В Азарова придумали, як співпрацювати з Митним союзом

Кабінет міністрів має намір затвердити програму співробітництва з країнами Митного союзу до 2020 року. Документ, розробка якого велася кілька місяців, виявився декларативним. Нещодавні домовленості з Росією в ньому не відображено, а задекларовані цілі не враховують нинішньої ситуації у взаємовідносинах. Програма не створює нових проблем у відносинах з Євросоюзом, оскільки її підготовка велася на етапі, коли Україна ставила метою європейську інтеграцію.

Документ узгоджено з усіма профільними міністерствами і внесено до порядку денного засідання уряду 15 січня. Виконання програми мало початися ще в 2013 році, йдеться у супровідних документах, але процес її підготовки та узгодження затягнувся, пише "Коммерсантъ-Україна".

Вступна частина програми вельми амбітна: шляхом виконання документа має бути вирішено, зокрема, такі проблеми: значне зниження інтенсивності торговельно-інвестиційних зв'язків, зменшення обсягів товарообігу, існування обмежень у взаємній торгівлі та відсутність ефективного механізму вирішення торговельних суперечок.

Проте детального опису шляхів вирішення таких масштабних проблем план не пропонує.

У документі перераховано сім "шляхів виконання програми", але всі вони декларативні. Наприклад, у Кабміні мають намір діяти шляхом реалізації експортного потенціалу" або "вдосконалення законодавства у сфері захисту прав інвесторів".

Майбутні дії української влади конкретизовано в розділі "Заходи". Їх список на десяти сторінках не дає впевненості в тому, що Кабміну вдасться вирішити всі вищеназвані проблеми.

Значна частина документа складається з перерахування пунктів, за якими органи влади будуть продовжувати проведену роботу раніше або покращувати ефективність нині діючих проектів.

Пунктів, що суперечать євроінтеграційному вектору, у списку немає. Узгодження технічних регламентів з МС пропонується проводити тією мірою, якою вони залишаються гармонізованими з європейськими.

У тексті згадуються проекти окремих підприємств (як державних, так і приватних), які співпрацюють з контрагентами в країнах МС. Серед іншого Кабмін зобов'язується сприяти створенню спільного підприємства (СП) щодо складання КрАЗів в Казахстані, а також СП Крюківського вагонобудівного заводу і білоруського Гомельського вагонобудівного заводу. У програмі відображено навіть лобіювання експорту готової продукції окремих виробників, наприклад заводу "Квазар" (виробляє напівпровідникові панелі для сонячної електрогенерації).

Деякі пункти плану присвячено не створенню нових можливостей, а вирішенню старих проблем. Так, органи влади повинні "вжити заходів для погашення заборгованості Білоруської нафтової компанії (Мінськ) перед українською стороною за послуги з резервування потужностей нафтотранспортної системи у 2011-2012 роках". Очевидно, мова йде про плани Мінська закуповувати венесуельську нафту і транспортувати її до Білорусі нафтопроводом Одеса-Броди. Мінськ відмовився від цих планів після зниження вартості російської сировини, а український трубопровід залишився незадіяним.

У переліку заходів є і багатосторонні інфраструктурні проекти, такі як будівництво широкої залізничної колії Кошице-Братислава-Відень для збільшення транзиту білоруських і російських вантажів по Україні. Але враховуючи, що стосовно таких пунктів у документі не вказано ані терміни виконання, ані планові показники прогресу до 2020 року, їхнє включення в програму виглядає декларативним.

"У результаті реалізації програми очікується збільшення взаємного товарообігу на 10-15%, зростання взаємних інвестицій не менш ніж на 15%", - обіцяє урядовий документ.

Такі плани у перспективі до 2020 року виглядають заниженими. Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров заявляв, що за дев'ять місяців 2013 року товарообіг з Росією зменшився на 23%. Таким чином, його збільшення на 15% не дозволить відновити навіть колишні обсяги.

"Це, звичайно, обережний прогноз. За п'ять років товарообіг можна суттєво збільшити, але назвати точну цифру складно - програми кооперації довгий час згорталися, і незрозуміло, як швидко їх розгорнуть", - вважає заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з РФ Вадим Колесніченко (Партія регіонів). "План зростання товарообігу не варто сприймати серйозно, ці цифри мають умовний характер. Сьогодні більша частина експортно-імпортних операцій з МС йде контрабандою або з використанням "сірих" схем. Так що спочатку потрібно закрити ці схеми, щоб оцінити реальний потенціал зростання",- заявив інший заступник керівника цієї групи Андрій Сенченко ("Батьківщина"). !zn

Читайте також:

The Financial Times: Путіну не вистачить грошей на відродження СРСР

Патріарх Філарет назвав найбільшою небезпекою 2014 року Митний союз