Валютна лібералізація, або знову 5,25. НБУ почав боротися з інфляцією монетарними методами - Економіка - dt.ua

Валютна лібералізація, або знову 5,25. НБУ почав боротися з інфляцією монетарними методами

15 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

Кабмін і Нацбанк підписали спільний документ, згідно з яким від з українських експортерів знято зобов’язання продажу 50 відсотків валютних надходжень...

Кабмін і Нацбанк підписали спільний документ, згідно з яким від з українських експортерів знято зобов’язання продажу 50 відсотків валютних надходжень. Про те, що ця норма давно застаріла, експерти заявляли вже давно. Обов’язковий продаж валюти був запроваджений НБУ 1998 року як антикризовий захід, і свою роль уже давно зіграв. Проте й нагальної потреби у скасуванні 50-відсоткового продажу валюти сьогодні, у принципі, немає. Більшість експортерів з власної волі продають майже 100% ВКВ, що надходить до них. Заяви членів уряду, котрі пообіцяли зміцнити нацвалюту до 5,0 грн. за долар, спонукують їх швидко позбуватись американських грошових знаків.

На думку уряду, рішення про лібералізацію валютного ринку спрямоване насамперед на стримування інфляції.

Справді, щоб викуповувати валюту експортерів, Нацбанку необхідно проводити додаткові емісії гривні, збільшуючи таким чином грошову масу в економіці та підігріваючи темпи зростання інфляції. Скасування обов’язкового продажу валюти теоретично може пом’якшити інфляційний тиск. Проте відчутно вплинути на темпи інфляції цей захід навряд чи зможе. По-перше, згідно з даними Нацбанку, реальна частка обов’язкового продажу валютних надходжень нині й так не перевищує 25% через низку пільг. По-друге, як уже зазначалося, валюту експортери сьогодні продають із власної волі.

Схоже, що уряд сподівається на інші заходи, ужиття яких стає можливим за відмови від практики обов’язкового продажу.

За словами міністра економіки Сергія Терьохіна, уряд перешкоджатиме зростанню цін... узгоджуючи політику соціальних виплат із монетарною і валютно-курсовою політикою Нацбанку. Водночас, які механізми стримування інфляції ховаються за «узгодженою політикою», міністр не уточнив.

Особливі надії у боротьбі з інфляцією влада покладає на зміцнення гривні. В уряді розраховують, що здешевлення долара призведе до здешевлення імпорту й, у свою чергу, вплине на внутрішні ціни. При цьому С.Терьохін припустив, що під кінець року курс становитиме від 5,0 до 5,1 грн. за долар. Ця заява вже сама по собі спричинила стрімке зміцнення гривні. І експортери, й населення дружно почали продавати долари, щоб уникнути збитків. Коли у перший тиждень березня з ревальвацією курсу Нацбанк не поспішав, то після заяви міністра економіки її темпи прискорилися до 0,1 коп. на день, а 23 березня офіційний курс було «перекинуто» на цілу копійку. Ринок готівки відреагував іще бурхливіше. Якщо на початку березня готівковий долар США торгувався по 5,28—5,33 грн., то наприкінці березня — по 5,24—5,28. Падіння курсу долара стосовно гривні триває й донині, тільки дещо уповільнивши темпи. Реально продати американські купюри можна за вже трохи призабутим курсом 5,25 грн. за долар.

Банкіри сьогодні не виключають зміцнення гривні до рівня, передбаченого міністром економіки, проте зазначають, що все залежатиме від конкретних дій Нацбанку. Інтрига полягає у тому, які саме заходи були узгоджені НБУ й урядом. Якщо малася на увазі відмова Нацбанку від валютних інтервенцій або навіть звичайне їх ослаблення — то 5 грн. за долар може виявитися навіть дуже песимістичним прогнозом. З таким самим успіхом гривня може зміцнитися і до 4,8, і до будь-якої іншої цифри, необхідної новій владі.

Поки ж з огляду на скасування обов’язкового продажу валютних надходжень у центральному банку прогнозують зростання резервів. Проте, згідно з планами НБУ, на кінець року вони мають сягнути 13,625 млрд. дол. Та вже 29 березня 2005 року золотовалютні резерви становили 11,904 млрд., тобто до кінця року Нацбанку залишилося докупити тільки 1,721 млрд. дол. Нагадаємо, що за перші три місяці 2005 року НБУ викупив американських грошових знаків на суму 2,379 млрд. Очевидно, що уповільнити темпи нарощування золотовалютних резервів НБУ доведеться через зростання інфляційних ризиків і рішення про ревальвацію гривні.

Утім, для боротьби з інфляцією самого лише зміцнення гривні недостатньо. «Додаткове збільшення зарплат і пенсій принесе в економіку близько 1,2—1,4 млрд. грн. щомісяця. Ми тут використовуємо певні інструменти, але очікуємо адекватних дій від НБУ», — заявив міністр фінансів Віктор Пинзеник. Від НБУ чекають традиційних для таких ситуацій заходів — активного зв’язування грошової маси. Гадають, що НБУ вдасться до підвищення резервних вимог до своїх підопічних. Заморозивши більше гривні на коррахунках, він мінімізує її потрапляння у економіку. До речі, від 1 квітня резервні вимоги вже було збільшено. Насамперед це торкнулося резервів за валютними кредитами. За словами банкірів, затверджені зміни спричинять зростання обсягів утворених резервів більш як на 20%. Резервні вимоги, депозитні сертифікати, державні цінні папери, дисконтна ставка, регулювання активних операцій — це п’ять інструментів подолання інфляції. Тепер слово за головою НБУ Володимиром Стельмахом.

При цьому, хочеться сподіватися, наші фінансисти не забудуть, що лібералізація доречна тоді, коли є не передумовою добробуту, а його наслідком. Обов’язковий продаж валютних надходжень — це, з одного боку, рудимент 1998 року, та з другого — інструмент, що допоміг і в кризі тримісячної давнини.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво