«Усі звинувачення ДПА побудовані на припущеннях…» - Економіка - dt.ua

«Усі звинувачення ДПА побудовані на припущеннях…»

11 лютого, 2011, 15:43 Роздрукувати Випуск №5, 12 лютого-18 лютого

Давно ні для кого не секрет, що кожен податківець, який приходить перевіряти підприємство, має принести рідній організації певну кількість штрафних санкцій.

Давно ні для кого не секрет, що кожен податківець, який приходить перевіряти підприємство, має принести рідній організації певну кількість штрафних санкцій. Без них він не може повернутися з перевірки. І підприємцям доводиться або «домовлятися» з інспектором, або ж платити штраф. Це українські реалії: державний бюджет нині наповнюється не завдяки виробничій діяльності, а за рахунок різноманітних штрафних санкцій. З цим погодилися практично всі підприємці, з якими довелося спілкуватися. Інша річ, що більшість їх намагаються не доводити справу до санкцій.

Одним із небагатьох, хто відмовився платити штрафи податківцям чи залагоджувати питання «у приватному порядку», став львівський підприємець, керівник фірми «Інспе» Олег Мацех. Він також погодився максимально відкрито розповісти у пресі про непрості стосунки, які склалися між бізнесом та податківцями.

Старі претензії

Фірма «Інспе» ось уже 13 років спеціалізується на постачанні в Україну стоматологічного обладнання від провідних західних виробників. Не вживаного одягу, не китайського непотребу… Але це нічого не змінює?

Специфіка діяльності компанії полягає у тому, що продавець повинен не просто знайти покупця цього обладнання, а й, за потреби, доставляти витратні матеріали чи запчастини. Охопити всю сферу послуг колектив підприємства не в змозі. Зате за них охоче беруться приватні підприємці, звісно ж, не задурно, а за непогані комісійні. Це щось схоже на мережевий маркетинг. Відповідні договори у фірми «Інспе» укладені з кожним підприємцем. У них чітко зазначено всі права і обов’язки кожної зі сторін. Закон цього не забороняє, лиш би сторони справно платили податки та належно вели документацію.

Проте це просто лише в теорії, на практиці ж нерідко все набагато складніше. Проблем із законом не бракує. Точніше, не так із законом, як із його трактуванням. Ось тільки охочих розповісти про конкретні випадки тиску на бізнес — небагато.

Насамперед, за словами Олега Мацеха, податківці не визнають актів виконаних робіт, що їх надають підприємці до бухгалтерії фірми «Інспе». На їхню думку, підприємці повинні деталізувати звіти, зазначати, яку конкретно роботу виконали для підприємства, які послуги надали, які замовлення зроблено, який від цього буде ефект для фірми і таке інше.

Ось, наприклад, які звинувачення висунули податківці підприємству, коли перевіряли його у 2010 році: «…до актів виконаних робіт не представлені звіти про проведені дослідження суб’єктами господарської діяльності, які б підтверджували та конкретизували об’єми, результат та зміст проведених робіт, відомості про потенційних споживачів, не вказано, кому саме було продано стоматологічні товари і на яку суму, а також відсутній розрахунок цін та відомості про їх динаміку по періодах, відомості про потенційних споживачів.

В актах здачі-прийняття виконаних робіт, представлених для перевірки, не зазначено, яких потенційних споживачів залучено вищезгаданими суб’єктами підприємницької діяльності, як збільшились обсяги продажу після отриманих посередницьких послуг…».

Аналогічні звинувачення податківці висували і всі попередні роки.

Але їхні вимоги не підкріплені жодним нормативним актом, — опираються підприємці.

Більше того, після звернення фірми «Інспе» до суду ще в 2003 році відразу суди кількох інстанцій визнали всі претензії ДПА неправомірними. А рішення Господарського суду Львівської області від 19 листопада 2003 року прямо гласить, що «до компетенції податкових інспекцій не віднесено аналізування змісту та обсягу господарських операцій платників податків. Нормою закону встановлено, що в ході перевірок аналізуються лише документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків. Такими в
цьому випадку є договори та акти приймання-передачі робіт». Здавалося б, усе. Крапка. Але ж ні. Податківці знову і знову висувають старі претензії.

Штрафи зростають

— Перші серйозні «наїзди» розпочалися ще 2003 року, — розповідає О.Мацех. — Перший акт перевірки, який отримало наше підприємство у 2003 році, налічував усього десять сторінок, а сума штрафу становила 55 тис. 657 грн. Аналогічні перевірки відбувалися на фірмі у 2005-му, 2006-му, 2008-му, 2009-му та 2010 роках. Остання була рекордною як за кількістю перевіряльників, так і за величиною штрафу. Шість податкових інспекторів упродовж 30 робочих днів перевіряли «Інспе». Зате вагомою виявилась і сума штрафу — 1 млн. 250 тис. грн. Одна особливість: якщо попередні штрафи могли істотно вдарити по бюджету фірми, то останній ставив хрест на її існуванні.

І хоч щоразу після винесення вердикту податківців ми в судах різних інстанцій доводили свою правоту, через рік усе починалося спочатку, — продовжує О.Мацех. — Хіба кількість перевіряльників зростала, а звіт про перевірку погрубшав до 57 сторінок. Для мене це стало шоком. Досі я був оптимістично налаштований у бізнесі, вірив, що знайшов нішу, в якій можна чесно працювати. Сьогодні не уявляю, що робиться на інших підприємствах, котрі набагато більше залежні від податківців.

Що ж до самих актів, то інколи складається враження, що не податкові інспектори писали їх, а якісь таємні аналітики. Звинувачення, слово у слово, абзац у абзац, цілими сторінками перекочовують з акту в акт.

Вину не доведено

Перший пункт із 12 поправок, які вніс президент України В.Янукович до Податкового кодексу, стверджував презумпцію невинності підприємця. Це означає, що не підприємець повинен доводити свою невинність, а податківець — доводити, що підприємець скоїв порушення. І якщо немає конкретних фактів порушень, то їх не замінити припущеннями.

«І якщо мені виписують акт, а я не згоден, то не я повинен подавати до суду, а ДПА повинна доводити мою вину. Якщо ДПА цього не зробила, тоді я маю право нічого не платити, — вважає підприємець. — Сьогодні ж практика така, що податкова оформляє акт і потім повідомлення, як у випадку зі мною, на 1 млн. 250 тис. грн. Не сплатив — арешт рахунків і кінець бізнесу».

Кожен бухгалтер, фінансист чи просто людина, яка має справу з нарахуванням податків, скаже, що у своїй роботі вона керується виключно законом. Що основа податкової звітності — це прописані в законі форма накладної, акта, договору, інші первинні документи. Є вони, не містять неточностей, перекручень, підтасовок — беруться за основу. Щось не сходиться — тоді запитання до підприємця.

Але ж ні. В акті ДПІ від 26 січня 2011 року податківці дають власне бачення.

«Один з основних принципів щодо первинних документів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність — превалювання сутності над формою, тобто операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми».

Нонсенс, ці висновки не мають жодного стосунку до податкового обліку, вважає Олег Мацех. На його думку, такі абсурдні твердження в офіційних документах свідчать про податкове свавілля, зневажливе ставлення до закону та деградацію податкової служби.

Якщо керуватися такою логікою, тоді нічого дивного, що за результатами досліджень, проведених американською дослідницькою організацією Heritage Foundation і газетою Wall Street Journal, Україна посідає 164-те місце в рейтингу економічних свобод. І це — серед 179 країн світу!

На жаль, такі випадки втручання у роботу українського бізнесу і роблять погоду в міжнародних рейтингах.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво