В НКРЕКП пояснили процедуру скасування "Роттердам+"

Формула формування оптової ціни електроенергії "Роттердам +" буде скасована 23 серпня. Але реалізація рішення енергетичного регулятора займе якийсь час, повідомляє "Главком".

Голова НКРЕКП Оксана Кривенко вважає, що коригувати формулу до запуску конкурентного ринку електроенергії, запланованого на 2019 й рік, немає ні часу, ні сенсу.

"Період проходження одного регуляторного акта в середньому займає три місяці. Ще термін його здійснення. Розуміючи, що у нас залишилося зовсім небагато часу, розробляти нові документи, обговорювати, дискутувати з ним - це півроку. Який сенс щось розробляти півроку, якщо потім через два місяці воно втратить чинність", - заявила Кривенко.

Крім того, на думку керівниці НКРЕКП, методика "Роттердам+" є об'єктивною, що визнано міжнародними експертами.

"Якщо говорити безпосередньо про існуючу формулу формування оптової ціни електроенергії, то вона дійсно ринкова, на мою думку, вона відповідає всім нормам, правилам в ситуації дефіциту певного енергетичного ресурсу в нашій країні. Індикативне формування складових застосовано в дуже багатьох сферах, зокрема в у формуванні цін на внутрішньому ринку нафти. Ціна на нафту також формуються індикативно відповідно до світових котирувань. Так само формуються ціни на газ на сьогодні. Так само формуються, до речі і, ціни на уранове паливо, яке застосовується у нас при формуванні тарифу на виробництво електричної енергії для Енергоатому. У всіх випадках діє принцип імпортного паритету. Ми отримали з цього приводу висновки дуже авторитетних європейських експертів, які згодом плануємо опублікувати", - зазначила Оксана Кривенко.

Як повідомлялося, на офіційному сайті НКРЕКП оприлюднено постанову, згідно з якою планується привести діючу нормативно-правову базу у відповідність до вимог закону "Про ринок електроенергії". Також втратить силу постанова від 3 березня 2016 № 289 "Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії", згідно з якою закупівельні ціни на вугілля для вітчизняної теплової енергетики почали розраховуватися на основі європейського індексу API2 (вугільна біржа Роттердама).