Усе шкереберть. Медичні та просвітницькі заходи боротьби з тютюнопалінням підміняються боротьбою з легальними виробниками сигарет

Поділитися
Ми живемо в країні, Де для багатьох закон не писаний, А як писаний, то не читаний, А як читаний, то не зрозумілий, А як зрозумілий, то не так...

Ми живемо в країні,

Де для багатьох закон

не писаний,

А як писаний, то не читаний,

А як читаний,

то не зрозумілий,

А як зрозумілий, то не так.

(Із кулуарів
Верховної Ради)

Боротьба з тютюнопалінням, безперечно, є справою державної ваги. Проте боротися і використовувати гасло боротьби — це все ж таки дві великі різниці. То в нас борються чи роблять вигляд, переслідуючи власні цілі й набираючи бали перед виборцями?..

Купив — не купив, а поторгуватися можна

Під купол Верховної Ради знову намагаються внести на розгляд законопроект, що вже був відхилений теперішнім складом народних депутатів. Ні, назву, звісно, змінили. Тепер він називається «Про заходи щодо попередження і зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» і має №6328. Та його статті майже повністю відтворюють положення проекту закону «Про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків уживання тютюнових виробів» (регістр. №3237-1), який у листопаді 2004 року розглядався парламентом у повторному другому читанні і був відхилений через наявність у ньому положень, що могли стати причиною колізій, суперечок і неузгодженостей, насамперед із нормами Закону «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Є бажаючі писати, немає виконавців

Неважко припустити, що комітет ВР із питань охорони здоров’я, материнства і дитинства, проштовхуючи свій законопроект, знову бомбитиме сесійний зал нищівною, але, до речі, не підтвердженою розрахунками статистикою про економічні збитки, яких завдає тютюнопаління державі. Проте ця непідтвердженість не перешкоджає вилити ще одне відро бруду на виробників тютюнових виробів. Хоча галузь працює абсолютно легально, у чіткій відповідності до чинного законодавства, стабільно роблячи значні податкові відрахування у держбюджет.

І потім, якщо всі борються, а результатів немає, то, може, час змінювати методи боротьби, наприклад, запозичивши світовий досвід? Тим більше що Україна більш як рік тому підписала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров’я з контролю над тютюном. На жаль, зайнятися її ратифікацією нема кому. Ті, хто мав би цьому сприяти, захопився власною законотворчістю.

Доходить до смішного. Учорашній голова комітету ВР із питань охорони здоров’я, материнства і дитинства, а нині міністр охорони здоров’я Микола Поліщук, представляючи законопроект №6328 у квітні поточного року, не без задоволення заявляв: «На заборону й обмеження паління серед населення, зокрема серед дітей і молоді, спрямовані положення, що забороняють продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку». Йдеться про статтю 13 законопроекту.

Воістину «грандіозне» досягнення законотворчої думки з огляду на те, що таке обмеження вже не один рік красується у галузевому законі про державне регулювання. Зрозуміло, від того, що всупереч логіці законотворчості ефектна заборона буде продубльована ще в одному законі, ситуація не зміниться. Школярі продовжать уроки паління, а вчителі, як і раніше, відмовляться це помічати, а може, й складуть їм компанію.

Якщо вже справді давати бій тютюну, то потрібен не ще один закон, а чітке виконання вже написаного. Адже чинний закон про держрегулювання вже містить 80% заходів, передбачених Рамковою конвенцією ВООЗ. Включаючи вимоги до медичних попереджень на упаковці про шкідливість споживання тютюнових виробів і рівень максимальних концентрацій нікотину та смоли в димі.

Постає питання: чи є сенс посилювати штрафні санкції за продаж сигарет неповнолітнім, якщо фактично ще не пробували штрафувати? 1700 грн., передбачені в законі про держрегулювання, — цілком мотивована сума для продавця. Проте замість того, щоб турбуватися про виконання вже діючого закону, готується новий, оригінальність механізмів якого у своєму висновку відзначили фахівці Головного науково-експертного управління апарата Верховної Ради. Вони, приміром, сумніваються у доцільності протоколювання при штрафуванні тих, хто палить у підземних переходах, із метою посилення їх відповідальності за повторного фіксування порушення. «Одне й те саме порушення має спричиняти однакову відповідальність», нагадують експерти. І вважають, що паління у заборонених місцях є не настільки тяжким порушенням, аби відслідковувати випадки його повторюваності. Невже і з цією метою доведеться вести загальнодержавний реєстр порушників?

Добре, якби документ розвивав правове регулювання відносин у сфері охорони здоров’я. Так ні ж, комітет із питань охорони здоров’я знову прагне видати на-гора альтернативну редакцію положень закону про держрегулювання, за який відповідає комітет ВР із питань фінансів і банківської діяльності. Та так, що навіть визначення понять «тютюнові вироби» та «упаковка» пропонується переписати на свій лад (ст.1). А замість того, щоб врахувати світову практику, яка дозволяє розкрити перед громадськістю інгредієнти тютюнових виробів, не зазіхаючи на інтелектуальну власність компаній, віддали цю сферу на відкуп чиновників (ст.11).

Навіщось потрібно створювати особливі списки акредитованих лабораторій, що тестують тютюнові вироби (ст.11). Хоча вже сама акредитація підтверджує компетентність лабораторії у проведенні випробувань. Краще б однозначно виписали визначення «громадського місця» (ст.1), щоб точно знати, де паління обмежується.

Цього ми не проходили?

Неважко здогадатися, що може наробити в галузі надмірна самовпевненість авторів документа, котрі чи то не побажали, чи то не врахували консультацій фахівців. В умовах, коли з одного боку закони не лише дублюватимуть, а й суперечитимуть один одному, а з іншого — в десятки разів різняться розміри штрафів за одні й ті самі порушення, пишним цвітом розквітне корупція. Заявлені у преамбулі до проекту декларації про скорочення паління й обмеження доступу до них дітей перетворяться на боротьбу з легальними виробниками.

Так, можна змусити вітчизняні фабрики розміщувати медичні попередження про шкідливість тютюну не лише на роздрібній упаковці, а й на коробках, призначених для транспортування продукції. Хоча це цілковите марення. Можна змусити знищити легальну продукцію, яка за формальними ознаками не відповідає нововведенням, свідомо не передбачивши для її реалізації перехідний період. Можна штрафувати продавців за параметри продукції, що від них ніяк не можуть залежати (ст.20). Та курців від цього не поменшає.

Постраждає бюджет. А все, що недоодержить він, стане приводом для збагачення тіньовиків. Адже їхня діяльність знаходиться поза законом. Навіть якщо зараз, замість того щоб викручувати руки вітчизняним виробникам, взяти й повністю заборонити випуск легальної тютюнової продукції, роботи в тіньових продавців лише додасться. Знову почнуть торгувати контрабандним товаром. Тим більше що в наших найближчих сусідів стале надвиробництво тютюнової продукції.

Знищивши власного виробника сигарет, ми підтримуватимемо виробництво і бюджети інших країн, сприяючи збільшенню нелегального обігу тютюнових виробів невідомої якості. Ми ж це вже проходили.

Хтось скаже: медики можуть цього й не знати. Та навіщо ж тоді вони вперто пишуть закони для сфери виробництва й обігу тютюнових виробів, у якій не орієнтуються?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі