«ВІДСІЛЬ СТРІЛЯТИ БУДЕМ ПО БЮДЖЕТУ…» «ВІЙНА» МІЖ ПАРЛАМЕНТОМ І УРЯДОМ КРИМУ — НАСПРАВДІ БОРОТЬБА ЗА ПРАВО УПРАВЛЯТИ ГРОШИМА ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Після того, як через неявку депутатів не відбулася січнева сесія Верховної Ради Криму, як зірвалася 10 лютого позачергова сесія, парламент і уряд автономії стали непримиренними ворогами. Полем для вирішальної битви супротивники обрали проект бюджету на 2001 рік. І це було, певне, безпрограшне рішення, оскільки про бюджет сперечатися можна до скону, стверджуючи, наперекір опонентам, що «сюди мало, а туди — багато».

Судячи з різноманітних заяв, комуністи ведуть справу до того, щоб на сесії 21 лютого проект бюджету завалити, а інші чотири фракції так званої «більшості» — до ухвалення його саме в такому вигляді, у якому його запропонував уряд. У такій ситуації Київ уже мимоволі мусить виcтупати арбітром у кримському бюджетному протистоянні. З одного боку, Президент призначив комісію під головуванням Юрія Єханурова, яка проаналізує роботу уряду й визначиться передусім із питанням прийнятності підготовленого ним проекту бюджету. З іншого боку, спробувавши за дорученням Президента примирити кримські ворогуючі сторони, секретар політради Валерій Пустовойтенко, зіштовхнувшись із «бюджетними нетрями», попросив особисто Ігоря Мітюкова дати висновок щодо цього документа. Сторони принишкли, чекаючи на ці два вердикти...

Не таємниця, що задум депутатів парламенту, крім перетягування бюджетної «ковдри» на себе, полягав у критиці урядового проекту та звинуваченнях уряду й Мінфіну Криму або в неспроможності розробити нормальний фінансовий документ, або в злому намірі, себто в свідомому поданні явно не готового проекту бюджету. І, що характерно, усе це попри те, що нинішній проект бюджету вийшов аж ніяк не гіршим від усіх попередніх, своєчасно затверджених депутатами й виконаних урядом. Навіть більше — нинішній проект розроблено скрупульозніше та прозоріше, ніж попередні. Просто раніше Крим не мав Рахункової палати, тож поставити під сумнів попередні проекти бюджету, за великим рахунком, не було кому. А тепер Рахункова палата є і не дрімає...

Це вже третій проект бюджету на 2001 рік, поданий урядом у парламент Криму. Перший після ухвалення бюджету країни відкликав сам уряд як розроблений на старих принципах і невідповідний закону України про бюджет-2001. Другий Рахункова палата й фінансово-бюджетна комісія ВР зажадали доповнити розрахунками, кошторисами, поясненнями, і він став, по суті, третім варіантом головного фінансового документа Криму. Саме він і став основним предметом розбрату.

Для початку Леонід Грач у спеціальній заяві перерахував «не» і «немає», що займають майже сторінку і яких, на його думку, припустився уряд: «Радою міністрів АРК не подано ряду необхідних документів до проекту бюджету. Не подано пояснювальну записку до проекту. Не зроблено аналізу основних прогнозних показників соціально-економічного розвитку АРК, відповідних адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад. Не позначено основні напрями бюджетної та податкової політики. Немає стислих пояснень до окремих статей доходів і видатків бюджету на планований період, а також міжбюджетних відносин. Відсутні додатки до пояснювальної записки, які повинні містити проект зведеного бюджету на плановий бюджетний період із визначенням структури доходів і видатків бюджетів, проект розподілу доходів між бюджетами різних рівнів тощо. Немає розрахунків та обгрунтувань для всіх показників доходів і видатків проекту бюджету, зокрема не подано реєстру законів, нормативних документів АРК, на базі яких здійснюються соціальні видатки, передбачені проектом бюджету з розрахунком вартості відповідних соціальних послуг. Немає реєстру нормативних актів, на базі яких повинні здійснюватися соціальні видатки, фінансування яких через обмеженість бюджетних ресурсів на наступний бюджетний період не передбачено... Немає вказівок про видатки, необхідні у наступних бюджетних періодах для завершення проектів, врахованих у бюджеті, якщо проект виходить за рамки одного бюджетного періоду, а також поточні видатки бюджету, які будуть потрібні для завершення проектів. Не подано проекту програми внутрішніх і зовнішніх запозичень АРК або органу місцевого самоврядування на наступний бюджетний період...»

І це ще не всі претензії спікера до уряду, викладені його прес-службою.

На додачу глава парламенту заявив, що «поки що до рівня «прозорого» кримському бюджету далеко», так що «ухвалити «сирий» проект бюджету «знаскоку» або «навалом» не буде дозволено нікому. Проект бюджету затвердиться лише тоді, коли буде доведений до найбільшого ступеня прозорості, правової грамотності й соціально-економічної об’єктивності». І це попри те, що проект уже розглянуто багатьма комісіями Верховної Ради, Асоціацією місцевого самоврядування, Координаційною радою регіонів — і... рекомендовано сесії для ухвалення!

Тим часом, мало кого налякав такий поворот подій. Парламентська більшість, що не підтримує Леоніда Грача, подала заявку на проведення позачергової сесії, і в питання орієнтовного порядку денного включила не тільки зміну регламенту, чинність якого призупинив Президент, а й затвердження бюджету на 2001 рік, а також звіт Леоніда Грача. Але спікер відразу відмовив ініціаторам у скликанні позачергової сесії. Не виключено, що побоювався — як би не ухвалили бюджет і без нього. Це спонукало опозицію до того, щоб провести сесію самостійно, без дозволу Леоніда Грача, і затвердити бюджет. Але це не вдалося...

Які ж конкретно претензії має Верховна Рада до бюджету?

Рахункова палата Криму зробила експертно-аналітичну оцінку проекту бюджету й визначила, що «при його створенні допущено ряд порушень чинного законодавства і нормативно-правових актів Криму, які вплинули на обсяги планованих дохідної та видаткової частин бюджету». Встановлено, що «прогнозований обсяг доходів зведеного бюджету Автономної Республіки Крим 2001 року становитиме 1095,0 мільйона гривень, що на 38,3 мільйона більше запропонованого Радміном».

Рахункова палата звинуватила уряд і Мінфін у тому, що вони «виділили» на виплату боргів учителям і лікарям на 1,5 мільйона менше, ніж треба, що вони не повертають видані раніше бюджетні позики, й це призводить до «недонадходження коштів у бюджет». Також відзначено, що сума дотацій місцевим бюджетам у 122,2 мільйона гривень — це більше, ніж необхідно, і не повною мірою стимулює виконання місцевою владою своїх бюджетів. Той факт, що уряд зі свого бюджету частково фінансує центральні органи державної влади — прокуратуру, МВС, КРУ, ГУ Мін’юсту, Мінфін й інші — лише на 7,8 мільйона гривень, — трактувалося як бажання поставити їх у залежність від себе. Зменшення фінансування самої Верховної Ради Криму, Рахункової палати і виділення коштів на утримання уряду було розцінено як економічно необгрунтоване.

Парламенту рекомендовано «збільшити доходи зведеного бюджету на 2001 рік на 38,3 мільйона гривень, спрямувавши їх на збільшення видатків на освіту, охорону здоров’я, погашення простроченої кредиторської заборгованості бюджетних установ, соціальні виплати населенню, виконання необхідних берегозміцнювальних і протизсувних робіт, забезпечення фінансування Верховної Ради й Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Коротше, крім грошей для вчителів, Рахункова палата знайшла гроші й для самої себе.

Конкретно Верховна Рада Криму вимагає від уряду переглянути нормативи відрахувань у бюджети міст і районів, скоротити видатки на утримання загальнодержавних органів управління, збільшити субсидії пенсіонерам на 37,2 мільйона гривень, малозабезпеченим сім’ям — на 7,2 мільйона, збільшити фінансування Міністерства освіти на 1,5 мільйона, Міністерства культури — на 3 мільйона, охорони здоров’я — на 2 мільйони, виділити на закупівлю зерна в регіональний запас 18 мільйонів гривень, передбачити видатки на столичний статус Сімферополя в сумі 2,5 мільйона. Уряд із такими поправками бюджету не згоден. На компроміси поки що (можливо, до вердикту київських експертів) жодна зі сторін не йде.

Крім того, Рахункова палата ще торік у червні порушила питання про щоденний доступ до бюджетних рахунків у банках за системою «банк—клієнт» для поточного контролю за рухом бюджетних коштів, однак досі так і не одержала його, що посилило її підозрілість і недовіру до Мінфіну.

Сам Мінфін, у свою чергу, дуже здивований таким розвитком подій. На думку заступника міністра Тетяни Ніколаєвої, «ми надаємо Рахунковій палаті всю можливу й наявну в нас інформацію, передбачену Конституцією. Але законодавством просто не передбачено щоденний доступ третіх осіб до банківських рахунків, тим паче бюджетних».

Отже, здаватися без бою ні депутати, ні міністри не збираються. Чи переможе здоровий глузд?