Ускладнення спрощеного оподаткування

Попри недавнє запевнення прем’єр-міністра не підвищувати податків для малого бізнесу, уряд таки на це пішов. Каже, зробив це в інтересах підприємців — майбутніх пенсіонерів. При цьому запровадження нового податку зроблено у доволі цікавий спосіб: розміри єдиного і фіксованого податку не збільшені, а відтак, спрощену систему оподаткування для підприємців формально збережено. Таким чином, підприємців ніби й не образили. Але податковий тягар все ж таки зріс.

Як пояснила заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Галина Недзельська, перевагою нововведення для підприємців є те, що вони матимуть повний страховий стаж, необхідний для призначення або перерахунку вже призначеної пенсії.

За її словами, відповідно до постанови Кабінету міністрів України №366 від 14 квітня 2009 року «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, котрі працюють на фіксованому чи єдиному податку, та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у їхній підприємницькій діяльності, але не перебувають із ними у трудових відносинах, починаючи з травня 2009 року зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески. З урахуванням встановленої з 1 квітня 2009 року мінімальної заробітної плати 625 грн. на місяць, мінімальний розмір страхового внеску становитиме 207,5 грн., а з 1 грудня, коли мінімальна зарплата сягне 669 грн., він зросте до 222,11 грн.

Самі підприємці по-різному оцінюють урядові нововведення.

— Той факт, що підприємці, які більше ніде не влаштовані, сплачуватимуть до бюджету мінімальний страховий внесок на кожну дієздатну особу, оцінюю позитивно, — каже підприємець зі стажем Микола. — Гадаю, заходи Кабміну стосуються голов­ним чином заробітчан, які рано чи пізно захочуть повернутися в Україну і отримувати хоча б якусь пенсію. А щоб її мати, слід уже тепер робити внески до Пенсійного фонду.

Водночас підприємницький загал свідомий того, що таким чином уряд хоче коштом підприємців залатати «дірку» у Пенсійному фонді. Саме це зав­дання й покликана вирішити постанова №366 від 14 квітня 2009 року, якою їх зобов’язали сплачувати додаткові внески. При цьому платити зобов’язали навіть тих підприємців, які офіційно працюють, а внески до Пенсійного фонду за них сплачують підприємства. Тобто платити подвійно. Кому ж таке сподобається?

Загалом, малий бізнес не вірить у майбутнє української пенсійної системи. Досі його представники сплачували єдиний податок, із якого майже половина коштів спрямовувалася до Пенсійного фонду. І ось уряд каже, що цих коштів замало. А де гарантії, що через кілька років хтось знову не казатиме щось подібне?

Але ж малий бізнес — це не робота на промисловому підприємстві за регулярно виплачувану, незалежно від результатів роботи, заробітну платню. Це — насамперед ризик. Тут можна заробити більше, а можна взагалі нічого не мати. Така особливість підприємниць­кої діяльності. Наприклад, підприємець Наталія Вікторова півроку сиділа без жодних прибутків. Більше того, через кризу з нею не розрахувалися навіть за попередньо виконані послуги. А податок примушують сплачувати наперед.

На думку керівника аналітичної групи Комітету підприємців Львівщини Ігоря Гурняка, рішення Кабміну — незаконне. Він вважає, що уряд не має повноваження його приймати, він не може втручатися у визначений Законом «Про систему оподаткування» порядок стягнення з підприємців. Постанова Кабміну суперечить і указові президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», і декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян». Тому Комітет підприємців Львівщини проти зазначеного рішення, його представники скерували свої пропозиції з цього приводу до Держкомпідприємництва та інших інстанцій.

— Сьогодні, коли, фактично, один по одному представники малого бізнесу зупиняють свою діяльність, очевидно, що йти на такий крок не можна, — вважає Ігор Гурняк. — Підвищення платежу на 123 грн. у нинішніх умовах, на мою думку, доволі-таки неприємний і серйозний крок. Більше того, він —знаковий. У нас виходить, що уряд бореться з кризою, підвищуючи рівень оподаткування бізнесу, збільшуючи розмір штрафів, а з іншого боку — зростають ціни на газ та електроенергію для населення тощо. Тобто на сьогодні немає жодного антикризового рішення. Недавнє урядове рішення кризу у підприємницькому середовищі лише поглибить.

Під час круглого столу малого бізнесу Львівщини також лунала критика урядових нововведень. Зокрема, у постанові Кабміну зазначено, що вона стосується як фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, так і членів їхніх сімей, які беруть участь у підприємницькій діяльності і не перебувають із ними у трудових відносинах. Незрозуміло, хто визначатиме цих членів сімей? Тому підприємці запропонували уряду вилучити частину постанови, яка стосується членів сімей.

Утім, незважаючи на всю суперечливість положень урядової постанови, регіональні відділення Пенсійного фонду змушені будуть її виконувати. Чи дослухається уряд до зауважень підприємців — невідомо. Проте серед підприємців уже сьогодні можна почути, що такі кроки уряду можуть означати лише одне — завершення сприятливого періоду розвитку підприємництва. Адже, з урахуванням усіх відрахувань, які малий бізнес сплачує зі своєї кишені до бюджету, поняття «спрощене оподаткування» стає доволі умовним.

Нині на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект, згідно з яким підприємців, котрі несвоєчасно сплачуватимуть пенсійне страхування, вноситимуть до «чорних списків». При цьому їх буде поділено на три групи: тих, хто своєчасно сплачує внески, сплачує із затримкою, і тих, хто регулярно їх затримує. Других і третіх перевірятимуть і штрафуватимуть, а тим часом набігатиме пеня — до 50% від загальної суми боргу.

Кабмін уже навіть встиг підрахувати, що лише за вісім місяців нинішнього року таке нововведення забезпечить Пенсійному фонду додаткових надходжень на суму понад 1,9 млрд. грн.

Натомість підприємцям уже до 20 липня доведеться додатково доплатити на загальнообов’язкове пенсійне страхування певну суму. Зокрема тим, хто сплачує єдиний податок у розмірі 200 грн. на місяць, доведеться викласти з кишені ще 370,5 грн. Але доплату, за бажанням, можна здійснювати і щомісяця. Ось тільки невідомо, чи буде тепер у підприємців бажання взагалі щось платити.

Чимало представників малого бізнесу вже цікавляться можливістю припинення підприємницької діяльності. Щоб уникнути сплати обтяжливих податків і платежів, досить подати відповідну заяву про припинення підприємницької діяльності та сплатити 17 грн. за публікацію у спеціалізованому виданні.

Коментар

Зиновій Бермес, голова Асоціації роботодавців Львівщини

— Ми вважаємо цей крок уряду невдалим: і з позиції його запровадження, і з позиції досягнення мети. На нашу думку, він спонукає значну частину бізнесу перейти у тінь. Вважається, що чимало підприємців, які працюють на спрощеній системі, могли б платити більше, але для цього треба було провести зміни у системі оподаткування.

Ми справді могли б запропонувати органам влади щось краще. Рано чи пізно нас чекає запровадження накопичувальної пенсійної системи. Вже досить говорити про те, чи є у Пенсійному фонді кошти, щоб забезпечити невідкладні виплати пенсій. Треба робити, як у всьому світі. Людина сплачує у фонд внески. Держава користується цими грішми, а коли людина йде на пенсію — забирає їх. Із 2007 року ми не виконуємо свого ж закону про накопичувальну пенсійну систему. Він міг би вже працювати, але до цього треба було готуватися. Проте з 2005 року, чотири роки, ніхто нічого не робив, а тепер є потреба в грошах — то давайте щось збільшимо, потім ще щось придумаємо. Це тільки відтермінування і посилення зашморгу на шиї у підприємців.