Від тарифів до реформи освіти: основні пункти Меморандуму між Україною і МВФ

Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила програму співпраці з Україною на 5 мільярдів доларів. Нова програма розрахована на 18 місяців.

Перший транш у розмірі $ 2,1 млрд вже надійшов в Україну, але для отримання решти $ 2,9 млрд Києву потрібно буде виконати низку умов і дотримуватися певних зобов'язань, що містяться в Меморандумі, повний текст якого з'явився 11 червня.

Програма Stand-by зосереджена на підтриманні макроекономічної і фінансової стабільності і буде охоплювати, зокрема, наступні сфери:

• фіскальна політика;
• монетарна політика;
• політика фінансового сектору;
• енергетична політика;
• антикорупційна політика.

Автономність НБУ і політика інфляційного таргетування

Згідно з Меморандумом, влада України буде уникати будь-яких дій, що передбачають політичне втручання в незалежність Національного банку України, який продовжить дотримуватися політики інфляційного таргетування в межах режиму обмінного курсу з акцентом на підтримку фінансової стабільності.

Політика інфляційного таргетування закріпить інфляційні очікування, які дозволять НБУ згладити економічні цикли і запобігти кризі ліквідності.

Україна також продовжить обережну грошово-кредитну політику для підтримання низької інфляції, йдеться в Меморандумі.

У ньому вказується, що заплановано запросити технічну допомогу МВФ для перегляду управління капіталом і розподілу прибутку з метою забезпечення автономності НБУ.

Також Нацбанк має намір стримувати інфляцію в цільовому діапазоні (5% +- 1%), дозволяючи обмінним курсам коригуватися відповідно до основних економічних показників, а також купувати валюту для досягнення цільових резервних показників.

У разі відхилення інфляції від цільового показника у 5% більше ніж на 1 п. п., будуть потрібні консультації з менеджментом Фонду, а більше ніж на 3 п. п. – з радою директорів аж до можливості виходу з програми.

Ринкові тарифи на опалення до кінця серпня

Україна взяла зобов'язання до кінця серпня переглянути і затвердити всі тарифи на опалення, прив'язавши їх до вартості газу та супутніх витрат, зокрема капітальних вкладень.

"Ми забезпечимо, щоб до кінця серпня 2020 року всі тарифи на опалення, що формуються як НКРЭКУ, так і місцевими органами влади, були переглянуті і офіційно затверджені таким чином, щоб повністю відповідати рівню ціни на газ та негазовим витратам, включаючи капітальні вкладення", – йдеться Меморандумі.

Уряд зазначав, що вже скасував постанову №560 від 26 червня 2019 року, яка визначала граничні ціни на опалення для населення.

Згідно з меморандумом, починаючи з опалювального сезону 2020-2021, з метою відповідного відбиття в тарифах на опалення змін у вартості газу і супутніх витрат тарифи будуть переглядатися не рідше 1 разу в рік до початку нового опалювального сезону.

Для цього уряд найближчим часом має намір скасувати постанову №1082 від 24 грудня 2019 про визначення плати за теплову енергію та послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання, оскільки вона допускає асиметричну зміну в рахунках за опалення без необхідності перегляду тарифів на нього при зміні вхідної ціни на газ.

До кінця червня поточного року Україна зобов'язується ухвалити рішення, згідно з яким усі нові договори на комунальні послуги, включно з переглянутими тарифами на опалення, повинні бути укладені не пізніше 1 жовтня, йдеться в Меморандумі.

Уряд має намір провести консультації зі Світовим банком та розробити відповідні механізми, які дозволяють компаніям централізованого теплопостачання знизити ризик майбутніх заборгованостей у зв'язку з можливою волатильністю оптових цін на газ.

Аудит витрат Фонду боротьби з СOVID-19

Державна аудиторська служба України в співпраці із зовнішніми аудиторами повинна провести аудит витрат Фонду боротьби з СOVID-19.

Аудит повинен бути проведений на момент закриття фонду, але не пізніше 12 місяців після його створення (орієнтовно кінець березня 2021 року).

При цьому Фонд може діяти до тих пір, поки цього вимагатиме ситуація, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

Україна також взяла на себе зобов'язання щодо удосконаленню управління державними фінансами, зокрема зобов'язалася встановити верхню межу витрат ("стеля витрат"), розширити огляди витрат на основі "пілотів" 2018-2019 років, провести аудит соціальних фондів, зокрема Пенсійного.

Крім цього, Україна підтвердила своє зобов'язання запустити Боргове агентство, яке Кабінет міністрів створив у лютому цього року.

Зазначимо, що розмір Фонду боротьби з COVID-19 складає 64,7 млрд грн.

Пришвидшена реформа освіти

Після подолання кризи в Україні буде прискорено проведення освітньої реформи.

"Ми продовжимо оптимізацію чисельності шкільної мережі для початкової та середньої освіти, збільшимо капітальні витрати на ремонт будівель і забезпечимо, щоб у шкіл була необхідна інфраструктура", - зазначається в тексті Меморандуму.

Серед першочергових завдань заплановано реформування навчальних програм, а також внесення на розгляд Верховної Ради поправок до закону про освіту, що стосуються змін структури заробітної плати.

"Для вищої освіти ми трансформуємо систему фінансування університетів, і будемо прив'язувати зарплату до продуктивності", - підкреслюється в документі.

Автономія САП і незалежність НАБУ з наданням йому обладнання для "прослушки"

Україна в Меморандумі задекларувала збереження автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та підтримання незалежності Національного антикорупційного бюро через збереження обмежених підстав для звільнення його керівника.

"Ми забезпечимо автономію САП. У зв'язку з цим ми розглянемо правову базу для вдосконалення процедур відбору посадових осіб, зміцнення її здатності регулювати організаційну діяльність, аналогічну регіональним прокуратурам, і оцінимо її ефективність за допомогою зовнішньої перевірки авторитетних і шанованих експертів", – йдеться в документі.

Згідно з ним, в частині роботи НАБУ Україна зобов'язується підтримувати інституційну та оперативну незалежність бюро, в тому числі шляхом відстоювання процедур призначення його керівника та збереження обмежених і серйозних підстав для звільнення його керівника".

"Ми будемо посилювати повноваження НАБУ (...) за використання широкого спектра методів розслідування, включаючи таємні операції, перехоплення повідомлень, доступ до комп'ютерних систем", - наголошується в документі.

Також Україна зобов'язується до кінця липня 2020 року надати адекватні ресурси та обладнання, щоб НАБУ могло ефективно і незалежно здійснювати перехоплення повідомлень зі стаціонарних телефонів до кінця вересня 2020 року".

Також у тексті Меморандуму значиться, що буде забезпечено проведення зовнішнього аудиту НАБУ відповідно до вимог законодавства.

Що стосується Вищого антикорупційного суду, то, згідно з документом, Україна зобов'язується забезпечити діяльність суду засобами в необхідному розмірі, зокрема для підтримання конкурентоздатної зарплати суддів ВАКС.

Механізм визначення кінцевих бенефіціарів земельних ділянок

Україна задекларувала намір впровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарних юридичних осіб, які володіють землею.

Згідно з Меморандомом, зазначений механізм повинен сприяти запобіганню обходу вимог законодавства по боротьбі з відмиванням грошей та протидії фінансування тероризму.

Крім того, з метою запобігання ухиленню від сплати податків планується з 1 січня 2021 року створити в Україні систему громадського моніторингу, яка буде базуватися на інформації з кадастру, реєстру та податкової служби. У планах також зв'язати Реєстр суб'єктів господарювання з Реєстром майнових прав.

В документі в контексті прийняття закону про обіг земель сільгосппризначення йдеться про наміри вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку.

Україна також анонсувала ухвалення до кінця червня 2020 року законодавства про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів шляхом надання портфельних кредитних гарантій. Намічено також удосконалення процедури переоформлення землі і допомогу в децентралізації управління земельними ресурсами (№2194), забезпечення передачі держземель у комунальну власність та вилучення функції контролю за використанням землі у кадастру, а також встановлення прозорого процесу для електронних земельних аукціонів з можливістю продажу на них державних і комунальних земель (№2195).