Усі погляди — в бік Китаю. У жовтні традиційно почнуться нові переговори щодо базових цін на залізну руду

Поділитися
Аналітики одноголосно стверджують, що новий стрибок вартості залізорудної сировини (ЗРС) неминуч...

Аналітики одноголосно стверджують, що новий стрибок вартості залізорудної сировини (ЗРС) неминучий, хоча добряче розходяться в його оцінках: прогнози варіюються в межах від 20 до 40%, а окремі експерти прогнозують навіть, що ціни підвищаться на 71%, як 2005 року. «Велика трійка» гірничорудних компаній не допускає таких крайнощів у своїх висловлюваннях, але її справжні наміри поки що повиті темрявою невідомості. А китайські покупці, в переговорах з якими, зважаючи на все, й визначиться базовий рівень цін, поводяться так, немов у них схований у рукаві великий козир.

Світовий ринок залізної руди контролюють три компанії: бразильська CVRD і австралійські BHP Billiton та Rio Tinto, які спільно забезпечують 75% поставок. Історично так склалося, що вони щороку проводять переговори з найбільшими споживачами своєї продукції щодо цін на наступний рік, і перший же підписаний контракт установлює «базову ціну», з якою погоджуються всі інші виробники та покупці руди.

За традицією, перший контракт підписувала одна з найбільших сталеливарних компаній Європи чи Японії, але в останні два роки на роль лідера висунувся Китай. Стрімке нарощування потужностей у цій країні (від 100 млн. тонн 1996 року до понад 400 млн. — 2006-го) призвело до гострого дефіциту ЗРС на сировинних ринках. Тому Китай, де виплавляється близько третини світового обсягу нерафінованої сталі, оголосив, що саме його сталеливарні компанії мають найбільшу переговорну силу як найбільші у світі споживачі залізної руди.

Проте перший млинець виявився, як водиться, грудкою. Китайці затягли переговори до червня 2006-го, хоча фінансовий рік, на який обговорювалися ціни, почався 1 квітня. І німецька ThyssenKrupp не витримала напруги: саме вона підписала перший контракт із 19-відсотковим підвищенням цін. Китайці продовжували запекло торгуватися, але спрацював традиційний ефект доміно: інші великі виробники почали один за одним підписувати контракти на тих же умовах. Довелося й китайцям змиритися з неминучим. Проте вони винесли з цього корисний урок, і переговори щодо цін на 2007 рік було проведено в стрімкому темпі — за тиждень.

До нинішніх переговорів обидві сторони серйозно підготувалися. Китайці активно нарощували виробництво сировини всередині країни, хоча їхні невеличкі родовища містять в основному руду низької якості (приблизно 30% заліза та високий вміст фосфору). І вона не може зрівнятися з імпортною (понад 63% заліза).

Однак ці зусилля особливого успіху не мали. Рівень самодостатності в ЗРС зменшився в країні з 66% 2000 року до 47% 2005-го й тепер ледь сягає 50%, хоча щорічний видобуток руди в Китаї становить близько 450 млн. тонн.

Правда, сумнівно, що китайська офіційна статистика відображає реальну ситуацію. За оцінками ж західних аналітиків (зокрема, CRU International), загальний імпорт ЗРС до Китаю за 2007 рік збільшиться на 8—24% і досягне 355—400 млн. тонн. Із цього обсягу 40% становитимуть бразильські поставки, 40 — австралійські й 20% — індійські.

Хай там як, Міністерство землі й природних ресурсів КНР стверджує, що доведені залізорудні запаси в країні становлять 59,39 млрд. тонн із середнім вмістом заліза 30—35%.

На думку тамтешніх експертів, хоча багато родовищ навіть не освоюються (через низьку якість руди), все ж деякі з них можуть бути придатні для розробки. Основні надії — на поклади в провінціях Ляонін і Сичуань.

Збільшення сировинних потужностей очікується в Baosteel (видобуток у Внутрішній Монголії). Крім того, ця компанія збирається побудувати в Бразилії завод з виробництва слябів разом із CVRD.

Крім того, китайські компанії активізувалися в сфері придбання зарубіжних сировинних активів. Зокрема, експерти інвестиційного банку Merrill Lynch зазначили, що BHP Billiton може стати об’єктом поглинання з боку китайських інвестиційних фондів. Головний аналітик Merrill Lynch Белл Поттер заявив, що китайський державний інвестиційний фонд Chinese State Investment Company (активи — 237 млрд. дол.) цілком може розглядати можливість придбання цієї компанії.

Якщо така угода відбудеться, то BHP Billiton розділять на частини, й вона втратить свій статус одного з лідерів світового ринку: за оцінками аналітиків, приблизно через три роки покупцям гірничорудного гіганта можна буде вигідно розпродати його шахти й свердловини. Придивляються китайці й до інших австралійських залізорудних активів, а в деяких із них уже беруть акціонерну участь.

Чотири головні сталеливарні компанії країни — AnSteel, Baosteel, Shougang і Wuhan Iron and Steel — заснували спільну інвестиційну компанію Beijing Steel Industry United Mining Resources для купівлі і розробки родовищ мінеральних ресурсів за кордоном. Уже відомо, що першим проектом нової компанії стане будівництво ГЗК на залізорудних покладах Preah Vihear у Камбоджі. Крім того, цей альянс веде переговори щодо придбання часток у низці австралійських родовищ. Своєю чергою, Anshan Iron and Steel Group (Angang) придбала 12,94% акцій австралійської залізорудної компанії Gindalbie Metals. Тепер Angang і Gindalbie Metals спільно розробляють два родовища залізної руди. Одне з них, Mungada, має дати свою першу продукцію вже в другому півріччі поточного року, а на повну потужність (2 млн. тонн на рік) це підприємство вийде 2008-го. Другий проект, Karara, буде реалізовано тільки до 2010 року, але там продуктивність планується на рівні 8 млн. тонн концентрату і котунів.

Крім того, китайські компанії інвестують у нові родовища Пілбари (Західна Австралія), а також на середньому заході країни. Паралельно Capital Iron and Steel Group і Baosteel планують взяти участь у розробці родовищ залізної руди в Африці, а також в Австралії, Бразилії й інших країнах. На початку 2008 року Capital планує одержати ліцензії на розробку родовищ залізної руди в Африці та Австралії.

Зі свого боку, Jiangsu Shagang Iron and Steel Group (Shagang) у серпні провела переговори з австралійською Stemcor Holdings щодо придбання 90% участі в проекті на родовищі Savage River в Австралії.

Своєю чергою, Jiuquan Iron & Steel Group у серпні підписала угоду з International Mineral Resources BV (Казахстан) про створення спільного підприємства (51:49) для забезпечення стабільних поставок залізорудного концентрату й котунів компанії Jiuquan Jiuquan (провінція Ганьсу). Це СП братиме участь у розробці родовищ залізної руди в Казахстані та інших країнах: International Mineral Resources має права на розробку родовища з доведеними запасами залізної руди 3,41 млрд. тонн (потужності в Казахстані — 15 млн. тонн на рік).

Китайський уряд скоротив кількість ліцензій на право імпорту руди і вдався до нової спроби закрити частину застарілих сталеливарних заводів, які поглинають неабиякий обсяг сировини й енергії, завдаючи при цьому серйозної шкоди навколишньому середовищу. Але зупинити надлишкові виробництва — дуже непросте завдання: у КНР право прийняття багатьох рішень делеговано на нижні рівні влади, а місцеві уряди не зацікавлені в закритті заводів, які забезпечують зайнятість населення й податки до скарбниці. Правда, консолідація китайської сталеливарної галузі поступово просувається, тож згодом укрупнені компанії самі зупинять неефективні потужності. Проте ця «консолідація зверху» поки що здійснюється чисто формально, і компанії, які фактично об’єдналися, продовжують функціонувати самостійно.

Спроба ж скоротити імпорт сировини, щоб продемонструвати успішне просування в цьому напрямі, була з самого початку приречена на провал: після невеликого літнього зниження обсягу зарубіжних закупівель восени вони відновилися з новою силою. Відповідно, спотові ціни на бразильську руду зросли вже до 150 дол. за тонну, майже в два з половиною рази перевищуючи 63 дол., обумовлені в довгострокових контрактах.

Крім того, китайці прагнуть завчасно законтрактувати максимально можливі обсяги поставок. Зокрема австралійська компанія Fortescue Metals Group, яка тільки планує почати видобуток руди в квітні 2008 року, вже має контракт на продаж усього обсягу видобутку першої черги проекту — ці поставки закуплять Wuhan Steel і Baosteel.

Компанія Laiwu Iron and Steel Group, одним з основних акціонерів якої незабаром має стати корпорація Arcelor Mittal, теж йде цим шляхом. На початку серпня вона уклала довгострокову угоду з African Societe Nationale Industrielle et Miniere (SNIM), яка поставлятиме їй близько 1 млн. тонн руди на рік. Із цією ж компанією, яка має потужності з виробництва 12 млн. тонн ЗРС на рік, у середині серпня підписав угоду й найбільший китайський металургійний трейдер China Minmetals Corporation: згідно з цим контрактом SNIM продаватиме китайцям ще 1,5 млн. тонн залізної руди щороку протягом семи років, починаючи з 2008-го. А 20 вересня китайські металурги почали переговори з індійськими виробниками ЗРС.

Мабуть, ці завчасні переговори ведуться з метою зламати систему «базових цін», яка управляє ринком залізної руди от уже понад 30 років. Навряд чи ця спроба матиме успіх. Проте зрозуміло, що Китай, який споживає 43% світового обсягу поставок ЗРС, має певні підстави розраховувати на міцну позицію в цінових переговорах. Тим більше що «велика трійка» тепер реалізує великі проекти розширення, тож це може привести до скорочення обсягів дефіциту.

У 2007 році CVRD планує збільшити видобуток залізної руди на 14% — із 264 до 300 млн. тонн, а до 2011-го збирається довести її до 450 млн. тонн. Із цією метою компанія поточного року інвестувала близько 1,9 млрд. дол. у свій залізорудний сегмент.

Своєю чергою, Rio Tinto реалізує нові проекти в Гвінеї та Західній Австралії. У результаті, до 2009-го австралійські потужності Rio Tinto збільшаться до 220 млн. тонн на рік, а в першій половині 2010-х — до 300 млн. тонн.

У Гвінеї Rio вклала 50 млн. дол. у розвідку перспективного родовища Simandou і виявила, що на ньому можна побудувати рудник продуктивністю 70 млн. тонн високоякісного гематиту на рік. Початок цього будівництва заплановано на 2010 рік, пуск виробництва — на 2013-й. Повна вартість проекту — 6 млрд. дол.

Крім того, компанія збирається збільшити потужності свого підприємства на бразильському родовищі Corumba до 15 млн. тонн на рік. Паралельно Rio вивчає можливості розробки родовищ залізної руди в індійському штаті Орісса, де вона володіє 51% СП Rio Tinto Orissa Mining (ще 49% належать держкомпанії Orissa Mining Company).

Розширює свої потужності й BHP Billiton: компанія планує до кінця 2007 року збільшити видобуток руди на 20 млн. тонн — до 129 млн. тонн. Одночасно BHP реалізує нові проекти в Західній Австралії; введення в експлуатацію нових підприємств намічене на 2011 рік.

Зрозуміло, що основна частина додаткових тоннажів буде адресована Китаю. Проте всі аналітики сходяться на тому, що дефіцит — і на світовому ринку, і тим більше в КНР — збережеться ще на кілька років. Китайці ж упевнені, що CVRD, BHP Billiton і Rio Tinto нині злагоджено зменшують обсяги поставок, щоб викликати підвищення спотових цін на руду напередодні переговорів. Щоправда, «велика трійка» завчасно попередила свого основного покупця, що в третьому кварталі зменшить обсяги поставок загалом на 5 млн. тонн через потребу зупинити деякі потужності в зв’язку з несприятливими погодними умовами в одних випадках, і з реалізацією проектів розширення — в інших.

Хай там як, але наявність дефіциту китайці визнають. І стверджують, що ціни під час майбутніх переговорів можуть бути підвищені на 5—10%. Проте експерти не згодні з такою скромною оцінкою. За прогнозом банку Macquarie, цього року Китай збільшить обсяги виплавки стали на 15% — до 490 млн. тонн і буде відповідальний за 90% приросту попиту на руду до 2011-го. Очікується, що 2007 року імпорт ЗРС до цієї країни перевищить 400 млн. тонн (річний приріст 70 млн. тонн). Крім того, у результаті зростання китайського імпорту збільшуватиметься і вартість транспортування ЗРС.

Однак китайська сторона спробує боротися за найнижчий відсоток підвищення цін. А Ваosteel ініціюватиме питання передачі контролю фрахтових ставок і умов поставок від сировинних компаній до споживачів. Проте очевидно, що ринок ЗРС у доступному для огляду майбутньому залишиться «ринком продавця».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі