спростувати цю точку зору. Якщо держава вирішить, що держбанки їй не потрібні — так цьому й бути. Та ми вважаємо, що на сьогодні абсолютно недоцільно порушувати питання продажу банку, оскільки він демонструє вражаючу динаміку зростання всіх балансових показників, прибутку та основних фінансових коефіцієнтів. Це означає, що ринкова вартість Укрексімбанку зростає та ще далека від свого максимуму. На мій погляд, приватизація актуальна в тих випадках, коли держпідприємство неефективне, не генерує достатньої доданої вартості та не забезпечує надходжень до дохідної частини бюджету. Хочу зауважити, що наш банк є одним із найбільших платників податків банківської системи. Надходження до бюджету у вигляді різноманітних податкових відрахувань набагато перевищили суму, виділену державою для поповнення його статутного капіталу. Давайте керуватися критеріями ефективності державних інвестицій... Роль Ексімбанку в державі складно переоцінити. Він є важливою цементуючою ланкою в стабілізації та зміцненні банківської системи, яка, у свою чергу, стимулює подальше зростання національної економіки. Фінансування найефективніших з економічної точки зору проектів, які, зрештою, сприяють зростанню ВВП і добробуту громадян — хіба це не найважливіше державне завдання?

— Продавати — не продавати? Розвивати — не розвивати? Існує думка, що однією з ключових проблем держбанків сьогодні є відсутність чіткої та виразної державної стратегії їхнього розвитку...

— За розпорядженням першого віце-прем’єра — міністра фінансів Миколи Азарова, ми повинні в середині січня 2007 року подати на розгляд урядового комітету наш варіант концепції розвитку Укрексімбанку.

Ми запропонуємо кілька варіантів цієї концепції, а остаточний вибір буде за урядом. Один із них — це створення при банку експортного кредитного агентства (ЕКА), яке надаватиме банкам, які кредитують експортерів, страхове покриття за політичними і комерційними ризиками, що виникають у країні імпортера.

— Якщо я не помиляюся, розроблена в Мінекономіки Стратегія розвитку держбанків передбачає створення подібного агентства у вигляді окремої держструктури.

— Природно, за наявності відповідного урядового рішення і рядка в бюджеті для наповнення його капіталу таке агентство можна створити й з нуля. Та, наскільки мені відомо, поки що немає ні того, ні іншого. І навіть після того, як усе це з’явиться, процес організації повноцінної діяльності такої структури займе як мінімум півтора-два роки.

На базі Укрексімбанку це відбудеться набагато швидше, ніж на порожньому місці, причому з десятикратною економією матеріальних і людських ресурсів.

Ми готові брати участь у капіталізації агентства, допоки воно не підведеться на ноги. Поступово, як в інкубаторі, його вирощувати, не тільки наповнюючи його капіталом і ресурсами, а й формуючи необхідний авторитет на міжнародній арені, який підкріплюватиметься репутацією Укрексімбанку.

У сформованій на сьогодні системі глобальних зовнішньоекономічних зв’язків центром міжнародної координації діяльності компаній, які надають покриття за експортними кредитами, є Міжнародний союз страховиків кредитів та інвестицій — Бернський союз. Він виник ще 1934 року, і нині до нього входять близько 50 членів і спостерігачів, які представляють експортно-кредитні агентства з різних країн. Статут союзу дозволяє членство в ньому тих установ, які займаються виключно страхуванням інвестицій і готові гарантувати інвестиційний ризик. Організації, які вступають до Бернського союзу, проходять ретельний відбір. Як мінімум, експортне кредитне агентство має бути присутнім на ринку понад три роки і відповідати у своїй діяльності міжнародним вимогам і стандартам.

З метою співробітництва агентств, які ще не відповідають критеріям Бернського союзу, на початку 90-х років минулого століття було створено спеціальний Празький клуб, який об’єднує ЕКА з країн Центральної та Східної Європи з перехідною економікою і країн СНД. Ми вже активно співпрацюємо з цим клубом, і якщо буде відповідне урядове рішення, зможемо вступити до нього найближчим часом.

— А чи не повинен уряд спочатку визначитися, для чого йому потрібне це агентство і які пріоритетні завдання воно виконуватиме? А вже потім вирішувати, як його краще організувати?

— По-перше, тим, хто пропонує створити його за шаблоном американського Ексімбанку зразка 70-х років минулого століття, не завадило б знати, що відтоді його статус і функції дуже сильно змінилися. У результаті глобалізації світової економіки між розвиненими країнами сформувалися принципово нові зовнішньоторговельні і міждержавні відносини. І якщо раніше такі агентства видавали кредити і покривали ризики, пов’язані з торгівлею практично з усіма країнами світу, то нині створені зовнішньополітичні і зовнішньоекономічні союзи нівелюють ці ризики.

Тому на сьогодні у розвинених країнах ці агентства, як правило, покривають лише ризики, пов’язані з торгівлею з країнами, які розвиваються. Діяльність цих структур зараз пов’язана лише з дуже незначною частиною експорту економічно розвинених країн. І фактично їхню роль у стимулюванні агресивного виходу національних гравців на глобальні ринки давно втрачено — вони виконують лише допоміжні функції.

Тому розраховувати, що, створивши завтра агентство, ми відразу ж зробимо зовнішньоторговельний прорив, — велика помилка. Це лише допоміжний важіль, але, безумовно, важливий і корисний. Тож створювати його треба якнайшвидше. Однак очікувати від агентства зі статутним капіталом у 100 млн. дол. економічного дива — наївно.

— А як щодо створення банку розвитку?

— У принципі, він уже створений кілька років тому. Проте в тій формі, в якій він існує, — це пародія на банк, яка нічого спільного не має з банком розвитку в нормальному значенні цього слова. По-перше, для реалізації хоч трохи значущих проектів він повинен мати солідний статутний капітал: як мінімум 500 млн. дол. По-друге, необхідне розуміння, для чого він створюється, тобто що він розвиватиме і яким чином.

Ми досить глибоко вивчили відповідний досвід здебільшого у країнах Східної Європи. Він показує, що в кожній країні є своя історично сформована специфіка щодо умов надання експортних кредитів. Тому фактично не знайдеться навіть двох країн, у яких організаційна структура системи державної підтримки експорту була б однаковою.

Як нам здається, найбільше для нашої держави підходить досвід Угорщини і Хорватії.

У перший із цих країн на початку 90-х років відповідними законодавчими актами була створена група угорського Ексімбанку, яка включає цілу систему родинних установ: банк розвитку, експортне кредитне агентство, страхову компанію, інвестиційний фонд і ще кілька структур.

Хорватський банк розвитку є надзвичайно компактною структурою, створеною за прообразом німецького KFW. Він поєднує функції банку розвитку й експортного кредитного агентства. Мені таке рішення здається чудовим варіантом із точки зору ефективного використання коштів, оскільки дає змогу не лише заощадити на створенні кількох установ, а й уникнути розпорошення коштів, яке виникає в такому разі.

Хочу ще раз підкреслити, що якщо уряд схвалить запропоновану нами концепцію, ми із задоволенням будемо її реалізовувати, бо у нас створено майже всі необхідні для цього умови. При цьому логіка подій підказує, що після того, як створений на нашій базі банк розвитку або експортне кредитне агентство через 5—10 років достатньо зміцніє і зведеться на ноги, його справді можна буде вичленувати, створивши окрему структуру. А всі комерційні напрями бізнесу дійсно можна буде при цьому продати.

Проте я не бачу сенсу в тому, щоб витрачати додаткові бюджетні гроші і створювати зараз або наступного року новий банк на порожньому місці.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво