Відібрати і поділити - Економіка - dt.ua

Відібрати і поділити

11 лютого, 2011, 15:31 Роздрукувати Випуск №5, 12 лютого-18 лютого

Прес-служба КМУ днями повідомила, що Україна нинішнього врожайного року опинилася між третім і шостим місцем у світі за експортом зернових.

© img241.imageshack.us

Прес-служба КМУ днями повідомила, що Україна нинішнього врожайного року опинилася між третім і шостим місцем у світі за експортом зернових. Усього зібрано 39,2 млн. т, попри несприятливі погодні умови. Дуже хороший результат, чи не правда? Набагато кращий, ніж у сусідній Росії. Результат досягнутий трудом мільйонів працьовитих селян, тисяч талановитих бізнесменів. Інформація КМУ неймовірно важлива, з огляду на надзвичайну ситуацію у світі з продовольством. Група дуже серйозних людей у нашій країні взяла цю інформацію близько до серця.

Спочатку восени і взимку було створено, на перший погляд, дивно непрозорі процедури з видачею квот на експорт зерна.

Але згаданій групі серйозних людей цього видалося замало. У Верховній Раді терміново зареєстрували проект закону України №8053 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Щоб не було сумнівів, автори законопроекту в дужках уточнили, що йдеться про «особливості здійснення експорту об’єктів державного цінового регулювання». Проект передбачає створення державного агента із забезпечення експорту об’єктів цінового регулювання. Це, за задумом авторів, буде або держпідприємство, або держтовариство із часткою держави у статутному капіталі. Причому визначатиме його на конкурсній основі Кабмін. Власне, передбачається, що експорт сільгосппродукції здійснюватимуть або виключно сільгоспвиробники, але тільки в межах власного виробництва, або вже відомий держагент. Створення «держагента» — не перша спроба монополізувати посередницькі послуги в експорті стратегічно важливих товарів. У грудні 1992 року було створено Акціонерну групу «Україна» як монополіста (з участю держвласності) з експорту продукції металургії та хімічної промисловості. Проект довго не протримався. Але що з цього вийшло, охочі прочитають у книжці А.Беня «Кучма, мафія і я».

До проекту закону можна висунути низку претензій. У пояснювальній записці до проекту йдеться: «Прийняття цього законопроекту, як і його реалізація, не потребує додаткових фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів України». Тим часом регламент ВР передбачає, що в пояснювальній записці до проекту закону слід зазначити, якщо «реалізація законопроекту... не впливає на дохідну і/або видаткову частину державного або місцевого бюджету». Адже це не зовсім те, що написано у пояснювальній записці. Законопроект передбачає створення абсолютно нової системи експорту сільгосппродукції на мільярди доларів, зміну тисяч господарських ланцюжків між виробниками та банками, виробниками і трейдерами, трейдерами і перевізниками, елеваторами і портами. А в пояснювальній записці ані слова про фінансові та податкові наслідки для бюджету! Припустімо, що їх і не буде. На хвилину. Але ж держагента створюватимуть? А закуповувати зерно у виробників, які не хочуть або не вміють самостійно експортувати товар, він буде? Гроші звідки на закупівлю брати? Десятки мільярдів гривень? Невже обійдеться без бюджетних вливань? Чи згадали автори законопроекту — В.Борт, М.Перестенко, С.Терещук та І.Сидельник — про те, що держагент буде просто зобов’язаний проводити закупівлі на основі тендерів? Гроші звідки?

У тій-таки пояснювальній записці автори заявляють, що проект закону «не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень». Історія сучасної України знає тисячі випадків, коли норми закону, які відсилають до підзаконних нормативних актів, саме і є основою для корупції. Передбачається, наприклад, що держагента, який може бути створений з участю держави, визначає на конкурсній основі Кабмін. Можемо поставити відразу кілька дискомфортних запитань. Хто визначатиме розмір частки держави? Як і чим сторони робитимуть внесок у статутний капітал? Як оцінюватимуть частки? Держагент визначатиметься на конкурсі, а на основі чого визначатиметься недержавний учасник держтовариства? Ось іще ніби некорупційний пасаж: перелік об’єктів, які експортуватимуться відповідно до цього закону, «встановлюється Кабінетом міністрів України щорічно за результатами моніторингу аграрного ринку». На яких принципах? У які терміни? Уявіть, що 2011 року пшеницю Кабмін не введе до переліку, а 2012 року введе. А 2013 року знову не введе. Хто захоче витрачати гроші на логістику, розвиток бізнесу, пошуки фінансування? Але є ще ячмінь, жито, рапс, соняшник... Яка там не корупція! Ми вже не кажемо про чудову практику проведення прозорих і чесних тендерних процедур.

Ще одна група претензій — юридична, але в цій статті всі вони не вмістяться. Назвемо лише дві. Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнятим ще 1991 року, заявлений принцип юридичної рівності й недискримінації, який, зокрема, полягає у «рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, у тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності». Створення Держагента як єдиного посередника — пряме порушення цієї норми. Ми вже не кажемо про аналогічні норми Конституції України. Якщо ухвалювати закон у тому вигляді, як є, то треба ухвалити одночасно зміни до десятків інших законів. Тим часом у пояснювальній записці зазначено: «Зміни до інших законів не потрібні». Та ну?!

Осінньо-зимові непрозорі зусилля уряду, що стосуються квотування експорту зерна, за твердженнями експертів, призвели до численних порушень законодавства України (зокрема антимонопольного) і Правил СОТ. Наслідки цих зусиль ще попереду і для сільського господарства, і для держави. Якщо парламент ухвалить проект закону №80-53, наслідки будуть ще гіршими. Ламати — не будувати.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво