УЗЯТИ Б УСІ ПІЛЬГИ ТА Й СПАЛИТИ - Економіка - dt.ua

УЗЯТИ Б УСІ ПІЛЬГИ ТА Й СПАЛИТИ

16 серпня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №31, 16 серпня-23 серпня

Попри ухвалений Бюджетний кодекс, який визначив правила гри на фінансовому полі, «вибивання» коштів у Києва, як і раніше, залишається дієвим методом наповнення місцевих бюджетів...

Попри ухвалений Бюджетний кодекс, який визначив правила гри на фінансовому полі, «вибивання» коштів у Києва, як і раніше, залишається дієвим методом наповнення місцевих бюджетів. Як і раніше, нагорі ухвалюють закони, рішення, постанови, що зменшують дохідну чи збільшують видаткову частину місцевої казни. Як, утім, і державної. При цьому компенсувати втрати місцевим бюджетам ніхто не поспішає. Особливу напруженість створюють пільги, надані державою підприємствам і населенню. А спроби місцевої влади заповнити зяючий пролом найчастіше закінчуються нічим.

І все-таки депутати Одеської облради на липневій сесії прийняли два звернення до Верховної Ради. Вони просять додати області грошей на пільги та субсидії для населення. І зменшити плановий показник податків, які область повинна зібрати до держбюджету. На їхню думку, сума ця нереальна, і її слід привести у відповідність до фактичного надходження коштів, врахувавши при цьому пільги, надані державою. Заразом одесити хочуть показати: цифри, спущені для області Мінфіном, не стикуються з реальним станом справ. І тепер, коли наближається битва за бюджет-03, важливо, аби їхні аргументи було почуто.

До речі, про пільги, які щорічно підкошують місцеві бюджети, йшлося й на засіданні Асоціації міст України в липні в Іллічівську. Мери міст також ухвалили звернення до Президента країни, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра України з проханням встановити мораторій на ухвалення 2003 року законів, що зменшують дохідну або збільшують видаткову частину місцевих бюджетів без відповідної компенсації.

Що показали результати семи місяців?

Отже, цього року Одещина, відповідно до закону про держбюджет, повинна перерахувати до державної скарбниці у вигляді податків і зборів 1,6 млрд. грн. У разі перевиконання цієї суми 50% зібраних понад план коштів залишається в області. У такий спосіб держава дає територіям додаткові грошові резерви й зацікавлює в збільшенні податкових надходжень до держбюджету. Однак проблема в тому, що іншою рукою вона надає платникам податків різноманітні пільги, що робить виконання планових завдань практично недосяжним. У цілому по області лише за перший квартал цього року сума пільг, наданих платникам, досягла 629,8 млн. грн. Тож область має шукати додаткові резерви для компенсації цих недонадходжень. Про перевиконання за таких умов уже не йдеться. Про інтерес працювати над збільшенням надходжень до держказни — також. Бо встановлену Києвом планку взяти нереально.

Ось дані по податках, що збирає ДПАУ в Одеській області. У держбюджет за січень—липень вдалося нашкребти тільки 455,4 млн. грн. Тобто план виконано на 78,7%. Це менше порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,8 млн., а якщо брати «живими» грошима, то на 44,8 млн. Псують картину всі три основні податки: на прибуток підприємств, ПДВ і акцизний збір.

Ситуація з ПДВ просто катастрофічна. За перше півріччя вдалося зібрати лише 40,1 млн. грн. за плану 77,1. Але наприкінці року ця сума може «згоріти». Причина відома — на сьогодні держава заборгувала підприємствам області відшкодування ПДВ на суму 650 млн. грн. І чимало з них у зв’язку з цим звернулися до суду. 79 позовів на 113,9 млн. задоволено. Проте держбюджет зміг заплатити лише половину. Позови продовжують надходити. Тільки в першому кварталі винесено рішення на користь платників податків на 3,8 млн. грн.

Основна причина такого гнітючого становища — пільги з ПДВ. Втрати від них лише за січень—березень становили близько 522 млн. грн.

Загалом в області вважають: Київ при формуванні бюджету не враховує динаміку зниження бази з ПДВ, яка падає рік у рік. Якщо 2000 року по області було нараховано 25,5 млн. грн. податку, то 2001-го — мінус 124,1 млн. через невідшкодований ПДВ. У першому кварталі цього року — мінус 65 млн. грн. Отже, якщо не вжити термінових заходів, падіння не зупинити, це бачать навіть на рівні регіону. Аби вибратися з боргової ями, податківці пропонують передусім скоротити кількість пільговиків. І змінити порядок відшкодування ПДВ.

Не краща ситуація і з податком на прибуток підприємств. За сім місяців бюджет недорахувався 66 млн. грн. Звісно, свою згубну роль у цьому зниженні відіграли й обставини суто економічного характеру. Приміром, у найбільшого платника податків — Одеського припортового заводу, котрий дає 20% усіх надходжень від податку на прибуток, відрахування в січні—червні скоротилися на 72,2%, тобто на 51,2 млн. грн., порівняно з аналогічним періодом торік. Це пов’язано з падінням світових цін на продукцію, яку випускає завод (карбамід та аміак) і зростанням цін на основну сировину — газ. Іллічівський морський торговий порт перерахував податку на прибуток на 9 млн. грн. менше — через падіння обсягів переробки вантажів. Проте основного удару завдали пільги. Лише за перший квартал 2002 року вони досягли 61 млн. грн. Протягом року ця цифра може підскочити до 250 млн. Адже торік пільг із податку на прибуток було надано на 251,1 млн.

Дужче від інших дірявить казну пільга з податку на прибуток для підприємств, які інвестують кошти в будівництво житла для військовослужбовців. Це коли відрахування від прибутку йдуть не до бюджету, а на будівництво житла. Торік через цю причину бюджет недоодержав майже 92 млн. грн., позаторік — 57,5 млн. В області понад 70 великих платників податків (порти, заводи, залізниця...) уклали угоди на інвестування будівництва житла для військових; за перше півріччя на ці цілі вони перерахували понад 24 млн. Щоправда, існують обмеження. Відповідно до постанови Кабміну цього року вони можуть інвестувати до 85 млн. Але однаково цифра чимала. Отож, можна приблизно підрахувати річні бюджетні втрати...

Попри те, що податок на прибуток та інші загальнодержавні податки та збори напряму до місцевої скарбниці не надходять, від їхнього зниження страждають і місцеві бюджети. Як відомо, держава частину надходжень від цих податків, зібраних на території області, повертає їй же у вигляді дотації вирівнювання місцевих бюджетів. Цього року дотацію визначено в сумі 173 млн. грн. Повернення відбувається за щоденним нормативом від тих коштів, що надходять на рахунок казначейства. Отож, відрахування від прибутку, який інвестується в будівництво житла, на цей рахунок не надходять. Вони йдуть прямо замовнику житла. Слід сказати, що існуюча схема спричиняє й інші перекоси. Передусім нецільове використання інвестиційних коштів. При цьому можна спостерігати різноманітні маніпуляції з придбанням недобудованого житла через посередників за завищеними цінами.

Під час візиту до Одеси віце-прем’єра України Василя Рогового в червні цього року одесити ще раз озвучили проблему пільг. Судячи із заяви високого київського гостя, уряд наступного року передбачає скасування цілої низки пільг, зокрема з будівництва житла для військових. «Ми маємо намір, — наголошував віце-прем’єр, — передбачити пряме бюджетне фінансування будівництва житла для цієї категорії громадян, що поліпшить ситуацію з надходженням податку на прибуток, який катастрофічно падає».

Проте відомо, що питання про скасування пільг порушується щорічно і щорічно держава обіцяє їх скасувати. Але результат поки що такий: за підсумками першого кварталу 2002 року сума пільг у 3,1 разу більша від суми податків, які надійшли до бюджету. Принаймні в Одеській області.

Звідки взятися «живим» грошам?

Якщо пільги для підприємств б’ють по казні, то пільги для населення — по підприємствах. Передусім житлово-комунальних. А б’ють, ясна річ, від того, що немає грошей. Цього року Одеській області встановлено субвенцію з держбюджету в розмірі 88,8 млн. грн. на надання пільг і субсидій населенню з оплати за енергоносії та житлово-комунальні послуги й послуги зв’язку. Проте проблема в тім, що ця сума не лише не враховує 90 млн. торішнього боргу, а й не забезпечує поточної потреби. Більше того, значна частина цих коштів — віртуальна. У першому півріччі область одержала «живими» грошима лише 13,7 млн. грн. А 39,6 млн. пройшли шляхом взаємозаліків із НАК «Нафтогаз України» відповідно до постанови Кабміну.

Ця схема спричинила великі перекоси в розрахунках за енергоносії. Райони, де газифікація на рівні 6%, одержали копійки. Зате газифіковані, особливо Одеса, свій річний ліміт уже вибрали. Але проблем не поменшало. Одесі на поточний рік призначено 22,1 млн. грн. Заліками проведено 20,8 млн., а грошима отримано 1,3 млн. При цьому борг міста з відшкодування збитків підприємствам від надання населенню пільгових комунальних послуг і енергоносіїв становить 21,4 млн. Аналогічна ситуація в інших містах і районах. У цілому в області борг за пільгами й субсидіями — 79,2 млн. грн.

Проблема ще й ось у чому: цього року для певної категорії громадян законом про держбюджет пільги передбачено не було. Але за рішенням Конституційного суду їх потім відновили. Тепер для виконання цього рішення Одеській області необхідна додаткова сума — 45 млн. грн. З урахуванням її, а також торішнього боргу, область просить збільшити їй субвенцію на 135 млн. грн.

Як відомо, гроші на пільги й субсидії держава бере з надходжень від плати за транзит газу своєю територією. Підприємства, котрі здійснюють транспортування блакитного палива, мають прострочену заборгованість і повинні сплачувати пеню. За її рахунок місцеві депутати і пропонують збільшити субвенцію. Причому йдеться в основному про «живі» гроші. Загалом область виступає категорично проти взаємозаліків. І не лише тому, що така схема веде до перекосів у розрахунках за енергоносії в районах області. Для виплати зарплати, проведення ремонтів та інших господарських потреб підприємствам потрібні гроші реальні, а не віртуальні. До того ж залікові схеми погано піддаються перевірці, призводять до різноманітних порушень.

Судячи із заяви представників Мінфіну, озвученої на засіданні Асоціації міст в Іллічівську, проблема пільг та субсидій розглядається сьогодні як одна з головних. І в ширшому плані. Бо питання не лише в тому, як платити, а й кому платити. Приміром, пільги за фаховою ознакою — найбільше лихо. Ненормальним є і стан речей, за якого пільгу надають ветерану, з котрим мешкають ще кілька людей. Або надають допомогу дитині, котра здобуває освіту в навчальному закладі на платній основі. Тобто Мінфін має намір запропонувати депутатам повернутися до розгляду цих питань.

Щодо відшкодування плати за енергоносії, комунальні й інші послуги, які не можна зав’язати на розрахунки за газ, то до кінця року цю проблему начебто мають намір врегулювати. За даними Міністерства фінансів, перше півріччя показало: намітився спад у нарахуваннях за субсидіями. А це означає: до кінця року фінансисти матимуть ресурс, який дозволить зняти існуючий дисбаланс. Крім цього, було заявлено, що готується постанова про поділ субвенцій на пільги й субсидії. Це також, за ідеєю, має дати позитивний результат.

Сподіватимемося, до кінця року вихід із ситуації все-таки знайдуть. Але що робити впродовж п’яти місяців? Сесія облради поряд із питанням про виконання обласного бюджету розглядала й питання про підготовку до зими житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. Так ось, борги за енергоносії величезні, у них «сидять» і борги з пільг та субсидій.

Природно, виникає питання, що буде взимку, якщо нині міста й райони впродовж кількох годин залишаються без електрики. У самій Одесі гарячу воду відключили ще в травні. А в інших містах і холодну подають лише в певний час.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво